фармакодинаміка. Незначну кількість урсодезоксихолевої кислоти виявлено в жовчі людини.
Після перорального застосування вона знижує насиченість жовчі холестерином, пригнічуючи його поглинання у кишечнику і знижуючи секрецію холестерину до жовчі. Можливо, завдяки дисперсії холестерину та утворенню рідких кристалів відбувається поступове розчинення жовчних каменів.
Відповідно до сучасних знань вважають, що ефект урсодезоксихолевої кислоти при хворобах печінки та холестатичних захворюваннях зумовлений відносною заміною ліпофільних, подібних до детергентів токсичних жовчних кислот гідрофільною цитопротекторною нетоксичною урсодезоксихолевою кислотою, покращенням секреторної здатності гепатоцитів та імунорегуляторними процесами.
Застосування у дітей
Муковісцидоз. Доступна інформація з клінічних звітів, що стосується тривалого застосування урсодезоксихолевої кислоти (протягом періоду до 10 років) у лікуванні дітей з гепатобіліарними порушеннями, пов’язаними з муковісцидозом. Існують дані, що застосування урсодезоксихолевої кислоти може зменшити проліферацію в жовчних протоках, зупинити прогресування гістологічних змін і навіть усунути гепатобіліарні зміни за умови початку терапії на ранніх стадіях муковісцидозу. Для вищої ефективності лікування із застосуванням урсодезоксихолевої кислоти має бути розпочато відразу ж після уточнення діагнозу муковісцидозу.
Фармакокінетика. При пероральному введенні урсодезоксихолева кислота швидко поглинається у порожній та верхній клубовій кишках шляхом пасивного транспорту, а в термінальній клубовій кишці — шляхом активного транспорту. Швидкість поглинання зазвичай становить 60–80%. Після поглинання жовчна кислота підлягає у печінці майже повній кон’югації з амінокислотами гліцином та таурином і після цього екскретується з жовчю. Кліренс першого проходження через печінку становить до 60%.
Залежно від добової дози і основного порушення або стану печінки більш гідрофільна урсодезоксихолева кислота кумулюється в жовчі. Водночас спостерігається відносне зниження рівня інших, більш ліпофільних жовчних кислот.
Під впливом кишкових бактерій відбувається часткова деградація до 7-кетолітохолевої та літохолевої кислот. Літохолева кислота є гепатотоксичною і спричиняє ураження паренхіми печінки у деяких видів тварин. У людини поглинається лише незначна її кількість, яка в печінці сульфатується і, таким чином, детоксикується, перш ніж бути виведеною з жовчю, а потім з калом.
Біологічний Т_½ урсодезоксихолевої кислоти становить 3,5–5,8 доби.

Показання Урсофальк суспензія оральна

симптоматичне лікування хворих на первинний біліарний цироз (ПБЦ) за умови відсутності декомпенсованого цирозу печінки.
Розчинення рентгеннегативних холестеринових жовчних каменів розміром не більше 15 мм в діаметрі у хворих з функціонуючим жовчним міхуром, незважаючи на наявність у ньому жовчного(-их) каменя(-нів).
Лікування пацієнтів з гепатобіліарними розладами при муковісцидозі у дітей віком від 1 міс до 18 років.

Застосування Урсофальк суспензія оральна

відкриття пляшки з кришкою, оснащеною захисним механізмом від відкривання дітьми
Для відкриття пляшки слід міцно притиснути кришку донизу та прокрутити вліво.
При різних показаннях рекомендуються нижчезазначені добові дози.
Для розчинення холестеринових жовчних каменів
Приблизно 10 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг маси тіла/добу (табл.1)
Таблиця 1

Маса тіла (кг)	Мірний стаканчик*	Еквівалент у мілілітрах
5–7	¼	1,25
8–12	½	2,50
13–18	¾ (= ¼ + ½)	3,75
19–25	1	5,00
26–35	1 ½	7,50
36–50	2	10,00
51–65	2 ½	12,50
66–80	3	15,00
81–100	4	20,00
Понад 100 кг	5	25,00

*1 мірний стаканчик (= 5 мл суспензії) містить 250 мг урсодезоксихолевої кислоти.
Суспензію Урсофальк потрібно приймати увечері, перед сном. Суспензію слід застосовувати регулярно.
Необхідний для розчинення жовчних каменів час зазвичай становить 6–24 міс. Якщо зменшення розмірів жовчних каменів не спостерігається після 12 міс прийому, продовжувати терапію не слід.
Успіх лікування потрібно перевіряти кожні 6 міс за допомогою ультразвукового або рентгенівського дослідження. За допомогою додаткових досліджень слід визначати, чи з часом не відбулася кальцифікація каменів. Якщо це трапилося, лікування необхідно припинити.
Для симптоматичного лікування пацієнтів з ПБЦ
Добова доза залежить від маси тіла та становить приблизно 14±2 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг маси тіла.
У перші 3 міс лікування суспензію Урсофальк потрібно застосовувати упродовж дня, розподіливши добову дозу на декілька прийомів. У разі покращення показників функції печінки добову дозу можна приймати 1 раз на добу, увечері.
Таблиця 2

Маса тіла (кг)	Добова доза (мг/кг маси тіла)	Мірний стаканчик* суспензії Урсофальку, 250 мг/5 мл
		перші 3 міс			у подальшому
		ранок	день	вечір	вечір (1 раз на добу)
8–11	12–16	---	¼	¼	½
12–15	12–16	¼	¼	¼	¾
16–19	13–16	½	---	½	1
20–23	13–15	¼	½	½	1 ¼
24–27	13–16	½	½	½	1 ½
28–31	14–16	¼	½	1	1 ¾
32–39	12–16	½	½	1	2
40–47	13–16	½	1	1	2 ½
48–62	12–16	1	1	1	3
63–80	12–16	1	1	2	4
81–95	13–16	1	2	2	5
96–115	14–16	2	2	2	6
Більше 115		2	2	3	7

*1 мірний стаканчик (= 5 мл суспензії) містить 250 мг урсодезоксихолевої кислоти.
Суспензію Урсофальку потрібно приймати відповідно до наведеного у табл. 2 режиму дозування. Необхідно дотримуватися регулярності прийому.
Застосування суспензії Урсофальк при первинному біліарному цирозі може бути необмеженим у часі.
У пацієнтів з первинним біліарним цирозом рідко на початку лікування можливе погіршення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У такому разі терапію слід продовжувати, використовуючи спочатку знижену добову дозу суспензії Урсофальк, після чого поступово підвищувати дозу (щотижня) до досягнення призначеного режиму дозування.
Для лікування пацієнтів з гепатобіліарними розладами при муковісцидозі
Для дітей з муковісцидозом віком 1–18 років доза становить 20 мг/кг/добу, яку розподіляють на 2–3 прийоми і потім збільшують до 30 мг/кг/добу у разі потреби.
У дітей з масою тіла менше 10 кг хворобу відмічають дуже рідко. У такому разі для введення суспензії для перорального застосування рекомендується використовувати одноразові шприци.
Разові дози для дітей з масою тіла до 10 кг потрібно набирати шприцом з мірного стаканчика, що йде в комплекті, до об’єму 1,25 мл. Для цього використовується шприц для одноразового застосування об’ємом 2 мл з градацією 0,1 мл. Зверніть увагу, що одноразові шприци не включені в пакет, проте вільно продаються в аптеках.
Для того щоб ввести необхідну дозу за допомогою шприца:
1. Перед тим як відкрити скляну пляшку, її необхідно струсити.
2. Далі необхідно налити невелику кількість суспензії в мірний стаканчик.
3. Набрати в шприц трохи більше суспензії, ніж потрібно.
4. Натиснути пальцем на поршень шприца, щоб видалити бульбашки повітря з набраної суспензії.
5. Перевірити об’єм суспензії у шприці, за необхідності відрегулювати.
6. Обережно ввести вміст шприца безпосередньо в рот дитині.
Не можна набирати суспензію в шприц безпосередньо з пляшки. Не слід виливати невикористану суспензію з мірного стаканчика або шприца назад в пляшку.
Таблиця 3
Режим дозування для дітей з масою тіла менше 10 кг: 20 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг маси тіла/добу (пристрій для вимірювання об’єму — одноразовий шприц)

Маса тіла (кг)	Урсофальк, суспензія оральна 250 мг/5 мл
Маса тіла (кг)	Ранок	Вечір
4	0,8	0,8
4,5	0,9	0,9
5	1,0	1,0
5,5	1,1	1,1
6	1,2	1,2
6,5	1,3	1,3
7	1,4	1,4
7,5	1,5	1,5
8	1,6	1,6
8,5	1,7	1,7
9	1,8	1,8
9,5	1,9	1,9
10	2,0	2,0

Таблиця 4
Режим дозування для дітей з масою тіла більше 10 кг: 20–25 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг/добу (пристрій для вимірювання об’єму — мірний стаканчик)

Маса тіла (кг)	Добова доза урсодезоксихолевої кислоти (мг/кг маси тіла)	Мірний стаканчик суспензії Урсофальк 250 мг/5 мл*
Маса тіла (кг)		Ранок	Вечір
11–12	21–23	½	½
13–15	21–24	½	¾
16–18	21–23	¾	¾
19–21	21–23	¾	1
22–23	22–23	1	1
24–26	22–23	1	1¼
27–29	22–23	1¼	1¼
30–32	21–23	1¼	1½
33–35	21–23	1½	1½
36–38	21–23	1½	1¾
39–41	21–22	1¾	1¾
42–47	20–22	1¾	2
48–56	20–23	2¼	2¼
57–68	20–24	2¾	2¾
69–81	20–24	3¼	3¼
82–100	20–24	4	4
>100		4½	4½

*Перевідна таблиця.
Таблиця 5

Об’єм	Еквівалентний об’єм суспензії оральної, мл	Еквівалентна кількість урсодезоксихолевої кислоти, мг
1 флакон	5	250
¾ флакона	3,75	187,5
½ флакона	2,5	125
¼ флакона	1,25	62,5

Протипоказання

гіперчутливість до жовчних кислот або будь-якої з допоміжних речовин, що входять до складу препарату.
Гострий холецистит або гострий холангіт.
Обтурація жовчовивідних шляхів (блокада загальної жовчовивідної протоки або протоки міхура).
Часті напади жовчної (печінкової) коліки.
Наявність рентгеноконтрастних кальцифікованих жовчних каменів.
Порушена скоротливість жовчного міхура.
Невдалий результат портоентеростомії або відсутність адекватного жовчного відтоку у дітей з атрезією жовчних шляхів.

Побічна дія

оцінка частоти несприятливих явищ базується на таких даних: дуже часто ≥1/10; часто ≥1/100 і <1/10; нечасто ≥1/1000 і <1/100; рідко ≥1/10 000 і <1/1 000; дуже рідко <1/10 000, включаючи окремі випадки.
Побічні ефекти з боку ШКТ: часто надходили повідомлення про рідкі випорожнення або діарею під час терапії урсодезоксихолевою кислотою; дуже рідко при лікуванні пацієнтів з первинним біліарним цирозом відзначали виражений біль у правій верхній частині черевної порожнини.
Порушення з боку печінки та жовчного міхура: при лікуванні урсодезоксихолевою кислотою дуже рідко можлива кальцифікація жовчних каменів; при розвинених стадіях первинного біліарного цирозу дуже рідко спостерігалася декомпенсація печінкового цирозу, яка частково регресувала після припинення лікування.
Реакції гіперчутливості: дуже рідко можливі висипання (кропив’янка).

Особливості застосування

суспензію Урсофальк слід приймати під наглядом лікаря.
Протягом перших 3 міс лікування необхідно перевіряти параметри функції печінки — АсАТ, АлАт i гама-глутамілтрансферазу — через кожні 4 тиж, а потім — через кожні 3 міс. Також це дає змогу визначити наявність або відсутність відповіді на лікування у пацієнтів з ПБЦ, а також своєчасно виявити потенційні порушення функції печінки, особливо у пацієнтів з ПБЦ на пізніх стадіях.
Застосування для розчинення холестеринових жовчних каменів
Щоб оцінити ефективність лікування і виявити завчасно будь-яку кальцифікацію жовчних каменів, залежно від розміру каменя необхідно проводити дослідження загального вигляду жовчного міхура (пероральна холецистографія) і можливої непрохідності у положенні пацієнта стоячи і лежачи на спині (ультразвуковий контроль) через 6–10 міс від початку лікування.
Не рекомендується застосовувати Урсофальк, суспензію оральну 250 мг/5 мл, якщо жовчний міхур не візуалізується на рентгенівських знімках або у разі наявності рентгеноконтрастних кальцифікованих жовчних каменів, при порушенні скоротливості жовчного міхура або частих нападах жовчної (печінкової) коліки.
Жінки, що приймають Урсофальк, суспензію оральну 250 мг/5 мл, для розчинення жовчних каменів, повинні використовувати ефективний негормональний метод контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть підвищувати ризик утворення каменів у жовчному міхурі.
Лікування пацієнтів з ПБЦ на пізній стадії
Вкрай рідко відмічалися випадки декомпенсації цирозу печінки, яка частково може регресувати після припинення терапії.
У пацієнтів з ПБЦ вкрай рідко можливе збільшення вираженості симптомів на початку лікування, наприклад, може посилюватися свербіж. У таких випадках дозу Урсофальку, суспензії оральної, потрібно знизити до 250 мг/5 мл на добу; потім її слід поступово підвищувати, як описано в розділі ЗАСТОСУВАННЯ.
У разі появи діареї рекомендується знизити дозу препарату, а в разі стійкої діареї лікування необхідно відмінити.
Один мірний стаканчик (еквівалентно 5 мл) Урсофальку, суспензії оральної 250 мг/5 мл, містить 0,50 ммоль (11,39 мг) натрію. Пацієнтам, які контролюють споживання натрію (низьконатрієва дієта), слід враховувати цей факт.
Застосування у період вагітності та годування грудьми. Дослідження на тваринах не показали впливу урсодезоксихолевої кислоти на фертильність. Дані про вплив на фертильність у людини відсутні.
Інформації щодо застосування урсодезоксихолевої кислоти у вагітних недостатньо. Результати досліджень на тваринах свідчать про наявність репродуктивної токсичності на ранніх стадіях вагітності. Урсофальк, суспензію оральну 250 мг/5 мл, не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли це є вкрай необхідним. Жінки репродуктивного віку можуть приймати препарат лише за умови, що вони використовують надійні засоби контрацепції.
Рекомендується використовувати негормональні протизаплідні засоби або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогенів. Пацієнткам, які отримують Урсофальк, суспензію оральну 250 мг/5 мл, для розчинення каменів у жовчному міхурі, слід використовувати ефективні негормональні засоби контрацепції, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть посилювати утворення каменів у жовчному міхурі. До початку лікування слід виключити можливість вагітності.
За даними декількох зафіксованих випадків застосування препарату жінкам, які годують груддю, вміст урсодезоксихолевої кислоти в грудному молоці був вкрай низьким, тому не слід очікувати розвитку будь-яких небажаних явищ у дітей, які отримують таке молоко.
Діти
Для розчинення холестеринових жовчних каменів та симптоматичного лікування ПБЦ. Вікових обмежень для застосування цього лікарського засобу немає. Дозування згідно з ЗАСТОСУВАННЯ.
Для лікування гепатобіліарних розладів при муковісцидозі. Застосовувати дітям віком від 1 міс.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Впливу на здатність керувати транспортними засобами і користуватись іншими механізмами не спостерігалося.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Урсофальк, суспензію оральну 250 мг/5 мл, не можна застосовувати одночасно з холестираміном, холестиполом або антацидами, які містять алюмінію гідроксид або смектит (оксид алюмінію), оскільки ці препарати зв’язують урсодезоксихолеву кислоту в кишечнику і, таким чином, перешкоджають її абсорбції і знижують ефективність. Якщо застосування препарату, що містить одну з цих речовин, є необхідним, то його потрібно приймати не менше ніж за 2 год до або через 2 год після прийому Урсофальку, суспензії оральної 250 мг/5 мл.
Урсофальк, суспензія оральна, може впливати на всмоктування циклоспорину з кишечнику. У зв’язку з цим у пацієнтів, що приймають циклоспорин, слід перевірити концентрацію цієї речовини в крові і у разі необхідності відкоригувати дозу.
В окремих випадках Урсофальк, суспензія оральна 250 мг/5 мл, може знижувати всмоктування ципрофлоксацину.
У клінічному дослідженні у здорових добровольців поєднане застосування урсодезоксихолевої кислоти (500 мг/добу) і розувастатину (20 мг/добу) призводило до деякого підвищення концентрації розувастатину в плазмі крові. Клінічна значущість такої взаємодії, а також вплив на інші статини не встановлені.
Доведено, що урсодезоксихолева кислота зменшує C_max і AUC антагоніста кальцію нітрендипіну у здорових добровольців. Рекомендується ретельне спостереження за результатом поєднаного застосування ніфедипіну і урсодезоксихолевої кислоти. Може бути потрібне підвищення дози ніфедипіну. Крім того, повідомлялося про ослаблення терапевтичної дії дапсону.
Ці відомості, а також дані, отримані in vitro, дають змогу припустити, що урсодезоксихолева кислота потенційно може викликати індукцію ферментів цитохрому Р450 3A. Але в добре спланованому дослідженні взаємодії з будесонідом, що є доведеним субстратом цитохрому Р450 3A, подібного ефекту не спостерігалося.
Естрогенні гормони, а також препарати для зниження концентрації холестерину в крові можуть підсилювати секрецію холестерину печінкою і, таким чином, спричиняти утворення каменів у жовчному міхурі, що є протилежним ефектом для урсодезоксихолевої кислоти, використаної для їх розчинення.

Передозування

при передозуванні можлива діарея. Передозування є малоймовірним, оскільки поглинання урсодезоксихолевої кислоти знижується при підвищенні дози і більша її частина екскретується з калом.
У разі діареї дозу потрібно знизити; якщо діарея продовжується, необхідно припинити терапію.
Ніяких специфічних контрзаходів вживати не потрібно; наслідки діареї слід коригувати симптоматично, зберігаючи баланс рідини і електролітів.
Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів
Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28–30 мг/кг/добу) у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом (застосування за незареєстрованим показанням) була пов’язана з більш високою частотою серйозних небажаних явищ.