Праксіс^® (Praxis) (354022) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Цитиколін - 500 мг

фармакодинаміка. Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів у мембрані нейронів, що сприяє покращенню функцій мембран, у тому числі функціонуванню іонообмінних насосів і нейрорецепторів. Завдяки стабілізувальній дії на мембрану цитиколін виявляє протинабрякові властивості, зменшує набряк мозку. Цитиколін пригнічує діяльність деяких фосфоліпаз, перешкоджає залишковому вивільненню вільних радикалів, попереджує пошкодження мембранних систем та забезпечує збереження захисної антиоксидантної системи.
Цитиколін зменшує об’єм пошкодженої тканини, попереджуючи загибель клітин, діючи на механізми апоптозу, і поліпшує холінергічну передачу. Цитиколін також чинить профілактичну нейропротекторну дію при вогнищевих інсультах мозку.
Цитиколін сприяє швидкій функціональній реабілітації пацієнтів при гострих порушеннях мозкового кровообігу, зменшуючи ішемічне пошкодження тканин мозку, що підтверджується результатами рентгенологічних досліджень.
При черепно-мозкових травмах цитиколін скорочує тривалість періоду відновлення і знижує інтенсивність посттравматичного синдрому.
Цитиколін сприяє підвищенню рівня мозкової діяльності, знижує рівень амнезії, поліпшує стан при когнітивних, сенситивних і моторних розладах, що спостерігаються при ішемії мозку.
Праксіс таблетки
Фармакокінетика. Цитиколін добре всмоктується при пероральному застосуванні. Після прийому препарату спостерігається значне підвищення рівня холінів у плазмі крові. При пероральному застосуванні препарат практично повністю всмоктується. Біодоступність при пероральному та парентеральному шляхах введення практично однакові.
Препарат метаболізується в кишечнику та печінці з утворенням холіну та цитидину. Після введення цитиколін засвоюється тканинами мозку, при цьому холіни діють на фосфоліпіди, цитидин — на цитидинові нуклеоїди та нуклеїнові кислоти. Цитиколін швидко досягає тканин мозку і активно вбудовується в мембрани клітин, цитоплазму і мітохондрії, активуючи діяльність фосфоліпідів.
Лише незначна кількість введеної дози виводиться із сечею і калом (менше 3%). Приблизно 12% введеної дози виводиться через дихальні шляхи. Виведення препарату з сечею та через дихальні шляхи має 2 фази: перша фаза — швидке виведення (із сечею — протягом перших 36 год, через дихальні шляхи — протягом перших 15 год), друга — повільне виведення. Основна частина дози препарату залучається до процесів метаболізму.
Праксіс розчин для ін’єкцій
Фармакокінетика. Після введення препарату відмічають значне підвищення рівня холінів у плазмі крові. Препарат метаболізується у кишечнику та печінці з утворенням холіну та цитидину.
Після введення цитиколін широко розподіляється у структурах головного мозку із швидким включенням фракції холіну у структурні фосфоліпіди та фракції цитидину у цитидинові нуклеотиди і нуклеїнові кислоти. У головному мозку цитиколін вбудовується у клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, інтегруючись у структуру фосфоліпідної фракції.
Лише незначна кількість дози виявляється у сечі і калі (менше 3%). Близько 12% дози виводиться через СО₂, що видихається. Під час виведення препарату із сечею виділяють дві фази: перша фаза — протягом 36 год, у якій швидкість виведення зменшується швидко, і друга фаза — у якій швидкість виведення зменшується набагато повільніше. Така ж сама фазність відмічається при виведенні через дихальні шляхи. Швидкість виведення СО₂ зменшується швидко, приблизно протягом 15 год, потім знижується набагато повільніше.

— інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу, а також ускладнення і наслідки порушень мозкового кровообігу;
— черепно-мозкова травма та її неврологічні наслідки;
– когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних церебральних розладів.

Праксіс таблетки
Рекомендована доза становить від 500 до 2000 мг на добу (1–4 таблетки).
Дози препарату та термін лікування залежать від тяжкості уражень мозку та встановлюються лікарем.
Пацієнти літнього віку коригування дози не потребують.
Діти. Досвід застосування препарату у дітей обмежений.
Праксіс розчин для ін’єкцій. Рекомендована доза для дорослих становить 500–2000 мг/добу залежно від тяжкості симптомів.
Препарат призначати для в/м або в/в застосування. В/в препарат може бути введений повільно ін’єкційно (протягом 3–5 хв залежно від дози, що вводиться) або краплинно (швидкість — 40–60 крапель на хвилину).
Максимальна добова доза — 2000 мг.
Термін лікування залежить від перебігу хвороби та визначається лікарем.
Пацієнти літнього віку не потребують корекції дози.
Р-н для ін’єкцій призначений тільки для одноразового застосування. Препарат застосовувати одразу після відкриття ампули. Залишки препарату необхідно знищити. Препарат можна змішувати з усіма ізотонічними р-нами для в/в введення, а також із гіпертонічним р-ном глюкози.
При необхідності лікування продовжувати препаратом у формі р-ну орального.
Діти. Досвід застосування препарату у дітей обмежений.

підвищена чутливість до цитиколіну або до будь-якої допоміжної речовини.
Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

побічні реакції виникають дуже рідко (<1/10 000), включаючи поодинокі випадки.
З боку центральної і периферичної нервової систем: сильний головний біль, вертиго, галюцинації.
З боку серцево-судинної системи: АГ, артеріальна гіпотензія, тахікардія.
З боку дихальної системи: задишка.
З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея.
З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі: висипання, гіперемія, екзантема, кропив’янка, пурпура, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.
Загальні реакції: озноб, зміни у місці введення.

Праксіс таблетки. Цей лікарський засіб містить натрій. Слід бути обережним при застосуванні у пацієнтів, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.
Праксіс розчин для ін’єкцій. У випадку в/в застосування препарат слід вводити повільно (протягом 3–5 хв залежно від дози, що вводиться).
У разі застосування в/в краплинно швидкість вливання повинна становити 40–60 кр./хв.
У випадку стійкого внутрішньочерепного крововиливу не слід перевищувати дозу 1000 мг/добу та швидкість в/в вливання (30 кр./хв).
Цей лікарський засіб містить 4,096 ммоль (або 94,2 мг) натрію на дозу 2000 мг цитиколіну. Слід бути обережним при застосуванні препарату у пацієнтів, які застосовують натрій-контрольовану дієту.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Немає достатніх даних щодо застосування препарату Праксіс у вагітних.
Дані щодо екскреції цитиколіну у грудне молоко та його дія на плід відсутні. Тому у період вагітності або годування грудьми препарат слід призначати лише тоді, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. В окремих випадках деякі побічні реакції з боку ЦНС можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

цитиколін посилює ефект леводопи. Не слід призначати одночасно з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.

випадки передозування не відмічені.

при температурі не вище 25 °С.