Домрид® Їж, коли хочеться!

Сприяє полегшенню симптомів1, 2:

  • нудоти
  • тяжкості
  • дискомфорту у шлунку

ДОМРИД® (DOMRID)

Склад і форма випуску

ДОМРИД®
суспензія оральна 1 мг/1мл флакон 60 мл з мірною ложкою, № 1Ціни в аптеках
Домперидон
1 мг/1мл
суспензія оральна 1 мг/1мл флакон 100 мл з мірною ложкою, № 1Ціни в аптеках
Домперидон
1 мг/1мл
№ UA/8976/02/01 від 15.07.2020
B За рецептом
таблетки, вкриті оболонкою 10 мг, № 10, 30Ціни в аптеках
№ UA/8976/01/01 від 01.08.2018
B
ДОМРИД® SR
таблетки пролонгованої дії 30 мг, № 10, 30Ціни в аптеках
Домперидон
30 мг
№ UA/8976/03/01 від 15.09.2016
B За рецептом

Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДОМРИД®

(DOMRID®)

Склад:

діюча речовина: домперидон (domperidone);

1 мл суспензії містить домперидону 1 мг;

допоміжні речовини: сахароза, полісорбат 80, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію карбоксиметилцелюлоза, натрію хлорид, пропіленгліколь, гліцерин, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), Понсо 4R (Е 124), смакова добавка полуниця, вода очищена.

Лікарська форма.

Суспензія оральна.

Основні фізико-хімічні властивості: суспензія рожевого кольору з характерним запахом.

Фармакотерапевтична група.

Стимулятори перистальтики. Код АТХ А03F А03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Домперидон — антагоніст дофаміну з протиблювальними властивостями. Домперидон незначною мірою проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Застосування домперидону дуже рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза. Його протиблювальна дія, можливо, зумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, що знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром у задній ділянці (area postrema).

Дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначались у мозку, вказують на переважно периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

Дослідження у людини показали, що при застосуванні внутрішньо домперидон підвищує тиск у нижніх відділах стравоходу, покращує антродуоденальну моторику та прискорює звільнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Вплив на інтервал QT/QTc та електрофізіологію серця.

Відповідно до міжнародних рекомендацій ICH-E14 було проведене ретельне дослідження інтервалу QT. Це дослідження було подвійним, плацебо контрольованим, із залученням здорових добровольців, які застосовували домперидон у дозі до 80 мг на добу (10 чи 20 мг 4 рази на добу).

У дослідженні було виявлено, що максимальна різниця QTc між групами домперидону (20 мг 4 рази на добу) та плацебо спостерігається на 4-й день терапії та складає 3,4 мс (відхилення від базового показника, визначене методом найменших квадратів). Двобічний 90% верхній довірчий інтервал (1,0 до 5,9 мс) не перевищував 10 мс.

У цьому дослідженні не спостерігалося жодних клінічно значущих QTc ефектів при застосуванні домперидону в дозі до 80 мг на добу (тобто у дозі, що більше ніж удвічі перевищує максимальну рекомендовану дозу).

Однак два попередні дослідження міжлікарської взаємодії наочно продемонстрували подовження QTc у випадку застосування домперидону як монотерапії (10 мг 4 рази на добу). Найбільша середня різниця щодо QTcF між групами домперидону та плацебо становила 5,4 мс (95% довірчий інтервал: 1,7 — 12,4) і 7,5 мс (95% довірчий інтервал: 0,6 — 14,4) відповідно.

Клінічне дослідження у дітей віком до 12 років.

Для оцінки безпеки та ефективності застосування домперидону було проведено проспективне, багатоцентрове, подвійне сліпе, рандомізоване, плацебо-контрольоване у паралельних групах клінічне дослідження із залученням 292 осіб віком від 6 місяців до 12 років (середній вік 7 років) із гострим гастроентеритом. Пацієнти 3 рази на добу отримували пероральну регідратаційну терапію (ПРТ) разом із суспензією домперидону в дозі 0,25 мг/кг (максимально — до 30 мг домперидону на добу) або із плацебо. Тривалість терапії була до 7 днів. Це дослідження не продемонструвало більшої (порівняно з плацебо) ефективності комбінованої терапії із застосуванням домперидону щодо полегшення симптомів блювання протягом перших 48 годин лікування.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) досягається приблизно через 60 хвилин. Низька абсолютна біодоступність перорального домперидону (приблизно 15%) зумовлена екстенсивним метаболізмом першого проходження у стінці кишечнику та в печінці. Значення Cmax і площа під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) домперидону збільшуються пропорційно дозі в діапазоні доз від 10 до 20 мг. При повторних уведеннях домперидону протягом 4 днів кратністю 4 рази на добу (кожні 5 годин) спостерігалось 2–3-кратне збільшення AUC домперидону.

Хоча у здорових добровольців біодоступність домперидону збільшується при прийомі після їди, хворим зі скаргами на шлунково-кишковий тракт слід приймати домперидон за 15 — 30 хвилин до їди. Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. При попередньому одночасному застосуванні циметидину та бікарбонату натрію пероральна біодоступність домперидону знижується.

Розподіл

При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін; максимальний рівень у плазмі крові через 90 хвилин (21 нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг на добу був майже таким же, як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91 — 93% зв’язується з білками плазми крові. Дослідження розподілу домперидону, що були проведені на тваринах за допомогою препарату, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію у мозку. У тварин невеликі кількості препарату проникають крізь плаценту.

Метаболізм

Домперидон швидко та екстенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання та N-деалкілування.

Дослідження метаболізму in vitro з діагностичними інгібіторами виявили, що CYP3A4 є основною формою цитохрому P450, залученою у N-деалкілування домперидону, тоді як CYP3A4, CYP1A2 та CYP2E1 сприяють ароматичному гідроксилюванню домперидону.

Виведення

Виведення із сечею та калом становить відповідно 31% та 66% від пероральної дози. Виділення препарату у незміненому вигляді становить невеликий відсоток (10% — із калом та приблизно 1% — із сечею). Період напіввиведення з плазми крові після прийому одноразової дози становить 7–9 годин у здорових добровольців, але подовжений у хворих із тяжкою нирковою недостатністю.

Особливі групи пацієнтів.

Порушення функції печінки

У пацієнтів із порушеннями функції печінки середнього ступеня (7-9 балів за шкалою П’ю, клас В за класифікацією Чайлда-П’ю) AUC і Cmax домперидону були у 2,9 і 1,5 раза вищими відповідно, ніж у здорових добровольців. Вільна фракція підвищувалася на 25%, а кінцевий період напіввиведення подовжувався з 15 до 23 годин. У пацієнтів із порушеннями функції печінки легкого ступеня спостерігалася дещо нижча експозиція, ніж у здорових добровольців (на підставі даних щодо Cmax і AUC) без змін у показниках зв’язування з білками чи тривалості періоду напіввиведення. Застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки тяжкого ступеня не досліджували. Домперидон протипоказаний пацієнтам із порушеннями функції печінки середнього чи тяжкого ступеня (див. розділ «Протипоказання»).

Порушення функції нирок

У пацієнтів із порушеннями функції нирок тяжкого ступеня (швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв/1,73 м2) період напіввиведення домперидону подовжувався з 7,4 до 20,8 години, але плазмова концентрація препарату була нижчою порівняно з особами із нормальною функцією нирок.

Оскільки дуже невелика кількість препарату (приблизно 1%) виводиться нирками у незміненому вигляді, малоймовірно, що виникне необхідність у корекції дози для одноразового введення у пацієнтів із порушеннями функції нирок. При тривалому застосуванні частоту дозування домперидону слід зменшити до 1–2 разів на добу залежно від тяжкості порушення. Також може виникнути потреба у зниженні дози препарату.

Клінічні характеристики.

Показання.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.

Протипоказання.

Домрид® протипоказаний:

  • хворим зі встановленою підвищеною чутливістю до домперидону або до допоміжних речовин препарату;
  • хворим із пролактин-секреторною пухлиною гіпофіза (пролактиномою);
  • хворим із помірними або тяжкими порушеннями функції печінки (див. розділ «Особливості застосування»);
  • хворим із відомим подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема QTс, хворим зі значними порушеннями балансу електролітів або із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність (див. розділ «Особливості застосування»);
  • якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації;
  • протипоказане одночасне застосування із потужними інгібіторами CYP3A4 (незалежно від їх здатності подовжувати інтервал QT, див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
  • протипоказане одночасне застосування лікарських засобів, які подовжують інтервал QT, за виключенням апоморфіну (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з домперидоном, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо (див. розділ «Особливості застосування»). При сумісному застосуванні препарат Домрид® слід приймати перед їдою, а антацидні або антисекреторні препарати — після їди.

Сумісне застосування з леводопою.

Хоча коригування дози леводопи не вважається необхідним, спостерігалось збільшення плазменної концентрації леводопи (максимум на 30 — 40%) у разі одночасного прийому препарату з домперидоном.

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію домперидону.

Домперидон метаболізується переважно шляхом CYP3A4. За даними досліджень in vitro та у людини супутнє застосування лікарських засобів, що значною мірою пригнічують цей фермент, може призвести до підвищення рівня домперидону у плазмі крові.

У зв’язку з фармакодинамічною та/або фармакокінетичною взаємодією підвищується ризик виникнення подовження інтервалу QT.

Супутнє застосування нижченаведених лікарських засобів разом із домперидоном протипоказане.

Усі лікарські засоби, які подовжують інтервал QT (ризик виникнення шлуночкової тахікардії типу «torsade de pointes»):

  • антиаритмічні препарати класу ІА (наприклад, дизопірамід, хінідин, гідрохінідин);
  • антиаритмічні препарати класу ІІІ (наприклад, аміодарон, дофетилід, дронедарон, ібутилід, соталол);
  • деякі нейролептичні препарати (наприклад, галоперидол, пімозид, сертиндол);
  • деякі антидепресанти (наприклад, циталопрам, есциталопрам);
  • деякі антибіотики (наприклад, левофлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин, спіраміцин);
  • деякі протигрибкові препарати (наприклад, флуконазол, пентамідин);
  • деякі протималярійні препарати (зокрема галофрантин, люмефантрин);
  • деякі шлунково-кишкові препарати (наприклад, цизаприд, доласетрон, прукалоприд);
  • деякі антигістамінні препарати (наприклад, мекітазин, мізоластин);
  • деякі препарати, що застосовуються при онкологічних захворюваннях (наприклад, тореміфен, вандетаніб, вінкамін);
  • деякі інші препарати (наприклад, бепридил, метадон, дифеманіл);
  • апоморфін, якщо лише користь від сумісного застосування перевищує ризики, і лише за умови суворого дотримання рекомендованих заходів щодо сумісного застосування (див. розділ «Протипоказання»). Слід враховувати рекомендації щодо безпеки застосування апоморфіну, які містяться в його інструкції для медичного застосування.

Потужні інгібітори CYP3A4 (незалежно від їх здатності до подовження інтервалу QT), наприклад:

  • азольні протигрибкові препарати, такі як флуконазол, позаконазол, ітраконазол, кетоконазол і вориконазол;
  • інгібітори ВІЛ-протеази, такі як нелфінавір, телапревір, ритонавір і саквінавір;
  • макролідні антибіотики, такі як кларитроміцин, телітроміцин (див. розділ «Протипоказання»).

Одночасне застосування наступних речовин не рекомендоване.

Одночасне застосування домперидону з препаратами, що належать до інгібіторів CYP3A4 (наприклад, дилтіазем, верапаміл та деякі макроліди) (див. розділ «Протипоказання»).

Одночасне застосування нижчезазначених речовин вимагає обережності.

Обережно слід застосовувати препарат із препаратами, що спричиняють брадикардію і гіпокаліємію, а також із такими макролідами, що можуть спричиняти подовження інтервалу QT: азитроміцин і рокситроміцин (кларитроміцин протипоказано, оскільки це потужний інгібітор CYP3A4).

Вищенаведений перелік є репрезентативним, але не є вичерпним.

Особливості застосування.

Домрид® не рекомендується застосовувати при захитуванні.

Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку та пацієнтам із наявними захворюваннями серця, в тому числі в анамнезі.

Порушення функції нирок.

Період напіввиведення домперидону при тяжких порушеннях функції нирок подовжений. При тривалому застосуванні частоту дозування домперидону слід зменшити до 1–2 разів на добу залежно від тяжкості порушення. Також може виникнути потреба у зниженні дози.

Серцево-судинні ефекти.

Домперидон був пов’язаний із пролонгацією інтервалу QT на ЕКГ. Під час постмаркетингового спостереження зафіксовано дуже рідкісні випадки пролонгації QT та шлуночкової тахікардії типу «torsade de pointes» у пацієнтів, які приймали домперидон. Ці повідомлення включали інформацію про пацієнтів з іншими несприятливими чинниками ризику, електролітними порушеннями та супутньою терапією, які можуть бути сприяючими факторами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Деякі епідеміологічні дослідження показали, що домперидон може асоціюватися з підвищеним ризиком тяжких шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті (див. розділ «Побічні реакції»). Ризик серйозних шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті був зареєстрований у пацієнтів віком від 60 років, у пацієнтів, які приймали препарат у дозі більше 30 мг на добу та при застосуванні домперидону супутньо з препаратами, здатними подовжувати інтервал QT, або інгібіторами CYP3A4.

Домперидон слід приймати у найнижчій ефективній дозі.

Домперидон протипоказаний пацієнтам із подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема QTc, пацієнтам зі значними порушеннями балансу електролітів (гіпокаліємією, гіперкаліємією, гіпомагніємією) або брадикардією, або пацієнтам із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність через підвищення ризику виникнення шлуночкової аритмії (див. розділ «Протипоказання»). Електролітні порушення (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) або брадикардія належать до відомих станів, що підвищують проаритмогенний ризик.

У випадку появи ознак чи симптомів, що можуть бути пов’язані із серцевою аритмією, застосування препарату Домрид® потрібно припинити, а пацієнту слід негайно проконсультуватися з лікарем.

Пацієнт має бути проінформований щодо необхідності негайного повідомлення про будь-які симптоми з боку серцево-судинної системи.

Сумісне застосування з апоморфіном.

Домперидон протипоказано застосовувати сумісно з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT, включаючи апоморфін, за винятком випадків, коли користь від сумісного застосування перевищує ризики, і лише за умови суворого дотримання рекомендованих заходів щодо сумісного застосування. Слід враховувати рекомендації щодо безпеки застосування апоморфіну, які містяться в його інструкції для медичного застосування.

Співвідношення ризику та користі застосування домперидону залишається сприятливим.

При встановленні непереносимості деяких цукрів необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб, оскільки препарат містить сахарозу. Препарат містить барвник Понсо 4R, що може спричинити алергічні реакції. Метилпарагідроксибензоат і пропілпарагідроксибензоат, які містяться у складі препарату, можуть спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані щодо постмаркетингового застосування домперидону вагітним жінкам обмежені. Дослідження на щурах виявило репродуктивну токсичність у разі прийому високої, токсичної для матері дози. Потенційний ризик для людини невідомий. Тому Домрид® у період вагітності слід призначати лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Грудне вигодовування

Кількість домперидону, яка може потрапити в організм немовляти з грудним молоком, оцінюється на рівні нижче 0,1% від дози для матері з поправкою на масу тіла. Після експозиції в результаті проникнення препарату у грудне молоко не можна виключити появу побічних ефектів, зокрема кардіологічних ефектів. Рішення про припинення грудного вигодовування або припинення/утримання від терапії домперидоном має бути прийняте з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини та користі терапії для жінки.

Слід проявляти обережність у разі наявності чинників ризику подовження інтервалу QТc у дітей, які перебувають на грудному годуванні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Після застосування домперидону спостерігалися запаморочення і сонливість (див. розділ «Побічні реакції»). Тому пацієнтам слід рекомендувати утриматися від керування автотранспортом, роботи з іншими механізмами або іншої діяльності, яка потребує концентрації уваги і координації, доки вони не встановлять, як домперидон впливає на них.

Спосіб застосування та дози.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання препарат Домрид® слід застосовувати у найнижчій ефективній дозі протягом найкоротшого періоду.

Дорослі і діти віком від 12 років з масою тіла від 35 кг: по 10 мл суспензії (10 мг) до 3 разів на добу.

Максимальна добова доза — 30 мл суспензії (30 мг).

Рекомендується приймати препарат Домрид® перед вживанням їжі. Всмоктування препарату дещо затримується, якщо його приймати після вживання їжі.

Пацієнти повинні намагатися приймати кожну дозу препарату через рівні проміжки часу. Якщо прийом дози був пропущений, її не слід застосовувати у невизначений час, необхідно далі дотримуватись схеми дозування. Дозу не слід подвоювати, щоб компенсувати пропущену дозу.

Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 тиждень.

Порушення функції печінки.

Препарат Домрид® протипоказаний пацієнтам із порушеннями функції печінки середнього (7-9 балів за шкалою Чайлда-П’ю) або тяжкого (> 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю) ступеня (див. розділ «Протипоказання»). Корекція дози пацієнтам із порушеннями функції печінки легкого ступеня (5-6 балів за шкалою Чайлда-П’ю) не потрібна (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Порушення функції нирок.

Оскільки період напіввиведення домперидону при порушенні функції нирок тяжкого ступеня (швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв/1,73 м2) подовжений, частоту застосування препарату Домрид® слід зменшити до одного або двох разів на добу залежно від ступеня тяжкості порушення; може також виникнути необхідність у зниженні дози. Пацієнтів із порушеннями функції нирок тяжкого ступеня слід регулярно обстежувати (див. розділ «Фармакологічні властивості).

Діти.

Ефективність застосування домперидону у дітей віком до 12 років не встановлена (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Ефективність застосування домперидону у дітей віком від 12 років та масою тіла менше 35 кг не встановлена.

Дорослі віком > 60 років.

Пацієнтам віком від 60 років перед прийомом препарату слід проконсультуватися з лікарем.

Діти.

Домрид® слід застосовувати для лікування дітей віком від 12 років і з масою тіла не менше 35 кг у найнижчій ефективній дозі протягом найкоротшого періоду.

Передозування.

Повідомлялось про випадки передозування, насамперед у немовлят та дітей.

Симптоми.

Симптомами передозування можуть бути ажитація, порушення свідомості, судоми, дезорієнтація, сонливість та екстрапірамідні розлади.

Лікування.

Специфічного антидоту домперидону немає. У випадку передозування рекомендовано негайно застосовувати стандартне симптоматичне лікування, що включає: промивання шлунка протягом 1 години після прийому препарату, застосування активованого вугілля, а також підтримуючу терапію. Слід проводити пильне спостереження за пацієнтом, включаючи моніторинг ЕКГ, оскільки можливе подовження інтервалу QT. Антихолінергічні препарати, засоби для лікування хвороби Паркінсона можуть бути ефективними для контролю екстрапірамідних реакцій.

Побічні реакції.

За умови дотримання рекомендацій з дозування та тривалості лікування домперидон зазвичай переноситься добре і небажані явища виникають нечасто.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, пiдвищену чутливість.

З боку ендокринної системи: підвищення рівня пролактину.

Психічні розлади: нервозність, роздратованість, збудження, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо.

З боку нервової системи: екстрапірамідні розлади, безсоння, запаморочення, спрага, судоми, млявість, головний біль, сонливість, акатизія, синдром неспокійних ніг*.

З боку органів зору: окулогірні кризи.

З боку серцево-судинної системи: набряк, відчуття серцебиття, шлуночкові аритмії, подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії типу «torsade de pointes», раптова серцева смерть (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, короткочасні кишкові спазми, діарея, гастроінтестинальні розлади, включаючи абдомінальний біль, регургітацію, зміну апетиту, нудоту, печію, запор.

З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: галакторея, збільшення молочних залоз/гінекомастія, чутливість молочних залоз, виділення з молочних залоз, аменорея, набряк молочних залоз, біль у ділянці молочних залоз, порушення лактації, нерегулярний менструальний цикл.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: біль у ногах.

З боку сечовидільної системи: затримка сечі, дизурія, часте сечовипускання.

Загальні розлади: астенія.

Інше: кон’юнктивіт, стоматит.

Зміни лабораторних показників: відхилення від норми показників функціональних тестів печінки, підвищення рівня АЛТ, АСТ і холестерину, підвищення рівня пролактину в крові.

* Загострення синдрому неспокійних ніг у пацієнтів із хворобою Паркінсона.

Оскільки гіпофіз знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром, домперидон може спричинити підвищення рівня пролактину. У поодиноких випадках така гіперпролактинемія може призводити до нейроендокринних побічних ефектів, таких як галакторея, гінекомастія та аменорея.

У період постмаркетингового застосування препарату відмінностей у профілі безпеки застосування препарату у дорослих та дітей відзначено не було.

Звітування про підозрювані побічні реакції.

Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користі і ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу.

У разі виникнення побічних реакцій та запитань щодо безпеки застосування лікарського засобу просимо звертатися через форму зворотного зв’язку веб-сайту: www.kusumpharm.com.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 60 мл або 100 мл у флаконах. Кожен флакон у картонній упаковці разом із мірною ложкою.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «КУСУМ ФАРМ».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДОМРИД®

Склад:

діюча речовина: домперидону малеат (domperidone maleate);

1 таблетка містить домперидону малеат еквівалентно домперидону 10 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, Opadry II 31 G 58920 білий*.

*Opadry II 31 G 58920 білий: гіпромелоза, лактози моногідрат, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь, тальк.

Лікарська форма.

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Стимулятори перистальтики. Код АТХ А03F A03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Домперидон — антагоніст дофаміну з протиблювальними властивостями. Домперидон незначною мірою проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Застосування домперидону дуже рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза. Його протиблювальна дія, можливо, зумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, що знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром у задній ділянці (area postrema). Дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначались у мозку, вказують на переважно периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

Дослідження у людини показали, що при застосуванні внутрішньо домперидон підвищує тиск у нижніх відділах стравоходу, покращує антродуоденальну моторику та прискорює звільнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) досягається приблизно через 60 хвилин. Низька абсолютна біодоступність перорального домперидону (приблизно 15%) зумовлена екстенсивним метаболізмом першого проходження у стінці кишечнику та у печінці. Хоча у здорових людей біодоступність домперидону збільшується при прийомі після їди, хворим зі скаргами на шлунково-кишковий тракт слід приймати домперидон за 15–30 хвилин до їди.

Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. При пероральному прийомі препарату після їди максимальна абсорбція дещо уповільнюється, а площа під фармакокінетичною кривою <<концентрація — час> (AUC) дещо збільшується.

Розподіл.

При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін; максимальний рівень у плазмі крові через 90 хвилин (21 нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг на добу був майже таким самим, як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91–93% зв’язується з білками плазми крові. Дослідження розподілу домперидону, що були проведені на тваринах за допомогою препарату, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію у мозку. У тварин невеликі кількості препарату проникають крізь плаценту.

Метаболізм.

Домперидон швидко та екстенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання та N-деалкілування.

Виведення.

Виведення із сечею та калом становить відповідно 31% та 66% від пероральної дози. Виділення препарату у незміненому вигляді становить невеликий відсоток (10% — із калом та приблизно 1% — із сечею). Період напіввиведення з плазми крові після прийому разової дози становить 7–9 годин у здорових добровольців, але подовжений у хворих із тяжкою нирковою недостатністю.

Клінічні характеристики.

Показання.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.

Протипоказання.

Домрид® протипоказаний:

  • хворим зі встановленою підвищеною чутливістю до препарату або до допоміжних речовин;
  • хворим із пролактин-секреторною пухлиною гіпофіза (пролактиномою);
  • хворим із тяжкими або помірними порушеннями функції печінки та/або нирок (див. розділ «Особливості застосування»);
  • хворим із відомим подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема QTс, хворим зі значними порушеннями балансу електролітів або із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність (див. розділ «Особливості застосування»);
  • хворим із печінковою недостатністю;
  • якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації;
  • протипоказане одночасне застосування кетоконазолу, еритроміцину або інших сильнодіючих інгібіторів CYP3A4;
  • протипоказане одночасне застосування лікарських засобів, які подовжують інтервал QT, таких як флуконазол, еритроміцин, ітраконазол, пероральний кетоконазол, посаконазол, ритонавір, саквінавір, телапревір, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон, телітроміцин та ін. (за виключенням апоморфіну, див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію домперидону. У зв’язку з фармакодинамічною та/або фармакокінетичною взаємодіями підвищується ризик виникнення подовження QT-інтервалу. Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з домперидоном, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо (див. розділ «Особливості застосування»).

Домперидон метаболізується переважно шляхом CYP3A4. За даними досліджень in vitro та у людини супутнє застосування лікарських засобів, що значною мірою пригнічують цей фермент, може призвести до підвищення рівня домперидону у плазмі крові.

При застосуванні домперидону супутньо з потужними інгібіторами CYP3A4, здатними подовжувати інтервал QT, спостерігалися клінічно значущі зміни інтервалу QT. Тому застосування домперидону з певними препаратами протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Супутнє застосування нижченаведених лікарських засобів разом із домперидоном протипоказане.

Усі лікарські засоби, які подовжують інтервал QT:

  • антиаритмічні препарати класу ІА (наприклад, дизопірамід, хінідин, гідрохінідин);
  • антиаритмічні препарати класу ІІІ (наприклад, аміодарон, дофетилід, дронедарон, ібутилід, соталол);
  • деякі нейролептичні препарати (наприклад, галоперидол, пімозид, сертиндол);
  • деякі антидепресанти (наприклад, циталопрам, есциталопрам);
  • деякі антибіотики (наприклад, левофлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин, спіраміцин);
  • деякі протигрибкові препарати (наприклад, пентамідин);
  • деякі протималярійні препарати (наприклад, галофрантин, люмефантрин);
  • деякі шлунково-кишкові препарати (наприклад, цизаприд, доласетрон, прукалоприд);
  • деякі антигістамінні препарати (наприклад, мекітазин, мізоластин);
  • деякі препарати, що застосовуються при онкологічних захворюваннях (наприклад, тореміфен, вандетаніб, вінкамін);
  • деякі інші препарати (наприклад, бепридил, метадон, дифеманіл);
  • апоморфін, якщо лише користь від сумісного застосування перевищує ризики, і лише за умови суворого дотримання рекомендованих заходів щодо сумісного застосування.

При одночасному пероральному застосуванні кетоконазолу або еритроміцину in vivo було підтверджено, що ці препарати значною мірою пригнічують пресистемний метаболізм домперидону, опосередкований CYP3A4. При супутньому застосуванні 10 мг домперидону перорально 4 рази на добу та 200 мг кетоконазолу перорально 2 рази на добу у період спостереження було відзначено подовження інтервалу QТc у середньому на 9,8 мсек; окремі значення коливалися від 1,2 до 17,5 мсек. При супутньому застосуванні 10 мг домперидону 4 рази на добу та 500 мг еритроміцину перорально 3 рази на добу інтервал QТc у період спостереження подовжувався в середньому на 9,9 мсек, інтервал окремих значень становив від 1,6 до 14,3 мсек. Рівноважні значення Cmax і AUC (площа під фармакокінетичною кривою <<концентрація — час>) домперидону зростали приблизно втричі у кожному з цих досліджень взаємодії. Внесок підвищених плазмових концентрацій домперидону на спостережуваний ефект на QТc невідомий. У цих дослідженнях у випадку монотерапії домперидоном (10 мг перорально 4 рази на добу) інтервал QТc подовжувався, в середньому, на 1,6 мсек (дослідження кетоконазолу) та 2,5 мсек (дослідження еритроміцину), у той час як застосування лише кетоконазолу (200 мг 2 рази на добу) або еритроміцину (500 мг 3 рази на добу) призводило до збільшення інтервалу QТc у період спостереження на 3,8 та 4,9 мсек відповідно.

У зв’язку з фармакодинамічною та/або фармакокінетичною взаємодіями підвищується ризик виникнення подовження QT-інтервалу.

Прикладами сильних інгібіторів CYP3A4, з якими протипоказано застосовувати Домрид®:

  • азольні протигрибкові препарати, такі як флуконазол*, ітраконазол, кетоконазол* і вориконазол*;
  • макролідні антибіотики, такі як кларитроміцин* і еритроміцин*;
  • інгібітори протеази;
  • інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір і саквінавір;
  • антагоністи кальцію, такі як дилтіазем і верапаміл;
  • аміодарон*;
  • амрепітант;
  • нефазодон;
  • телітроміцин*.

*- пролонгують інтервал QTc.

Одночасне застосування наступних речовин вимагає обережності.

Обережно слід застосовувати препарат з препаратами, що спричиняють брадикардію і гіпокаліємію, а також із такими макролідами, що можуть спричиняти подовження інтервалу QT: азитроміцин і рокситроміцин (кларитроміцин протипоказано, оскільки це потужний інгібітор CYP3A4).

Слід з обережністю застосовувати домперидон супутньо з потужними інгібіторами CYP3A4, які не спричиняли подовжень інтервалу QT, такими як індинавір, і за пацієнтами слід пильно наглядати на випадок появи ознак чи симптомів небажаних реакцій.

Вищенаведений перелік є репрезентативним, але не є вичерпним.

Домрид® можна поєднувати з:

  • нейролептиками, дію яких він посилює;
  • дофамінергічними агоністами (бромокриптином, L-допою), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудоту, блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.

Оскільки домперидон чинить прокінетичну дію на шлунок, теоретично це може впливати на всмоктування пероральних препаратів, що застосовуються супутньо, зокрема на лікарські форми пролонгованого вивільнення або кишковорозчинні. Однак у пацієнтів, стан яких вже стабілізувався на тлі застосування дигоксину або парацетамолу, супутнє застосування домперидону не впливало на рівні цих препаратів у крові.

Особливості застосування.

Домрид® не рекомендується застосовувати при захитуванні.

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку або пацієнтам із наявними захворюваннями серця або із захворюваннями серця в анамнезі.

Серцево-судинні ефекти. Домперидон був пов’язаний із пролонгацією інтервалу QT на ЕКГ. Під час постмаркетингового спостереження зафіксовано дуже рідкісні випадки пролонгації QT та тріпотіння-мерехтіння шлуночків у пацієнтів, які приймали домперидон. Ці повідомлення включали інформацію про пацієнтів з іншими несприятливими чинниками ризику, електролітними порушеннями та супутньою терапією, які можуть бути сприяючими факторами. Подовження інтервалу QT, яке спостерігали у здорових добровольців при застосуванні ними домперидону згідно з рекомендованим режимом дозування у звичайних терапевтичних дозах (по 10 або 20 мг 4 рази на добу), не мало клінічного значення.

Сумісне застосування з апоморфіном. Домперидон протипоказано застосовувати сумісно з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT, включаючи апоморфін, за винятком випадків, коли користь від сумісного застосування перевищує ризики, і лише за умови суворого дотримання рекомендованих заходів щодо сумісного застосування.

Застереження. Домперидон слід з обережністю застосовувати пацієнтам із легкими порушеннями функції печінки та/або нирок.

Через підвищений ризик шлуночкової аритмії Домрид® не рекомендується застосовувати пацієнтам із подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема QTc, пацієнтам зі значними порушеннями балансу електролітів (гіпокаліємією, гіперкаліємією, гіпомагніємією) або брадикардією, або пацієнтам із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність. Відомо, що порушення балансу електролітів (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) та брадикардія є станами, що підвищують проаритмогенний ризик.

У випадку появи ознак чи симптомів, що можуть бути пов’язані із серцевою аритмією, застосування препарату Домрид® потрібно припинити, а пацієнту слід негайно проконсультуватися з лікарем.

Порушення функції нирок. Період напіввиведення домперидону при тяжких порушеннях функції нирок подовжений. При тривалому застосуванні частоту дозування домперидону слід зменшити до 1–2 разів на добу залежно від тяжкості порушення. Також може виникнути потреба у зниженні дози.

Антацидні або антисекреторні препарати не слід приймати одночасно з препаратом Домрид®, оскільки вони знижують пероральну біодоступність домперидону (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). При сумісному застосуванні препарат Домрид® слід приймати перед їдою, а антацидні або антисекреторні препарати — після їди.

Застосування з кетоконазолом. У дослідженнях взаємодії з пероральною формою кетоконазолу відзначалося подовження QT-інтервалу. Хоча значення цього дослідження чітко не встановлено, слід обрати альтернативне лікування, якщо показана протигрибкова терапія кетоконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Слід враховувати наступну інформацію щодо ризику розвитку ускладнень серцево-судинних захворювань, зумовлених лікарськими засобами, що містять домперидон:

  • Деякі епідеміологічні дослідження показали, що домперидон може асоціюватися з підвищеним ризиком тяжких шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті.
  • Ризик серйозних шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті може бути вищим у пацієнтів віком від 60 років або при пероральному застосуванні доз препарату більше 30 мг на добу. Тому слід з обережністю застосовувати Домрид® пацієнтам літнього віку. Пацієнтам віком від 60 років перед прийомом препарату слід проконсультуватися з лікарем.
  • Домперидон слід призначати дорослим та дітям у найнижчій ефективній дозі.

Співвідношення ризику та користі застосування домперидону залишається сприятливим.

Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб, оскільки препарат містить лактозу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо постмаркетингового застосування домперидону вагітним жінкам обмежені. Тому Домрид® у період вагітності слід призначати лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Кількість домперидону, яка може потрапити в організм немовляти з грудним молоком, надзвичайно низька. Максимальна відносна доза для немовлят (%) оцінюється на рівні близько 0,1% від дози для матері з поправкою на масу тіла. Невідомо, чи він шкодить немовляті, тому матерям, які приймають Домрид®, варто утриматися від годування груддю. Слід проявляти обережність у разі наявності чинників ризику подовження інтервалу QTc у дітей, які перебувають на грудному годуванні. Після експозиції в результаті проникнення препарату у грудне молоко не можна виключити появу побічних ефектів, зокрема кардіологічних ефектів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Враховуючи побічні дії з боку нервової системи, пацієнтам необхідно бути уважними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі і діти віком від 12 років і масою тіла не менше 35 кг: по 1 таблетці (10 мг) 3 рази на добу.

Максимальна добова доза — 3 таблетки (30 мг на добу).

Рекомендується приймати препарат Домрид® перед вживанням їжі. Всмоктування препарату дещо затримується, якщо його приймати після вживання їжі. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 тиждень.

Діти.

Препарат застосовувати для лікування дітей віком від 12 років і масою тіла не менше 35 кг.

Домперидон слід призначати дітям у найнижчій ефективній дозі протягом найкоротшого періоду.

Передозування.

Симптоми. Симптомами передозування можуть бути ажитація, порушення свідомості, судоми, сонливість, дезорієнтація та екстрапірамідні реакції, особливо у дітей.

Лікування. Специфічного антидоту домперидону немає, але у випадку значного передозування рекомендовано промивання шлунка протягом 1 години після прийому препарату та застосування активованого вугілля, а також пильне спостереження за пацієнтом та підтримуюча терапія. Антихолінергічні препарати, засоби для лікування хвороби Паркінсона можуть бути ефективними для контролю екстрапірамідних реакцій.

Побічні реакції.

За умови дотримання рекомендацій з дозування та тривалості лікування домперидон зазвичай переноситься добре і небажані явища виникають нечасто.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, пiдвищену чутливість.

З боку ендокринної системи: підвищення рівня пролактину.

Психічні розлади: нервозність, роздратованість, збудження, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо.

З боку нервової системи: екстрапірамідні розлади, безсоння, запаморочення, спрага, судоми, млявість, головний біль, сонливість, акатизія.

З боку серцево-судинної системи: набряк, відчуття серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих скорочень, подовження інтервалу QT (частота невідома), серйозні шлуночкові аритмії, шлуночкові аритмії на зразок «torsade de pointes»), раптова серцева смерть.

З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, короткочасні кишкові спазми, діарея, гастроінтестинальні розлади, включаючи абдомінальний біль, регургітацію, зміну апетиту, нудоту, печію, запор.

З боку органів зору: окулогірні кризи.

З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: галакторея, збільшення молочних залоз/гінекомастія, чутливість молочних залоз, виділення з молочних залоз, аменорея, набряк молочних залоз, біль у ділянці молочних залоз, порушення лактації, нерегулярний менструальний цикл.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: біль у ногах.

З боку сечовидільної системи: затримка сечі, дизурія, часте сечовипускання.

Загальні розлади: астенія.

Інше: кон’юнктивіт, стоматит.

Зміни лабораторних показників: відхилення від норми показників функціональних тестів печінки, підвищення рівня АЛТ, АСТ і холестерину, підвищення рівня пролактину в крові.

Оскільки гіпофіз знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром, домперидон може спричинити підвищення рівня пролактину. У поодиноких випадках така гіперпролактинемія може призводити до нейроендокринних побічних ефектів, таких як галакторея, гінекомастія та аменорея.

У період постмаркетингового застосування препарату відмінностей у профілі безпеки застосування препарату у дорослих та дітей відзначено не було, за винятком екстрапірамідних розладів та інших явищ, судом і збудження, пов’язаних із центральною нервовою системою, що спостерігалися переважно у дітей.

Термін придатності.

4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 1 або 3 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

Без рецепта.

Виробник.

ТОВ «КУСУМ ФАРМ».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДОМРИД® SR

(DOMRID® SR)

Склад:

діюча речовина: домперидону малеат (domperidone maleate);

1 таблетка містить домперидону малеату у перерахуванні на домперидон 30 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, хіноліновий жовтий (Е 104), натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, гідроксипропілметил-целюлоза, тальк.

Лікарська форма.

Таблетки пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: біло-жовтого кольору двошарові, круглі плоскі таблетки зі скошеними краями та логотипом «К» на жовтому шарі таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Стимулятори перистальтики. Код АТХ А03F A03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Домперидон — антагоніст дофаміну з протиблювальними властивостями. Домперидон незначною мірою проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Застосування домперидону дуже рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза. Його протиблювальна дія, можливо, зумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, що знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром у задній ділянці (area postrema).

Дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначались у мозку, вказують на переважно периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

Дослідження у людини показали, що при застосуванні внутрішньо домперидон підвищує тиск у нижніх відділах стравоходу, покращує антродуоденальну моторику та прискорює звільнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 60 хвилин. Низька абсолютна біодоступність перорального домперидону (приблизно 15%) зумовлена екстенсивним метаболізмом першого проходження у стінці кишечнику та у печінці. Хоча у здорових людей біодоступність домперидону збільшується при прийомі після їди, хворим зі скаргами на шлунково-кишковий тракт слід приймати домперидон за 15–30 хвилин до їди. Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. При пероральному прийомі препарату після їди максимальна абсорбція дещо уповільнюється, а площа під кривою (AUC) дещо збільшується.

Розподіл.

При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін; максимальний рівень у плазмі крові через 90 хвилин (21 нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг на добу був майже таким самим, як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91–93% зв’язується з білками плазми крові. Дослідження розподілу домперидону, що були проведені на тваринах за допомогою препарату, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію у мозку. У тварин невеликі кількості препарату проникають крізь плаценту.

Метаболізм.

Домперидон швидко та екстенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання та N-деалкілування.

Виведення.

Виведення із сечею та калом становить відповідно 31% та 66% від пероральної дози. Виділення препарату у незміненому вигляді становить невеликий відсоток (10% з калом та приблизно 1% — із сечею). Період напіввиведення з плазми крові після прийому разової дози становить 7–9 годин у здорових добровольців, але подовжений у хворих із тяжкою нирковою недостатністю.

Клінічні характеристики.

Показання.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.

Протипоказання.

Домрид® SR протипоказаний:

  • хворим зі встановленою підвищеною чутливістю до препарату або до допоміжних речовин;
  • хворим із пролактин-секреторною пухлиною гіпофіза (пролактиномою);
  • хворим із тяжкими або помірними порушеннями функції печінки та/або нирок (див. розділ «Особливості застосування»);
  • хворим з відомим подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема QTс, хворим зі значними порушеннями балансу електролітів або із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність (див. розділ «Особливості застосування»);
  • хворим з печінковою недостатністю;
  • якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад, при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації;
  • протипоказане одночасне застосування кетоконазолу, еритроміцину або інших сильнодіючих інгібіторів CYP3A4;
  • протипоказане одночасне застосування лікарських засобів, які подовжують інтервал QT, таких як флуконазол, еритроміцин, ітраконазол, пероральний кетоконазол, посаконазол, ритонавір, саквінавір, телапревір, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон, телітроміцин (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію домперидону. У зв’язку з фармакодинамічною та/або фармакокінетичною взаємодіями підвищується ризик виникнення подовження QT-інтервалу.

Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з домперидоном, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо (див. розділ «Особливості застосування»).

Домперидон метаболізується переважно шляхом CYP3A4. За даними досліджень in vitro та у людини супутнє застосування лікарських засобів, що значним чином пригнічують цей фермент, може призвести до підвищення рівня домперидону у плазмі крові.

При застосуванні домперидону супутньо із потужними інгібіторами CYP3A4, здатними подовжувати інтервал QT, спостерігалися клінічно значущі зміни інтервалу QT. Тому застосування домперидону з певними препаратами протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Супутнє застосування нижчезазначених лікарських засобів разом з домперидоном протипоказане.

Усі лікарські засоби, які подовжують інтервал QT:

  • антиаритмічні препарати класу ІА (наприклад, дизопірамід, хінідин, гідрохінідин);
  • антиаритмічні препарати класу ІІІ (наприклад, аміодарон, дофетилід, дронедарон, ібутилід, соталол);
  • деякі нейролептичні препарати (наприклад, галоперидол, пімозид, сертиндол);
  • деякі антидепресанти (наприклад, циталопрам, есциталопрам);
  • деякі антибіотики (наприклад, левофлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин, спіраміцин);
  • деякі протигрибкові препарати (наприклад, пентамідин);
  • деякі протималярійні препарати (наприклад, галофрантін, люмефантрін);
  • деякі шлунково-кишкові препарати (наприклад, цизаприд, доласетрон, прукалоприд);
  • деякі антигістамінні препарати (наприклад, мекітазин, мізоластин);
  • деякі препарати, що застосовуються при онкологічних захворюваннях (наприклад, тореміфен, вандетаніб, вінкамін);
  • деякі інші препарати (наприклад, бепридил, метадон, дифеманіл).

При одночасному пероральному застосуванні кетоконазолу або еритроміцину in vivo було підтверджено, що ці препарати значним чином пригнічують пресистемний метаболізм домперидону, опосередкований CYP3A4. При супутньому застосуванні 10 мг домперидону перорально 4 рази на добу та 200 мг кетоконазолу перорально 2 рази на добу в період спостереження було відзначено подовження інтервалу QТc в середньому на 9,8 мсек; окремі значення коливалися від 1,2 до 17,5 мсек. При супутньому застосуванні 10 мг домперидону 4 рази на добу та 500 мг еритроміцину перорально 3 рази на добу інтервал QТc у період спостереження подовжувався в середньому на 9,9 мсек, інтервал окремих значень становив від 1,6 до 14,3 мсек. Рівноважні значення Cmax і AUC домперидону зростали приблизно втричі у кожному з цих досліджень взаємодії. Внесок підвищених плазмових концентрацій домперидону на спостережуваний ефект на QТc невідомий. У цих дослідженнях у випадку монотерапії домперидоном (10 мг перорально 4 рази на добу) інтервал QТc подовжувався в середньому на 1,6 мсек (дослідження кетоконазолу) та 2,5 мсек (дослідження еритроміцину), в той час як застосування лише кетоконазолу (200 мг 2 рази на добу) або еритроміцину (500 мг 3 рази на добу) призводило до збільшення інтервалу QТc у період спостереження на 3,8 та 4,9 мсек відповідно.

У зв’язку з фармакодинамічною та/або фармакокінетичною взаємодіями підвищується ризик виникнення подовження QT-інтервалу.

Прикладами сильних інгібіторів CYP3A4, з якими не рекомендовано застосовувати Домрид® SR:

  • азольні протигрибкові препарати, такі як флуконазол*, ітраконазол, кетоконазол* і вориконазол*;
  • макролідні антибіотики, такі як кларитроміцин* і еритроміцин*;
  • інгібітори протеази;
  • інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір і саквінавір;
  • антагоністи кальцію, такі як дилтіазем і верапаміл;
  • аміодарон*;
  • амрепітант;
  • нефазодон;
  • телітроміцин*.

*- пролонгують інтервал QTc.

Одночасне застосування наступних речовин вимагає обережності.

Обережно застосовувати з препаратами, що спричиняють брадикардію і гіпокаліємію, а також із наступними макролідами, що можуть спричиняти подовження інтервалу QT: азитроміцин і рокситроміцин (кларитроміцин протипоказано, оскільки це — потужний інгібітор CYP3A4).

Слід з обережністю застосовувати домперидон супутньо з потужними інгібіторами CYP3A4, які не спричиняли подовжень інтервалу QT, такими як індинавір, і за пацієнтами слід пильно наглядати на випадок появи ознак або симптомів небажаних реакцій.

Вищенаведений перелік є репрезентативним, але не є вичерпним.

Домрид® SR можна поєднувати з:

  • нейролептиками, дію яких він посилює;
  • дофамінергічними агоністами (бромокриптином, L-допою), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудоту, блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.

Оскільки домперидон чинить прокінетичну дію на шлунок, теоретично це може впливати на всмоктування пероральних препаратів, що застосовуються супутньо, зокрема на лікарські форми пролонгованого вивільнення або кишковорозчинні. Однак у пацієнтів, стан яких вже стабілізувався на тлі застосування дигоксину або парацетамолу, супутнє застосування домперидону не впливало на рівні цих препаратів у крові.

Особливості застосування.

Домрид® SR не рекомендується застосовувати при захитуванні.

Домрид® SR слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку або пацієнтам з наявними захворюваннями серця або із захворюваннями серця в анамнезі.

Серцево-судинні ефекти. Домперидон був пов’язаний з пролонгацією інтервалу QT на ЕКГ. Під час постмаркетингового спостереження спостерігалися дуже рідкісні випадки пролонгації QT та тріпотіння-мерехтіння шлуночків у пацієнтів, які приймали домперидон. Ці повідомлення включали інформацію про пацієнтів з іншими несприятливими чинниками ризику, електролітними порушеннями та супутньою терапією, які можуть бути сприятливими факторами. Подовження інтервалу QT, яке спостерігали у здорових осіб при застосуванні ними домперидону згідно з рекомендованим режимом дозування у звичайних терапевтичних дозах (по 10 або 20 мг 4 рази на день), не мало клінічного значення.

Застереження. Домперидон слід з обережністю застосовувати пацієнтам з легкими порушеннями функції печінки та/або нирок.

Через підвищений ризик шлуночкової аритмії Домрид® SR не рекомендується застосовувати пацієнтам із подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема QTc, пацієнтам зі значними порушеннями балансу електролітів (гіпокаліємією, гіперкаліємією, гіпомагніємією) або брадикардією, або пацієнтам із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність. Відомо, що порушення балансу електролітів (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) та брадикардія є станами, що підвищують проаритмогенний ризик.

У випадку появи ознак або симптомів, що можуть бути пов’язані із серцевою аритмією, застосування препарату Домрид® SR потрібно припинити, а пацієнту слід негайно проконсультуватися з лікарем.

Порушення функції нирок. Період напіввиведення домперидону при тяжкому порушенні функції нирок подовжений. При тривалому застосуванні частоту дозування домперидону слід зменшити до одного або двох разів на добу залежно від тяжкості порушення. Також може виникнути потреба у зниженні дози.

Антацидні або антисекреторні препарати не слід приймати одночасно з препаратом Домрид® SR, оскільки вони знижують пероральну біодоступність домперидону (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). При сумісному застосуванні препарат Домрид® SR слід приймати перед їжею, а антацидні або антисекреторні препарати — після їди.

Застосування з кетоконазолом. У дослідженнях взаємодії з пероральною формою кетоконазолу відзначалось подовження QT-інтервалу. Хоча значення цього дослідження чітко не встановлено, слід обрати альтернативне лікування, якщо показана протигрибкова терапія кетоконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Слід враховувати наступну інформацію стосовно ризику розвитку ускладнень серцево-судинних захворювань, зумовлених лікарськими засобами, що містять домперидон:

  • Деякі епідеміологічні дослідження показали, що домперидон може асоціюватися з підвищеним ризиком тяжких шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті.
  • Ризик серйозних шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті може бути вищим у пацієнтів віком від 60 років або при пероральному застосуванні доз препарату більше 30 мг на добу. Тому слід з обережністю застосовувати Домрид® SR пацієнтам літнього віку. Пацієнтам віком від 60 років перед прийомом препарату Домрид® SR слід проконсультуватися з лікарем.
  • Домперидон слід призначати дорослим та дітям у найнижчій ефективній дозі.

Співвідношення ризику та користі застосування домперидону залишається сприятливим.

Якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб, оскільки препарат містить лактозу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо постмаркетингового застосування домперидону вагітним жінкам обмежені. Тому Домрид® SR у період вагітності слід призначати лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Кількість домперидону, яка може потрапити в організм немовляти через грудне молоко, надзвичайно низька. Максимальна відносна доза для немовлят (%) оцінюється на рівні близько 0,1% від дози для матері з поправкою на масу тіла. Невідомо, чи він шкодить немовляті, тому матерям, які приймають ДомридÒ SR, варто утриматися від годування груддю. Після експозиції в результаті проникнення препарату у грудне молоко не можна виключити появу побічних ефектів, зокрема кардіологічних ефектів. Слід проявляти обережність у разі наявності чинників ризику подовження інтервалу QTc у дітей, які перебувають на грудному годуванні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Враховуючи побічні дії з боку нервової системи, пацієнтам необхідно бути уважними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.

Дорослі. 1 таблетка 1 раз на добу за 15–30 хвилин до їди.

Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 тиждень.

Максимальна добова доза препарату становить 30 мг.

Діти.

Дітям препарат застосовувати в іншій лікарській формі.

Передозування.

Симптоми. Симптомами передозування можуть бути ажитація, порушення свідомості, судоми, сонливість, дезорієнтація та екстрапірамідні реакції, особливо у дітей.

Лікування. Специфічного антидоту домперидону немає, але у випадку значного передозування рекомендовано промивання шлунку протягом 1 години після прийому препарату та застосування активованого вугілля, а також пильний нагляд за пацієнтом та підтримуюча терапія. Антихолінергічні препарати, засоби для лікування хвороби Паркінсона можуть бути ефективними для контролю екстрапірамідних реакцій.

Побічні реакції.

За умови дотримання рекомендацій з дозування та тривалості лікування домперидон зазвичай переноситься добре і небажані явища виникають нечасто.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, гіперчутливість.

З боку ендокринної системи: підвищення рівня пролактину.

Психічні розлади: нервозність, роздратованість, збудження, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо.

З боку нервової системи: екстрапірамідні розлади, безсоння, запаморочення, спрага, судоми, млявість, головний біль, сонливість, акатизія.

З боку серцево-судинної системи: набряк, відчуття серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих скорочень, подовження інтервалу QT, серйозні шлункові аритмії, шлуночкові аритмії на зразок «torsade de pointes», раптова серцева смерть.

З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, короткочасні кишкові спазми, діарея, гастроінтестинальні розлади, включаючи абдомінальний біль, регургітацію, зміну апетиту, нудоту, печію, запор.

З боку органів зору: окулогірні кризи.

З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: галакторея, збільшення молочних залоз/гінекомастія, чутливість молочних залоз, виділення з молочних залоз, аменорея, набряк молочних залоз, біль у ділянці молочних залоз, порушення лактації, нерегулярний менструальний цикл.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: біль у ногах.

З боку сечовидільної системи: затримка сечі, дизурія, часте сечовипускання.

Загальні розлади: астенія.

Інше: кон’юнктивіт, стоматит.

Зміни лабораторних показників: відхилення від норми показників функціональних тестів печінки, підвищення рівня АЛТ, АСТ і холестерину, підвищення рівня пролактину в крові.

Оскільки гіпофіз знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром, домперидон може спричинити підвищення рівня пролактину. У поодиноких випадках така гіперпролактинемія може призводити до нейроендокринних побічних ефектів, таких як галакторея, гінекомастія та аменорея.

