Урсофальк капсули (Ursofalk capsules) (559330) - інструкція із застосування ATC-класифікація

фармакодинаміка. Незначну кількість урсодезоксихолевої кислоти виявлено в жовчі людини.
Після перорального застосування вона знижує насиченість жовчі ХС, пригнічуючи його поглинання у кишечнику і знижуючи секрецію ХС в жовч. Можливо, завдяки дисперсії ХС та утворенню рідких кристалів відбувається поступове розчинення жовчних каменів.
Згідно із сучасними знаннями вважають, що ефект урсодезоксихолевої кислоти при захворюваннях печінки та холестазі зумовлений відносною заміною ліпофільних, подібних до детергентів токсичних жовчних кислот гідрофільною цитопротекторною нетоксичною урсодезоксихолевою кислотою, покращенням секреторної здатності гепатоцитів та імунорегуляторними процесами.
Застосування у дітей. Муковісцидоз. Доступна інформація з клінічних звітів, що стосується тривалого застосування урсодезоксихолевої кислоти (протягом періоду до 10 років) при лікуванні дітей з гепатобіліарними порушеннями, пов’язаними з муковісцидозом. Існують дані на користь того, що застосування урсодезоксихолевої кислоти може зменшити проліферацію в жовчних протоках, зупинити прогресування гістологічних змін і навіть усунути гепатобіліарні зміни за умови початку терапії на ранніх стадіях розвитку муковісцидозу. Для кращої ефективності лікування із застосуванням урсодезоксихолевої кислоти має бути розпочато відразу ж після уточнення діагнозу муковісцидозу.
Фармакокінетика. При пероральному застосуванні урсодезоксихолева кислота швидко абсорбується в порожній та верхній клубовій кишках шляхом пасивного транспорту, а в термінальній клубовій кишці — шляхом активного транспорту. Швидкість абсорбції зазвичай становить 60–80%. Після всмоктування урсодезоксихолева кислота підлягає у печінці майже повній кон’югації з амінокислотами гліцином та таурином і після цього екскретується з жовчю. Кліренс першого проходження через печінку становить до 60%.
Залежно від добової дози і основного порушення або стану печінки більш гідрофільна урсодезоксихолева кислота кумулюється в жовчі. Водночас спостерігається відносне зниження рівня інших більш ліпофільних жовчних кислот.
Під впливом кишкових бактерій відбувається часткова деградація до 7-кетолітохолевої та літохолевої кислот. Літохолева кислота є гепатотоксичною і спричиняє ушкодження паренхіми печінки у деяких видів тварин. У людини поглинається лише незначна її кількість, яка в печінці сульфатується і таким чином детоксикується, перш ніж бути виведеною з жовчю, а потім з калом.
Біологічний Т_½ урсодезоксихолевої кислоти становить 3,5–5,8 дня.

для розчинення рентгеннегативних холестеринових жовчних каменів розміром не більше 15 мм у діаметрі у хворих з функціонуючим жовчним міхуром, незважаючи на наявність у ньому жовчного(-их) каменя(-нів).
Лікування пацієнтів з біліарним рефлюкс-гастритом.
Симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу (ПБЦ) за умови відсутності декомпенсованого цирозу печінки.
Лікування гепатобіліарних розладів при муковісцидозі у дітей віком 6–18 років.

для пацієнтів, маса тіла яких менше 47 кг або у яких виникають труднощі при ковтанні капсул Урсофальку, доступна інша лікарська форма Урсофальку − суспензія.
Для розчинення холестеринових жовчних каменів
Приблизно 10 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг маси тіла (табл.1)
Таблиця 1

Капсули потрібно ковтати цілими, запиваючи водою, 1 раз на добу увечері перед сном.
Капсули потрібно приймати регулярно.
Необхідний для розчинення жовчних каменів час зазвичай становить 6–24 міс. Якщо зменшення розмірів жовчного каменя не спостерігається після 12 міс прийому, продовжувати терапію не слід.
Успіх лікування потрібно перевіряти кожні 6 міс за допомогою ультразвукового або рентгенівського дослідження. Додатково потрібно з’ясовувати, чи з часом не відбулася кальцифікація каменів. Якщо це трапилося, лікування слід припинити.
Лікування пацієнтів з біліарним рефлюкс-гастритом
1 капсула Урсофальку 250 мг один раз на добу з деякою кількістю рідини увечері перед сном.
Зазвичай для лікування хворих на гастрит з рефлюксом жовчі капсули Урсофальку 250 мг приймають протягом 10–14 днів. Тривалість застосування залежить від стану хворого. Лікар повинен приймати рішення про тривалість лікування у кожному випадку індивідуально.
Симптоматичне лікування пацієнтів з ПБЦ
Добова доза залежить від маси тіла та варіює від 3 до 7 капсул (14±2 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг маси тіла).
У перші 3 міс лікування капсули Урсофальку 250 мг потрібно приймати протягом дня, розподіливши добову дозу на 3 прийоми. При покращенні показників функції печінки добову дозу можна приймати 1 раз на добу ввечері.
Таблиця 2

Капсули потрібно ковтати цілими, запиваючи рідиною. Необхідно дотримуватися регулярності прийому.
Застосування капсул Урсофальку 250 мг при ПБЦ може бути необмеженим у часі.
У пацієнтів з ПБЦ рідко на початку лікування можливе погіршення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У такому разі терапію слід продовжувати, приймаючи 1 капсулу Урсофальку 250 мг/добу, після чого поступово підвищувати дозу (збільшуючи щотижня добову дозу на 1 капсулу) до досягнення призначеного режиму дозування.
Застосування у дітей. Для дітей з муковісцидозом віком 6–18 років дозування становить 20 мг/кг/добу і розподіляється на 2–3 прийоми з подальшим підвищенням дози до 30 мг/кг/добу у разі потреби.
Таблиця 3

підвищена чутливість до будь-якої речовини, що входить до складу лікарського засобу.
Гостре запалення жовчного міхура або жовчних проток.
Непрохідність жовчних проток (закупорка загальної жовчної протоки або протоки міхура).
Часті епізоди печінкових колік.
Рентгеноконтрастні кальцифіковані камені жовчного міхура.
Порушення скоротності жовчного міхура.
Невдалий результат портоентеростомії або відсутність адекватного жовчного відтоку у дітей з атрезією жовчних шляхів.

оцінка частоти побічних реакцій базується на таких даних: дуже часто ≥1/10; часто ≥1/100 і <1/10; нечасто ≥1/1000 і <1/100; рідко ≥1/10 000 і <1/1 000; дуже рідко — <1/10 000, включаючи окремі випадки.
Порушення з боку ШКТ: у клінічних дослідженнях були частими повідомлення про пастоподібні випорожнення або діарею протягом лікування урсодезоксихолевою кислотою; дуже рідко при лікуванні пацієнтів з ПБЦ відзначався сильний абдомінальний біль з локалізацією у правому підребер’ї.
Порушення з боку печінки та жовчного міхура: дуже рідко при лікуванні урсодезоксихолевою кислотою можлива кальцифікація жовчних каменів.
Упродовж терапії розвинених стадій ПБЦ дуже рідко спостерігається декомпенсація цирозу печінки, яка частково регресувала після припинення лікування.
Реакції гіперчутливості: дуже рідко можливі алергічні реакції, включаючи висипання, кропив’янку.

прийом препарату Урсофальк 250 мг в капсулах має здійснюватися під наглядом лікаря.
Протягом перших 3 міс лікування функціональні показники роботи печінки (АсАТ, АлАТ і ГГТ) слід контролювати кожні 4 тиж, а в подальшому — один раз на 3 міс. Це дає змогу визначити наявність або відсутність відповіді на лікування у пацієнтів з ПБЦ, а також своєчасно виявити потенційні порушення функції печінки, особливо у пацієнтів з ПБЦ на пізніх стадіях.
Застосування для розчинення холестеринових жовчних каменів. Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні, а також для своєчасного виявлення будь-яких ознак кальцифікації каменів залежно від їх розміру, слід проводити візуалізацію жовчного міхура (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні пацієнта стоячи і лежачи на спині (під ультразвуковим контролем) через 6–10 міс після початку терапії.
Урсофальк 250 мг в капсулах не слід застосовувати, якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або в разі кальцифікації каменів, порушенні скоротливості жовчного міхура або частих печінкових коліках.
Жінки, що приймають Урсофальк 250 мг в капсулах для розчинення жовчних каменів, повинні використовувати ефективний негормональний метод контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть зумовлювати утворення каменів у жовчному міхурі.
Лікування пацієнтів з ПБЦ на пізній стадії. Вкрай рідко повідомлялося про декомпенсацію цирозу печінки, яка частково може регресувати після припинення терапії.
У пацієнтів з ПБЦ дуже рідко можливе збільшення вираженості симптомів на початку лікування, наприклад, може посилюватися свербіж. У таких випадках дозу Урсофальку 250 мг в капсулах потрібно знизити до однієї капсули на добу; потім її слід поступово підвищувати, як описано в розділі ЗАСТОСУВАННЯ.
При появі діареї слід знизити дозу; якщо діарея не припиняється, слід відмінити лікування.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Дослідження у тварин не показали впливу урсодезоксихолевої кислоти на фертильність. Дані про вплив на фертильність у людини відсутні.
Дані щодо застосування урсодезоксихолевої кислоти у вагітних недостатні. Результати досліджень на тваринах свідчать про наявність репродуктивної токсичності на ранніх стадіях вагітності. Урсофальк 250 мг в капсулах не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків нагальної потреби. Жінки репродуктивного віку можуть приймати препарат лише за умови, що вони використовують надійні засоби контрацепції.
Рекомендується використовувати негормональні протизаплідні засоби або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогенів. Пацієнткам, які отримують Урсофальк 250 мг в капсулах для розчинення каменів у жовчному міхурі, слід використовувати ефективні негормональні засоби контрацепції, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть спричиняти утворення каменів у жовчному міхурі. До початку лікування слід виключити можливість вагітності.
За даними декількох зафіксованих випадків застосування препарату у жінок, які годують грудьми, вміст урсодезоксихолевої кислоти в грудному молоці був вкрай низьким, тому не слід очікувати розвитку будь-яких небажаних явищ у дітей, які отримують таке молоко.
Діти
Для розчинення холестеринових жовчних каменів, лікування при біліарному рефлюкс-гастриті та симптоматичної терапії при ПБЦ. Немає принципових вікових обмежень для застосування Урсофальку у дітей, але якщо маса тіла дитини менше ніж 47 кг та/або якщо дитина має труднощі з ковтанням, рекомендується застосовувати Урсофальк у вигляді суспензії.
Для лікування дітей з гепатобіліарними розладами при муковісцидозі. Застосовувати у дітей віком 6–18 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Впливу на здатність керувати транспортними засобами і користуватися іншими механізмами не спостерігалося.

