КЛОДИФЕН розчин для ін’єкцій (CLODIFEN solution for injections)

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

розчин для ін'єкцій 25 мг/мл ампула 3 мл, № 5Ціни в аптеках
Диклофенак
25 мг/мл
1 мл розчину для ін’єкцій містить диклофенаку натрію 25 мг;
1 ампула (3 мл) розчину для ін’єкцій містить диклофенаку натрію 75 мг.
Допоміжні речовини: пропіленгліколь; натрію метабісульфіт (E223); спирт бензиловий; маніт (Е421); натрію гідроксид або кислота хлористоводнева розведена; вода для ін’єкцій..
№ UA/16930/01/01 від 07.09.2018 до 07.09.2023
За рецептом

ДІАГНОЗИ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинаміка. Діюча речовина препарату — диклофенак є НПЗП з вираженими знеболювальними/протизапальними властивостями. Він є інгібітором простагландинсинтетази (ЦОГ). Диклофенак натрію in vitro в концентраціях, еквівалентних тим, яких було досягнуто у людини, не пригнічує біосинтез протеогліканів у хрящовій тканині.

Якщо препарат застосовують одночасно з опіоїдами для усунення післяопераційного болю, препарат суттєво зменшує потребу в опіоїдах.

Фармакокінетика. Абсорбція. Після введення 75 мг диклофенаку шляхом в/м ін’єкції абсорбція починається негайно, а середня Cmax у плазмі крові, що становить близько 2,558±0,968 мкг/мл (2,5 мкг/мл = 8 мкмоль/л), досягається приблизно через 20 хв. Об’єм абсорбції лінійно пропорційний величині дози.

У разі якщо 75 мг диклофенаку вводять шляхом в/в інфузії протягом 2 год, середня Cmax у плазмі крові становить близько 1,875±0,436 мкг/мл (1,9 мкг/мл = 5,9 мкмоль/л). Більш короткий час інфузії призводить до вищої Cmax у плазмі крові, тоді як триваліші інфузії призводять до плато концентрації, пропорційної показнику інфузії після 3–4 год. На відміну від відповідних результатів при пероральному застосуванні, у разі застосування препарату у формі супозиторіїв або в/м введення концентрація у плазмі крові швидко знижується одразу після досягнення максимального рівня.

Біодоступність. AUC після в/м або в/в приблизно в 2 рази більша, ніж після перорального або ректального застосування, тому що цей шлях дає змогу уникнути метаболізму першого проходження через печінку.

Розподіл. Близько 99,7% диклофенаку зв’язується з протеїнами, головним чином з альбуміном (99,4%).

Диклофенак потрапляє до синовіальної рідини, де Cmax встановлюється через 2–4 год після досягнення Cmax у плазмі крові. Очікуваний T½ із синовіальної рідини становить 3–6 год. Через 2 год після досягнення рівня пікового значення у плазмі крові концентрація диклофенаку в синовіальній рідині перевищує цей показник у плазмі крові та залишається вищою протягом періоду до 12 год.

Диклофенак був виявлений у низькій концентрації (100 нг/мл) у грудному молоці в однієї жінки, яка годувала груддю. Передбачувана кількість препарату, що потрапляє в організм немовляти з грудним молоком, еквівалентна 0,03 мг/кг/добу.

Метаболізм. Біотрансформація диклофенаку відбувається в печінці частково шляхом глюкуронідації інтактної молекули, але головним чином шляхом одноразового та багаторазового гідроксилювання та метоксилювання, що призводить до утворення кількох фенольних метаболітів, більшість із яких перетворюється у кон’югати глюкуроніду. Два з цих фенольних метаболітів є біологічно активними, однак їх дія виражена значно менше, ніж для диклофенаку.

Виведення. Загальний системний кліренс диклофенаку у плазмі крові становить 263±56 мл/хв (середнє значення ± SD). Термінальний T½ з плазми крові становить 1–2 год. 4 метаболіти, включаючи 2 активні, також мають короткий T½ з плазми крові — 1–3 год. Близько 60% введеної дози виводиться із сечею у вигляді глюкуронідного кон’югату інтактної молекули та у вигляді метаболітів, більшість з яких також перетворюється на глюкуронідні кон’югати. Менше ніж 1% виводиться у вигляді незміненої речовини. Залишки дози елімінуються з жовчю кишечником у вигляді метаболітів.

Спеціальні групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку. Жодної різниці залежно від віку хворого в абсорбції, метаболізмі або екскреції диклофенаку не виявлено.

Пацієнти з порушенням функції нирок. У пацієнтів з порушенням функції нирок при дотриманні режиму звичайного дозування можна не очікувати накопичення незміненої активної речовини, виходячи з кінетики диклофенаку після одноразового застосування. При кліренсі креатиніну <10 мл/хв рівні гідроксиметаболітів в плазмі крові приблизно в 4 рази вищі, ніж у здорових добровольців. Однак метаболіти остаточно виводяться із жовчю.

Пацієнти з порушенням функції печінки. У пацієнтів із хронічним гепатитом або компенсованим цирозом печінки кінетика та метаболізм диклофенаку є такими ж, як і в пацієнтів без захворювання печінки.

ПОКАЗАННЯ

препарат при в/м введенні призначений для лікування:

  • запальних та дегенеративних форм ревматизму, ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондиліту, остеоартриту, спондилоартриту, вертебрального больового синдрому, несуглобового ревматизму;
  • гострих нападів подагри;
  • ниркової та біліарної коліки;
  • болю та набряку після травм та операцій;
  • тяжких нападів мігрені.

Препарат при введенні у формі в/в інфузій призначений для лікування або профілактики післяопераційного болю.

ЗАСТОСУВАННЯ

препарат слід застосовувати в найнижчих ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи завдання лікування у кожного окремого пацієнта.

Дорослі. Препарат застосовують не більше 2 діб. У разі необхідності лікування можна продовжити таблетками або супозиторіями диклофенаку.

В/м введення. З метою попередження пошкодження нервових або інших тканин у місці в/м ін’єкції потрібно дотримуватися таких правил, оскільки такі пошкодження можуть призводити до м’язової слабкості, паралічу м’язів та парестезії.

Препарат слід вводити шляхом глибокої ін’єкції у верхній зовнішній сектор великого сідничного м’яза, використовуючи асептичну техніку. Звичайна доза становить 75 мг (1 ампула) 1 раз на добу. У тяжких випадках (наприклад коліки) добову дозу можна підвищити до 2 ін’єкцій по 75 мг, між якими дотримують інтервал у кілька годин (по 1 ін’єкції в кожну сідницю).

Як альтернативу 75 мг розчину для ін’єкцій можна комбінувати з іншими лікарськими формами диклофенаку (наприклад таблетками або супозиторіями) до максимальної сумарної дози 150 мг/добу.

Тяжкі напади мігрені. В умовах нападу мігрені клінічний досвід обмежений випадками з початковим застосуванням 1 ампули 75 мг. Дозу вводять у разі можливості одразу ж після застосування супозиторіїв по 100 мг у той же самий день (за необхідності). Загальна добова доза не повинна перевищувати 175 мг у перший день.

Немає доступних даних щодо застосування диклофенаку для лікування нападів мігрені більше ніж 1 день.

В/в введення. Препарат слід застосовувати у вигляді в/в інфузії. Безпосередньо перед початком в/в інфузії вміст ампули слід розвести у 100–500 мл 0,9% р-ну натрію хлориду або 5% р-ну глюкози. Обидва розчини слід буферизувати розчином бікарбонату натрію (0,5 мл 8,4% р-ну або 1 мл 4,2%).

Слід застосовувати тільки прозорі р-ни.

Препарат не слід вводити у вигляді в/в болюсної ін’єкції.

Рекомендовані альтернативні режими дозування препарату:

— для лікування помірного та тяжкого післяопераційного болю 75 мг препарату слід вводити безперервно від 30 хв до 2 год; у разі необхідності лікування можна повторити через 4–6 год, але доза не повинна перевищувати 150 мг/добу;

— для профілактики післяопераційного болю через 15 хв — 1 год після хірургічного втручання слід ввести навантажувальну дозу 25–50 мг препарату, після цього необхідно застосувати безперервну інфузію приблизно 5 мг/год аж до максимальної добової дози 150 мг.

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти літнього віку. Хоча у пацієнтів літнього віку фармакокінетика диклофенаку не погіршується до будь-якого клінічно значущого ступеня, НПЗП слід застосовувати з особливою обережністю у таких пацієнтів, які, як правило, більш схильні до розвитку небажаних реакцій. Зокрема, для ослаблених пацієнтів літнього віку або пацієнтів з низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози; також пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч при лікуванні НПЗП. Рекомендована максимальна добова доза препарату становить 150 мг.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

  • підвищена чутливість до діючої речовини, натрію метабісульфіту або інших компонентів препарату;
  • наявність кровотечі або перфорації травного тракту в анамнезі, пов’язаної з попереднім лікуванням НПЗП;
  • активна форма виразкової хвороби/кровотечі або рецидивуюча виразкова хвороба/кровотеча в анамнезі (≥2 окремих епізодів встановленої виразки або кровотечі);
  • застосування пацієнтами, у яких застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП провокує напади БА, ангіоневротичного набряку, кропив’янки або гострого риніту;
  • запальні захворювання кишечнику (наприклад хвороба Крона або виразковий коліт);
  • печінкова недостатність;
  • ниркова недостатність (кліренс креатиніну <15 мл/хв/1,73 м2);
  • застійна серцева недостатність (NYHA II–IV);
  • ІХС у пацієнтів, які мають стенокардію, перенесений інфаркт міокарда;
  • цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди транзиторних ішемічних атак;
  • захворювання периферичних артерій;
  • високий ризик розвитку післяопераційних кровотеч, незгортання крові, порушень гемостазу, гемопоетичних порушень чи цереброваскулярних кровотеч;
  • лікування періопераційного болю при аортокоронарному шунтуванні (або використання апарату штучного кровообігу);
  • III триместр вагітності;
  • період годування груддю;
  • дитячий вік (до 18 років).

Тільки для в/в застосування:

  • одночасне застосування НПЗП або антикоагулянтів (у тому числі низькі дози гепарину);
  • наявність в анамнезі геморагічного діатезу, підтверджена або підозрювана цереброваскулярна кровотеча в анамнезі;
  • операції, пов’язані з високим ризиком кровотечі;
  • наявність БА в анамнезі;
  • помірне або тяжке порушення функції нирок (креатинін плазми крові >160 мкмоль/л);
  • гіповолемія або зневоднення з будь-якої причини.

ПОБІЧНА ДІЯ

побічні реакції на препарат зазначені за частотою: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000; частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Нижчезазначені побічні реакції включають такі, що пов’язані із введенням диклофенаку за умов короткострокового та довготривалого застосування.

З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко — тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемію), агранулоцитоз.

З боку імунної системи: рідко — гіперчутливість, анафілактична та анафілактоїдна реакція (включаючи артеріальну гіпотензію та шок); дуже рідко — ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).

З боку психіки: дуже рідко — дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні жахи, дратівливість та інші психічні розлади.

З боку нервової системи: часто — головний біль, запаморочення; рідко — сонливість, втомлюваність; дуже рідко — парестезія, порушення пам’яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлади смаку, інсульт; частота невідома — сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання.

З боку органа зору: дуже рідко — розлади зору, затуманення зору, диплопія; частота невідома — неврит зорового нерва.

З боку органа слуху та лабіринту: часто — вертиго; дуже рідко — дзвін у вухах, порушення слуху.

З боку серця: дуже рідко — відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда.

З боку судинної системи: дуже рідко — АГ, артеріальна гіпотензія, васкуліт.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко — БА (включаючи диспное); дуже рідко — пневмоніт.

З боку травної системи: часто — нудота, блювання, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія; рідко — гастрит, гастроінтестинальні кровотечі, блювання з домішками крові, геморагічна діарея, мелена, виразка шлунка або кишечнику з кровотечею, гастроінтестинальним стенозом з перфорацією (іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку), які можуть призвести до перитоніту; дуже рідко — коліт (включаючи геморагічний коліт, ішемічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона), запор, стоматит (у тому числі виразковий стоматит), глосит, розлади з боку стравоходу, мембранні стриктури кишечнику, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: часто — підвищення рівня трансаміназ; рідко — гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки; дуже рідко — миттєвий гепатит, гепатонекроз, печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин: часто — висипання; рідко — кропив’янка; дуже рідко — бульозне висипання, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, втрата волосся, реакція фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко — гостре ушкодження нирок (гостра ниркова недостатність), гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, нирковий папілярний некроз.

Загальні порушення та порушення в місці введення: часто — реакція у місці ін’єкції, біль, затвердіння; рідко — набряк, некроз у місці ін’єкції; дуже рідко — абсцес у місці ін’єкції.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідко — імпотенція.

Опубліковані дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад інфаркт міокарда чи інсульт), пов’язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг/добу) та при тривалому застосуванні.

Зорові порушення. Такі зорові порушення, як порушення зору, погіршення зору та диплопія, є ефектами класу НПЗП та, як правило, є зворотними після припинення застосування диклофенаку. Найбільш імовірним механізмом порушень зору є інгібування синтезу простагландинів та інших споріднених сполук, які, порушуючи регуляцію ретинального кровотоку, зумовлюють розвиток візуальних порушень. Якщо такі симптоми виникають під час застосування препарату, необхідно провести офтальмологічне дослідження для виключення інших можливих причин.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

загальні. Небажані ефекти препарату можна мінімізувати шляхом застосування мінімальної ефективної дози протягом найменшого можливого терміну, необхідного для контролю симптомів.

Слід уникати застосування препарату із системними НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, через відсутність будь-якої синергічної користі та можливості розвитку додаткових побічних ефектів.

Як і інші НПЗП, диклофенак завдяки своїм фармакодинамічним властивостям може маскувати ознаки та симптоми інфекції.

Як і інші НПЗП, диклофенак, навіть без попереднього застосування, може зумовити розвиток алергічних реакцій (включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції).

Метабісульфіт натрію у р-ні для ін’єкцій також може призвести до окремих тяжких реакцій гіперчутливості та бронхоспазму.

Вплив на травний тракт. При застосуванні всіх НПЗП, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки шлунково-кишкових кровотеч (блювання кров’ю, мелена), утворення виразки або перфорації, які можуть бути летальними та спостерігатися в будь-який час у процесі лікування як з попереджувальними симптомами, так і без них, а також за наявності в анамнезі серйозних явищ з боку ШКТ. Зазвичай ці явища мають більш серйозні наслідки у пацієнтів літнього віку. Якщо у пацієнтів, які отримують диклофенак, спостерігаються шлунково-кишкові кровотечі або утворення виразки, слід припинити застосування препарату.

Як і при застосуванні всіх НПЗП, включаючи диклофенак, слід здійснювати ретельний моніторинг стану пацієнтів та з особливою обережністю застосовувати препарат у хворих із симптомами, що свідчать про порушення з боку травного тракту, пацієнтів з наявністю виразки шлунка або кишечнику, кровотечі або перфорації в анамнезі. Ризик шлунково-кишкових кровотеч, утворення виразок або перфорацій зростає при підвищенні дози НПЗП, включаючи диклофенак, а також у пацієнтів із наявністю в анамнезі виразки, особливо з ускладненнями у вигляді кровотечі або перфорації.

Пацієнти літнього віку мають підвищену частоту побічних реакцій у разі застосування НПЗП, особливо таких, як шлунково-кишкові кровотечі та перфорації, що можуть бути летальними.

Щоб знизити ризик токсичного впливу на травну систему у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо з ускладненнями у вигляді кровотечі або перфорації, та у пацієнтів літнього віку, лікування починають та підтримують найнижчими ефективними дозами.

Для таких пацієнтів, а також хворих, які потребують одночасного застосування лікарських засобів, що містять низькі дози ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських засобів, які, ймовірно, підвищують ризик побічної дії на травну систему, слід розглянути питання про комбіновану терапію із застосуванням захисних лікарських засобів (наприклад інгібіторів протонного насоса або мізопростолу).

Пацієнти зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо літнього віку, повинні повідомляти про будь-які незвичні абдомінальні симптоми (особливо кровотечі в травному тракті).

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують одночасно засоби, що можуть підвищити ризик виразки або кровотечі, такі як системні кортикостероїди, антикоагулянти (наприклад варфарин), антитромботичні засоби (наприклад ацетилсаліцилова кислота) або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС).

Вплив на печінку. Як і при застосуванні інших НПЗП, включаючи диклофенак, рівень одного і більше печінкових ферментів може підвищуватися. Під час довгострокового лікування препаратом як застережний захід слід здійснювати регулярний моніторинг функції печінки. Якщо порушення функції печінки зберігаються або погіршуються, якщо клінічні ознаки або симптоми можуть бути пов’язані з прогресуючими захворюваннями печінки або спостерігаються інші прояви (наприклад еозинофілія, висипання), застосування препарату слід припинити.

Перебіг захворювань, таких як гепатит, може не супроводжуватися продромальними симптомами.

При застосуванні препарату у пацієнтів із порушеннями функції печінки слід здійснювати ретельний моніторинг стану таких пацієнтів, оскільки він може загостритися.

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам із печінковою порфірією через ймовірність провокації нападу.

Вплив на функцію нирок. При застосуванні НПЗП, включаючи диклофенак, повідомлялося про затримку рідини та набряки. Препарат слід з особливою обережністю застосовувати пацієнтам із порушеннями функції серця або нирок, АГ в анамнезі, хворим літнього віку, пацієнтам, які отримують супутню терапію діуретиками або препаратами, що суттєво впливають на функцію нирок, та пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об’єму рідини з будь-якої причини, наприклад до або після серйозного хірургічного втручання. У таких випадках слід здійснювати моніторинг функції нирок.

Припинення терапії зазвичай зумовлює повернення до стану, який передував лікуванню.

Вплив на шкіру. Під час застосування НПЗП, у тому числі диклофенаку, дуже рідко повідомлялося про серйозні реакції з боку шкіри (деякі з них були летальними), включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Очевидно, найвищий ризик розвитку цих реакцій спостерігається на початку курсу терапії, в більшості випадків — протягом першого місяця лікування. При першій появі шкірних висипань, уражень слизової оболонки або будь-яких інших ознак підвищеної чутливості слід припинити застосування препарату.

Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти. Застосовувати препарат у пацієнтів зі значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (наприклад АГ, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) можна лише після ретельної клінічної оцінки. Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати з підвищенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосовувати протягом якомога коротшого періоду та в найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потреби пацієнта у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію.

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку (понад 65 років).

Пацієнтам з наявністю в анамнезі АГ та/або застійної серцевої недостатності легкого або помірного ступеня слід здійснювати моніторинг стану та надати рекомендації, оскільки у зв’язку із застосуванням НПЗП, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та виникнення набряків.

Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування диклофенаку, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і протягом тривалого часу, може бути пов’язане з незначним підвищенням ризику розвитку артеріальних тромботичних подій (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).

Пацієнтам з неконтрольованою АГ, застійною серцевою недостатністю, стійкою ІХС, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою застосовувати диклофенак не рекомендується. Застосування препарату в разі необхідності можливе лише після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь і тільки в дозі не вище 100 мг/добу. Подібну оцінку слід провести перед початком довгострокового лікування пацієнтів із факторами ризику розвитку серцево-судинних явищ (наприклад АГ, гіперліпідемія, цукровий діабет та паління).

Пацієнти повинні бути поінформовані щодо можливості виникнення серйозних випадків (біль у грудях, задишка, слабкість, порушення мови), які можуть статися у будь-який час. У цьому разі слід негайно звернутися до лікаря.

Вплив на гематологічні показники. Як і інші НПЗП, диклофенак може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. При застосуванні препарату слід здійснювати ретельний нагляд за пацієнтами з порушеннями гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними порушеннями.

При тривалому застосуванні препарату, як і інших НПЗП, рекомендується моніторинг аналізу крові.

Застосування у пацієнтів з БА в анамнезі. У хворих на БА, сезонний алергічний риніт, пацієнтів із набряком слизової оболонки носа (назальні поліпи), хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними інфекціями дихальних шляхів (особливо пов’язаними з алергічними, подібними до ринітів симптомами) частіше, ніж у інших, виникають реакції на НПЗП, схожі на загострення БА (так звана непереносимість анальгетиків/анальгетична астма), набряк Квінке або кропив’янка. У зв’язку із цим таким хворим рекомендовані спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується хворих з алергією на інші речовини, що проявляється шкірними реакціями, свербежем або кропив’янкою.

Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак натрію та інші НПЗП можуть спровокувати розвиток бронхоспазму у пацієнтів з БА або у пацієнтів з БА в анамнезі.

Застосування у пацієнтів із системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини.

У таких пацієнтів може спостерігатися підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.

Вплив на фертильність у жінок. Застосування препарату може призвести до порушення фертильності у жінок та не рекомендується жінкам, які прагнуть завагітніти. Стосовно жінок, які можуть мати труднощі із зачаттям або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути питання про припинення застосування препарату.

Застосування у період вагітності та годування груддю. Період вагітності. Інгібування синтезу простагландинів може негативно позначитися на вагітності та/або розвитку ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викиднів та/або розвитку серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібітора синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад підвищився з менше ніж 1% до ≈1,5%. Не виключено, що ризик зростає з підвищенням дози та тривалості лікування. Було показано, що у тварин введення інгібітора синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- і постімплантаційних втрат та летальності ембріона/плода. Крім того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу, була зареєстрована підвищена частота різних вад розвитку, у тому числі з боку серцево-судинної системи.

У I та II триместр вагітності препарат можна застосовувати лише в разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, лише в мінімальній ефективній дозі. Тривалість лікування повинна бути настільки короткою, наскільки це можливо.

Якщо препарат застосовують у жінок, які прагнуть завагітніти, або у І триместр вагітності, доза препарату повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування — якомога коротшою.

Під час III триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати таким чином:

на плід:

  • серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
  • порушення функції нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідроамніоном;
  • на матір та новонародженого, а також наприкінці вагітності:
  • можливі подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може спостерігатися навіть при дуже низьких дозах;
  • гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.

У III триместр вагітності застосування препарату протипоказано.

Період годування груддю. Як і інші НПЗП, диклофенак потрапляє у грудне молоко в невеликій кількості. Препарат не слід застосовувати у період годування груддю.

Вплив на фертильність. Як і інші НПЗП, диклофенак може вплинути на фертильність жінки. Препарат не рекомендують жінкам, які планують завагітніти. Жінки, які мають складнощі із заплідненням, або ті, хто проходив обстеження внаслідок інфертильності, повинні припинити застосування препарату.

Діти. Препарат у лікарській формі р-ну для ін’єкцій протипоказаний для застосування у дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Якщо під час лікування НПЗП відмічають порушення зору, запаморочення, вертиго, сонливість або інші порушення з боку ЦНС, слід утриматися від керування транспортними засобами або іншими механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами можливі наступні взаємодії.

Літій. Можливе підвищення концентрації літію в плазмі крові. Рекомендується здійснювати моніторинг рівня літію у плазмі крові.

Дигоксин. Можливе підвищення концентрації дигоксину у плазмі крові. Рекомендується здійснювати моніторинг рівня дигоксину у плазмі крові.

Діуретики та антигіпертензивні засоби (наприклад блокатори β-адренорецепторів, інгібітори АПФ). Можливе зниження антигіпертензивного ефекту через інгібування синтезу судинорозширювальних простагландинів. Таку комбінацію слід застосовувати з обережністю, а пацієнти, особливо літнього віку, повинні перебувати під ретельним наглядом щодо АТ. Пацієнти повинні отримувати належну гідратацію, рекомендується також моніторинг функції нирок після початку супутньої терапії та на регулярній основі після неї, особливо щодо діуретиків та інгібіторів АПФ, з огляду на підвищення ризику нефротоксичності.

Засоби, що, як відомо, спричиняють гіперкаліємію (наприклад калійзберігаючі діуретики, циклоспорин, такролімус, триметоприм). Можливе підвищення рівня калію в плазмі крові. У разі застосування такої комбінації моніторинг стану пацієнтів слід проводити частіше.

Антикоагулянти та антитромботичні засоби. Можливе підвищення ризику кровотечі. Таку комбінацію слід застосовувати з обережністю. Хоча клінічні дослідження не свідчать про вплив диклофенаку на активність антикоагулянтів, існують окремі дані про зростання ризику кровотечі у пацієнтів, які отримують диклофенак та антикоагулянти одночасно. Тому для впевненості, що жодні зміни в дозуванні антикоагулянтів не потрібні, рекомендовано ретельний моніторинг стану таких пацієнтів. Як і інші НПЗП, диклофенак у високих дозах може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів.

Інші НПЗП (включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2). Можливе підвищення ризику кровотечі та виразок травного тракту. Слід уникати одночасного застосування двох або більше НПЗП.

СІЗЗС. При одночасному застосуванні з НПЗП можливе підвищення ризику кровотечі в травному тракті.

Антидіабетичні засоби. Клінічні дослідження показали, що диклофенак можна застосовувати разом із пероральними антидіабетичними засобами без впливу на їх клінічну дію. Однак відомі окремі випадки як гіпоглікемічного, так і гіперглікемічного впливу, що потребують зміни дозування антидіабетичних засобів під час лікування диклофенаком. При таких станах необхідний моніторинг рівня глюкози в крові, що є застережним заходом під час супутньої терапії. Також наявні окремі повідомлення про випадки метаболічного ацидозу при одночасному застосуванні з диклофенаком, особливо у пацієнтів з уже існуючими порушеннями функції нирок.

Метотрексат. Можливе пригнічення кліренсу метотрексату в ниркових канальцях, що призводить до підвищення рівня метотрексату. При застосуванні НПЗП, включаючи диклофенак, менше ніж за 24 год до лікування метотрексатом рекомендується бути обережними, оскільки може зростати концентрація метотрексату в плазмі крові та підвищуватися токсичність цієї речовини. Були зареєстровані випадки серйозної токсичності, коли метотрексат та НПЗП, включаючи диклофенак, застосовували з інтервалом у межах 24 год. Ця взаємодія опосередкована через накопичення метотрексату в результаті порушення ниркової екскреції за наявності НПЗП.

Циклоспорин. Можливе підвищення нефротоксичності циклоспорину через вплив на простагландини нирок. У зв’язку із цим його слід застосовувати в нижчих дозах, ніж для хворих, які циклоспорин не отримують.

Такролімус. Можливе підвищення ризику нефротоксичності, що може бути опосередковано через ниркові антипростагландинові ефекти НПЗП та інгібітора кальциневрину.

Антибактеріальні хінолони. Існують окремі повідомлення про розвиток судом у пацієнтів як з наявністю, так і з відсутністю в анамнезі епілепсії або судом. Слід проявляти обережність при розгляді питання про застосування хінолонів у пацієнтів, які вже отримують НПЗП.

Фенітоїн. Можливе збільшення експозиції фенітоїну. Рекомендується здійснювати моніторинг рівня фенітоїну в плазмі крові.

Колестипол та холестирамін. Можлива затримка або зменшення абсорбції диклофенаку. Тому диклофенак рекомендується застосовувати принаймні за 1 год до або через 4–6 год після застосування колестиполу/холестираміну.

Серцеві глікозиди. Можливі посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та підвищення рівня глікозидів у плазмі крові.

Міфепристон. Можливе зменшення вираженості ефекту останнього. НПЗП, у тому числі диклофенак, не слід застосовувати протягом 8–12 діб після застосування міфепристону.

Інгібітори CYP 2C9 (наприклад вориконазол). Можливе значне підвищення Cmax у плазмі крові та експозиції диклофенаку внаслідок пригнічення його метаболізму. Таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Індуктори CYP 2C9 (наприклад рифампіцин). Можливе значне зниження Cmax у плазмі крові та експозиції диклофенаку внаслідок посилення його метаболізму. Таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Несумісність. Р-н для ін’єкцій не можна змішувати з іншими ін’єкційними р-нами.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

симптоми. Типова клінічна картина наслідків передозування диклофенаку відсутня. Передозування може спричинити такі симптоми, як головний біль, нудота, блювання, біль в епігастрії, гастроінтестинальна кровотеча, діарея, запаморочення, дезорієнтація, збудження, кома, сонливість, дзвін у вухах, втрата свідомості або судоми. У разі тяжкого отруєння можливі гостра ниркова недостатність та ураження печінки.

Лікування. У разі передозування слід здійснювати симптоматичне лікування. Протягом 1 год після застосування перорально потенційно токсичної кількості диклофенаку слід розглянути можливість застосування активованого вугілля, промивання шлунка (у дорослих). При частих або тривалих судомах необхідно в/в ввести діазепам. З урахуванням клінічного стану пацієнта можуть бути показані інші заходи.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 25 °С.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Дата додавання: 09.01.2020 р.

© Компендиум 2019

Ціни на КЛОДИФЕН розчин для ін’єкцій в містах України

Вінниця 86.43 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 83.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Вінниця, вул. Пирогова, 17, тел.: +380432562322

Дніпро 87.92 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 85.5 грн./уп.
«НЕ ХВОРІЙ» Дніпро, просп. Гагаріна Юрія, 74А, тел.: +380637960803

Житомир 85.47 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 80.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Житомир, вул. Вітрука, 32, тел.: +380632088085

Запоріжжя 86.95 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.5 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Запоріжжя, вул. Сєдова, 1, тел.: +380800505911

Івано-Франківск 88.95 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.5 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Івано-Франківськ, вул. Мазепи Гетьмана, 89, тел.: +380800505911

Київ 88.82 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.18 грн./уп.
«АПТЕКА 36,6» Київ, просп. Бажана Миколи, 24/1

Кропивницький 91.35 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.5 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Кропивницький, вул. Преображенська, 4А, тел.: +380800505911

Луцьк 92.99 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.5 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Луцьк, просп. Волі, 5/1, тел.: +380800505911

Львів 97.15 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 82.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Львів, вул. Петлюри, 2, тел.: +380322928619

Миколаїв 91.26 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 88.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Миколаїв, вул. Карпенка Генерала, 16/1, тел.: +380512440304

Одеса 93.15 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Одеса, вул. Сегедська, 14, тел.: +380487481103

Полтава 87.42 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 81.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Полтава, вул. Великотирнівська, 39А, тел.: +380631867581

Рівне 88.3 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.5 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Рівне, вул. Соборна, 336, тел.: +380800505911

Суми 85.28 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 82.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Суми, вул. Харківська, 12, тел.: +380542635055

Тернопіль 90.45 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Тернопіль, просп. Злуки, 45Б

Ужгород 101.05 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 99.55 грн./уп.
«D.S.» Ужгород, просп. Свободи, 7/26, тел.: +380800302060

Харків 87.44 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.5 грн./уп.
«АПТЕКА 9-1-1» Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 108, тел.: +380800505911

Херсон 86.96 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.5 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Херсон, перехр. Патона / Шенгелія, -, тел.: +380800505911

Хмельницький 91.34 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.5 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Хмельницький, вул. Пілотська, 1, тел.: +380800505911

Черкаси 86.32 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 83.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Черкаси, вул. Сумгаїтська, 24, тел.: +380472663513

Чернігів 88.29 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 84.5 грн./уп.
«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Чернігів, просп. Перемоги, 82, тел.: +380800505911

Чернівці 96.48 грн./уп.

КЛОДИФЕН р-н д/ін. 25 мг/мл амп. 3 мл № 5, World Medicine ..... 86.8 грн./уп.
«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Чернівці, вул. Комарова, 13Б, тел.: +380372907069

Developed by Maxim Levchenko