Салофальк гранули гастрорезистентні пролонговані 1000 мг пакетик "Грану-Стикс" №50

Месалазин............................................................ 1000 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, поліакрилатна дисперсія, магнію стеарат, емульсія симетикону, метакрилатний сополімер (тип А), триетилцитрат, тальк, титану діоксид (Е171), натрію карбоксиметилцелюлоза, аспартам (Е951), кислота лимонна безводна, солодкий ванільний ароматизатор, повідон.

Месалазин - 1000 мг

фармакодинаміка. Механізм дії. Механізм протизапальної дії невідомий. Результати досліджень in vitro свідчать, що певну роль може відігравати інгібування ліпооксигенази.
Було також продемонстровано вплив на концентрацію простагландинів у слизовій оболонці кишечнику. Месалазин (5-аміносаліцилова кислота/5-АСК) зв’язує вільні радикали.
Фармакодинамічний ефект. Месалазин при пероральному застосуванні діє переважним чином локально на слизову оболонку кишечнику і на підслизову тканину з люмінального боку. Отже, важливо, що месалазин є доступним у зонах запалення. Системна біодоступність та концентрації у плазмі крові, таким чином, не є суттєвими для визначення терапевтичного ефекту, а швидше за все виступають факторами для з’ясування ступеня нешкідливості. Для досягнення такого ефекту гранули Салофальку є резистентними до шлункового соку, і месалазин з них вивільнюється залежно від рН середовища завдяки покриттю еудражитом L (покриття І); пролонговане вивільнення забезпечується структурою матриці гранул.
Доклінічні дані, що базуються на традиційних дослідженнях безпеки, фармакології, генотоксичності, канцерогенності (на щурах) або токсичності щодо репродуктивної системи, не вказують на особливу небезпеку для людини.
Було відмічено ниркову токсичність (нирковий папілярний некроз та пошкодження епітелію в проксимальних канальцях (Pars convoluta) або цілого нефрона) в дослідженнях токсичності при застосуванні повторних високих пероральних доз месалазину. Клінічна важливість цих даних невідома.
Фармакокінетика.
Загальні властивості месалазину
Поглинання месалазину є найвищим у проксимальній частині кишечнику і найнижчим — у дистальній його частині.
Біотрансформація. Месалазин метаболізується як досистемно у слизовій оболонці кишечнику, так і в печінці до фармакологічно неактивної N-ацетил-5-аміносаліцилової кислоти (N-Aц-5-АСК). Очевидно, що ацетилювання не залежить від ацетилювального фенотипу хворого. Деяке ацетилювання також відбувається завдяки дії бактерій товстої кишки. Зв’язування месалазину і N-Aц-5-АСК з білками становить відповідно 43 і 78%.
Виведення/екскреція. Месалазин і його метаболіт N-Aц-5-АСК виводяться з калом (основна частина), нирками (варіює між 20 і 50%, залежно від типу застосування, фармацевтичної форми і шляху вивільнення месалазину) і з жовчю (незначна частина). Ниркова екскреція відбувається переважно у вигляді N-Aц-5-АСК. Близько 1% загальної введеної перорально дози месалазину проникає у грудне молоко, переважно у вигляді N-Aц-5-АСК.
Особливості гранул Салофальку
Розподіл. Завдяки розміру гранул (близько 1 мм) вони швидко потрапляють зі шлунка до дванадцятипалої кишки.
Комбіноване фармако-сцинтиграфічне/фармакокінетичне дослідження показало, що сполука досягає ілеоцекальної ділянки в межах 3 год, а висхідної ободової кишки — приблизно через 4 год. Загальний час транзиту через товсту кишку становить приблизно 20 год.
Близько 80% введеної пероральної дози доступні в ободовій, сигмоподібній та прямій кишках.
Поглинання. Вивільнення месалазину з гранул Салофальку починається після лаг-фази, що триває близько 2–3 год. C_max у плазмі крові досягається приблизно через 4–5 год. Системна біодоступність месалазину після перорального застосування становить близько 15–25%.
Прийом їжі затримує поглинання на 1–2 год, проте не змінює його швидкості та ступеня.
Виведення. При застосуванні месалазину у добовій дозі 3 • 500 мг загальна швидкість ниркового виведення месалазину і N-Ац-5-АСК за сталих умов становила приблизно 25%. Фракція неметаболізованого месалазину — близько 1% пероральної дози. Т_½ становив у цьому дослідженні 4,4 год.

