РИВАСТИГМІН IC (RIVASTIGMIN IC)

Склад і форма випуску

капсули 1,5 мг блістер у пачці, № 30Ціни в аптеках
Рівастигмін
1,5 мг
№ UA/16388/01/01 від 25.10.2017 до 25.10.2022
B За рецептом
капсули 3 мг блістер у пачці, № 30Ціни в аптеках
Рівастигмін
3 мг
№ UA/16388/01/02 від 25.10.2017 до 25.10.2022
B За рецептом
капсули 4,5 мг блістер у пачці, № 30Ціни в аптеках
Рівастигмін
4,5 мг
№ UA/16388/01/03 від 25.10.2017 до 25.10.2022
B За рецептом

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Ривастигмін є інгібітором ацетилхолінестерази і бутирилхолінестерази карбаматного типу, який сприяє холінергічній нейротрансмісії, уповільнюючи деградацію ацетилхоліну, який вивільняється функціонально інтактними холінергічними нейронами. Таким чином, ривастигмін чинить сприятливий ефект на когнітивний дефіцит, обумовлений порушеннями холінергічної нейротрансмісії, при деменції, асоційованій із хворобою Альцгеймера або хворобою Паркінсона.

Ривастигмін взаємодіє з ферментами-мішенями з утворенням ковалентних комплексів, що тимчасово інактивує ферменти-мішені. У здорових молодих чоловіків пероральний прийом дози 3 мг знижує активність ацетилхолінестерази в спинномозковій рідині приблизно на 40% протягом перших 1,5 год після прийому препарату. Після досягнення максимального інгібуючого ефекту активність ферменту повертається до початкового рівня приблизно через 9 год. У пацієнтів із хворобою Альцгеймера пригнічення активності ацетилхолінестерази ривастигміном в спинномозковій рідині мало дозозалежний характер (у досліджуваному діапазоні доз до найвищої дози 6 мг 2 рази на добу). Пригнічення активності бутирилхолінестерази в спинномозковій рідині пацієнтів із хворобою Альцгеймера, які отримували ривастигмін, було подібним до пригнічення активності ацетилхолінестерази.

Фармакокінетика

Абсорбція. Ривастигмін швидко і повністю абсорбується. Cmax в плазмі крові досягається приблизно через 1 год. Через взаємодію ривастигміну з ферментом-мішенню при підвищенні дози біодоступність зростає у 1,5 раза вище, ніж можна було б очікувати. Абсолютна біодоступність ривастигміну після його прийому у дозі 3 мг — близько 36 ± 13%. При прийомі ривастигміну з їжею уповільнюється його абсорбція (час досягнення максимальної концентрації (tmax) збільшується на 90 хв), знижується Cmax, збільшується AUC приблизно на 30%.

Розподіл. Зв’язування ривастигміну з білками становить близько 40%. Він легко перетинає ГЕБ. Уявний об’єм розподілу становить 1,8–2,7 л/кг.

Метаболізм. Ривастигмін швидко та інтенсивно метаболізується (Т½ з плазми крові — близько 1 год) в основному шляхом гідролізу за участю холінестерази з утворенням декарбамільованого метаболіту. In vitro цей метаболіт незначно інгібує ацетилхолінестеразу (<10%).

За даними, отриманими в дослідженнях in vitro, не очікується фармакокінетичної взаємодії з лікарськими засобами, які метаболізуються наступними ізоформами цитохрому Р450 (CYP): CYP 1A2, CYP 2D6, CYP 3A4/5, CYP 2E1, CYP 2C9, CYP 2C8, CYP 2C19 або CYP 2B6. За даними досліджень на тваринах, основні ізоферменти цитохрому Р450 беруть участь у метаболізмі ривастигміну мінімальною мірою. Загальний плазмовий кліренс ривастигміну після в/в введення в дозі 0,2 мг становив близько 130 л/год, після в/в введення в дозі 2,7 мг знизився до 70 л/год.

Елімінація. Ривастигмін у незміненому вигляді в сечі не виявлений; основним шляхом виведення є виділення нирками у формі метаболітів. Після введення l4C-ривастигміну виділення нирками було швидким та майже повним (>90%) протягом 24 год. Менше 1% введеної дози виводиться з калом. У пацієнтів із хворобою Альцгеймера не виявлено акумуляції ривастигміну або його декарбамільованого метаболіту.

За даними популяційного фармакокінетичного аналізу, у пацієнтів із хворобою Альцгеймера прийом нікотину підвищує кліренс ривастигміну при пероральному застосуванні в дозі до 12 мг/добу на 23%.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку. Хоча біодоступність ривастигміну в осіб літнього віку вища, ніж у молодих здорових добровольців, проте дослідження за участю пацієнтів із хворобою Альцгеймера віком 50–92 років не виявили жодних змін біодоступності, пов’язаних з віком.

Пацієнти з порушенням функції печінки. У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня тяжкості Сmax ривастигміну була вищою приблизно на 60%, а AUC — більшою у ≥2 рази порівняно зі здоровими добровольцями.

Пацієнти з порушенням функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок помірного ступеня тяжкості значення Cmax і AUC ривастигміну були вище у ≥2 рази, ніж у здорових добровольців; проте змін значень Cmax і AUC ривастигміну у пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня не виявлено.

Показання РИВАСТИГМІН IC

симптоматичне лікування деменції від незначного до помірного ступеня, обумовленої хворобою Альцгеймера.

Симптоматичне лікування деменції від незначного до помірного ступеня у пацієнтів з ідіопатичною хворобою Паркінсона.

Застосування РИВАСТИГМІН IC

лікування повинно починатися і проводитися під наглядом лікаря, який має досвід діагностики та лікування деменції при хворобі Альцгеймера або деменції, обумовленої хворобою Паркінсона, та під наглядом осіб, які будуть регулярно контролювати прийом лікарського засобу пацієнтом.

Спосіб застосування. Препарат приймати внутрішньо, під час прийому їжі, 2 рази на добу — вранці та ввечері. Капсулу слід ковтати цілою, не розжовуючи.

Рекомендований режим дозування

Початкова доза та титрування дози. Початкова доза — 1,5 мг 2 рази на добу.

Якщо через мінімум 2 тиж лікування відзначається добра переносимість початкової дози, дозу препарату можна підвищити до 3 мг 2 рази на добу. Можливе подальше підвищення дози до 4,5 мг 2 рази на добу і потім до 6 мг 2 рази на добу при добрій переносимості попередньої дози з інтервалом не менше ніж 2 тиж після кожного попереднього підвищення дози.

Якщо у пацієнтів з деменцією, обумовленою хворобою Паркінсона, виявлено побічні реакції (наприклад нудота, блювання, абдомінальний біль або втрата апетиту), зменшення маси тіла або збільшення вираженості екстрапірамідних розладів (наприклад тремору), можна спробувати пропустити прийом однієї або декількох доз. Якщо побічні реакції не зникають, слід тимчасово знизити добову дозу до попередньої дози, яка добре переносилася, або припинити лікування.

Підтримувальна доза та припинення лікування. Рекомендована ефективна доза становить 3–6 мг 2 рази на добу. Для досягнення максимальної користі від лікування слід застосовувати найвищу дозу, яка добре переноситься пацієнтом. Рекомендована максимальна доза — 6 мг 2 рази на добу.

Підтримувальне лікування можна продовжувати до тих пір, поки існує користь від лікування для пацієнта. Отже, слід регулярно проводити оцінку користі від лікування ривастигміном, особливо у пацієнтів, які отримують дозу нижче 3 мг 2 рази на добу. Якщо через 3 міс підтримувальної терапії не відмічено покращання стану пацієнта, лікування слід припинити. Крім того, необхідно розглянути можливість припинення лікування, якщо ознак терапевтичного ефекту більше не спостерігається.

Індивідуальну реакцію на ривастигмін передбачити неможливо. Проте кращий ефект від лікування виявлено у пацієнтів з деменцією помірного ступеня, асоційованою з хворобою Паркінсона. Також кращий ефект відмічено у пацієнтів із хворобою Паркінсона, які мали зорові галюцинації.

Плацебо-контрольованих досліджень тривалістю більше 6 міс з метою вивчення ефективності ривастигміну не проводилося.

Поновлення терапії. Якщо перерва в застосуванні препарату становила більше 3 днів, поновлювати лікування необхідно з дози 1,5 мг 2 рази на добу. Потім необхідно провести титрування дози, як описано вище.

Пацієнти з порушенням функції нирок/печінки. Пацієнтам з порушенням функції нирок/печінки легкого або помірного ступеня тяжкості корекції дози ривастигміну не потребується. Проте через збільшення експозиції ривастигміну у пацієнтів даної групи слід ретельно титрувати дозу препарату з урахуванням індивідуальної переносимості лікування, оскільки у пацієнтів з клінічно вираженим порушенням функції нирок/печінки можливий більш частий розвиток дозозалежних побічних реакцій. Застосування ривастигміну пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня не досліджувалося (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Діти. Препарат не застосовують у дітей (віком до 18 років) через відсутність даних щодо застосування ривастигміну у пацієнтів цієї вікової групи.

Протипоказання

гіперчутливість до ривастигміну, інших похідних карбамату або будь-якого іншого компонента лікарського засобу. Період вагітності та годування груддю. Дитячий вік (до 18 років).

Лікарський засіб протипоказаний пацієнтам з порушеннями функції печінки тяжкого ступеня через відсутність даних щодо ефективності та безпеки застосування ривастигміну у пацієнтів даної групи.

Побічна дія

найбільш часто повідомлялося про небажані реакції з боку ШКТ, включаючи нудоту (38%) та блювання (23%), особливо в період титрування дози. За даними клінічних досліджень, небажані реакції з боку ШКТ та зменшення маси тіла частіше відмічали у жінок, ніж у чоловіків.

Побічні реакції, які наведено нижче, розподілені за частотою таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10 000 до <1/1000) та дуже рідко (<1/10 000), невідомо (частоту неможливо оцінити за наявними даними).

У пацієнтів з деменцією, обумовленою хворобою Альцгеймера, при лікуванні ривастигміном відмічали наступні побічні реакції:

з боку нервової системи: дуже часто — запаморочення; часто — головний біль, сонливість, тремор; нечасто — синкопе; рідко — судоми; дуже рідко — екстрапірамідні порушення (включаючи погіршення перебігу супутньої хвороби Паркінсона).

Психічні порушення: часто — кошмарні сновидіння, ажитація, сплутаність свідомості, тривога; нечасто — безсоння, депресія; дуже рідко — галюцинації; невідомо — агресія, занепокоєння.

З боку ШКТ: дуже часто — нудота, блювання, діарея; часто — абдомінальний біль та диспепсія; рідко — виразки шлунка та дванадцятипалої кишки; дуже рідко — шлунково-кишкова кровотеча, панкреатит; невідомо — деякі випадки тяжкого блювання були пов’язані з розривом стравоходу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

З боку гепатобіліарної системи: нечасто — підвищення лабораторних показників функції печінки; невідомо — гепатит.

Порушення з боку обміну речовин: дуже часто — анорексія; часто — зниження апетиту; невідомо — дегідратація.

З боку серцево-судинної системи: рідко — стенокардія; дуже рідко — аритмії (у тому числі брадикардія, AV-блокада, фібриляція передсердь та тахікардія), АГ.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто — гіпергідроз; рідко — висип; невідомо — свербіж, алергічний дерматит (дисемінований).

Інфекції та інвазії: дуже рідко — інфекції сечовивідних шляхів.

Загальні порушення: часто — підвищена втомлюваність та астенія, нездужання; нечасто — випадкове падіння.

Результати досліджень: часто — зменшення маси тіла.

У пацієнтів з деменцією, обумовленою хворобою Паркінсона, при лікуванні ривастигміном відмічали наступні побічні реакції:

з боку нервової системи: дуже часто — тремор; часто — запаморочення, сонливість, головний біль, погіршення перебігу хвороби Паркінсона, брадикінезія, дискінезія, гіпокінезія, ригідність за типом «зубчастого колеса»; нечасто — дистонія.

Психічні порушення: часто — безсоння, тривога, занепокоєння, зорові галюцинації, депресія; невідомо — агресія.

З боку ШКТ: дуже часто — нудота, блювання; часто — діарея, абдомінальний біль та диспепсія, гіперсалівація.

З боку гепатобіліарної системи: невідомо — гепатит.

З боку серцево-судинної системи: часто — брадикардія, артеріальна гіпертензія; нечасто — фібриляція передсердь, AV-блокада; невідомо — синдром слабкості синусного вузла, артеріальна гіпотензія.

Порушення з боку обміну речовин: часто — зниження апетиту, дегідратація.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто — гіпергідроз; невідомо — алергічний дерматит (дисемінований).

Загальні порушення: дуже часто — випадкове падіння; часто — підвищена втомлюваність та астенія, порушення ходи, паркінсонічна хода.

Особливості застосування

частота розвитку та тяжкість побічних реакцій зазвичай зростають з підвищенням дози ривастигміна. Якщо перерва в застосуванні препарату становила більше 3 днів, поновлювати лікування необхідно з дози 1,5 мг 2 рази на добу для зниження ризику виникнення побічних реакцій (наприклад блювання) (див. ЗАСТОСУВАННЯ).

Титрування дози. Через короткий час після підвищення дози у пацієнтів з деменцією при хворобі Альцгеймера відмічали такі побічні реакції, як артеріальна гіпертензія та галюцинації, у пацієнтів з деменцією при хворобі Паркінсона — екстрапірамідні порушення, особливо тремор. Якщо при зниженні дози вираженість побічних реакцій не зменшувалася, лікування ривастигміном було припинено (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

Зменшення маси тіла. Оскільки у пацієнтів із хворобою Альцгеймера на тлі терапії інгібіторами холінестерази, включаючи ривастигмін, може зменшуватися маса тіла, слід контролювати її у пацієнтів протягом лікування ривастигміном.

Реакції з боку шкіри. Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку алергічного дерматиту (дисемінованого) при застосуванні ривастигміну незалежно від способу застосування (внутрішньо або трансдермально). У цих випадках лікування ривастигміном слід відмінити (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Пацієнти та особи, які доглядають за ними, повинні бути поінформовані про можливість розвитку реакцій з боку шкіри при застосуванні ривастигміну.

Порушення з боку ШКТ. Побічні реакції з боку ШКТ, такі як нудота, блювання та діарея, є дозозалежними та можуть виникати особливо на початку лікування та/або при підвищенні дози (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Ці побічні реакції частіше відмічають у жінок. При тяжкому блюванні, пов’язаному з лікуванням ривастигміном, рекомендується відповідна корекція дози (див. ЗАСТОСУВАННЯ). Деякі випадки тяжкого блювання були пов’язані з розривом стравоходу (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Такі випадки спостерігалися особливо після підвищення дози або застосування високих доз ривастигміну. Пацієнтам, у яких розвинулися прояви дегідратації внаслідок тривалого блювання або діареї, рекомендоване в/в введення рідини та зниження дози або припинення терапії ривастигміном. Зневоднення може бути пов’язане із серйозними наслідками.

Ривастигмін може посилювати секрецію соляної кислоти у шлунку. Необхідно дотримуватися обережності при застосуванні ривастигміну у пацієнтів з виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення або пацієнтів, які схильні до цих станів.

Порушення з боку серцево-судинної системи. Переважно у пацієнтів з факторами ризику ривастигмін може спричиняти брадикардію, яка є чинником ризику виникнення шлуночкової тахікардії типу пірует (torsades de pointes). Слід дотримуватися обережності при застосуванні ривастигміну у пацієнтів з високим ризиком розвитку піруетної тахікардії, зокрема з декомпенсованою серцевою недостатністю, нещодавно перенесеним інфарктом міокарда, брадіаритміями, схильністю до гіпокаліємії або гіпомагніємії, пацієнтів, які одночасно отримують лікарські засоби, що викликають пролонгацію Q–T-інтервалу та/або torsades de pointes (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ, ПОБІЧНА ДІЯ).

Слід дотримуватися обережності при застосуванні ривастигміну у пацієнтів із синдромом слабкості синусного вузла або порушеннями провідності (синоаурикулярна блокада, AV-блокада) (див. ПОБІЧНА ДІЯ).

Інші небажані явища. Інгібітори холінестерази слід призначати з обережністю пацієнтам з БА або обструктивним захворюванням легень в анамнезі.

Холіноміметики можуть індукувати або посилювати обструкцію сечовивідних шляхів та судоми. При лікуванні пацієнтів, схильних до цих захворювань, необхідно дотримуватися обережності.

Застосування ривастигміну у пацієнтів з тяжкою деменцією при хворобі Альцгеймера або хворобі Паркінсона, з іншими типами деменції або іншими типами порушень пам’яті (наприклад з віковим зниженням когнітивної функції) не досліджувалося, тому застосування препарату у пацієнтів цих груп не рекомендується.

Як і в разі інших холіноміметиків, при застосуванні ривастигміну можливе виникнення або посилення вираженості екстрапірамідних порушень.

У пацієнтів з деменцією, асоційованою з хворобою Паркінсона, спостерігалися рухові порушення (включаючи брадикінезію, дискінезію, порушення ходи) та збільшення вираженості тремору (див. ПОБІЧНА ДІЯ). У деяких випадках через ці явища довелося припинити терапію ривастигміном (а саме: частота випадків відміни препарату через тремор становила 1,7% в групі ривастигміну проти 0% у групі плацебо). Рекомендується клінічний моніторинг цих небажаних реакцій.

Особливі групи пацієнтів. У пацієнтів із клінічно вираженим порушенням функції нирок/печінки можуть відмічати більш частий розвиток дозозалежних небажаних реакцій (див. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, ЗАСТОСУВАННЯ). Рекомендується ретельно титрувати дозу з урахуванням індивідуальної переносимості лікування пацієнтами даної групи. Застосування ривастигміну у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня не досліджувалося (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

У пацієнтів з масою тіла нижче 50 кг може спостерігатися більш частий розвиток небажаних реакцій, що може призвести до припинення лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. За результатами проведених досліджень на вагітних тваринах, ривастигмін та його метаболіти перетинали плацентарний бар’єр. Потенційний ризик для людей невідомий. Дані щодо застосування ривастигміну у вагітних відсутні. У дослідженнях на щурах пері- та постнатального розвитку потомства спостерігалося подовження періоду вагітності. Ривастигмін не слід застосовувати в період вагітності без нагальної потреби.

Годування груддю. За даними проведених досліджень, ривастигмін проникав у грудне молоко тварин у період лактації. Дані щодо проникнення ривастигміну в грудне молоко людини відсутні. Жінки, які застосовують ривастигмін, не повинні годувати груддю.

Фертильність. За даними проведеного дослідження на щурах, впливу ривастигміну на фертильність або репродуктивну функцію тварин не відмічено. Дані щодо впливу ривастигміну на фертильність людини відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Хвороба Альцгеймера може призводити до поступового погіршення здатності керувати транспортними засобами або поставити під загрозу можливість керування механізмами. Крім того, ривастигмін може викликати запаморочення та сонливість, особливо на початку лікування та при підвищенні дози. Отже, ривастигмін має незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. Здатність пацієнтів з деменцією, які отримують ривастигмін, продовжувати керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами, повинна регулярно оцінюватися лікарем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

як інгібітор холінестерази ривастигмін може посилювати ефекти м’язових релаксантів сукцинілхолінового типу під час анестезії. Слід дотримуватися обережності при виборі анестетика. За необхідності можна розглянути питання корекції дози або тимчасового припинення лікування.

З огляду на фармакодинамічні ефекти ривастигміну та можливі адитивні ефекти ривастигмін не слід застосовувати одночасно з іншими холіноміметиками. Ривастигмін може знижувати терапевтичний ефект антихолінергічних лікарських засобів (наприклад оксибутиніну, тольтеродину).

Повідомлялося про адитивні ефекти, що призвели до брадикардії (з ризиком розвитку синкопе), при комбінованому застосуванні ривастигміну та різних блокаторів β-адренорецепторів (у тому числі атенололу). Незважаючи на те що застосування ривастигміну з кардіоселективними блокаторами β-адренорецепторів пов’язано з найвищим ризиком розвитку таких ефектів, дані небажані ефекти виявляли також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби групи блокаторів β-адренорецепторів. Отже, слід дотримуватися обережності при застосуванні ривастигміну в комбінації з блокаторами β-адренорецепторів та іншими лікарськими засобами, які можуть спричинити брадикардію (наприклад антиаритмічними препаратами класу III, антагоністами кальцієвих каналів, глікозидами наперстянки, пілокарпіном).

Оскільки брадикардія є фактором ризику розвитку шлуночкової тахікардії типу пірует (torsades de pointes), слід дотримуватися обережності, також необхідний ретельний моніторинг стану пацієнта (ЕКГ) при застосуванні ривастигміну у комбінації з лікарськими засобами, які можуть спровокувати піруетну тахікардію, такими як антипсихотичні засоби, наприклад, деякі фенотіазини (хлорпромазин, левомепромазин), бензаміди (сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, вераліприд), пімозид, галоперидол, дроперидол; цизаприд; циталопрам; дифеманіл; еритроміцин (в/в), моксифлоксацин; галофантрин, пентамідин; мізоластин; метадон.

У здорових добровольців фармакокінетичних взаємодій між ривастигміном і дигоксином, варфарином, діазепамом або флуоксетином не виявлено. Застосування ривастигміну не впливає на збільшення протромбінового часу, яке викликане варфарином. При одночасному застосуванні дигоксину та ривастигміну небажаного впливу на провідну систему серця не виявлено.

З огляду на те що метаболізм ривастигміну за участю основних ізоферментів цитохрому Р450 (CYP) здійснюється мінімальною мірою, фармакокінетичні взаємодії ривастигміну з іншими лікарськими засобами, які метаболізуються за участю CYP, є малоймовірними. Хоча ривастигмін може пригнічувати метаболізм лікарських засобів, які біотрансформуються за участю бутирилхолінестерази.

Передозування

симптоми. Випадкове передозування в більшості випадків не супроводжувалося будь-якими клінічними проявами та майже всі пацієнти продовжували лікування ривастигміном через 24 год після передозування.

При отруєннях помірного ступеня інгібіторами холінестерази відмічали мускаринові ефекти, такі як міоз, почервоніння обличчя, порушення травлення (включаючи абдомінальний біль, нудоту, блювання та діарею), брадикардія, бронхоспазм та підвищення бронхіальної секреції, гіпергідроз, мимовільне сечовипускання та/або дефекація, сльозотеча, артеріальна гіпотензія, гіперсалівація. У разі більш тяжких отруєнь інгібіторами холінестерази можливий розвиток нікотинових ефектів, таких як м’язова слабкість, фасцикуляції, судоми, зупинка дихання з можливим летальним наслідком.

Також повідомлялося про випадки запаморочення, тремору, головного болю, сонливості, психозу, артеріальної гіпертензії, галюцинацій та нездужання.

Лікування. Оскільки Т½ ривастигміну з плазми крові становить близько 1 год, а тривалість інгібування ацетилхолінестерази — близько 9 год, у разі безсимптомного передозування не рекомендується прийом наступної дози ривастигміну протягом наступних 24 год. Якщо передозування супроводжується вираженою нудотою та блюванням, слід розглянути можливість застосування протиблювотних засобів. При виникненні інших небажаних явищ за необхідності слід застосовувати відповідну симптоматичну терапію.

При вираженому передозуванні можна застосовувати атропін. Рекомендується початкова доза атропіну сульфату 0,03 мг/кг в/в з подальшим підвищенням залежно від клінічної відповіді. Застосування скополаміну як антидоту не рекомендується.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Діагнози, при яких застосовують РИВАСТИГМІН IC

Дата додавання: 08.07.2020 р.
© Компендиум 2019

Інструкція

Ціни на РИВАСТИГМІН IC в містах України

Вінниця 74.24 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Вінниця, вул. Київська, 51, тел.: +38043255030370.80 грн./уп.

Дніпро 73.89 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 33, тел.: +38063460189568.93 грн./уп.

Запоріжжя 70.88 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Запоріжжя, вул. Запорізького Козацтва, 27, тел.: +38063201183868.93 грн./уп.

Івано-Франківск 71.7 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Івано-Франківськ, вул. Федьковича, 7Б, тел.: +38067213298769.50 грн./уп.

Київ 73.87 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Київ, вул. Срібнокільська, 1166.50 грн./уп.

Кропивницький 76.26 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Кропивницький, вул. Попова Космонавта, 9, тел.: +38063034606873.50 грн./уп.

Львів 73.52 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Львів, вул. Симоненка Василя, 7, тел.: +38032234097165.50 грн./уп.

Миколаїв 74.34 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Миколаїв, вул. Озерна, 13В/4, тел.: +38063034590169.50 грн./уп.

Одеса 73.13 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Одеса, вул. Ріхтера Святослава, 148, тел.: +38048737845168.93 грн./уп.

Полтава 75.6 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Полтава, вул. Степового Фронту, 48, тел.: +38053263126373.50 грн./уп.

Суми 65.5 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Суми, вул. Харківська, 12, тел.: +38054263505565.50 грн./уп.

Тернопіль 79.8 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Тернопіль, вул. Живова, 23, тел.: +38080050591179.80 грн./уп.

Харків 75.69 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Харків, вул. Китаєнка, 868.93 грн./уп.

Хмельницький 79.8 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Хмельницький, вул. Пілотська, 1, тел.: +38080050591179.80 грн./уп.

Чернігів 72.39 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Чернігів, просп. Перемоги, 14, тел.: +38067721043064.99 грн./уп.

Чернівці 76.21 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Чернівці, вул. Комарова, 13Б, тел.: +38037290706968.93 грн./уп.

geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko