Гліцин

Гліцин складається з однієї молекули вуглецю, приєднаної до амино- і карбоксильної групи. Організм самостійно виробляє гліцин, який синтезується з інших природних біохімічних речовин, найчастіше серина, а також холіну і треоніну. Ми також вживаємо гліцин з їжі. Ця амінокислота міститься в продуктах з високим вмістом білка, включаючи м'ясо, рибу, яйця, молочні продукти і бобові. Щоденна дієта зазвичай включає близько 2г. Люди використовують гліцин для різних цілей, включаючи поліпшення сну, поліпшення пам'яті і підвищення чутливості до інсуліну Гліцин іноді використовується для лікування шизофренії, зазвичай поряд зі звичайними ліками, щоб допомогти зменшити симптоми. Гліцин також вводиться перорально пацієнтам, які перенесли ішемічний інсульт (найбільш поширений тип інсульту), в якості лікування, що допомагає обмежити пошкодження мозку протягом перших шести годин після інсульту. Гліцин вважається однією з найважливіших амінокислот для організму. Він надає широкий вплив на системи, структуру і загальний стан здоров'я нашого організму, включаючи серцево-судинну, когнітивну і метаболічну. І як доповнення - покращує якість сну. Для поліпшення когнітивних функцій і пам'яті: гліцин активний в гіпокампі, області мозку, важливою для пам'яті і навчання. Гліцин робить позитивний вплив на когнітивні функції в денний час. Дослідження показало, що додатковий гліцин полегшує засинання і покращує фазу повільного сну. Крім того, було показано, що додатковий гліцин покращує пам'ять і увагу у молодих людей. Вчені активно досліджують використання гліцину в лікуванні нейродегенеративних розладів, таких як хвороба Альцгеймера. Його невеликий розмір допомагає йому функціонувати в якості гнучкого зв'язку з білками і дозволяють формувати спіралі, позаклітинну сигнальну молекулу, зони розпізнавання на клітинних мембранах і ферментах, модифікатор молекулярної активності через кон'югацію і гліцинове подовження попередників гормонів, а також осмопротектор. Існують експериментальні докази того, що вільний гліцин може грати роль в захисті тканин від таких пошкоджень, як ішемія, гіпоксія і реперфузія. Цей вражаючий список функцій представляє цікавий контраст з сприймаємою метаболічної роллю гліцину як незамінної амінокислоти. Гліцин самоперетворюетсься з серину, для забезпечення механізму передачі активованих одноуглеродних груп. Гліцин розглядався як зручне джерело азоту для додавання в розчини поживних речовин. (Hall JC, 1998)