0
UA | RU

РОНОЦИТ (RONOCIT)

Виробник:

Склад і форма випуску

Ціни в аптеках
РечовинаКількість
Цитиколін500 мг/4 мл
№ UA/16011/01/01 від 19.05.2017 до 19.05.2022
За рецептом
Ціни в аптеках
РечовинаКількість
Цитиколін1000 мг/4 мл
Допоміжні речовини: натрію гідроксид або кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій..
№ UA/16012/01/01 від 19.05.2017 до 19.05.2022
За рецептом
Ціни в аптеках
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджено даними магнітно-резонансної спектроскопії. Цитиколін поліпшує функціонування таких мембранних механізмів, як іонні насоси та рецептори, без регуляції яких неможливе нормальне проведення нервових імпульсів. Завдяки стабілізуючій дії на мембрану нейронів цитиколін виявляє протинабрякові властивості, які сприяють реабсорбції набряку головного мозку.

Експериментальні дослідження показали, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (A1, A2, C та D), зменшуючи утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем та зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.

Цитиколін зберігає нейронний запас енергії, інгібує апоптоз та стимулює синтез ацетилхоліну.

Експериментально доведено, що цитиколін також чинить профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.

Повідомлялося, що цитиколін достовірно збільшує показники функціонального одужання у пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу, що співпадає з уповільненням збільшення ішемічного ураження головного мозку за даними нейровізуалізації. У пацієнтів з черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення та зменшує тривалість й інтенсивність посттравматичного синдрому.

Цитиколін поліпшує рівень уваги та свідомості, сприяє зменшенню проявів амнезії, когнітивних та неврологічних розладів, пов’язаних з ішемією головного мозку.

Фармакокінетика. Цитиколін добре абсорбується після перорального, в/м та в/в введення. Рівень холіну у плазмі крові значно підвищується після введення вищезазначеними шляхами. Абсорбція після перорального введення практично повна, біодоступність практично така сама, як і при в/в застосуванні.

Залежно від шляху введення препарат метаболізується в кишечнику, печінці до холіну та цитидину. Після введення цитиколін широко розподіляється в структурах головного мозку зі швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди та фракції цитидину у цитидинові нуклеотиди та нуклеїнові кислоти. Досягнувши головного мозку, цитиколін вбудовується у клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, беручи участь у побудові фракції фосфоліпідів.

Тільки невелика кількість дози виявляється у сечі та калі (<3%). Близько 12% дози виводиться з CO2, що видихається. У виведенні препарату із сечею виділяють дві фази: перша фаза — близько 36 год — у якій швидкість виведення швидко зменшується, і друга фаза, у якій швидкість виведення зменшується набагато повільніше. Така ж сама фазність спостерігається при виведенні з CO2, швидкість виведення CO2, що видихається, швидко зменшується приблизно через 15 год, потім вона знижується набагато повільніше.

Показання РОНОЦИТ

інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та лікування ускладнень і наслідків порушень мозкового кровообігу;

черепно-мозкова травма та її неврологічні ускладнення;

когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних та дегенеративних церебральних розладів.

Застосування РОНОЦИТ

препарат застосовують для в/в або в/м введення, в/в призначають у формі повільної в/в ін’єкції (протягом 3–5 хв залежно від призначеної дози) або в/в краплинно (40–60 крапель на хвилину).

Рекомендована доза для дорослих — 500–2000 мг на добу, залежно від тяжкості стану хворого.

Максимальна добова доза — 2000 мг.

При гострих та невідкладних станах максимальний терапевтичний ефект досягається при призначенні препарату у перші 24 год.

Термін лікування залежить від перебігу хвороби та визначається лікарем.

Для пацієнтів літнього віку корекції дозу не потрібно.

Препарат сумісний з усіма в/в ізотонічними р-нами, а також із гіпертонічними р-нами глюкози.

Даний р-н призначений для разового використання. Р-н необхідно ввести одразу ж після розкриття ампули. Невикористаний р-н слід знищити.

За необхідності лікування продовжують застосовувати цитиколін у формі р-ну для перорального застосування.

Діти. Немає достатніх даних щодо застосування препарату у дітей.

Протипоказання

підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Побічна дія

дуже рідко (<1/10 000) (включаючи повідомлення пацієнтів).

З боку центральної та периферичної нервової системи: сильний головний біль, вертиго, галюцинації.

З боку серцево-судинної системи: АГ, артеріальна гіпотензія, тахікардія.

З боку дихальної системи: задишка.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея.

З боку шкіри: гіперемія, алергічний висип, екзантема, пурпура, кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

Загальні реакції: озноб, набряк, зміни у місці введення.

Особливості застосування

у разі персистуючої внутрішньочерепної кровотечі препарат рекомендується вводити у вигляді дуже повільної в/в інфузії (30 крапель за хвилину) та не перевищувати добову дозу 1000 мг.

Застосування у період вагітності або годування грудьми. Достатні дані про застосування цитиколіну у вагітних відсутні. Застосовувати препарат в період вагітності та годування грудьми можна тільки тоді, коли очікувана користь для жінки перевищує можливий ризик для плода або дитини.

Дані про проникнення цитиколіну в грудне молоко відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Цитиколін не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

не слід використовувати препарат одночасно з препаратами, що містять меклофеноксат. Підсилює ефект леводопи.

Несумісність. Не застосовувати розчинники, не вказані у розділі ЗАСТОСУВАННЯ.

Передозування

невідомі. Зважаючи на низьку токсичність препарату, імовірність отруєння низька, навіть при випадковому перевищенні терапевтичних доз.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Дата додавання: 12.06.2021 р.
© Компендіум 2020

Інструкція МОЗ

Діагнози, при яких застосовують РОНОЦИТ

Внутрішньомозковий крововилив в півкулю субкортикальну МКХ I61.0
Вогнищева травма головного мозку МКХ S06.3
Генералізована ідіопатична епілепсія та епілептичні синдроми МКХ G40.3
Гіпертензивна енцефалопатія МКХ I67.4
Гіпоксичне ішемічне ураження центральної нервової системи МКХ P91.0
Гостре порушення мозкового кровообігу МКХ I64
Енцефалопатія МКХ G93.4
Інфаркт мозку, викликаний тромбозом мозкових артерій МКХ I63.3
Інфаркт мозку, викликаний тромбозом прецеребральних артерій МКХ I63.0
Інший інфаркт мозку МКХ I63.8
Інші розлади вегетативної нервової системи МКХ G90.8
Інші транзиторні церебральні ішемічні атаки і пов'язані з ними синдроми МКХ G45.8
Інші уточнені ураження судин мозку МКХ I67.8
Наслідки інсульту МКХ I69.4
Наслідки інфаркту мозку МКХ I69.3
Транзиторна церебральна ішемічна атака неуточнена МКХ G45.9
Хвороба Паркінсона МКХ G20
Церебральний атеросклероз з гіпертензією МКХ I67.2
Цереброваскулярна хвороба, неуточнена МКХ I67.9
Черепно-мозкова травма МКХ S06.0
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko