0
UA | RU
Для дорослих та дітей віком від ТРЬОХ місяців Для дорослих та дітей
віком від ТРЬОХ місяців

ПІАРОН (PIARON)

Виробник:

Склад і форма випуску

таблетки, вкриті оболонкою 500 мг № 10
Ціни в аптеках
таблетки, вкриті оболонкою 500 мг № 20
Ціни в аптеках
РечовинаКількість
Парацетамол500 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, повідон к90, тальк, opadry 31g58920 белый.
№ UA/9270/01/01 від 11.01.2019
Ціни в аптеках
РечовинаКількість
Парацетамол120 мг/5 мл
№ UA/9270/02/01 від 11.08.2020
Ціни в аптеках
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Піарон містить парацетамол — анальгетик і антипіретик (знеболювальний і жарознижувальний засіб). Механізм його дії пов’язаний з інгібуванням синтезу простагландинів. Це інгібування, однак, селективне.

Фармакокінетика. Парацетамол швидко та майже повністю абсорбується у ШКТ. Препарат починає розпадатися через 5 хв після прийому та визначається у плазмі крові вже через 10 хв. Сmax у плазмі крові досягається через 30–60 хв. Т½ становить 1–4 год. Рівномірно розподіляється по всіх рідинах організму. Зв’язування з білками плазми крові варіабельне; 20–30% може зв’язуватися при концентраціях, що виникають під час гострої інтоксикації. Виводиться переважно нирками у формі кон’югованих метаболітів.

Показання ПІАРОН

таблетки. Головний біль, включаючи мігрень та головний біль напруження, зубний біль, біль у спині, ревматичний біль, біль у м’язах, періодичний біль у жінок, помірний біль при артритах; зменшення вираженості гарячки та болю при застуді та грипі.

Суспензія оральна. Біль під час прорізування зубів, зубний біль, біль у горлі, гарячка при застуді, грипі та дитячих інфекціях, таких як вітрянка, коклюш, кір, паротит (свинка).

Препарат також рекомендований для лікування поствакцинальної гіпертермії у немовлят віком від 3 міс.

Застосування ПІАРОН

таблетки.

Препарат призначений для перорального прийому.

Вік пацієнта Разова доза Кратність прийому Максимальна добова доза Тривалість лікування (без консультації лікаря)
Дорослі та діти віком від 16 років 1–2 таблетки До 4 разів на добу за необхідності* 8 таблеток (4000 мг) До 3 днів
Діти віком 10–15 років 1 таблетка До 4 разів на добу за необхідності* 4 таблетки (2000 мг) До 3 днів

*Інтервал між прийомами має становити не менше 4 год.

Не перевищувати рекомендовану дозу.

Слід застосовувати найнижчу дозу препарату, необхідну для отримання лікувального ефекту. Тривалість лікування визначає лікар.

Не приймати разом з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол.

Діти. Не рекомендується застосовувати у дітей віком до 10 років.

Суспензія оральна. Препарат призначений для перорального прийому.

Перед застосуванням флакон необхідно збовтати. Не перевищувати рекомендовану дозу. Необхідно застосовувати найнижчу дозу препарату, що є необхідною для отримання лікувального ефекту. Інтервал між прийомами має становити не менше 4 год.

Для полегшення реакції після вакцинації. Дітям віком від 3 міс до 12 років: разова доза парацетамолу — 10–15 мг/кг маси тіла, максимальна добова доза — 60 мг/кг маси тіла. Якщо необхідним є прийняття другої дози, її можна застосувати не раніше ніж через 4 год. Якщо підвищена температура продовжує зберігатися після другого прийому, необхідно звернутися за консультацією до лікаря.

В інших випадках при болю та підвищенні температури тіла. Діти віком від 3 міс до 12 років: разова доза парацетамолу — 10–15 мг/кг маси тіла. Якщо необхідним є прийняття другої дози, її можна застосувати не раніше ніж через 4 год, максимальна добова доза — 60 мг/кг маси тіла. Не слід приймати більше 4 доз протягом 24 год. Максимальний термін застосування без консультації лікаря — 3 доби.

Орієнтовне дозування препарату залежно від маси тіла та віку дитини наведено в таблиці нижче, проте у будь-якому разі потрібно впевнитися, що доза не перевищує 10–15 мг парацетамолу на кілограм маси тіла дитини.

Маса тіла, кг Вік Разове дозування, мл
6–8 3–6 міс 3,5–4
8–10 6–12 міс 4,5–5
10–13 1–2 роки 6–6,5
13–15 2–3 роки 7–8
15–21 3–6 років 9–10
21–29 6–9 років 13–14
29–42 9–12 років 18–19

При порушенні роботи нирок та печінки у дитини необхідно звернутися до лікаря, перш ніж застосовувати даний лікарський засіб. Це пов’язано з наявністю у складі лікарського засобу парацетамолу.

Діти. Не застосовувати препарат у дітей віком до 3 міс. Рекомендується застосовувати у дітей віком від 3 міс до 12 років.

Протипоказання

гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Тяжкі порушення функції нирок або/та печінки, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія.

Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози.

Таблетки. Дитячий вік до 10 років.

Суспензія оральна. Дитячий вік до 3 міс.

Побічна дія

таблетки та суспензія оральна.

з боку імунної системи: анафілаксія, реакції гіперчутливості, включаючи шкірний свербіж, висипання на шкірі та слизових оболонках (зазвичай генералізовані висипання, еритематозні, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у тому числі синдром Стівенса — Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла).

З боку травної системи: нудота, біль в епігастрії.

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.

З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія, синці або кровотеча.

З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших НПЗП.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, зазвичай без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (для суспензії оральної).

Суспензія оральна

З боку серцево-судинної системи: зниження АТ.

З боку нирок та сечовидільної системи: асептична піурія, ниркова коліка.

Особливості застосування

необхідно порадитися з лікарем щодо можливості застосування препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок і печінки. Перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем, якщо пацієнт застосовує варфарин або подібні препарати, які виявляють антикоагулянтний ефект.

Слід враховувати, що у хворих з алкогольним ураженням печінки підвищується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу; препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

Пацієнтам, які приймають анальгетики кожного дня при артритах легкої форми, необхідно проконсультуватися з лікарем.

У пацієнтів з тяжкими інфекціями, такими як сепсис, які супроводжуються зниженням рівня глутатіону, при прийомі парацетамолу підвищується ризик виникнення метаболічного ацидозу. Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене або утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря в разі появи цих симптомів.

Не перевищувати зазначених доз.

Не приймати препарат з іншими засобами, що містять парацетамол.

Якщо симптоми не зникають, слід звернутися до лікаря.

Якщо головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря.

Препарат у формі таблеток містить лактозу. Якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, перш ніж приймати лікарський засіб слід ретельно зважити співвідношення користі/ризику.

Суспензія оральна містить сорбіт та мальтит рідкий. Якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, перш ніж приймати лікарський засіб слід ретельно зважити співвідношення користі/ризику.

Застосування у період вагітності та годування грудьми. Дослідження не виявили будь-якого ризику для людини щодо внутрішньоутробного розвитку плода, процесу вагітності, лактації або для дітей, яких годують грудьми, проте перед застосуванням препарату під час вагітності необхідно проконсультуватися з лікарем та дотримуватися рекомендованого способу застосування та доз.

Парацетамол долає плацентарний бар’єр та проникає у грудне молоко.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

швидкість всмоктування парацетамолу може підвищуватися при одночасному застосуванні метоклопраміду та домперидону і знижуватися при прийомі колестираміну. Антикоагуляторний ефект варфарину та інших кумаринів може посилюватися при одночасному тривалому застосуванні парацетамолу з підвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не має значного ефекту. Барбітурати знижують жарознижувальний ефект парацетамолу.

Антисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатоксичними засобами підвищується токсичний вплив препарату на печінку. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатоксичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Не застосовувати одночасно з алкоголем.

Високі концентрації парацетамолу можуть впливати на лабораторні результати визначення глюкози в крові оксидазо-пероксидазним методом, сечової кислоти при використанні методу з фосфорновольфрамовою кислотою.

Передозування

ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли дозу препарату вище 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія, розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голодування, кахексія) застосування 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

Симптоми передозування в перші 24 год: блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Симптоми ураження печінки можуть стати явними через 12–48 год після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, набряку мозку та летального наслідку. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Відмічали також серцеву аритмію та панкреатит.

При тривалому застосуванні препарату у високих дозах з боку органів кровотворення може розвинутися апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі високих доз з боку ЦНС — запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи — нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).

При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити в лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята в межах 1 год. Концентрацію парацетамолу в плазмі крові слід вимірювати через 4 год або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є недостовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 год після прийому парацетамолу, але його максимальний захисний ефект проявляється при його застосуванні протягом 8 год після передозування. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. У разі необхідності пацієнту слід (рекомендується) в/в вводити N-ацетилцистеїн згідно зі встановленим переліком доз. За відсутності блювання може бути застосовано метіонін перорально як відповідна альтернатива у віддалених районах поза лікарнею.

Умови зберігання

за температури не вище 25 °C.

Дата додавання: 03.09.2021 р.
© Компендіум 2021

Інструкція МОЗ

Діагнози, при яких застосовують ПІАРОН

Аденовірусна інфекція МКХ B34.0
Бронхопневмонія МКХ J18.9
Вітряна віспа без ускладнень МКХ B01.9
Головний біль МКХ R51
Гостра респіраторна вірусна інфекція МКХ J06.9
Гостра респіраторна інфекція нижніх дихальних шляхів МКХ J22
Гострий алергічний бронхіт МКХ J20.9
Гострий ларингіт МКХ J04.0
Гострий фаринготонзиліт МКХ J03.9
Запалення слизової оболонки рота (виразкове) МКХ K12.3
Катаральний риніт МКХ J00
Коронавирусная инфекция COVID-19 МКХ U07.1
Ларинготрахеїт МКХ J04.2
Мононуклеоз, спричинений гамма-герпетичним вірусом МКХ B27.0
Поверхнева травма волосистої частини голови МКХ S00.0
Слизисто-гнійний кон'юнктивіт МКХ H10.0
Слизисто-гнійний хронічний бронхіт МКХ J41.1
Стрептококовий фарингіт МКХ J03.0
Тендовагініт МКХ M65.9
Фаринголарінгіт МКХ J02.9
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko