0
UA | RU

Тафлотан® (Taflotan®)

Склад і форма випуску

Тафлотан®
РечовинаКількість
Тафлупрост15 мкг/мл
Допоміжні речовини: бензалконію хлорид; гліцерин; натрію дигідрофосфат, дигідрат; динатрію едетат; полісорбат-80; натрію гідроксид або кислота хлористоводнева концентрована; вода для ін’єкцій..
№ UA/10158/01/01 від 28.11.2019
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Фармакологічні властивості

механізм дії. Тафлупрост є фторовмісним аналогом простагландину F2α. Тафлупростова кислота — біологічно активний метаболіт тафлупросту — є високоактивним та селективним агоністом рецептора простаноїду FP людини. Тафлупростова кислота має у 12 разів більшу афінність до рецептора FP, ніж латанопрост. Фармакодинамічні дослідження на мавпах свідчать, що тафлупрост знижує внутрішньоочний тиск шляхом підвищення увеосклерального відтоку внутрішньоочної рідини.

Фармакодинамічні ефекти. Тафлупрост — це субстанція, що ефективно знижує внутрішньоочний тиск. У ході дослідження, в якому вивчали вплив метаболітів тафлупросту на зниження внутрішньоочного тиску, лише тафлупростова кислота приводила до значного його зниження.

При застосуванні кролям протягом 4 тиж офтальмологічного р-ну тафлупросту 0,0015% один раз на добу кровотік диска зорового нерва значно (15%) збільшився порівняно з вихідним рівнем, коли його вимірювали за допомогою лазерної спекл-флоуграфії на 14-й та 28-й день.

Клінічна ефективність. Зниження внутрішньоочного тиску розпочинається через 2–4 год після першого введення препарату, а максимальний ефект досягається приблизно через 12 год після закапування. Тривалість ефекту зберігається протягом принаймні 24 год.

Базові дослідження препарату тафлупросту, що містить консервант бензалконію хлорид, продемонстрували ефективність його як засобу монотерапії та наявність у нього адитивного ефекту у разі введення як додаткового засобу під час лікування тимололом.

У дослідженні тривалістю 6 міс тафлупрост виявив значний ефект зниження внутрішньоочного тиску на 6–8 мм рт. ст. у разі його введення у різні моменти часу впродовж дня порівняно із 7–9 мм рт. ст., які досягалися при введенні латанопросту. В іншому клінічному дослідженні тривалістю 6 міс тафлупрост знижував внутрішньоочний тиск на 5–7 мм рт. ст. порівняно із 4–6 мм рт. ст., які досягалися при застосуванні тимололу. Ефект зниження внутрішньоочного тиску, зумовлений дією тафлупросту, зберігався і під час продовження цих досліджень протягом періоду до 12 міс. У дослідженні тривалістю 6 тиж порівнювали ефект тафлупросту зі зниженням внутрішньоочного тиску та його наповнювача при одночасному застосуванні з тимололом. Порівняно з вихідними значеннями (виміряними після 4-тижневого початкового курсу лікування, під час якого застосовувався тимолол), додатковий ефект зниження внутрішньоочного тиску становив 5–6 мм рт. ст. у групі тимолол — тафлупрост та 3–4 мм рт. ст. у контрольній групі тимолол — наповнювач. Склад препарату тафлупросту із додаванням та без додавання консерванта мали аналогічний ефект зниження внутрішньоочного тиску понад 5 мм рт. ст. у невеликому перехресному дослідженні із 4-тижневим періодом лікування. Більше того, у дослідженні тривалістю 3 міс, що проводилося в США з метою порівняння препарату тафлупросту без додавання консерванта із препаратом тимололу без додавання консерванта, ефект тафлупросту щодо зниження внутрішньоочного тиску становив 6,2–7,4 мм рт.ст. у різні моменти часу, тоді як ефект тимололу варіював у межах 5,3–7,5 мм рт. ст.

Фармакокінетика. Всмоктування. Після одноразового внутрішньоочного введення однієї краплі тафлупросту без консерванта, 0,0015% р-ну очних крапель, в кожне око 1 раз на добу протягом 8 днів концентрація тафлупростової кислоти у плазмі крові була низькою і мала аналогічні профілі в 1-й та 8-й день. Концентрація у плазмі крові досягала максимуму через 10 хв після введення препарату та знижувалася до рівня нижче нижньої межі виявлення (10 пг/мл) ще до закінчення 1-ї години після введення. Середні значення Cmax у плазмі крові (26,2 та 26,6 пг/мл) та AUC0–last (площа під кривою концентрація-час з моменту введення препарату до визначення останньої концентрації, що піддається кількісному вимірюванню, 394,3 та 431,9 пг∙хв/мл) були аналогічними в 1-й та 8-й день, що свідчить про досягнення рівноважної концентрації лікарського засобу протягом першого тижня внутрішьоочного введення. Не виявлено статистично значимих відмінностей системної біодоступності між препаратом з консервантом і препаратом без консерванта.

У ході дослідження на кролях всмоктування тафлупросту у внутрішньоочну рідину було порівняним після одноразового закапування в очі 0,0015% р-ну очних крапель тафлупросту без консерванта або із консервантом.

Розподіл. У мавп не виявлено особливого розподілу радіоактивно міченого тафлупросту в райдужній оболонці/циліарному тілі або судинній оболонці, у тому числі у пігментному епітелії сітківки, що вказує на низьку афінність до пігменту меланіну. Під час дослідження на щурах методом ауторадіографії усього тіла Cmax радіоактивності відмічена у порядку спадання у рогівці, повіках, склерах та райдужній оболонці. За межами ока радіоактивність розподілялася у сльозовому апараті, піднебінні, стравоході та ШКТ, нирках, печінці, жовчному та сечовому міхурі.

Зв’язування тафлупростової кислоти з альбуміном сироватки крові людини in vitro становило 99% у разі застосування тафлупростової кислоти 500 нг/мл.

Біотрансформація. Основним шляхом метаболізму тафлупросту в організмі людини, який був проаналізований in vitro, є гідроліз фармакологічно активного метаболіту — тафлупростової кислоти, яка далі метаболізується шляхом глюкуронування або бета-окиснення. Продукти бета-окиснення — 1,2-динор- та 1,2,3,4-тетранор-тафлупростові кислоти, які є фармакологічно неактивними, можуть піддаватися глюкуронуванню чи гідроксилюванню. Ферментативна система цитохрому P450 (CYP) не бере участі у метаболізмі тафлупростової кислоти. З огляду на дані дослідження на тканинах рогівки кролів із застосуванням очищених ферментів, основною естеразою, відповідальною за гідроліз складного ефіру до тафлупростової кислоти, є карбоксилестераза. У гідролізі також може брати участь бутилхолінестераза, але не ацетилхолінестераза.

Виведення. Після введення 3H-тафлупросту 1 раз на добу (0,005% офтальмологічний р-н; 5 мкл/око) щурам в обидва ока протягом 21 дня близько 87% загальної радіоактивної дози виводилося з організму. Частка загальної дози, яка виводилася з сечею, становила близько 27–38%, і близько 44–58% дози виводилося з калом.

Показання Тафлотан

зниження підвищеного внутрішньоочного тиску при відкритокутовій глаукомі та очній гіпертензії.

Застосовується як монотерапія у пацієнтів:

– для яких бажаним є застосування очних крапель, що не містять консервантів;

– з недостатньою реакцією на лікування першої лінії;

– з непереносимістю чи протипоказаннями щодо лікування препаратами першої лінії.

Як додаткове лікування у комбінації з блокаторами β-адренорецепторів.

Препарат призначається дорослим (≥18 років).

Застосування Тафлотан

рекомендована доза — 1 крапля препарату у кон’юнктивальний мішок ураженого(-их) ока (очей) 1 раз на добу, ввечері.

Не рекомендується вводити препарат частіше 1 разу на добу, оскільки більш часте введення може знизити ефект зниження внутрішьоочного тиску.

Для одноразового застосування: однієї упаковки (тюбик-крапельниця) достатньо для закапування обох очей.

Будь-які невикористані залишки р-ну необхідно викидати одразу після застосування.

Застосування у пацієнтів літнього віку. Для пацієнтів літнього віку корекції дози не потрібно.

Застосування у пацієнтів з нирковою/печінковою недостатністю. Дослідження тафлупросту за участю пацієнтів з нирковою/печінковою недостатністю не проводилися, отже, його слід застосовувати з обережністю для лікування таких пацієнтів.

Спосіб застосування

Для зниження ризику потемніння шкіри повік пацієнтам слід витирати надлишок р-ну зі шкіри. Як і для будь-яких інших очних крапель, після введення препарату рекомендується перекрити носослізні шляхи або легенько прикрити повіки. Це може знизити системне всмоктування лікарських засобів, що вводяться внутрішньоочно.

Якщо пацієнт застосовує більше ніж один офтальмологічний лікарський засіб місцевого застосування, інтервали між введенням кожного засобу повинні становити принаймні 5 хв.

Протипоказання

гіперчутливість до діючої речовини препарату чи будь-якої з допоміжних речовин.

Побічна дія

під час клінічних досліджень понад 1400 пацієнтів застосували тафлупрост як монотерапію або як додаткове лікування до 0,5% р-ну тимололу. Найбільш поширеною побічною реакцією, пов’язаною з лікуванням, була очна гіперемія. Вона виникала приблизно у 13% пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях тафлупросту в Європі та США. У більшості випадків очна гіперемія була легкою та призвела до припинення застосування препарату в середньому лише у 0,4% пацієнтів, які брали участь у базових дослідженнях. У дослідженні ІІІ фази тривалістю 3 міс, яке проводилося у США з метою порівняння препарату тафлупросту без додавання консерванту з препаратом тимололу без додавання консерванта, очна гіперемія виявлена у 4,1% (13 з 320) пацієнтів, які застосовували тафлупрост.

Під час клінічних досліджень тафлупросту в Європі та США із максимальним періодом спостереження 24 міс було зафіксовано зазначені нижче побічні реакції, пов’язані з лікуванням.

У кожній групі, виділеній за частотою, побічні реакції представлені у порядку зниження їх частоти.

Частота визначається як дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100–<1/10), нечасто (≥1/1000–<1/100), рідко (≥1/10 000–<1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (неможливо встановити за наявними даними).

Порушення з боку нервової системи: часто — головний біль.

Порушення з боку органів зору: часто — відчуття свербежу в очах, подразнення в очах, біль в очах, кон’юнктивальна/очна гіперемія, зміни вій (підвищена довжина, товщина та кількість вій), синдром сухого ока, відчуття чужорідного тіла в оці, знебарвлення вій, почервоніння повіки, поверхневий точковий кератит, фотофобія, підвищене сльозовиділення, нечіткість зору, знижена гострота зору та підвищена пігментація райдужної оболонки; нечасто — пігментація повік, набряк повік, астенопія, набряк кон’юнктиви, виділення з ока, блефарит, порушення з боку клітин передньої камери, відчуття дискомфорту в очах, запальна гіперемія передньої камери ока, пігментація кон’юнктиви, кон’юнктивальні фолікули, алергічний кон’юнктивіт та аномальні відчуття в оці; невідомо — запалення райдужної оболонки/увеїт, поглиблення борозни повіки, макулярний набряк, цистозний макулярний набряк. У деяких пацієнтів зі значним пошкодженням рогівки дуже рідко відмічали випадки кальцифікації тканин у зв’язку із застосуванням очних крапель, що містять фосфати; .

Порушення з боку дихальної системи: невідомо — загострення БА, утруднення дихання.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто — гіпертрихоз повік.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу контролювати співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Прохання до медичних працівників повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Особливості застосування

перед початком курсу лікування необхідно поінформувати пацієнтів про можливість активізації росту вій, потемніння шкіри повік та підвищення пігментації райдужної оболонки. Деякі з цих змін можуть бути тривалими і призвести до відмінностей у зовнішньому вигляді очей у разі лікування лише одного ока.

Зміна пігментації райдужної оболонки відбувається повільно та може бути непомітною протягом декількох місяців. Зміна кольору очей в основному відмічалася у пацієнтів з райдужними оболонками змішаних кольорів, наприклад блакитно-карі, сіро-карі, жовто-карі та зелено-карі. Ризик збереження гетерохромії між очима на все життя у разі лікування лише одного ока очевидний.

Існує потенційна можливість росту волосся у місцях, де р-н тафлупросту неодноразово контактував з поверхнею шкіри.

Відсутній досвід застосування тафлупросту у разі неоваскулярної, закритокутової, вузькокутової або вродженої глаукоми. Існує лише обмежений досвід застосування тафлупросту під час лікування пацієнтів з афакією, а також у разі пігментної чи псевдоексфоліативної глаукоми.

Рекомендується з обережністю застосовувати тафлупрост у пацієнтів з афакією, псевдофакією з розривом задньої капсули кришталика чи передньокамерних кришталиків або пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку кістоподібного набряку макули чи запаленням райдужної оболонки/увеїтом.

Відсутній досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжкою БА. Отже, препарат слід застосовувати з обережністю у таких пацієнтів.

Застосування у період вагітності або годування грудьми

Жінки репродуктивного віку/контрацепція. Препарат не слід застосовувати у жінок репродуктивного віку, які не використовують належних засобів контрацепції.

Вагітність. Належні дані щодо застосування тафлупросту у вагітних відсутні. Тафлупрост може спричинити несприятливий фармакологічний вплив на вагітність та/або плід/новонародженого. Дослідження на тваринах показали його репродуктивну токсичність. Таким чином, препарат не слід застосовувати під час вагітності, окрім випадків нагальної потреби (у разі відсутності інших варіантів лікування).

Годування грудьми. Невідомо, чи виводиться тафлупрост або його метаболіти з грудним молоком. Дослідження на щурах показали виведення тафлупросту та/або його метаболітів з грудним молоком після місцевого застосування. Тому не слід застосовувати тафлупрост під час годування грудьми.

Фертильність. У щурів в/в введення тафлупросту у дозах до 100 мкг/кг/добу не впливало на здатність до спарювання та фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Тафлупрост не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Як і для будь-яких засобів для внутрішньоочного введення, якщо після закапування препарату відмічена короткочасна нечіткість зору, пацієнту слід дочекатися прояснення зору, перш ніж керувати транспортним засобом або працювати з іншими механізмами.

Діти. Безпека та ефективність застосування тафлупросту у дітей (віком до 18 років) не встановлені. Дані відсутні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

взаємодії у людини не очікуються, оскільки системні концентрації тафлупросту після внутрішньоочного введення є дуже низькими. Тому спеціальних досліджень взаємодії тафлупросту з іншими лікарськими засобами не проводили.

У ході клінічних досліджень тафлупрост застосовували одночасно з тимололом без будь-яких ознак взаємодії.

Передозування

передозування у разі внутрішьоочного введення малоймовірне. У разі передозування лікування симптоматичне.

Умови зберігання

в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Флакон: при температурі не вище 25 °C.

Тюбик-крапельниця: при температурі 2–8 °C.

Після відкриття пакета з тюбик-крапельницями:

– краплі очні слід використати протягом 4 тиж після відкриття пакета;

– тюбик-крапельницю слід зберігати при температурі не вище 25 ºС;

– після одноразового використання тюбик-крапельницю слід викинути разом із залишком.

Використати протягом 4 тиж після розкриття пакета/відкриття флакона.

Інструкція МОЗ
Дата додавання: 04.10.2021 р.
© Компендіум 2021

Діагнози, при яких застосовують Тафлотан

Глаукома МКХ H40.9
Глаукома вторинна внаслідок запального захворювання ока МКХ H40.4
Глаукома вторинна посттравматична МКХ H40.3
Глаукома при хворобах ендокринної системи, розладах харчування та порушеннях обміну речовин МКХ H42.0
Кератоконус МКХ H18.6
Псевдоексфоліативний синдром (ПЕС), офтальмогіпертензія МКХ H40.1
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko