МЕМАТОН IC (MEMATON IC)

ІнтерХім

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 10 мг блістер, № 30Ціни в аптеках
Мемантин
10 мг
№ UA/16535/01/01 від 11.01.2018 до 11.01.2023
B За рецептом
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 20 мг блістер, № 30Ціни в аптеках
Мемантин
20 мг
№ UA/16535/01/02 від 11.01.2018 до 11.01.2023
B За рецептом

ДІАГНОЗИ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинаміка. У проявах симптомів і прогресуванні нейродегенеративної деменції важливу роль відіграє порушення глутаматергічної нейротрансмісії, особливо за участю N-метил-D-аспартат (NMDA)-рецепторів.

Мемантин являє собою потенціалзалежний, середньої афінності неконкурентний антагоніст NMDA-рецепторів. Мемантин модулює ефекти патологічно підвищених рівнів глутамату, які можуть призвести до дисфункції нейронів.

Клінічна ефективність та безпека. За результатами дослідження, у пацієнтів з хворобою Альцгеймера від середнього ступеня тяжкості до тяжких форм через 6 міс монотерапії мемантином відмічали позитивний ефект лікування порівняно з плацебо (за шкалами CIBIC-plus, ADCS-ADLsev, SIB).

У пацієнтів із хворобою Альцгеймера від легкого до середнього ступеня тяжкості на 24-й тиждень дослідження виявлено статистично значущий позитивний ефект лікування мемантином порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо (за шкалами ADAS-cog, CIBIC-plus). Однак повідомлялося про проспективне дослідження ефективності монотерапії мемантином за участю пацієнтів із хворобою Альцгеймера від легкого до середнього ступеня тяжкості, первинний аналіз даних якого не показав досягнення статистичної значущості у первинній кінцевій точці на 24-й тиждень лікування.

Метааналіз плацебо-контрольованих досліджень за участю пацієнтів із хворобою Альцгеймера від середнього ступеня тяжкості до тяжких форм (включаючи дані досліджень із застосуванням монотерапії мемантином і досліджень за участю пацієнтів, яким застосовували підтримувальні дози інгібіторів ацетилхолінестерази) показав статистично значущий позитивний ефект лікування мемантином відносно когнітивного, функціонального та загального доменів. Результати свідчать, що у пацієнтів із порушеннями одночасно у трьох доменах мемантин виявляв статистично значущий позитивний ефект щодо запобігання погіршенню стану; серед учасників дослідження, у яких відмічали погіршення стану, пацієнтів, які отримували плацебо, було вдвічі більше, ніж пацієнтів, які застосовували мемантин (21 проти 11%).

Фармакокінетика

Абсорбція. Абсолютна біодоступність мемантину становить близько 100%, час досягнення піку концентрації у плазмі крові (Tmax) — 3–8 год. Ознак впливу прийому їжі на всмоктування немає.

Розподіл. Добова доза 20 мг зумовлює стабільну концентрацію мемантину у плазмі крові у межах 70–150 нг/мл (0,5–1 мкмоль) зі значними індивідуальними варіаціями. При застосуванні добових доз 5–30 мг співвідношення концентрації мемантину у цереброспінальній рідині до концентрації у сироватці крові в середньому становить 0,52. Об’єм розподілу становить близько 10 л/кг. Близько 45% мемантину зв’язується з протеїнами плазми крові.

Метаболізм. В організмі людини близько 80% мемантину циркулює у вигляді незміненої речовини. Основні метаболіти — N-3,5-диметилглудантан, ізомерна суміш 4- і 6-гідроксимемантину та 1-нітрозо-3,5-диметиладамантану — не мають NMDA-антагоністичних властивостей. Участі цитохрому Р450 у метаболізмі in vitro не виявлено.

Виведення. У дослідженні при пероральному введенні 14C-мемантину в середньому 84% дози було еліміновано протягом 20 днів, більше 99% дози екскретувалося нирками.

Мемантин елімінується моноекспоненціально з Т½ 60–100 год. У добровольців з нормальною функцією нирок загальний кліренс (Cltot) становить 170 мл/хв/1,73 м2, частина загального ниркового кліренсу досягається за рахунок канальцевої секреції.

Ниркова стадія фармакокінетики мемантину включає також канальцеву реабсорбцію, яка, можливо, опосередкована катіонною транспортною системою. Швидкість ниркової елімінації мемантину в умовах лужної реакції сечі може знижуватися у 7–9 разів (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Олужнення сечі може відбуватися у результаті значних змін у раціоні харчування, наприклад внаслідок заміни багатого м’ясними стравами раціону на вегетаріанський або внаслідок інтенсивного прийому антацидних шлункових засобів.

Лінійність. За даними досліджень на добровольцях, фармакокінетика мемантину має лінійний характер у діапазоні доз 10–40 мг.

Фармакодинамічний/фармакокінетичний зв’язок. При застосуванні мемантину у дозі 20 мг/добу рівень вмісту мемантину у цереброспінальній рідині відповідає величині ki (константа інгібування) мемантину, що становить 0,5 мкмоль у ділянці фронтальної кори головного мозку людини.

ПОКАЗАННЯ

хвороба Альцгеймера від легкого ступеня тяжкості до тяжких форм.

ЗАСТОСУВАННЯ

лікування слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря. Терапію можна розпочинати тільки за умови наявності опікуна, який регулярно контролюватиме прийом препарату пацієнтом.

Таблетки слід приймати внутрішньо 1 раз на добу в один і той самий час кожного дня. Таблетки можна приймати разом з їжею або незалежно від прийому їжі.

Дорослі

Титрування дози. Максимальна добова доза становить 20 мг. З метою зниження ризику появи негативних реакцій підтримувальну дозу слід досягати шляхом поступового підвищення дози на 5 мг на тиждень протягом перших 3 тиж за такою схемою:

1-й тиждень (доба 1-ша–7-ма):

приймати по 5 мг (½ таблетки дозуванням 10 мг) 1 раз на добу протягом 7 днів;

2-й тиждень (доба 8-ма–14-та):

приймати по 10 мг (1 таблетка дозуванням 10 мг) 1 раз на добу протягом 7 днів;

3-й тиждень (доба 15-та–21-ша):

приймати по 15 мг (1½ таблетки дозуванням 10 мг) 1 раз на добу протягом 7 днів;

починаючи з 4-го тижня:

приймати по 20 мг (2 таблетки дозуванням 10 мг або 1 таблетка дозуванням 20 мг) 1 раз на добу.

Підтримувальна доза. Рекомендована підтримувальна доза становить 20 мг/добу.

Тривалість лікування індивідуально визначає лікар, який має досвід діагностування та лікування хвороби Альцгеймера. Слід регулярно оцінювати переносимість та дози мемантину, які застосовуються, найкраще протягом 3 міс після початку лікування. У подальшому клінічний ефект мемантину і реакцію пацієнта на лікування слід оцінювати регулярно відповідно до діючих клінічних рекомендацій. Підтримувальне лікування можна продовжувати, поки терапевтичний ефект залишається сприятливим, а переносимість мемантину пацієнтом — доброю. Слід розглянути можливість припинення лікування мемантином, якщо зникають ознаки терапевтичного ефекту або погіршується переносимість лікування пацієнтом.

Пацієнти літнього віку. На основі результатів клінічних досліджень рекомендована доза для пацієнтів віком від 65 років становить 20 мг/добу (2 таблетки дозуванням 10 мг або 1 таблетка дозуванням 20 мг 1 раз на добу), як зазначено вище.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Пацієнтам з порушенням функції нирок легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 50–80 мл/хв) корекція дози препарату не потрібна. Для пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30–49 мл/хв) добова доза препарату повинна становити 10 мг. Дозу препарату можна підвищити до 20 мг/добу за стандартною схемою титрування, якщо у пацієнта добра переносимість препарату протягом 7 днів лікування. Для пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 5–29 мл/хв) добова доза препарату повинна становити 10 мг.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Пацієнтам з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості (класу А та В за шкалою Чайлда — П’ю) корекція дози препарату не потрібна. Застосування мемантину у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки не рекомендується через відсутність даних щодо застосування мемантину у цій групі пацієнтів.

Діти. Препарат не застосовувати у дітей (віком до 18 років) через недостатність даних щодо безпеки та ефективності застосування мемантину у цій групі пацієнтів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

підвищена чутливість до мемантину або будь-якого з допоміжних компонентів препарату.

Період вагітності або годування грудьми.

Дитячий вік (до 18 років).

ПОБІЧНА ДІЯ

під час клінічних плацебо-контрольованих досліджень мемантину за участю пацієнтів із деменцією від легкого до середнього ступеня тяжкості загальна частота випадків побічних реакцій у пацієнтів, які застосовували мемантин, не відрізнялася від такої у пацієнтів, які отримували плацебо; побічні реакції мали ступінь тяжкості від легкого до середнього.

Наведені нижче побічні реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий період, за частотою розподілені таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

З боку нервової системи: часто — запаморочення, порушення рівноваги, нечасто — порушення ходи, дуже рідко — судомні напади.

Психічні розлади: часто — сонливість, нечасто — сплутаність свідомості, галюцинації*, частота невідома — психотичні реакції**.

З боку серцево-судинної системи: часто — АГ, нечасто — венозний тромбоз/тромбоемболія, серцева недостатність.

З боку дихальної системи: часто — задишка.

З боку ШКТ: часто — запор, нечасто — блювання, частота невідома — панкреатит**.

З боку гепатобіліарної системи: часто — підвищення показників функції печінки, частота невідома — гепатит.

З боку імунної системи: часто — реакції гіперчутливості.

Інфекції та інвазії: нечасто — грибкові захворювання.

Загальні розлади: часто — головний біль, нечасто — підвищена втомлюваність.

*Галюцинації переважно відмічали у пацієнтів з тяжкою формою хвороби Альцгеймера.

**Окремі повідомлення у постмаркетинговий період.

Хвороба Альцгеймера пов’язана з депресією, суїцидальними думками та самогубством. Такі випадки були зареєстровані у постмаркетинговий період у пацієнтів, які отримували мемантин.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

мемантин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з епілепсією, епізодами судом в анамнезі або з факторами ризику розвитку епілепсії.

Слід уникати одночасного застосування мемантину з такими NMDA-антагоністами, як амантадин, кетамін або декстрометорфан. Ці сполуки впливають на одну й ту саму систему рецепторів, що й мемантин, тому побічні ефекти (переважно пов’язані з ЦНС) можуть бути більш частими або більш вираженими (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Деякі фактори, що спричиняють збільшення рН сечі (див. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ), можуть зумовити необхідність ретельного нагляду за станом пацієнта. Вказані фактори включають значні зміни у раціоні харчування, наприклад заміну багатого м’ясними стравами раціону на вегетаріанський або інтенсивний прийом антацидних шлункових засобів. Крім того, рН сечі може підвищуватися через стани ниркового тубулярного ацидозу (НТА) або тяжкі інфекції сечовивідних шляхів, спричинені Proteus bacteria.

У більшості клінічних досліджень пацієнти, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, з декомпенсованою застійною серцевою недостатністю (III–IV ступеня згідно з класифікацією NYHA) або неконтрольованою АГ, виключалися з числа учасників. Внаслідок цього наявні лише обмежені відповідні дані, що зумовлює необхідність ретельного нагляду за станом пацієнтів із такими захворюваннями.

Застосування у період вагітності або годування грудьми

Період вагітності. Дані щодо впливу мемантину при застосуванні його у період вагітності відсутні або обмежені. Експериментальні дослідження на тваринах вказують на можливість уповільнення внутрішньоутробного росту при впливі концентрацій мемантину, ідентичних або дещо вищих, ніж ті, що застосовуються у людини. Потенційний ризик для людини невідомий. Мемантин не слід застосовувати у період вагітності, за винятком випадків, коли це явно необхідно.

Період годування грудьми. Невідомо, чи відбувається екскреція мемантину у грудне молоко, але, беручи до уваги ліпофільність речовини, це, ймовірно, має місце. Препарат не слід застосовувати у період годування грудьми.

Фертильність. Дослідження з репродуктивної токсичності не виявили впливу на фертильність тварин жіночої та чоловічої статі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Хвороба Альцгеймера від середнього ступеня тяжкості до тяжких форм зазвичай зумовлює погіршення можливості керувати автомобілем та порушення здатності працювати з іншими механізмами. Крім того, мемантин має незначний або помірний вплив на швидкість реакції людини, тому амбулаторних пацієнтів слід попередити про необхідність дотримання особливої обережності при керуванні транспортними засобами або роботі з обладнанням.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

механізм дії передбачає можливе посилення ефектів леводопи, дофамінергічних агоністів та антихолінергічних засобів при одночасному застосуванні таких NMDA-антагоністів, як мемантин. Можливе послаблення ефектів барбітуратів та нейролептичних засобів. Одночасне призначення мемантину та спазмолітичних засобів, дантролену або баклофену може модифікувати їх ефекти, що може зумовити необхідність корекції дози.

Слід уникати одночасного застосування мемантину та амантадину через ризик фармакотоксичного психозу. Обидві сполуки є хімічно пов’язаними NMDA-антагоністами. Те ж саме можливо для кетаміну і декстрометорфану (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Також повідомлялося про вірогідний ризик комбінованого застосування мемантину та фенітоїну.

Інші лікарські засоби, такі як циметидин, ранітидин, прокаїнамід, хінідин, хінін та нікотин, які транспортуються тією ж катіонною транспортною системою нирок, що й амантадин, можливо, також здатні взаємодіяти з мемантином, зумовлюючи потенційний ризик підвищення рівнів вмісту у плазмі крові.

При одночасному застосуванні мемантину з гідрохлоротіазидом або будь-якою комбінацією, яка містить гідрохлоротіазид, можливе зниження рівня гідрохлоротіазиду у сироватці крові.

Були повідомлення про окремі випадки підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) при застосуванні мемантину у пацієнтів, які приймають варфарин. Хоча причинний зв’язок не встановлений, необхідний ретельний моніторинг протромбінового часу або МНВ у пацієнтів, які одночасно приймають пероральні антикоагулянти.

У ході фармакокінетичних досліджень серед здорових добровольців суттєвих ефектів взаємодії мемантину з глібуридом/метформіном, донепезилом або галантаміном не виявили.

Мемантин in vitro не є інгібітором CYP 1A2, 2A6, 2C9, 2D6, 2E1, 3A, флавінвмісної монооксигенази, епоксидгідролази або сульфатіону.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

дані щодо передозування мемантину обмежені результатами клінічних досліджень і постмаркетингового досвіду.

Симптоми. Відносно значне передозування (200 і 105 мг/добу протягом 3 днів відповідно) було пов’язане із симптомами підвищеної втомлюваності, слабкості та/або діареєю або мали безсимптомний перебіг. У разі передозувань, які були спричинені прийомом дози нижче 140 мг або невстановленої дози, у пацієнтів відмічали порушення з боку ЦНС (сплутаність свідомості, в’ялість, сонливість, запаморочення, ажитація, агресія, галюцинації, розлади ходи) та/або порушення з боку ШКТ (блювання та діарея).

Повідомлялося, що після прийому 2000 мг мемантину внутрішньо у пацієнта розвинулася кома впродовж 10 днів, пізніше — диплопія та ажитація. Після симптоматичного лікування та плазмаферезу пацієнт одужав без перманентних ускладнень. В іншому випадку передозування внаслідок перорального прийому 400 мг мемантину у пацієнта виявлено порушення з боку ЦНС, такі як неспокій, психоз, зорові галюцинації, підвищена судомна готовність, сонливість, ступор і втрата свідомості. Після лікування пацієнт також одужав.

Лікування симптоматичне, специфічного антидоту не існує. Слід застосовувати стандартні клінічні процедури для виведення діючої речовини з організму, наприклад промивання шлунка, прийом активованого вугілля (переривання потенційної кишково-печінкової рециркуляції), методи підкислення сечі, форсований діурез.

У разі появи симптомів надмірної загальної стимуляції ЦНС симптоматичні лікувальні заходи слід застосовувати з обережністю.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 25 °C.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Дата додавання: 03.02.2020 р.

© Компендиум 2019

Ціни на МЕМАТОН IC в містах України

Дніпро 155.67 грн./уп.

МЕМАТОН IC табл. в/плівк. обол. 20 мг блістер № 30, ИнтерХим ..... 147.92 грн./уп.
«АПТЕКИ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ» Дніпро, пл. Соборна, 4, тел.: +380563702492

Київ 163.45 грн./уп.

МЕМАТОН IC табл. в/плівк. обол. 20 мг блістер № 30, ИнтерХим ..... 145.36 грн./уп.
«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Київ, вул. Миропільська, 27, тел.: +380634601903

Луцьк 169.99 грн./уп.

МЕМАТОН IC табл. в/плівк. обол. 20 мг блістер № 30, ИнтерХим ..... 169.99 грн./уп.
«ПОДОРОЖНИК» Луцьк, просп. Соборності, 11А, тел.: +380981699880

Львів 155.12 грн./уп.

МЕМАТОН IC табл. в/плівк. обол. 20 мг блістер № 30, ИнтерХим ..... 145.36 грн./уп.
«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Львів, вул. Петлюри, 17, тел.: +380322922305

Одеса 160 грн./уп.

МЕМАТОН IC табл. в/плівк. обол. 20 мг блістер № 30, ИнтерХим ..... 160 грн./уп.
«АПТЕКА ДОБРОГО ДНЯ» Одеса, вул. Грушевського Михайла, 39/4, тел.: +380487357053

Полтава 160 грн./уп.

МЕМАТОН IC табл. в/плівк. обол. 20 мг блістер № 30, ИнтерХим ..... 160 грн./уп.
«АПТЕКА ДОБРОГО ДНЯ» Полтава, вул. Сінна, 32, тел.: +380532500842

Хмельницький 171.5 грн./уп.

МЕМАТОН IC табл. в/плівк. обол. 20 мг блістер № 30, ИнтерХим ..... 171.5 грн./уп.
«ПОДОРОЖНИК» Хмельницький, вул. Подільська, 73А, тел.: +380676532010

Чернівці 145.36 грн./уп.

МЕМАТОН IC табл. в/плівк. обол. 20 мг блістер № 30, ИнтерХим ..... 145.36 грн./уп.
«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Чернівці, вул. Комарова, 13Б, тел.: +380372907069

Developed by Maxim Levchenko