Урсіс^® (Ursis) (561598) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Фармакодинаміка. Незначну кількість урсодезоксихолевої кислоти знайдено у жовчі людини.
Після перорального застосування вона знижує насиченість жовчі холестерином, пригнічуючи його поглинання у кишечнику і знижуючи секрецію холестерину до жовчі. Можливо, завдяки дисперсії холестерину та утворенню рідких кристалів відбувається поступове розчинення жовчних каменів.
Згідно зі сучасними знаннями вважають, що ефект урсодезоксихолевої кислоти при захворюваннях печінки та холестазі зумовлений відносною заміною ліпофільних, подібних до детергентів токсичних жовчних кислот гідрофільною цитопротекторною нетоксичною урсодезоксихолевою кислотою, покращенням секреторної здатності гепатоцитів та імунорегуляторними процесами.
Застосування дітям
Муковісцидоз. Доступна інформація з клінічних звітів, що стосується тривалого застосування урсодезоксихолевої кислоти (протягом періоду до 10 років) при лікуванні дітей з гепатобіліарними порушеннями, пов’язаними з муковісцидозом. Існують дані на користь того, що застосування урсодезоксихолевої кислоти може зменшити проліферацію у жовчних протоках, зупинити прогресування гістологічних змін і навіть усунути гепатобіліарні зміни, за умови початку терапії на ранніх стадіях муковісцидозу. Для кращої ефективності лікування із застосуванням урсодезоксихолевої кислоти потрібно розпочати відразу ж після уточнення діагнозу муковісцидозу.
Фармакокінетика. При пероральному застосуванні урсодезоксихолева кислота швидко абсорбується в порожній та верхній клубовій кишках шляхом пасивного транспорту, а в термінальній клубовій кишці — шляхом активного транспорту. Швидкість абсорбції зазвичай становить 60‒80%. Після всмоктування жовчна кислота підлягає у печінці майже повній кон’югації з амінокислотами гліцином та таурином і після цього екскретується з жовчю. Кліренс першого проходження через печінку становить до 60%.
Залежно від добової дози та основного порушення або стану печінки більш гідрофільна урсодезоксихолева кислота кумулюється в жовчі. Водночас спостерігається відносне зменшення інших більш ліпофільних жовчних кислот.
Під впливом кишкових бактерій відбувається часткова деградація до 7-кетолітохолевої та літохолевої кислот. Літохолева кислота є гепатотоксичною і спричиняє ушкодження паренхіми печінки у деяких видів тварин. У людини поглинається лише незначна її кількість, яка у печінці сульфатується і таким чином детоксикується, перш ніж бути виведеною з жовчю, а потім з калом.
Біологічний період напіврозпаду урсодезоксихолевої кислоти становить 3,5‒5,8 дня.

• для розчинення рентгеннегативних холестеринових жовчних каменів розміром не більше 15 мм у діаметрі у пацієнтів з функціонуючим жовчним міхуром, незважаючи на наявність у ньому жовчного(-их) каменя(-ів).
• Для симптоматичного лікування первинного біліарного цирозу за умов відсутності декомпенсованого цирозу печінки.
• Для лікування гепатобіліарних розладів при муковісцидозі у дітей віком від 6 до 18 років.

Урсіс, таблетки 250 мг
Для пацієнтів, маса тіла яких менше 47 кг або у яких виникають труднощі при ковтанні таблеток, рекомендовано застосовувати урсодезоксихолеву кислоту в іншій лікарській формі, наприклад у формі суспензії.
Для розчинення холестеринових жовчних каменів
Приблизно 10 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг маси тіла.

Таблетки потрібно ковтати цілими, запиваючи водою, 1 раз на добу увечері перед сном.
Таблетки потрібно приймати регулярно.
Необхідний для розчинення жовчних каменів час зазвичай становить 6‒24 міс. Якщо зменшення розмірів жовчного каменя не спостерігається після 12 міс прийому, продовжувати терапію не слід.
Успіх лікування потрібно перевіряти кожні 6 міс за допомогою ультразвукового або рентгенівського дослідження. Додатковими дослідженнями потрібно перевіряти, чи з часом не відбулась кальцифікація каменів. Якщо це трапилось, лікування слід припинити.
Для симптоматичного лікування первинного біліарного цирозу
Добова доза залежить від маси тіла та варіює від 3 до 7 таблеток (14±2 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг маси тіла).
У перші 3 місяці лікування лікарський засіб потрібно приймати протягом дня, розподіливши добову дозу на 3 прийоми. При покращенні показників функції печінки добову дозу можна приймати 1 раз на добу, увечері.

Таблетки потрібно ковтати цілими, запиваючи рідиною. Необхідно додержуватись регулярності прийому.
Застосування лікарського засобу Урсіс при первинному біліарному цирозі може бути необмеженим у часі.
У пацієнтів з первинним біліарним цирозом рідко на початку лікування можливе погіршення клінічних симптомів, наприклад може посилитись свербіж. У такому разі терапію слід продовжувати, приймаючи 1 таблетку по 250 мг на добу, після чого поступово підвищувати дозу (підвищуючи щотижня добову дозу на 1 таблетку) до досягнення призначеного режиму дозування.
Застосування дітям
Для дітей віком від 6 до 18 років із муковісцидозом дозування становить 20 мг/кг/добу і розподіляється на 2‒3 прийоми з подальшим підвищенням дози до 30 мг/кг/добу у разі потреби.

Діти
Для розчинення холестеринових жовчних каменів, лікування біліарного рефлюкс-гастриту та симптоматичного лікування первинного біліарного цирозу: немає принципових вікових обмежень для застосування препарату Урсіс дітям, але якщо дитина важить менше ніж 47 кг та/або якщо дитина має труднощі з ковтанням, рекомендується застосовувати урсодезоксихолеву кислоту у вигляді суспензії.
Для лікування гепатобіліарних розладів при муковісцидозі: застосовувати дітям віком від 6 до 18 років.
Урсіс, таблетки 500 мг
Не існує вікових обмежень щодо застосування таблеток Урсіс.
Пацієнтам з масою тіла менше 47 кг або тим, у кого виникають труднощі при ковтанні таблеток, можна застосовувати урсодезоксихолеву кислоту в іншій лікарській формі.
Для розчинення холестеринових жовчних каменів
Приблизно 10 мг урсодезоксихолевої кислоти на 1 кілограм маси тіла на добу

Таблетки потрібно ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю рідини, увечері перед сном.
Таблетки потрібно приймати регулярно.
Необхідний для розчинення жовчних каменів час зазвичай становить 6–24 міс. Якщо зменшення розмірів жовчних конкрементів не спостерігається після 12 міс прийому, продовжувати терапію не слід.
Успіх лікування потрібно перевіряти кожні 6 міс за допомогою ультразвукового або рентгенівського дослідження. Додатковими дослідженнями потрібно перевіряти, чи з часом не відбулася кальцифікація каменів. Якщо це трапилося, лікування слід припинити.
Для симптоматичного лікування первинного біліарного цирозу
Добова доза залежить від маси тіла та варіює від 1½ до 3½ таблетки (14±2 мг урсодезоксихолевої кислоти на кілограм маси тіла)
У перші 3 міс лікування лікарський засіб потрібно приймати, розподіливши добову дозу на 3 прийоми протягом доби. При покращенні показників функції печінки добову дозу можна приймати 1 раз на добу, увечері.

Таблетки потрібно ковтати не розжовуваючи, запиваючи рідиною. Лікарський засіб необхідно застосовувати регулярно.
Застосування препарату при первинному біліарному цирозі можливе протягом тривалого періоду.
У пацієнтів з первинним біліарним цирозом рідко на початку лікування можливе погіршення клінічних симптомів, наприклад може посилитися свербіж. У такому разі терапію слід продовжувати, приймаючи половину таблетки Урсіс на добу, після чого поступово підвищувати дозу (підвищуючи щотижня добову дозу на половину таблетки Урсіс до досягнення показаного режиму дозування).
Застосування дітям
Діти з муковісцидозом віком від 6 до 18 років. Доза становить 20 мг/кг/добу і розділяється на 2–3 прийоми з подальшим підвищенням дози до 30 мг/кг/добу у разі потреби.

Діти.
Для розчинення холестеринових жовчних каменів та симптоматичного лікування первинного біліарного цирозу: немає принципових вікових обмежень для застосування препарату Урсіс дітям, але дітям з масою тіла менше 47 кг та/або дітям, які мають труднощі з ковтанням, рекомендується застосовувати урсодезоксихолеву кислоту у вигляді суспензії.
Для лікування гепатобіліарних порушень при муковісцидозі: застосовувати дітям віком від 6 до 18 років.

• підвищена чутливість до будь-якої речовини, що входить до складу лікарського засобу.
• Гостре запалення жовчного міхура або жовчних протоків.
• Непрохідність жовчних протоків (закупорка загальної жовчної протоки або протоки міхура).
• Часті епізоди печінкових колік.
• Рентгеноконтрастні кальцифіковані камені жовчного міхура.
• Порушення скоротливості жовчного міхура.
• Цироз печінки у стадії декомпенсації.
• Невдалий результат портоентеростомії або відсутність адекватного жовчного відтоку у дітей з атрезією жовчних шляхів.

оцінка частоти небажаних ефектів базується на таких даних: дуже часті (більше ніж в 1 з 10 лікованих); часті (більше ніж в 1 зі 100 лікованих до 1 з 10 лікованих); нечасті (більше ніж в 1 з 1000 лікованих до 1 зі 100 лікованих); рідкісні (більше ніж у 1 з 10 000 лікованих до 1 з 1000 лікованих); дуже рідкісні/невідомі (в 1 з 10 000 лікованих/неможливо оцінити з наявних даних).
З боку ШКТ: протягом лікування урсодезоксихолевою кислотою були частими повідомлення про пастоподібні випорожнення або діарею.
При лікуванні первинного жовчного цирозу дуже рідко відзначався сильний абдомінальний біль з локалізацією у правому підребер’ї.
З боку печінки та жовчного міхура: дуже рідко при лікуванні урсодезоксихолевою кислотою можлива кальцифікація жовчних каменів.
Упродовж терапії розвинених стадій первинного біліарного цирозу дуже рідко спостерігається декомпенсація цирозу печінки, яка частково регресувала після припинення лікування.
Реакції гіперчутливості: дуже рідко можливі алергічні реакції, включаючи висипання, кропив’янку.

прийом лікарського засобу Урсіс повинен здійснюватися під наглядом лікаря.
Протягом перших 3 міс лікування функціональні показники роботи печінки (АсАТ, АлАТ і γ-глутамілтранспептидаза) слід контролювати кожні 4 тиж, а в подальшому — 1 раз на 3 міс. Це дає змогу визначити наявність або відсутність відповіді на лікування у пацієнтів з первинним біліарним цирозом, а також своєчасно виявити потенційні порушення функції печінки, особливо у пацієнтів з первинним біліарним цирозом на пізніх стадіях.
Застосування для розчинення холестеринових жовчних каменів
Через 6–10 місяців після початку лікування за допомогою пероральної холецистографії необхідно визначити загальний вигляд каменя та вигляд закупорення жовчного міхура у положенні пацієнта стоячи та лежачи на спині (ультразвукове дослідження). Це необхідно для оцінки терапевтичного прогресу та для своєчасного виявлення імовірної кальцифікації жовчних каменів.
Лікарський засіб не можна приймати хворим із жовчним міхуром, що не візуалізується рентгенологічними методами, з кальцифікованими каменями, порушеною скоротливістю жовчного міхура або таким, що мають часті жовчні коліки.
Пацієнтки, які приймають лікарський засіб Урсіс для розчинення жовчних каменів, повинні застосовувати ефективний негормональний метод контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть посилювати утворення каменів в жовчному міхурі (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ та Застосування у період вагітності або годування груддю).
Лікування пацієнтів із первинним біліарним цирозом на пізній стадії
Дуже рідко повідомляли про декомпенсацію цирозу печінки, яка частково може регресувати після припинення терапії.
У пацієнтів з первинним біліарним цирозом дуже рідко можливе посилення симптомів на початку лікування, наприклад може посилюватися свербіж. У таких випадках дозу препарату Урсіс потрібно знизити до 1 таблетки 250 мг на добу або до половини таблетки 500 мг на добу, потім дозу слід поступово підвищувати, як описано в розділі ЗАСТОСУВАННЯ.
При появі діареї слід зменшити дозування; якщо діарея не припиняється, потрібно відмінити лікування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Дані щодо застосування урсодезоксихолевої кислоти вагітним жінкам недостатні. Результати досліджень на тваринах свідчать про наявність репродуктивної токсичності на ранніх стадіях вагітності. Лікарський засіб не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків нагальної потреби. Жінки репродуктивного віку можуть приймати препарат лише за умови, якщо вони використовують надійні засоби контрацепції.
Рекомендується використовувати негормональні протизаплідні засоби або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогенів. Пацієнткам, які застосовують лікарський засіб Урсіс для розчинення каменів у жовчному міхурі, слід використовувати ефективні негормональні засоби контрацепції, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть посилювати утворення конкрементів у жовчному міхурі. До початку лікування слід виключити можливість вагітності.
Період годування груддю. За даними декількох зафіксованих випадків застосування препарату жінкам, які годують груддю, вміст урсодезоксихолевої кислоти в грудному молоці був дуже низьким, тому не слід очікувати розвитку будь-яких небажаних явищ у дітей, які отримують таке молоко.
Фертильність. Дослідження у тварин не показали впливу урсодезоксихолевої кислоти на фертильність. Дані про вплив на фертильність у людини відсутні.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Впливу на здатність керувати автомобілем і користуватись іншими механізмами не спостерігали.

лікарський засіб Урсіс не можна застосовувати одночасно з колестираміном, колестиполом або антацидними препаратами, що містять гідроокис алюмінію та/або смектит, оскільки ці препарати зв’язують урсодезоксихолеву кислоту в кишечнику і, таким чином, перешкоджають її поглинанню та знижують ефективність. Якщо застосування препаратів, що містять одну з названих речовин, необхідне, їх потрібно приймати щонайменше за 2 год перед або через 2 год після прийому препарату.
Урсодезоксихолева кислота може посилити поглинання циклоспорину з кишечнику. У пацієнтів, які приймають циклоспорин, лікар має перевіряти концентрацію цієї речовини у крові та у разі необхідності коригувати дозу циклоспорину.
В окремих випадках урсодезоксихолева кислота може зменшувати поглинання ципрофлоксацину.
Відомо, що у клінічному дослідженні у здорових добровольців спільне застосування урсодезоксихолевої кислоти (500 мг на добу) і розувастатину (20 мг на добу) призводило до деякого підвищення концентрації розувастатину у плазмі крові. Клінічна значущість даної взаємодії, а також значущість щодо інших статинів невідома.
Доведено, що урсодезоксихолева кислота зменшує пікову плазмову концентрацію (C_max) і площу під кривою «концентрація-час» (AUC) антагоніста кальцію нітрендипіну у здорових добровольців. Рекомендується ретельне спостереження за результатом спільного застосування ніфедипіну та урсодезоксихолевої кислоти. Може бути потрібне підвищення дози ніфедипіну.
Крім того, повідомлялося про ослаблення терапевтичної дії дапсону.
Ці відомості, а також дані, отримані in vitro, дають змогу припустити, що урсодезоксихолева кислота потенційно може викликати індукцію ферментів цитохрому P450 3A. Але в добре спланованому дослідженні взаємодії з будесонідом, що є доведеним субстратом цитохрому P450 3A, подібного ефекту не спостерігалося.
Естрогенні гормони, а також препарати для зменшення концентрації холестерину в крові, такі як клофібрат, можуть підсилювати секрецію холестерину печінкою і, таким чином, спричинити каменеутворення в жовчному міхурі, що є протилежним ефектом для урсодезоксихолевої кислоти, яку використовують для їх розчинення.
Отже, у разі сумісного застосування лікарських засобів, які метаболізуються за участю ферменту P450 3A, слід бути особливо обережними і мати на увазі, що у разі потреби можливий підбір дози.

у разі передозування можлива діарея. Інші симптоми передозування малоймовірні, оскільки поглинання урсодезоксихолевої кислоти зменшується при підвищенні дози, тому більшість її кількості екскретується з калом.
У разі появи діареї дозу потрібно знизити, а якщо діарея постійна, терапію потрібно припинити.
У специфічних заходах потреби немає. Наслідки діареї необхідно лікувати симптоматично, з відновленням балансу рідини та електролітів.
Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів
Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28‒30 мг/кг/добу) у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом (застосування за незареєстрованим показанням) була пов’язана з більш високою частотою серйозних побічних реакцій.

зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.