ЕВОЙД таблетки 10 мг (AVOID tablets 10 mg)

Склад і форма випуску

ЕВОЙД
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 10 мг блістер, № 30, 60Ціни в аптеках
Розувастатин кальцію
10,4 мг
№ UA/16075/01/02 від 12.06.2017 до 12.06.2022
B За рецептом

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка

Механізм дії. Розувастатин — це селективний та конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворює ГМГ-КоА на мевалонат, попередник ХС. Основним місцем дії розувастатину є печінка, орган-мішень для зниження рівня ХС.

Розувастатин збільшує кількість рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, та пригнічує печінковий синтез ЛПДНЩ, таким чином, зменшуючи загальну кількість частинок ЛПДНЩ та ЛПНЩ.

Фармакодинамічна дія. Розувастатин знижує підвищений рівень ХС ЛПНЩ, загального ХС та ТГ і підвищує рівні ХС ЛПВЩ. Він також зменшує рівні апоВ, ХС неЛПВЩ, ХС ЛПДНЩ, ТГ ЛПДНЩ та підвищує рівень апоА-І (табл. 1). Евойд також зменшує співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ, загального ХС/ХС ЛПВЩ, ХС неЛПВЩ/ ХС ЛПВЩ та апоВ/апоА-І.

Таблиця 1

Відповідь на дозу у пацієнтів із первинною гіперхолестеринемією типу IIa та IІb (відкоригована середня відсоткова зміна порівняно з вихідним рівнем)

Доза N ХС ЛПНЩ Загальний ХС ХС ЛПВЩ ТГ ХС-неЛПВЩ апоВ апоA–I
Плацебо 13 –7 –5 3 –3 –7 –3 0
5 17 –45 –33 13 –35 –44 –38 4
10 17 –52 –36 14 –10 –48 –42 4
20 17 –55 –40 8 –23 –51 –46 5
40 18 –63 –46 10 –28 –60 –54 0

Терапевтичний ефект досягається протягом 1 тиж після початку застосування препарату, 90% максимального ефекту — через 2 тиж. Максимальний ефект зазвичай досягається через 4 тиж та триває надалі.

Клінічна ефективність. Розувастатин ефективний у лікуванні дорослих із гіперхолестеринемією — із гіпертригліцеридемією або без неї — незалежно від раси, статі чи віку, а також пацієнтів особливих груп, таких як хворі на цукровий діабет або пацієнти із сімейною гіперхолестеринемією.

За об’єднаними даними досліджень розувастатин ефективно знижує рівні ХС у більшості пацієнтів із гіперхолестеринемією типу IIa та IIb (середній початковий рівень ХС ЛПНЩ приблизно 4,8 ммоль/л) до цільових значень, встановлених визнаним керівництвом Європейського товариства атеросклерозу (EAS; 1998); приблизно у 80% пацієнтів, які приймають розувастатин у дозі 10 мг, вдається досягти нормативних цільових рівнів ХС ЛПНЩ за EAS (<3 ммоль/л).

Сприятливий вплив розувастатину у пацієнтів із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією на показники ліпідів та досягнення цільових рівнів відзначається при дозах від 20 до 80 мг. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тиж лікування) ХС ЛПНЩ знижується на 53%. У 33% пацієнтів було досягнуто нормативних рівнів ХС ЛПНЩ за EAS (<3 ммоль/л).

У загальній популяції пацієнтів із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією при прийомі розувастатину у дозах 20–40 мг рівень ХС ЛПНЩ знижується в середньому на 22%.

Спостерігається адитивний ефект розувастатину щодо зниження рівня ТГ при застосуванні у комбінації з фенофібратом та щодо підвищення рівнів ХС ЛПВЩ при застосуванні в комбінації з ніацином (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Діти. За даними досліджень, у пацієнтів віком 10–17 років рівень ХС ЛПНЩ знизився на 38,3, 44,6 та 50,0% відповідно у групах прийому розувастатину в дозі 5, 10 та 20 мг порівняно з 0,7% у групі плацебо.

При прийомі 20 мг розувастатину 1 раз на добу у 40,5% пацієнтів вдається досягти цільового рівня ХС ЛПНЩ менше 2,8 ммоль/л.

Не було виявлено жодного впливу на ріст, масу, індекс маси тіла (ІМТ) або статеве дозрівання (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Досвід клінічного дослідження застосування у дітей та підлітків обмежений, і довготривалі ефекти розувастатину (>1 року) на статеве дозрівання невідомі.

Фармакокінетика

Всмоктування. Сmax розувастатину у плазмі досягається приблизно через 5 год після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20%.

Розподіл. Розувастатин значним чином захоплюється печінкою, яка є основним місцем синтезу ХС та кліренсу ХС ЛПНЩ. Об’єм розподілу розувастатину становить приблизно 134 л. Близько 90% розувастатину зв’язується з білками плазми крові, переважно з альбуміном.

Метаболізм. Розувастатин зазнає незначного метаболізму (приблизно 10%). Дослідження метаболізму in vitro з використанням гепатоцитів людини свідчать, що розувастатин є слабким субстратом для метаболізму на основі ферментів цитохрому Р450. Основним задіяним ізоферментом є CYP 2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основними визначеними метаболітами є N-десметиловий та лактоновий метаболіти. N-десметил-метаболіт приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин; лактоновий метаболіт вважається клінічно неактивним. На розувастатин припадає більше 90% активності циркулюючого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази.

Виведення. Приблизно 90% дози розувастатину виводиться в незміненому стані з калом (разом всмоктана та невсмоктана діюча речовина), решта виводиться із сечею. Приблизно 5% виводиться із сечею в незміненій формі. Т½ із плазми крові становить приблизно 19 год і не збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення кліренсу препарату із плазми крові становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації — 21,7%). Як і в інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, печінкове захоплення розувастатину відбувається за участю мембранного транспортера OATP-C, який відіграє важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.

Лінійність. Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно дозі. При багаторазовому щоденному застосуванні параметри фармакокінетики не змінюються.

Особливі групи пацієнтів

Вік та стать. Не спостерігається клінічного значущого впливу віку або статі на фармакокінетику розувастатину в дорослих. Фармакокінетика розувастатину у дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією подібна до фармакокінетики у дорослих добровольців (див. Діти).

Раса. Дослідження фармакокінетики виявили, що у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в’єтнамців та корейців) медіанні значення AUC та Cmax приблизно вдвічі вищі, ніж у європейців; у індійців медіанні значення AUC та Cmax підвищені приблизно в 1,3 раза. Аналіз популяційної фармакокінетики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїдної та негроїдної рас.

Порушення функції нирок. У дослідженні за участю пацієнтів із різним ступенем порушення функції нирок змін плазмових концентрацій розувастатину або N-десметил-метаболіту в осіб зі слабкою чи помірною недостатністю відзначено не було. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) плазмові концентрації розувастатину були в 3 рази, а рівні N-десметил-метаболіту в 9 разів вищими, ніж у здорових добровольців. Рівноважні плазмові концентрації розувастатину у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, були приблизно на 50% вищими, ніж у здорових добровольців.

Порушення функції печінки. У дослідженні за участю пацієнтів з різними ступенями порушення печінкових функцій ознак підвищеної експозиції розувастатину не було виявлено у хворих, стан яких оцінювався у 7 або менше балів за шкалою Чайлда – П’ю. Однак у 2 пацієнтів, які набрали 8 та 9 за шкалою Чайлда — П’ю, системна експозиція була щонайменше вдвічі вищою, ніж у пацієнтів із меншими балами. Досвід застосування розувастатину у пацієнтів, стан яких оцінюється у більше ніж 9 балів за шкалою Чайлда — П’ю, відсутній.

Генетичний поліморфізм. Розподіл інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у тому числі розувастатину, відбувається за участю транспортних білків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів з генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. При окремих формах поліморфізму SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421АА експозиція розувастатину (AUC) підвищена порівняно з генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціальне генотипування в клінічній практиці не передбачене, але пацієнтам з таким поліморфізмом рекомендується застосовувати нижчу добову дозу розувастатину.

Діти. Фармакокінетичні параметри у дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією віком 10–17 років повністю не визначені. Невелике дослідження фармакокінетики розувастатину (у формі таблеток) за участю пацієнтів дитячого віку показало, що експозиція препарату у дітей подібна до експозиції у дорослих пацієнтів. Також результати свідчать, що значних відхилень пропорційно дозам не очікується.

Показання ЕВОЙД таблетки 10 мг

лікування гіперхолестеринемії. Дорослим, підліткам та дітям віком від 10 років із первинною гіперхолестеринемією (типу ІІа, у тому числі з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад фізичних вправ, зменшення маси тіла) є недостатнім.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших ліпідознижувальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або в разі, коли таке лікування є недоречним.

Профілактика серцево-судинних порушень.Запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення (див. Фармакодинаміка), як доповнення до корекції інших факторів ризику.

Застосування ЕВОЙД таблетки 10 мг

перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від мети терапії та відповіді пацієнта на лікування, згідно з рекомендаціями поточних загальноприйнятих настанов.

Препарат Евойд можна приймати у будь-який час дня, незалежно від прийому їжі.

Лікування гіперхолестеринемії. Рекомендована початкова доза становить 5 або 10 мг перорально 1 раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і для переведених на препарат з прийому іншого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початкової дози слід враховувати рівні ХС в кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судинних порушень у майбутньому, а також імовірність розвитку небажаних реакцій. За необхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тиж (див. Фармакодинаміка). З огляду на те, що на фоні застосування препарату в дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при нижчих дозах (див. ПОБІЧНА ДІЯ), остаточно титрувати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема хворим із сімейною гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при застосуванні дози 20 мг і які перебуватимуть під регулярним наглядом (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). На початку прийому препарату в дозі 40 мг рекомендований нагляд спеціалістів.

Запобігання порушенням з боку серцево-судинної системи. У дослідженні зниження ризику порушень з боку серцево-судинної системи препарат застосовували в дозі 20 мг/добу (див. Фармакодинаміка).

Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком >70 років становить 5 мг (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Інша корекція дози з огляду на вік не потрібна.

Пацієнти із нирковою недостатністю. Пацієнтам з легкими або помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.

Рекомендована початкова доза для пацієнтів із помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із помірними порушеннями функції нирок. Застосування препарату Евойд пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок протипоказане у будь-яких дозах (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та Фармакокінетика).

Пацієнти з порушеннями функції печінки. У пацієнтів з порушеннями функції печінки, що оцінювалися у 7 або менше балів за шкалою Чайлда – П’ю, підвищення системної експозиції розувастатину не спостерігалося. Однак у осіб з порушеннями у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда — П’ю системна експозиція підвищувалася (див. Фармакокінетика). У таких пацієнтів доцільною є оцінка функції нирок (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Досвід застосування препарату у пацієнтів, які набрали більше 9 балів за шкалою Чайлда — П’ю, відсутній. Евойд протипоказаний пацієнтам з активними захворюваннями печінки (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Раса. У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася підвищена системна експозиція препарату (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та Фармакокінетика). Рекомендована початкова доза для пацієнтів азіатського походження становить 5 мг; доза 40 мг таким пацієнтам протипоказана.

Генетичний поліморфізм. Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину (див. Фармакокінетика). Пацієнтам з відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати нижчу добову дозу препарату Евойд.

Пацієнти зі схильністю до розвитку міопатії. Рекомендована початкова доза для пацієнтів із факторами ризику розвитку міопатії становить 5 мг (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнтів (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Одночасне застосування. Розувастатин є субстратом різних транспортних білків (наприклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (у тому числі рабдоміолізу) підвищується при одночасному застосуванні Евойду з певними лікарськими засобами, що можуть підвищувати концентрацію розувастатину у плазмі крові внаслідок взаємодії із цими транспортними білками (наприклад циклоспорином та певними інгібіторами протеази, у тому числі комбінаціями ритонавіру з атазанавіром, лопінавіром та/або типранавіром; див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). У разі можливості слід розглянути застосування альтернативних лікарських засобів та за необхідності тимчасово перервати терапію препаратом Евойд. Якщо одночасного застосування цих лікарських засобів із Евойдом уникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик внаслідок супутнього застосування та відповідним чином відкоригувати дозу препарату Евойд (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Діти. Застосування препарату у дітей має проводити лише спеціаліст.

Застосовують дітям та підліткам віком 10–17 років (хлопчики на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, у яких менструації почалися щонайменше рік тому).

Звичайна початкова добова доза для дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг/добу. Препарат зазвичай приймають перорально в дозах від 5 до 20 мг 1 раз на добу. Підвищувати дозу слід залежно від індивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимості препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Перед початком терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування. Безпека та ефективність лікарського засобу в дозах, вищих 20 мг, у цій популяції не досліджувалися.

Таблетки по 40 мг не застосовують у дітей.

Діти віком до 10 років. Досвід лікування дітей віком до 10 років обмежений застосуванням препарату у невеликої кількості пацієнтів (віком від 8 до 10 років) із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Таким чином, препарат Евойд не рекомендується застосовувати у дітей віком до 10 років.

Протипоказання

Евойд протипоказаний:

– пацієнтам із підвищеною чутливістю до розувастатину або будь-якої з допоміжних речовин препарату;

– пацієнтам з активним захворюванням печінки, у тому числі стійкими підвищеннями сироваткових трансаміназ невідомої етіології та будь-якими підвищеннями трансаміназ у сироватці, що втричі перевищують верхню межу норми (ВМН);

– пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок (кліренсом креатиніну <30 мл/хв);

– пацієнтам із міопатією;

– пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин;

– в період вагітності та годування грудьми, а також жінкам репродуктивного віку, які не застосовують належні засоби контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу.

До факторів такого ризику належать:

– помірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв);

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових м’язових захворювань;

– наявність в анамнезі міотоксичності на фоні застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

– зловживання алкоголем;

– ситуації, що можуть призвести до підвищення концентрації препарату в плазмі крові;

– належність до монголоїдної раси;

– супутнє застосування фібратів (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ та Фармакокінетика).

Побічна дія

небажані явища, що відзначаються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі та тимчасові.

У табл. 2 представлений профіль небажаних реакцій на розувастатин за даними клінічних досліджень та великого досвіду постреєстраційного застосування. Небажані реакції класифіковані за частотою та системно-органними класами.

За частотою небажані реакції розподілені таким чином: часті (≥1/100 та <1/10), нечасті (≥1/1000 та <1/100), рідкісні (≥1/10 000 та <1/1000), дуже рідкісні (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Таблиця 2

Небажані реакції за даними клінічних досліджень та досвіду постреєстраційного застосування

Системно-органний клас Часті Нечасті Рідксніі Дуже рідкісні Частота невідома
З боку крові та лімфатичної системи     Тромбоцитопенія    
З боку імунної системи     Реакції гіперчутливості, в тому числі ангіоневротичний набряк    
Ендокринні розлади Цукровий діабет1        
Психічні розлади         Депресія
З боку нервової системи Головний біль, запаморочення     Полінейропатія, втрата пам’яті Периферична невропатія, розлади сну (у тому числі безсоння та нічні кошмари)
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння         Кашель, задишка
З боку ШКТ Запор, нудота, абдомі-нальний біль   Панкреатит   Діарея
З боку гепатобіліарної системи     Підвищення рівня печінкових трансаміназ Жовтяниця, гепатит  
З боку шкіри та підшкірної клітковини   Свербіж, висип, кропив’янка     Синдром Стівенса – Джонсона
З боку скелетної мускулатури та сполучної тканини Міалгія   Міопатія (у тому числі міозит), рабдоміоліз Артралгія Порушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами,

імуноопосередкована некротизуюча міопатія

З боку нирок та сечовидільної системи       Гематурія  
З боку репродуктивної системи та молочних залоз       Гінекомастія  
Загальні розлади та стан місця введення Астенія       Набряк

1Частота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥5,6 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м2, підвищені рівні ТГ, АГ в анамнезі).

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота небажаних реакцій має тенденцію залежати від дози.

Вплив на нирки. Протеїнурія, яку виявлено в результаті аналізу за тест-смужками та яка була переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які застосовували розувастатин. Зміни вмісту білка в сечі від нуля або слідів до значення «++» або більше спостерігалися у <1% пацієнтів у деяких часових точках в ході застосування препарату в дозах 10 та 20 мг і у приблизно 3% — при дозі 40 мг. Невелике підвищення частоти зміни вмісту білка від нуля або слідів до значення «+» спостерігалися при дозі 20 мг. У більшості випадків вираженість протеїнурії зменшувалася або зникала спонтанно при продовженні терапії. За даними клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень, на сьогодні не виявлено причинно-наслідкового зв’язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

На фоні застосування розувастатину відзначено випадки гематурії; за даними клінічних досліджень частота їх низька.

Вплив на скелетну мускулатуру. Ураження скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (у тому числі міозит) та зрідка рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю чи без неї, були відзначені при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо при дозах >20 мг.

У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне підвищення рівнів креатинкінази (КК); в більшості випадків явище було слабким, асимптомним та тимчасовим. Якщо рівні КК підвищені (>5 разів вище ВМН), лікування слід припинити (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Вплив на печінку. Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, відзначалося дозозалежне підвищення рівня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, асимптомним та тимчасовим. При застосуванні розувастатину також відмічалося підвищення рівнів HbA1c.

На фоні застосування деяких статинів відзначалися такі небажані явища:

Розлад статевої функції. Окремі випадки інтерстиціальної хвороби легень, особливо при тривалому застосуванні (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Частота повідомлень про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печінки (переважно підвищення активності печінкових трансаміназ) вища при застосуванні препарату в дозі 40 мг.

У процесі постреєстраційного застосування розувастатину ідентифіковано таку небажану реакцію, як летальна та нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цю реакцію повідомлялося спонтанно із популяції невизначеної кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового зв’язку із застосуванням препарату.

Зрідка в постреєстраційний період повідомлялося про порушення когнітивних функцій (наприклад погіршення пам’яті, забудькуватість, амнезія, сплутаність свідомості), що асоціюються із застосуванням статинів. Про такі когнітивні проблеми повідомлялося у зв’язку з усіма статинами. Явища, про які йдеться у повідомленнях, звичайно мають легкий характер і минають після відміни статинів, а також минає різний час до появи симптомів (від 1 дня до років) та до зникнення симптомів (медіана — 3 тиж).

Діти. Підвищення рівня КК >10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше у 52-тижневому клінічному дослідженні у дітей та підлітків порівняно з дорослими (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей та підлітків був подібним до такого у дорослих.

Особливості застосування

вплив на нирки. Протеїнурія, яку виявлено в результаті аналізу за тест-смужками та яка була переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які лікувалися високими дозами розувастатину, зокрема 40 мг, і у більшості випадків мала тимчасовий або переривчастий характер. Протеїнурія не була передвісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Частота повідомлень про серйозні явища з боку нирок у постмаркетингових дослідженнях вища при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, у ході спостереження слід регулярно перевіряти функцію нирок.

Вплив на скелетну мускулатуру. Порушення з боку скелетної мускулатури, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабдоміоліз, спостерігалися у пацієнтів, які приймали розувастатин у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Поодинокі випадки рабдоміолізу відзначалися при застосуванні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключати можливість фармакодинамічної взаємодії (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ), а тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота повідомлень про випадки рабдоміолізу, пов’язаного із застосуванням розувастатину, у постмаркетинговий період була вищою при дозі 40 мг. Є повідомлення про рідкісні випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ), що клінічно проявляється стійкою пароксизмальною м’язовою слабкістю і підвищенням рівня сироваткової КК, під час лікування або після припинення лікування статинами, включаючи розувастатин. У такому разі можуть бути необхідними додаткові нейром’язові і серологічні дослідження, лікування імуносупресивними препаратами.

Рівень КК. Рівень КК не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або за наявності інших ймовірних причин підвищення КК, що можуть ускладнювати інтерпретацію результатів. Якщо вихідні рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН), протягом 5–7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо результати повторного аналізу показують, що вихідне значення КК більше ніж в 5 разів перевищує ВНМ, застосування препарату починати не слід.

Перед початком лікування. Евойд, як і інші інгібітори ГМГ-КоА редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До факторів такого ризику належать:

– порушення функції нирок;

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових захворювань м’язів;

– наявність в анамнезі міотоксичності на фоні застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

– зловживання алкоголем;

– вік >70 років;

– ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів препарату у плазмі (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ та Фармакокінетика);

– супутнє застосування фібратів.

У таких пацієнтів пов’язаний з лікуванням ризик потрібно оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо вихідні рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН), лікування починати не слід.

У період лікування. Пацієнтів слід попросити негайно повідомляти про м’язовий біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КК. Застосування препарату слід припинити, якщо рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні КК ≤5 ВМН). У разі зникнення симптомів та повернення рівня КК до норми можна поновити терапію препаратом Евойд або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази у найнижчій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівні КК у асимптомних пацієнтів немає потреби. Дуже рідко повідомлялося про випадки ІОНМ під час або після терапії статинами, у тому числі розувастатином. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м’язів та підвищення рівня КК у сироватці крові, що зберігається навіть після припинення застосування статинів.

У клінічних дослідженнях не було отримано доказів підвищеного впливу на скелетну мускулатуру у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин та супутні препарати. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалося у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом з похідними фіброєвої кислоти, у тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Тому застосовувати Евойд у комбінації з гемфіброзилом не рекомендується. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванні препарату Евойд у комбінації із фібратами або ніацином потрібно ретельно зважувати, враховуючи потенційні ризики, пов’язані із застосуванням таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ та ПОБІЧНА ДІЯ).

Евойд не слід застосовувати у пацієнтів із гострими, серйозними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (таких як сепсис, артеріальна гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітні розлади або неконтрольовані судоми).

Вплив на печінку. Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, Евойд слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.

Рекомендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лікування та через 3 міс потому. Застосування препарату Евойд слід припинити або знизити дозу, якщо рівень трансаміназ у сироватці більше ніж втричі перевищує ВМН. Частота повідомлень про серйозні явища з боку печінки (переважно про підвищення рівня трансаміназ печінки) у постреєстраційний період була вищою при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, зумовленою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, перш ніж починати терапію препаратом Евойд.

У постреєстраційний період зрідка повідомлялося про летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали статини, у тому числі розувастатин. Якщо на фоні лікування препаратом Евойд розвивається серйозне ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи жовтяницею, слід негайно припинити прийом препарату. Якщо інших причин не виявлено, не слід поновлювати лікування препаратом Евойд.

Раса. Дослідження фармакокінетики свідчать про підвищення експозиції у пацієнтів монголоїдної раси приблизно вдвічі порівняно з європейцями. Для таких пацієнтів необхідна корекція дози препарату Евойд (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ПРОТИПОКАЗАННЯ та Фармакокінетика). Для пацієнтів монголоїдної раси початкова доза Евойду становить 5 мг. Підвищена концентрація розувастатину в плазмі крові була помічена у пацієнтів-азіатів (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та Фармакокінетика). Слід взяти до уваги підвищену системну експозицію при лікуванні пацієнтів монголоїдної раси, у яких гіперхолестеринемія не контролюється адекватно дозами до 20 мг.

Інгібітори протеази. Підвищена системна експозиція розувастатину спостерігалася у осіб, які застосовували розувастатин одночасно з різними інгібіторами протеази у поєднанні з ритонавіром. Слід обміркувати як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою препарату Евойд у пацієнтів з ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентрації розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози Евойду у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза Евойду не скоригована (див. ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Непереносимість лактози. Пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати цей препарат.

Інтерстиціальна хвороба легень. Під час застосування деяких статинів, особливо при тривалому лікуванні, повідомлялося про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень (див. ПОБІЧНА ДІЯ). До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення стану (стомлюваність, зменшення маси тіла та гарячка). У разі підозри на інтерстиціальну хворобу легень застосування статинів слід припинити.

Цукровий діабет. Деякі факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові та в деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик розвитку цукрового діабету в майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, за якого необхідне належне лікування цукрового діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику (рівень глюкози натще 5,6 – 6,0 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м2, підвищений рівень ТГ, АГ) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль згідно з національними настановами.

Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, при застосуванні розувастатину спостерігалося підвищення HbA1c та рівня глюкози в сироватці крові. У деяких випадках ці показники можуть перевищувати граничне значення для діагностування цукрового діабету, насамперед у пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету.

Розувастатин як монотерапія не спричиняє зниження базової концентрації кортизолу в плазмі крові і не впливає на резерв надниркових залоз. Необхідна обережність у разі одночасного застосування препарату Евойд та інших лікарських засобів, здатних знижувати рівні чи активність ендогенних стероїдних гормонів, наприклад кетоконазолу, спіронолактону та циметидину.

Діти. Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМТ та вторинних характеристик статевого дозрівання за Таннером у дітей віком 10–17 років, які приймали розувастатин, обмежена періодом 1 рік. Після 52 тиж досліджуваного лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. Фармакодинаміка). Досвід клінічних досліджень застосування препарату у дітей та підлітків обмежений, і довготривалий вплив розувастатину (>1 рік) на статеве дозрівання невідомий.

У клінічному дослідженні у дітей та підлітків, які приймали розувастатин протягом 52 тиж, підвищення рівня КК >10 разів вище ВНМ та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше порівняно з такими у дорослих (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

Застосування у період вагітності або годування грудьми. Евойд протипоказаний в період вагітності та годування грудьми.

Жінки репродуктивного віку повинні використовувати належні засоби контрацепції.

Оскільки ХС та продукти біосинтезу ХС відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування препарату в період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє в період застосування цього препарату, лікування слід негайно припинити.

Оскільки інший лікарський засіб цього класу потрапляє в грудне молоко людини та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування препаратом Евойд, слід рекомендувати утриматися від годування грудьми. Даних щодо проникнення препарату в грудне молоко людини немає (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Дослідження впливу препарату Евойд на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами не проводилися. Однак, з огляду на фармакодинамічні властивості препарату, малоймовірно, що Евойд впливатиме на таку здатність. При керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість запаморочення в період лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

вплив супутніх препаратів на розувастатин

Інгібітори транспортних білків

Розувастатин є субстратом деяких транспортних білків, у тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера BCRP. Одночасне застосування препарату Евойд з лікарськими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, може призводити до підвищення концентрацій розувастатину в плазмі крові та ризику розвитку міопатії (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ, табл. 3).

Циклоспорин. У період одночасного застосування препарату Евойд та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблизно в 7 разів вищими, ніж ті, які спостерігалися у здорових добровольців (див. табл. 3). Евойд протипоказаний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Одночасне застосування не впливало на концентрацію циклоспорину в плазмі крові.

Інгібітори протеази. Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосування інгібіторів протеази може значно підвищувати експозицію розувастатину (див. табл. 3). Наприклад, у дослідженні фармакокінетики одночасне застосування 10 мг розувастатину та комбінованого лікарського засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавіру/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців супроводжувалося підвищенням AUC та Cmax розувастатину приблизно в 3 та 7 разів відповідно. Одночасне застосування препарату Евойд та деяких комбінацій інгібіторів протеази можливе після ретельного аналізу необхідності корекції дози препарату Евойд, з огляду на очікуване підвищення експозиції розувастатину (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ, табл. 3).

Гемфіброзил та інші ліпідознижувальні засоби. Одночасне застосування препарату Евойд та гемфіброзилу призводило до підвищення AUC та Cmax розувастатину в 2 рази (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

За даними спеціальних досліджень, фармакокінетично значущої взаємодії з фенофібратом не очікується, однак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ліпідознижувальні дози (≥1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) підвищують ризик міопатії при одночасному застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, ймовірно, за рахунок того, що вони можуть спричиняти міопатію, коли їх застосовують окремо. Доза 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Таким пацієнтам також слід починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб. Одночасне застосування препарату Евойд у дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнтам із гіперхолестеринемією призводило до підвищення AUC розувастатину в 1,2 раза (табл. 3). Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії між препаратом Евойд та езетимібом, що може призвести до небажаних явищ (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Антацидні препарати. Одночасне застосування препарату Евойд із суспензіями антацидів, що містять гідроксид алюмінію або магнію, знижувало концентрації розувастатину в плазмі крові приблизно на 50%. Цей ефект був менш вираженим у разі застосування антацидних засобів через 2 год після препарату Евойд. Клінічна значущість цієї взаємодії не вивчалася.

Еритроміцин. Одночасне застосування препарату Евойд та еритроміцину зменшувало AUC розувастатину на 20%, а Cmax — на 30%. Ця взаємодія може бути спричинена посиленою перистальтикою кишечнику внаслідок дії еритроміцину.

Ферменти цитохрому Р450. Результати досліджень in vitro та in vivo свідчать, що розувастатин не інгібує і не стимулює ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин є слабким субстратом цих ізоферментів. Таким чином, взаємодії з лікарськими засобами в результаті метаболізму, опосередкованого Р450, не очікується. Не спостерігалося клінічно значущих взаємодій між розувастатином та флуконазолом (інгібітором CYP 2C9 та CYP 3A4) або кетоконазолом (інгібітором CYP 2A6 та CYP 3A4).

Взаємодії, що вимагають корекції дози розувастатину. У разі необхідності застосування препарату Евойд з іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати експозицію розувастатину, дозу препарату Евойд потрібно скоригувати. Якщо очікується, що експозиція препарату (AUC) підвищиться приблизно в 2 або більше разів, застосування Евойду слід починати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальну добову дозу препарату Евойд слід скоригувати таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала експозицію, що відзначається при прийомі дози 40 мг/добу без застосування лікарських засобів, що взаємодіють із препаратом; наприклад, при застосуванні з гемфіброзилом доза Евойду становитиме 20 мг (підвищення експозиції в 1,9 раза), при застосуванні з комбінацією ритонавір/атазанавір — 10 мг (збільшення в 3,1 раза), при одночасному застосуванні з циклоспорином — 5 мг (збільшення в 7,1 раза).

Таблиця 3

Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатину (AUC; в порядку зменшення величини) за опублікованими даними клінічних досліджень

Режим дозування лікарського засобу, що взаємодіє Режим дозування розувастатину Зміни AUC розувастатину*
Циклоспорин від 75 мг 2 рази на добу до 200 мг 2 рази на добу, 6 міс 10 мг 1 раз на добу, 10 днів ↑ в 7,1 раза
Атазанавір 300 мг/ритонавір 100 мг 1 раз на добу, 8 днів 10 мг, одноразова доза ↑ в 3,1 раза
Симепривір 150 мг 1 раз на добу, 7 днів 10 мг, одноразова доза ↑ в 2,8 раза
Лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 17 днів 20 мг 1 раз на добу, 7 днів ↑ в 2,1 раза
Клопідогрель 300 мг навантажувальна доза, підтримувальна доза 75 мг протягом 24 год 20 мг, 1 раз на добу ↑ в 2 рази
Гемфіброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів 80 мг, одноразова доза ↑ в 1,9 раза
Елтромбопак 75 мг 1 раз на добу, 5 днів 10 мг, одноразова доза ↑ в 1,6 раза
Дарунавір 600 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 7 днів 10 мг 1 раз на добу, 7 днів ↑ в 1,5 раза
Типранавір 500 мг/ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 11 днів 10 мг, одноразова доза ↑ в 1,4 раза
Дронедарон 400 мг 2 рази на добу Невідомо ↑ в 1,4 раза
Ітраконазол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів 10 мг, одноразова доза ↑ в 1,4 раза**
Езетиміб 10 мг 1 раз на добу, 14 днів 10 мг 1 раз на добу, 14 днів ↑ в 1,2 раза**
Фосампренавір 700 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 8 днів 10 мг, одноразова доза
Алеглітазар 0,3 мг, 7 днів 40 мг, 7 днів
Силімарин 140 мг 3 рази на добу, 5 днів 10 мг, одноразова доза
Фенофібрат 67 мг 3 рази на добу, 7 днів 10 мг, 7 днів
Рифампін 450 мг 1 раз на добу, 7 днів 20 мг, одноразова доза
Кетоконазол 200 мг 2 рази на добу, 7 днів 80 мг, одноразова доза
Флуконазол 200 мг 1 раз на добу, 11 днів 80 мг, одноразова доза
Еритроміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів 80 мг, одноразова доза ↓ 20%
Байкалін 50 мг 3 рази на добу, 14 днів 20 мг, одноразова доза ↓ 47%

*Дані, представлені як зміна в х разів, являють собою співвідношення між застосуванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, являють собою відсоткову різницю відносно показників при застосуванні розувастатину окремо.

Збільшення позначено значком ↑, відсутність змін ↔, зменшення – ↓.

**Було проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах препарату Евойд, в таблиці подано найбільш значуще співвідношення.

Вплив розувастатину на супутні лікарські засоби

Антагоністи вітаміну К. Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку застосування препарату Евойд або при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інший кумариновий антикоагулянт), можливе підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Припинення застосування препарату Евойд або зниження його дози може призвести до зниження МНВ. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНВ.

Пероральні контрацептиви/гормонозамісна терапія (ГЗТ). Одночасне застосування препарату Евойд та пероральних контрацептивів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 та 34% відповідно. Таке підвищення слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Даних щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно застосовують Евойд та ГЗТ, немає, тому не можна виключати подібного ефекту. Однак комбінація широко застосовувалася у жінок в рамках клінічних досліджень і переносилася добре.

Інші лікарські засоби. За даними спеціальних досліджень, клінічно значущої взаємодії з дигоксином не очікується.

Лопінавір/ритонавір. У фармакологічному дослідженні супутнє застосування Евойду та комбінованого препарату, що містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг), у здорових добровольців асоціювалося з підвищенням показників рівноважного AUC(0-24) та Сmax приблизно в 2 та 5 разів для розувастатину відповідно. Взаємодія між Евойдом та іншими інгібіторами протеази не вивчалася.

Фузидієва кислота. Дослідження взаємодії розувастатину з фузидієвою кислотою не проводилися. Як і щодо інших статинів, повідомлялося про ефекти, пов’язані з м’язами, включаючи рабдоміоліз, у постреєстраційний період при одночасному застосуванні розувастатину та фузидієвої кислоти. Таким чином, комбінація розувастатину і фузидієвої кислоти не рекомендована. За можливості рекомендується тимчасове припинення лікування розувастатином. Якщо це неможливо, стан пацієнта потрібно ретельно контролювати.

Діти. Дослідження взаємодії проводилися лише за участю дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Передозування

специфічного лікування передозування немає. У разі передозування пацієнта слід лікувати симптоматично та за необхідності вжити підтримувальних заходів. Потрібно контролювати функції печінки та рівні КК. Ефективність гемодіалізу малоймовірна.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °C.

Діагнози, при яких застосовують ЕВОЙД таблетки 10 мг

Дата додавання: 05.10.2020 р.
© Компендиум 2019

Інструкція

Ціни на ЕВОЙД таблетки 10 мг в містах України

Вінниця 176.3 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Вінниця, шосе Хмельницьке, 88, тел.: +380432511253167.95 грн./уп.

Дніпро 169.8 грн./уп.

«АПТЕКИ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ» Дніпро, просп. Гагаріна Юрія, 99, тел.: +380563711208162.60 грн./уп.

Житомир 179.11 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Житомир, пл. Перемоги, 13А, тел.: +380632088337168.95 грн./уп.

Запоріжжя 172.89 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Запоріжжя, вул. Запорізького Козацтва, 27, тел.: +380632011838169.28 грн./уп.

Івано-Франківск 182.89 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Івано-Франківськ, вул. Мазепи Гетьмана, 100169.28 грн./уп.

Київ 175.22 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Київ, вул. Шевельова Юрія, 48, тел.: +380445669105161.95 грн./уп.

Кропивницький 175.47 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Кропивницький, вул. Попова Космонавта, 20В, тел.: +380522273425170.95 грн./уп.

Луцьк 180 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Луцьк, вул. Сверстюка Євгена, 1, тел.: +380800505911180.00 грн./уп.

Львів 184.08 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Львів, вул. Петлюри, 2, тел.: +380322928619167.95 грн./уп.

Миколаїв 180 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Миколаїв, просп. Центральний, 171/15, тел.: +380800505911180.00 грн./уп.

Одеса 177.42 грн./уп.

«ПОЛІМЕД» Одеса, просп. Шевченка Тараса, 21, тел.: +380487529847167.33 грн./уп.

Полтава 177.3 грн./уп.

«ПАНІ АПТЕКА» Полтава, просп. Мира, 30А, тел.: +380532629866171.90 грн./уп.

Рівне 191.99 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Рівне, вул. Базарна, 8, тел.: +380677210570191.99 грн./уп.

Тернопіль 168.99 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Тернопіль, просп. Бандери, 96, тел.: +380672133178168.99 грн./уп.

Харків 181.76 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Харків, пл. Захисників України, 7/8, тел.: +380634887673169.28 грн./уп.

Хмельницький 180.72 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Хмельницький, шосе Старокостянтинівське, 17/1, тел.: +380981697933168.99 грн./уп.

Чернігів 167.14 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Чернігів, вул. Преображенська, 2, тел.: +380462676814161.95 грн./уп.

Чернівці 180 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Чернівці, вул. Головна, 41, тел.: +380800505911180.00 грн./уп.

geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko