ЦЕФАЛЕКСИН

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинамика. Цефалексин — цефалоспорин I покоління для прийому всередину. Діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки мікроорганізмів.
Препарат активний відносно грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus spp., Streptococcus pneumoniae, Corynebacterium diphtheriae; грамнегативних мікроорганізмів: Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Shigella spp., Salmonella spp., Escherichia coli.
Препарат неактивний відносно Pseudomonas aeruginosa, Proteus spp. (індол-позитивні штами), Mycobacterium tuberculosis, анаеробних мікроорганізмів.
Фармакокінетика.

Всмоктування. Після прийому всередину цефалексин абсорбується в ШКТ. Після прийому препарату в дозі 500 мг C_max в плазмі крові досягається через 1 год і становить близько 18 мг/мл. У пацієнтів з нормальною функцією нирок терапевтична концентрація препарату в крові спостерігається не більше 6 ч.
Розподіл. Цефалексин рівномірно розподіляється в тканинах. Високі концентрації відзначаються у всіх органах (особливо в печінці та нирках); терапевтичні концентрації — в жовчі, жовчному міхурі, кістках і суглобах, дихальних шляхах, гної, грудному молоці та навколоплідної рідини.
Виведення. Цефалексин швидко виводиться в незміненому вигляді з сечею, в основному, шляхом клубочкової фільтрації. 80-100% пероральної дози виводиться з сечею протягом перших 6 год (повністю — через 8 год).

ПОКАЗАННЯ:

лікування інфекцій чутливих до препарату: ЛОР-органів і дихальних шляхів (фарингіт, середній отит, синусит, ангіна, бронхіт, пневмонія); сечостатевої системи (пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит, епідидиміт, ендометрит, вульвовагініт); шкіри та м’яких тканин (фурункульоз, абсцес, флегмона, піодермія, лімфаденіт); кісткової тканини і суглобів (остеомієліт).

ЗАСТОСУВАННЯ:

звичайна добова доза для дітей (з масою тіла <40 кг) становить 25–50 мг/кг маси тіла (залежно від тяжкості перебігу і локалізації інфекції), яку розподіляють на 2–4 прийоми.
При тяжкому перебігу захворювання дозу можна подвоїти. При лікуванні гострого середнього отиту рекомендована доза становить 75–100 мг/кг маси тіла, розподілена на 2–4 прийоми. У більшості випадків курс лікування становить 7–10 днів.
Звичайна добова доза для дітей від 14 років та дорослих становить 1–4 г, яку слід розподілити на 2–4 прийоми. При інфекціях шкіри та м’яких тканин, стрептококових фарингітах та неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів звичайна доза становить 250 мг кожні 6 год або 500 мг кожні 12 год. При тяжкому перебігу захворювання дозу можна подвоїти.
Пацієнтам, які перебувають на діалізі, призначають 250 мг препарату 1–2 рази на добу і додатково 500 мг після кожної процедури діалізу, що відповідає загальній добовій дозі до 1 г в день проведення діалізу.
Приготування суспензії.
Струсити пляшку, щоб порошок відділився від стінок і дна. Для приготування 100 мл суспензії у пляшку з гранулами додати 74 мл питної води (до мітки) та збовтати. Перед кожним застосуванням добре збовтувати.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

гіперчутливість до цефалоспоринів та пеніцилінів.

ПОБІЧНА ДІЯ:

со стороны пищеварительной системы: иногда — тошнота, рвота, сухость во рту, потеря аппетита, диарея, транзиторное повышение активности печеночных трансаминаз; описаны случаи развития холестатической желтухи, гепатита.
Со стороны ЦНС: галлюцинации, головная боль, головокружение, сонливость.
Со стороны системы кроветворения: обратимая лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, дерматит, эозинофилия, отек Квинке.
Прочие: артралгии, кандидоз.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

з обережністю слід призначати препарат при виражених порушеннях функції нирок та/або печінки, коліті (в т.ч. в анамнезі).
У пацієнтів з підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливий розвиток алергічних реакцій на цефалоспоринові антибіотики.
У період застосування препарату можлива позитивна пряма реакція Кумбса, а також хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу.
В період лікування препаратом Цефалексин слід уникати вживання алкоголю.
Застосування при порушеннях функції печінки. З обережністю слід призначати препарат при виражених порушеннях функції печінки (в т.ч. в анамнезі).
Застосування при порушеннях функції нирок. З обережністю слід призначати препарат при виражених порушеннях функції нирок (в т.ч. в анамнезі).
Застосування в період вагітності та годуванні груддю. Застосування препарату Цефалексин при вагітності і в період лактації можливо лише в тих випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. У разі необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування рекомендується припинити.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

відзначається синергізм антимікробної дії в комбінації з аміноглікозидними антибіотиками. Одночасне застосування з фуросемідом, етакриновою кислотою, нефротоксичними антибіотиками (аміноглікозидами) підвищує ризик ураження нирок. Саліцилати та індометацин уповільнюють екскрецію цефалексину. Знижує протромбіновий індекс, підсилює дію непрямих антикоагулянтів.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

симптоми: нудота, блювання, епігастральний біль, діарея, гематурія, електролітний дисбаланс, гіперрефлексія, судоми.
Лікування: промивання шлунка, активоване вугілля, гемодіаліз, симптоматичне лікування.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла та вологи. Після приготування суспензію зберігати при температурі не вище 25 °С протягом 14 днів.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ: