Тафлотан^® Мульті (Taflotan^® Multi) (555183) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Допоміжні речовини: гліцерин; натрію дигідрофосфат, дигідрат; динатрію едетат; полісорбат-80; натрію гідроксид або кислота хлористоводнева концентрована; вода для ін’єкцій.

Тафлупрост - 15 мкг/мл

фармакодинаміка. Механізм дії. Тафлупрост є фторовмісним аналогом простагландину F2α. Тафлупростова кислота — біологічно активний метаболіт тафлупросту — є високоактивним та селективним агоністом рецептора простаноїду FP людини. Тафлупростова кислота має у 12 разів більшу афінність до рецептора FP, ніж латанопрост. Фармакодинамічні дослідження на мавпах свідчать, що тафлупрост знижує внутрішньоочний тиск шляхом підвищення увеосклерального відтоку внутрішньоочної рідини.
Фармакодинамічні ефекти. Тафлупрост — це субстанція, що ефективно знижує внутрішньоочний тиск. У ході дослідження, в якому вивчали вплив метаболітів тафлупросту на зниження внутрішньоочного тиску, лише тафлупростова кислота призводила до значного його зниження.
При застосуванні у кролів протягом 4 тиж офтальмологічного р-ну тафлупросту 0,0015% один раз на добу кровотік диска зорового нерва значно (15%) збільшився порівняно з вихідним рівнем, коли його вимірювали за допомогою лазерної спекл-флоуграфії на 14-й та 28-й день.
Клінічна ефективність. Зниження внутрішньоочного тиску розпочинається через 2–4 год після першого введення препарату, а максимальний ефект досягається приблизно через 12 год після закапування. Тривалість ефекту зберігається протягом принаймні 24 год. Базові дослідження складу тафлупросту, що містить консервант бензалконію хлорид, продемонстрували ефективність тафлупросту як засобу монотерапії та наявність у нього адитивного ефекту у разі введення як додаткового засобу під час лікування тимололом.
У дослідженні тривалістю 6 міс тафлупрост виявив значний ефект зниження внутрішньоочного тиску на 6–8 мм рт. ст. у разі його введення у різні моменти часу впродовж дня порівняно із 7–9 мм рт. ст., які досягалися при введенні латанопросту.
В іншому клінічному дослідженні тривалістю 6 міс тафлупрост знижував внутрішньоочний тиск на 5–7 мм рт. ст. порівняно із 4–6 мм рт. ст., які досягалися при застосуванні тимололу. Ефект зниження внутрішньоочного тиску, зумовлений дією тафлупросту, зберігався і під час продовження цих досліджень протягом періоду до 12 міс. У дослідженні тривалістю 6 тиж порівнювали ефект тафлупросту щодо зниження внутрішньоочного тиску та його наповнювача при одночасному застосуванні з тимололом. Порівняно з вихідними значеннями (виміряними після 4-тижневого початкового курсу лікування, під час якого застосовувався тимолол), додатковий ефект зниження внутрішньоочного тиску становив 5–6 мм рт. ст. у групі тимолол-тафлупрост та 3–4 мм рт. ст. у групі тимолол-наповнювач. Склад препарату тафлупросту із додаванням та без додавання консерванта малв аналогічний ефект зниження внутрішньоочного тиску понад 5 мм рт. ст. у невеликому перехресному дослідженні із 4-тижневим періодом лікування. Більше того, у дослідженні тривалістю 3 міс, що проводилося в США з метою порівняння препарату тафлупросту без додавання консерванта із препаратом тимололу без додавання консерванта, ефект тафлупросту щодо зниження внутрішньоочного тиску становив 6,2–7,4 мм рт. ст. у різні моменти часу, тоді як ефект тимололу варіював у діапазоні 5,3–7,5 мм рт. ст.
Фармакокінетика. Всмоктування. Після внутрішньоочного введення однієї краплі тафлупросту без консерванта, 0,0015% очних крапель, в кожне око 1 раз на добу протягом 8 днів концентрація тафлупростової кислоти у плазмі крові була низькою та мала аналогічні профілі в 1-й та 8-й день. Концентрація у плазмі крові досягала максимуму через 10 хв після введення дози та знижувалася до рівня нижче нижньої межі виявлення (10 пг/мл) ще до закінчення 1-ї години після введення. Середні значення C_max у плазмі крові (26,2 та 26,6 пг/мл) та AUC_0–last (площа під кривою концентрація — час з моменту введення препарату до визначення останньої концентрації, що піддається кількісному вимірюванню, 394,3 та 431,9 пг∙хв/мл) були аналогічними в 1-й та 8-й день, що свідчить про досягнення рівноважної концентрації лікарського засобу протягом 1-го тижня внутрішьоочного введення. Не виявлено статистично значимих відмінностей системної біодоступності між препаратом з консервантом і препаратом без консерванта.
У ході дослідження на кролях всмоктування тафлупросту у внутрішньоочну рідину було порівнянним після однократного закапування в очі 0,0015% офтальмологічного р-ну тафлупросту без консерванта та з консервантом.
Розподіл. У мавп не виявлено особливого розподілу радіоактивно міченого тафлупросту у райдужній оболонці — циліарному тілі або судинній оболонці, у тому числі у пігментному епітелії сітківки, що вказує на низьку афінність до пігменту меланіну. Під час дослідження на щурах методом ауторадіографії всього тіла C_max радіоактивності відмічалася у порядку спадання в рогівці, повіках, склерах та райдужній оболонці. Поза межами ока радіоактивність розподілялася у сльозовому апараті, піднебінні, стравоході та ШКТ, нирках, печінці, жовчному та сечовому міхурі.
Зв’язування тафлупростової кислоти з альбуміном сироватки крові людини in vitro становило 99% у разі застосування тафлупростової кислоти 500 нг/мл.
Біотрансформація. Основним шляхом метаболізму тафлупросту в організмі людини, який був проаналізований in vitro, є гідроліз до фармакологічно активного метаболіту — тафлупростової кислоти, яка далі метаболізується шляхом глюкуронування або бета-окиснення. Продукти бета-окиснення, 1,2-динор- і 1,2,3,4-тетранор-тафлупростової кислоти, які є фармакологічно неактивними, можуть піддаватися глюкуронуванню чи гідроксилюванню. Ферментна система цитохрому P450 (CYP) не бере участі в метаболізмі тафлупростової кислоти. З огляду на дані дослідження на тканинах рогівки кролів із застосуванням очищених ферментів, основною естеразою, відповідальною за гідроліз складного ефіру до тафлупростової кислоти, є карбоксилестераза. У гідролізі також може брати участь бутилхолінестераза, але не ацетилхолінестераза.
Виведення. Після введення ³H-тафлупросту 1 раз на добу (0,005% офтальмологічний р-н; 5 мкл/око) щурам в обидва ока протягом 21 дня близько 87% загальної радіоактивної дози виводилося з організму. Частка загальної дози, яка виводилася з сечею, становила близько 27–38%, і близько 44–58% дози виводилося з калом.

зниження підвищеного внутрішньоочного тиску при відкритокутовій глаукомі та внутрішньоочній гіпертензії.
Застосовується як монотерапія у пацієнтів:
· для яких бажаним є застосування очних крапель, що не містять консервантів;
· з недостатньою реакцією на терапію першої лінії;
· з непереносимістю чи протипоказаннями до терапії першої лінії.
Як додаткове лікування у комбінації з блокаторами β-адренорецепторів.
Лікарський засіб призначається дорослим (віком від 18 років).

дози. Рекомендована доза — 1 крапля лікарського засобу в кон’юнктивальний мішок ураженого (-их) ока (очей) 1 раз на добу, ввечері.
Не рекомендується вводити препарат частіше одного разу на добу, оскільки більш часте введення може знизити ефект зниження внутрішьоочного тиску.
Застосування у пацієнтів літнього віку. Для пацієнтів літнього віку корекції дози не потрібно.
Застосування у пацієнтів із нирковою/печінковою недостатністю. Дослідження тафлупросту за участю пацієнтів з нирковою/печінковою недостатністю не проводилися, отже, його слід застосовувати з обережністю при лікуванні таких пацієнтів.
Спосіб застосування. Пацієнтів необхідно поінформувати про правильне поводження із флаконом. При використанні флакона з препаратом вперше перед закапуванням в око пацієнт повинен насамперед навчитися користуватися флаконом так, щоб шляхом повільного натискання на нього отримати одну краплю препарату. Пацієнт повинен навчитися з впевненістю закапувати одну краплю за раз. Інакше більш підходящим може бути альтернативний варіант того самого лікарського препарату без консерванта в упаковках із однократною дозою.
Щоб попередити потенційне забруднення р-ну, пацієнти не повинні торкатися своїх повік, навколишніх ділянок або будь-яких інших поверхонь кінчиком дозатора на флаконі. Рідину, що залишилася на кінчику дозатора після застосування очних крапель, слід негайно видалити, струснувши флакон вниз один раз. Кінчика дозатора не слід торкатися або витирати його.
Для зниження ризику потемніння шкіри повік пацієнтам слід витирати будь-який надлишок р-ну зі шкіри. Як і для будь-яких інших очних крапель, після введення препарату рекомендується перекрити носослізні шляхи або легенько прикрити повіки. Це може знизити системне всмоктування лікарських засобів, що вводяться внутрішньоочно.
Після застосування кількості препарату, необхідного на 28 днів, об’єм, що залишився, становитиме близько 1 мл. Пацієнт не повинен намагатися повністю використати весь препарат у флаконі.
Якщо пацієнт застосовує більш ніж один офтальмологічний лікарський засіб місцевого застосування, інтервали між введенням кожного засобу повинні становити принаймні 5 хв.
При використанні нового флакона. Не слід користуватися флаконом, якщо пакет пошкоджений або якщо пластмасове кільце навколо горлечка флакона відсутнє чи пошкоджене. Відкрити пакет по пунктирній лінії. Записати дату, коли флакон відкрито, на вільному місці, залишеному для дати на картонній коробці.
Кожного разу, коли використовується Тафлотан Мульті:
1. Вимити руки.
2. При першому використанні флакона зняти кільце контролю першого відкриття з ковпачка, потягнувши за вушко.
3. Відкрити флакон, потягнувши за ковпачок.
4. При першому використанні флакона витиснути одну краплю препарату у відходи.
5. Затиснути флакон між великим і середнім пальцями.
6. Закинути назад голову або лягти. Покласти руку на чоло. Вказівний палець повинен розміщуватися на одному рівні з бровами або залишатися на краю носа.
Слід дотримуватися особливої обережності та стежити за тим, щоб кінчик дозатора флакона не торкався ока, шкіри навколо ока або пальців для уникнення можливого забруднення та зараження р-ну.
7. Відтягнути нижню повіку вниз іншою рукою та подивитися вгору. Обережно натиснути на флакон і витиснути одну краплю в око між нижньою повікою та самим оком. Звернути увагу на те, що може бути деякий інтервал між натисканням і появою краплі. Не натискати надто сильно.
8. Закрити око та затиснути внутрішній кут ока пальцем приблизно на 1 хв. Таким чином можна уникнути стікання краплі по носослізному каналу.
9. Витерти будь-які надлишки р-ну зі шкіри навколо ока, щоб знизити ризик потемніння шкіри повіки.
10. Струснути флакон один раз вниз, щоб позбутися будь-яких надлишків р-ну в кінчику. Не торкатися кінчика флакону та не витирати його.
11. Накрити флакон ковпачком і щільно закрити його.

гіперчутливість до діючої речовини чи будь-якої з допоміжних речовин.

під час клінічних досліджень понад 1400 пацієнтів застосовували тафлупрост із консервантом як монотерапію або як додаткову терапію до тимололу 0,5%. Найбільш поширеною побічною реакцією, пов’язаною із лікуванням, про яку повідомлялося, була очна гіперемія. Вона виникала приблизно у 13% пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях тафлупросту з консервантом у Європі та США. У більшості випадків очна гіперемія була легка та призвела до припинення застосування препарату в середньому лише у 0,4% пацієнтів, які брали участь у базових дослідженнях. У дослідженні ІІІ фази тривалістю 3 міс, яке проводилося у США з метою порівняння тафлупросту без додавання консерванта з препаратом тимололу без консерванта, очна гіперемія відмічалася у 4,1% (13 з 320) пацієнтів, які застосовували тафлупрост.
Під час клінічних досліджень тафлупросту у Європі та США із максимальним періодом спостереження 24 міс повідомлялося про зазначені нижче побічні реакції, пов’язані з лікуванням.
У кожній групі, виділеній за частотою, побічні реакції представлені у порядку зниження їх тяжкості.
Порушення з боку нервової системи: часто — головний біль.
Порушення з боку органа зору: часто — відчуття свербежу в очах, подразнення в очах, біль в очах, кон’юнктивальна/очна гіперемія, зміни вій (збільшена довжина, товщина та кількість вій), синдром «сухого ока», відчуття чужорідного тіла в оці, знебарвлення вій, почервоніння повіки, поверхневий точковий кератит, фотофобія, підвищене сльозовиділення, нечіткість зору, знижена гострота зору та підвищена пігментація райдужної оболонки; нечасто — пігментація повіки, набряк повік, астенопія (швидка втомлюваність очей), набряк кон’юнктиви, виділення з ока, блефарит, порушення з боку клітин передньої камери, відчуття дискомфорту в очах, запальна гіперемія передньої камери ока, пігментація кон’юнктиви, кон’юнктивальні фолікули, алергічний кон’юнктивіт та аномальні відчуття в оці; невідомо — ірит (запалення райдужної оболонки)/увеїт (запалення судинної оболонки), поглиблення борозни повіки, макулярний набряк/цистозний макулярний набряк.
У деяких пацієнтів зі значним пошкодженням рогівки дуже рідко відмічали випадки кальцифікації рогівки у зв’язку із застосуванням очних крапель, що містять фосфати.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: невідомо — загострення БА, утруднення дихання.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто — гіпертрихоз повік.
Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації лікарського препарату є важливим. Це дає змогу безперервно контролювати баланс користі та ризику лікарського засобу. Лікарів просять повідомляти про будь-які підозрювані небажані реакції.

перед початком курсу лікування необхідно поінформувати пацієнтів про можливість активізації росту вій, потемніння шкіри повік та підвищення пігментації райдужної оболонки. Деякі з цих змін можуть бути тривалими і призвести до відмінностей у зовнішньому вигляді очей у разі лікування лише одного ока.
Зміна пігментації райдужної оболонки відбувається повільно та може бути непомітною протягом декількох місяців. Зміна кольору очей в основному відмічалася у пацієнтів із райдужними оболонками змішаних кольорів, наприклад блакитно-карі, сіро-карі, жовто-карі та зелено-карі. Ризик збереження гетерохромії очей на все життя у разі лікування лише одного ока очевидний.
Існує можливий ріст волосся у місцях, де р-н тафлупросту неодноразово контактує з поверхнею шкіри.
Відсутній досвід застосування тафлупросту у разі неоваскулярної, закритокутової, вузькокутової або вродженої глаукоми. Існує лише обмежений досвід застосування тафлупросту під час лікування пацієнтів з афакією, а також у разі пігментної чи псевдоексфоліативної глаукоми.
Рекомендується з обережністю застосовувати тафлупрост у пацієнтів з афакією, псевдофакією з розривом задньої капсули кришталика чи передньокамерними кришталиками або пацієнтам із відомими факторами ризику розвитку кістозного набряку макули чи іритом/увеїтом.
Відсутній досвід застосування препарату у пацієнтів із тяжкою БА. Отже, препарат слід застосовувати з обережністю у таких пацієнтів.
Кожна крапля препарату Тафлотан Мульті містить близько 0,04 мг фосфатів, що відповідає вмісту 1,2 мг/мл. Якщо у пацієнта відмічають тяжкі порушення прозорого шару передньої частини ока (рогівки), то фосфати у дуже рідкісних випадках можуть викликати потемніння на рогівці через накопичення кальцію під час лікування.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Жінки репродуктивного віку/контрацепція. Лікарський засіб не слід застосовувати у жінок репродуктивного віку, які не використовують належних засобів контрацепції.
Вагітність. Належні дані щодо застосування тафлупросту у вагітних відсутні. Тафлупрост може спричиняти несприятливий фармакологічний вплив на вагітність та/або плід/новонародженого. Дослідження на тваринах показали його репродуктивну токсичність. Тому лікарський засіб не слід застосовувати у період вагітності, окрім випадків нагальної потреби (у разі відсутності інших варіантів лікування).
Годування грудьми. Невідомо, чи виводяться тафлупрост та/або його метаболіти з грудним молоком. Дослідження на щурах показали виведення тафлупросту та/або його метаболітів із грудним молоком після місцевого застосування. Тому не слід застосовувати тафлупрост у період годування грудьми.
Фертильність. У щурів в/в введення тафлупросту у дозах до 100 мкг/кг/добу не впливало на здатність до спарювання та запліднення.
Діти. Безпека та ефективність застосування тафлупросту у дітей (віком до 18 років) ще не встановлені. Дані відсутні.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Тафлупрост не впливає на здатність керувати транспортним засобом і використовувати різні механізми. Якщо після закапування препарату спостерігається тимчасова нечіткість зору, пацієнту слід дочекатися прояснення зору перед керуванням транспортним засобом або використанням інших механізмів.

взаємодії у людини не очікується, оскільки системні концентрації тафлупросту після внутрішньоочного введення є дуже низькими. Тому спеціальні дослідження взаємодії тафлупросту з іншими лікарськими засобами не проводилися.
У ході клінічних досліджень тафлупрост застосовували одночасно з тимололом без будь-яких ознак взаємодії.

передозування після внутрішьоочного введення малоймовірне.
У разі передозування лікування повинно бути симптоматичним.

в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі 2–8 °C.
Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Після відкриття флакона зберігати при температурі не вище 25 °C.
Використати протягом 28 днів після відкриття флакона.