лікування загострень та профілактика рецидивів від легкого до помірного виразкового коліту.

Салофальк 500 мг, Салофальк 1000 мг
Дорослі та пацієнти літнього віку
Лікування загострень виразкового коліту
Приймають один раз на добу 3 пакетики Салофальку 500 мг або 3 пакетики Салофальку 1000 мг (що еквівалентно 1,5–3,0 г месалазину щодобово), краще зранку, відповідно до індивідуальної клінічної потреби.
Для зручності можна також розділити призначену добову дозу на 3 прийоми (по 1 пакетику гранул Салофальку 500 мг 3 рази на добу або по 1 пакетику гранул Салофальку 500 мг 3 рази на добу).
Для профілактики рецидивів виразкового коліту (підтримання ремісії)
Приймають по 1 пакетику Салофальку 500 мг 3 рази на добу, що еквівалентно 1,5 г месалазину на добу.
Для пацієнтів, які знаходяться в групі підвищеного ризику рецидиву з медичних причин або через труднощі, пов’язані з дотриманням режиму застосування трьох щоденних доз, режим дозування можна змінити на 3,0 г месалазину у вигляді однократної щоденної дози, бажано вранці.
Діти віком до 6 років
Гранули Салофальку не можна застосовувати у дітей віком до 6 років через відсутність досвіду застосування препарату в цій віковій групі.
Діти віком від 6 років
Залежно від тяжкості захворювання під час загострення слід давати 30–50 мг месалазину/кг маси тіла/добу 1 раз на добу, переважно зранку, або розділити цю дозу на 3 прийоми. Максимальна доза — 75 мг/кг маси тіла/добу. Загальна доза не має перевищувати максимальну дозу для дорослих.
Для профілактики рецидивів (підтримувальне лікування) слід застосовувати дозу 15–30 мг месалазину/кг маси тіла/добу, розділену на декілька прийомів.
Дітям з масою тіла до 40 кг рекомендується приймати половину дози для дорослих, а дітям з масою тіла понад 40 кг — звичайну дозу для дорослих.
Гранули Салофальку не можна розжовувати. Вміст пакетика «Грану-Стикс» 500 мг або 1000 мг слід висипати на язик і проковтнути разом з достатньою кількістю рідини, не розжовуючи.
Як при лікуванні пацієнтів із загостренням запалення, так і протягом тривалої терапії гранули Салофальку слід застосовувати регулярно і постійно для досягнення бажаного терапевтичного ефекту.
Тривалість застосування визначає лікар.
Салофальк 1,5 г, Салофальк 3 г
Дорослі та пацієнти літнього віку
Лікування при загостреннях виразкового коліту. Приймають один раз на добу 1 пакетик Салофальку 3 г, 1–2 пакетики Салофальку 1,5 г, (що еквівалентно 1,5–3,0 г месалазину щодобово), краще зранку, відповідно до індивідуальної клінічної потреби.
Для профілактики рецидивів виразкового коліту (підтримання ремісії)
По 1 пакетику Салофальку 1,5 г 1 раз на добу, що еквівалентно 1,5 г месалазину на добу.
Для пацієнтів, які належать до групи підвищеного ризику рецидиву, режим дозування можна змінити на 3,0 г месалазину у вигляді однократної щоденної дози, бажано вранці.
Діти віком до 6 років
Гранули Салофальку не можна застосовувати у дітей віком до 6 років через відсутність досвіду використання препарату у цій віковій групі.
Діти віком від 6 років
Залежно від тяжкості захворювання під час загострення слід давати 30–50 мг месалазину/кг маси тіла 1 раз на добу, переважно зранку, або розподілити дозу на 3 прийоми. Загальна доза не має перевищувати максимальну дозу для дорослих.
Для профілактики рецидивів (підтримувальне лікування) слід давати 15–30 мг месалазину/кг маси тіла/добу за декілька прийомів.
Дітям з масою тіла до 40 кг рекомендується приймати половину дози для дорослих, а дітям з масою тіла понад 40 кг — звичайну дозу для дорослих.
Гранули Салофальку не можна розжовувати. Вміст пакетика «Грану-Стикс» слід висипати на язик і проковтнути разом з достатньою кількістю рідини, не розжовуючи.
Як при лікуванні хворих із загостренням запалення, так і протягом тривалого лікування гранули Салофальку слід застосовувати регулярно і постійно для досягнення бажаного терапевтичного ефекту.
Зазвичай вираженість загострення виразкового коліту зменшується протягом 8–12 тиж; для більшості пацієнтів дозування можна знизити до підтримувальної дози.
Діти. Гранули Салофальку не можна застосовувати у дітей віком до 6 років через відсутність досвіду застосування препарату цій віковій групі. Існують обмежені дані щодо застосування у дітей віком 6–18 років.

Салофальк 500 мг, Салофальк 1000 мг
Гіперчутливість до месалазину, до будь-якого з компонентів препарату або до саліцилатів, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, геморагічний діатез.
Салофальк 1,5 г, Салофальк 3 г
Салофальк у вигляді гранул не можна застосовувати пацієнтам з:
– підвищеною чутливістю до саліцилової кислоти та її похідних або до будь-якої речовини, що входить до складу лікарського засобу;
– тяжким порушенням функції печінки або нирок.

*Більш детальну інформацію наведено в розділі ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ.
Повідомлялося про появу небажаних тяжких шкірних реакцій, включаючи синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, пов’язаних з лікуванням месалазином (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Фоточутливість. Надходили повідомлення про тяжкі реакції у пацієнтів із захворюваннями шкіри, наприклад з атопічним дерматитом і атопічною екземою.
Механізм розвитку міокардиту, перикардиту, панкреатиту, нефриту і гепатиту у зв’язку із застосуванням месалазину невідомий; він може мати алергічну етіологію.
Слід зазначити, що деякі із цих розладів можна пояснити самим запаленням кишечнику.

на розсуд лікаря потрібно під час та після лікування проводити аналізи крові (формені елементи; параметри функції печінки, такі як АлАТ або АсАТ; креатинін сироватки крові) та сечі (тестові смужки, осад). Аналізи рекомендується робити приблизно через 14 днів від початку лікування і потім ще 2–3 рази з інтервалами 4 тиж. Якщо результати досліджень у нормі, профілактичні перевірки можна проводити кожні 3 міс. У разі появи інших додаткових симптомів аналізи необхідно зробити терміново.
З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з порушенням функції печінки.
Потрібно з обережністю застосовувати гранули Салофальку 500 мг та Салофальку 1000 мг у хворих з порушеною функцією нирок. Необхідно регулярно контролювати функцію нирок, а саме вимірювати рівень азоту сечовини в крові, креатиніну у пацієнтів з протеїнурією.
Гранули Салофальку 1,5 г та Салофальку 3 г не рекомендується застосовувати у хворих з порушеною функцією нирок.
Під час застосування месалазину повідомлялося про випадки нефролітіазу, у тому числі утворення каменів зі 100% вмістом месалазину. Під час лікування рекомендується забезпечувати достатнє споживання рідини.
При погіршенні функції нирок впродовж лікування слід мати на увазі індуковану месалазином токсичність відносно нирок.
Хворим з легеневими захворюваннями, зокрема з БА, необхідно перебувати під наглядом протягом курсу лікування гранулами Салофальку.
Небажані тяжкі шкірні реакції
Повідомлялося про появу небажаних тяжких шкірних реакцій, включаючи синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, пов’язаних з лікуванням месалазином. Слід припинити прийом месалазину при першій появі ознак і симптомів тяжких шкірних реакцій, наприклад шкірної висипки, пошкоджень слизових оболонок або будь-яких інших ознак гіперчутливості.
Хворим, які мають несприятливі реакції на препарати, що містять сульфасалазин, необхідно перебувати під наглядом лікаря від самого початку курсу лікування із застосуванням гранул Салофальку. У разі виникнення гострих симптомів непереносимості, таких як судоми, гострий біль у животі, гарячка, сильний головний біль та висип, терапію слід негайно припинити.
Кожне саше препарату Салофальк з гранулами 500 мг/1000 мг/1500 мг/3000 мг містить 1 мг/2 мг/3 мг/6 мг аспартаму. Аспартам є джерелом фенілаланіну. Це може бути шкідливим для хворих на фенілкетонурію.
Немає потреби знижувати дози гранул Салофальку 500 мг та Салофальку 1000 мг пацієнтам літнього віку.
Гранули препарату Салофальк містять сахарозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, мальабсорбцією глюкози/галактози чи недостатністю сахарози/ізомальтази не слід застосовувати цей препарат.
Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) в одному саше, тобто практично не містить натрію.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Даних про застосування кишково-розчинних гранул Салофальк з пролонгованим вивільненням у вагітних недостатньо, проте дані про застосування препарату в обмеженої кількості вагітних вказують на відсутність небажаного впливу месалазину на перебіг вагітності або на здоров’я плода та (або) новонародженого. На сьогодні інші епідеміологічні дані стосовно препарату недоступні. Повідомлялося про єдиний випадок ниркової недостатності у новонародженого, мати якого упродовж вагітності тривало застосовувала месалазин у високій дозі (2–4 г перорально). Надходили повідомлення про порушення з боку системи крові (лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія) у новонароджених, матері яких застосовували месалазин.
Дослідження на тваринах при пероральному введенні месалазину не засвідчило прямого або опосередкованого несприятливого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток.
Гранули Салофальку необхідно приймати у період вагітності лише тоді, коли очікувана користь від застосування переважатиме ризик.
N-ацетил-5-аміносаліцилова кислота і меншою мірою месалазин проникають у грудне молоко. На сьогодні є лише обмежений досвід застосування препарату у період годування грудьми. Не можна виключити реакцій гіперчутливості, таких як діарея, у немовлят. Отже, гранули Салофальку можна застосовувати у період годування грудьми лише тоді, коли очікувана користь від застосування переважатиме ризик. Якщо у грудної дитини розвинеться діарея, годування грудьми слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Загалом ніякого впливу на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами не спостерігається. Якщо під час лікування препаратом відмічають запаморочення, слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

спеціальних досліджень лікарської взаємодії не проводилося.
Під час комплексного лікування препаратом Салофальк та азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном у деяких дослідженнях було виявлено посилення мієлосупресивного ефекту, що нібито свідчить про наявність взаємодії, однак механізм взаємодії встановлено не повністю. Рекомендується регулярно контролювати рівень лейкоцитів, а дозування тіопуринів слід відкоригувати.
Є дані про те, що месалазин може зменшити антикоагуляційну дію варфарину.
Можливе посилення гіпоглікемічної дії похідних сульфонілсечовини, токсичної дії метотрексату. Активність фуросеміду, спіронолактону, сульфаніламідів, рифампіцину, урикозуричних препаратів (пробенециду та сульфінпіразону) може слабшати. Месалазин може потенціювати небажану дію глюкокортикоїдів на слизову оболонку шлунка, зменшувати всмоктування дигоксину.
Можливе зменшення вивільнення месалазину із гранул внаслідок зниження рН, викликаного метаболізмом лактулози під впливом бактерій.

є дані про випадки передозування (наприклад навмисне скоєння самогубства шляхом прийому високої пероральної дози месалазину), що не вказують на ниркову або печінкову токсичність. На сьогодні про випадки інтоксикації та специфічні антидоти не повідомлялося. Специфічного антидоту не існує, лікування має бути симптоматичним та підтримувальним. У разі необхідності застосовують в/в інфузію електролітів (примусовий діурез).

не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.