капсули Урсофальку 250 мг не можна застосовувати одночасно з холестираміном, холестиполом або антацидними препаратами, що містять гідроокис алюмінію та/або смектит, оскільки ці препарати зв’язують урсодезоксихолеву кислоту у кишечнику і таким чином перешкоджають її поглинанню та знижують ефективність. Якщо застосування препаратів, що містять одну з названих речовин, необхідне, їх потрібно приймати щонайменше за 2 год перед або через 2 год після капсул Урсофальк 250 мг.
Капсули Урсофальк 250 мг можуть посилити поглинання циклоспорину з кишечнику. У пацієнтів, які приймають циклоспорин, лікар має перевіряти концентрацію цієї речовини в крові і у разі необхідності коригувати дозу циклоспорину.
В окремих випадках капсули Урсофальк 250 мг можуть зменшувати поглинання ципрофлоксацину.
У клінічному дослідженні у здорових добровольців поєднане застосування урсодезоксихолевої кислоти (500 мг/добу) і розувастатину (20 мг/добу) призводило до деякого підвищення концентрації розувастатину в плазмі крові. Клінічна значущість такої взаємодії, а також вплив на інші статини, невідомі.
Доведено, що урсодезоксихолева кислота знижує Cmax і AUC антагоніста кальцію нітрендипіну у здорових добровольців. Рекомендується ретельне спостереження за результатом поєднаного застосування ніфедипіну і урсодезоксихолевої кислоти. Може бути потрібне підвищення дози ніфедипіну.
Крім того, повідомлялося про ослаблення терапевтичної дії дапсону.
Ці відомості, а також дані, отримані in vitro, дають змогу припустити, що урсодезоксихолева кислота потенційно може викликати індукцію ферментів цитохрому Р450 3A. Але в добре спланованому дослідженні взаємодії з будесонідом, що є доведеним субстратом цитохрому Р450 3A, подібного ефекту не спостерігалося.
Естрогенні гормони, а також препарати для зниження концентрації ХС в крові, такі як клофібрат, можуть підсилювати секрецію ХС печінкою і, таким чином, спричиняти утворення каменів у жовчному міхурі, що є протилежним ефектом для урсодезоксихолевої кислоти, використовуваної для їх розчинення.

у разі передозування можлива діарея. Інші симптоми передозування малоймовірні, оскільки поглинання урсодезоксихолевої кислоти зменшується при підвищенні дози і тому більша її частина екскретується з фекаліями.
У разі появи діареї дозу потрібно знизити, а якщо діарея зберігається, терапію слід припинити.
У специфічних заходах потреби немає. Наслідки діареї необхідно коригувати симптоматично, з відновленням балансу рідини і електролітів.
Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів. Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28–30 мг/кг/добу) у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом (застосування за незареєстрованим показанням) була пов’язана з більш високою частотою серйозних небажаних явищ.

не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.