У період постмаркетингового застосування препарату відмінностей у профілі безпеки застосування препарату у дорослих та дітей відзначено не було, за винятком екстрапірамідних розладів та інших явищ, судом і збудження, пов’язаних із центральною нервовою системою, що спостерігалися переважно у дітей.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері. По 1 або по 3 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «КУСУМ ФАРМ».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.

Діагнози, при яких застосовують ДОМРИД

Дата додавання: 29.09.2020 р.
© Компендиум 2019

Коментарі

04.09.2020 12:00

В справочнику «Компендіум» 2017 року по препарату ДОМРИД® (DOMRID) була представлена наступна інформація

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Домперидон — антагоніст дофаміну з протиблювальними властивостями. Домперидон незначною мірою проникає крізь ГЕБ. Застосування домперидону дуже рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза. Його протиблювальна дія, можливо, зумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну в тригерній зоні хеморецепторів, що знаходиться поза ГЕБ у задній ділянці (area postrema). Дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначались у мозку, вказують на переважно периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.
Дослідження у людини показали, що при застосуванні внутрішньо домперидон підвищує тиск у нижніх відділах стравоходу, покращує антродуоденальну моторику та прискорює звільнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, Cmax у плазмі крові досягається приблизно через 60 хв. Низька абсолютна біодоступність перорального домперидону (приблизно 15%) зумовлена екстенсивним метаболізмом першого проходження у стінці кишечнику та у печінці. Хоча у здорових людей біодоступність домперидону підвищується при прийомі після їди, хворим зі скаргами на ШКТ слід приймати домперидон за 15–30 хв до їди.
Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. При пероральному прийомі препарату після їди максимальна абсорбція дещо уповільнюється, а AUC дещо збільшується.
Розподіл. При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін; максимальний рівень у плазмі крові через 90 хв (21 нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг/добу був майже таким самим, як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91–93% зв’язується з білками плазми крові. Дослідження розподілу домперидону, проведені на тваринах за допомогою препарату, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію в мозку. У тварин невеликі кількості препарату проникають крізь плаценту.
Метаболізм. Домперидон швидко та екстенсивно метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання та N-деалкілування.
Виведення. Виведення із сечею та калом становить відповідно 31 та 66% від пероральної дози. Виділення препарату в незміненому вигляді становить невелику частку (10% — із калом та приблизно 1% — із сечею). Т½ з плазми крові після прийому разової дози становить 7–9 год у здорових добровольців, але подовжений у хворих із тяжкою нирковою недостатністю.

ПОКАЗАННЯ:

для зменшення вираженості симптомів нудоти та блювання.

ЗАСТОСУВАННЯ:

Домрид, таблетки.
Дорослі та діти віком від 12 років і масою тіла не менше 35 кг: по 1 таблетці (10 мг) 3 рази на добу. Максимальна добова доза — 3 таблетки (30 мг/добу).
Рекомендується приймати препарат Домрид перед вживанням їжі. Всмоктування препарату дещо затримується, якщо його приймати після вживання їжі. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 тиж.
Діти. Препарат слід застосовувати для лікування дітей віком від 12 років і масою тіла не менше 35 кг.
Домперидон необхідно призначати дітям у найнижчій ефективній дозі протягом найкоротшого періоду.
Домрид суспензія. Рекомендується приймати Домрид до їди. Якщо прийняти після їди, абсорбція лікарського засобу дещо сповільнюється.
Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 тиж.
Дорослі та діти віком від 12 років з масою тіла від 35 кг: по 10 мг (10 мл суспензії) до 3 разів на добу.
Максимальна добова доза — 30 мг (30 мл суспензії).
Діти віком до 12 років та діти віком від 12 років з масою тіла менше 35 кг: 0,25 мг (0,25 мл суспензії)/кг маси тіла до 3 разів на добу.
Максимальна добова доза — 0,75 мг (0,75 мл суспензії)/кг маси тіла.
Слід звернути увагу на те, що мірна ложка призначена для відмірювання 2,5 або 5 мл суспензії. Для відмірювання дози менше 1 мл можна застосовувати пластиковий разовий шприц без голки ємністю 2 мл.
Діти. Домперидон слід призначати дітям у найнижчій ефективній дозі протягом найкоротшого періоду.
З обережністю призначати новонародженим та недоношеним дітям.
При застосуванні у новонароджених, особливо недоношених, та у дітей грудного віку потрібно дуже уважно розраховувати призначену дозу. При підвищенні рекомендованої дози можуть виникати екстрапірамідні розлади.
Домрид SR. Для зменшшення вираженості симптомів нудоти та блювання.
Дорослі. 1 таблетка 1 раз на добу за 15–30 хв до їди.
Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 тиж.
Максимальна добова доза препарату становить 30 мг.
Діти. Дітям препарат застосовувати в іншій лікарській формі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

Домрид протипоказаний:
- хворим зі встановленою підвищеною чутливістю до препарату або до допоміжних речовин;
- хворим із пролактинсекреторною пухлиною гіпофіза (пролактиномою);
- хворим із тяжкими або помірними порушеннями функції печінки та/або нирок (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ);
- хворим із відомим подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема Q–Tс, хворим зі значними порушеннями балансу електролітів або із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ);
- хворим із печінковою недостатністю;
- якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації;
- протипоказане одночасне застосування кетоконазолу, еритроміцину чи інших сильнодіючих інгібіторів CYP 3A4;
- протипоказане одночасне застосування лікарських засобів, які подовжують інтервал Q–T, таких як флуконазол, еритроміцин, ітраконазол, пероральний кетоконазол, посаконазол, ритонавір, саквінавір, телапревір, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон, телітроміцин тощо (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

ПОБІЧНА ДІЯ:

за умови дотримання рекомендацій з дозування і тривалості лікування домперидон зазвичай переноситься добре, небажані явища виникають нечасто.
З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, пiдвищену чутливість.
З боку ендокринної системи: підвищення рівня пролактину.
Психічні розлади: нервозність, роздратованість, збудження, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо.
З боку нервової системи: екстрапірамідні розлади, безсоння, запаморочення, спрага, судоми, млявість, головний біль, сонливість, акатизія.
З боку серцево-судинної системи: набряк, відчуття серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих скорочень, подовження інтервалу Q–T (частота невідома), серйозні шлуночкові аритмії, шлуночкові аритмії за типом пірует (torsade de pointes), раптова серцева смерть.
З боку ШКТ: сухість у роті, короткочасні кишкові спазми, діарея, гастроінтестинальні розлади, включаючи абдомінальний біль, регургітацію, зміну апетиту, нудоту, печію, запор.
З боку органа зору: окулогірні кризи.
З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: галакторея, збільшення молочних залоз/гінекомастія, чутливість молочних залоз, виділення з молочних залоз, аменорея, набряк молочних залоз, біль у ділянці молочних залоз, порушення лактації, нерегулярний менструальний цикл.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: біль у ногах.
З боку сечовидільної системи: затримка сечі, дизурія, часте сечовипускання.
Загальні розлади: астенія.
Інше: кон’юнктивіт, стоматит.
Зміни лабораторних показників: відхилення від норми показників функціональних тестів печінки, підвищення рівня АлАТ, АсАТ і ХС, підвищення рівня пролактину в крові.
Оскільки гіпофіз знаходиться поза ГЕБ, домперидон може спричинити підвищення рівня пролактину. У поодиноких випадках така гіперпролактинемія може призводити до нейроендокринних побічних ефектів, таких як галакторея, гінекомастія та аменорея.
У період постмаркетингового застосування препарату відмінностей у профілі безпеки застосування препарату у дорослих та дітей не відзначено, за винятком екстрапірамідних розладів та інших явищ, судом і збудження, пов’язаних із ЦНС, що виникали переважно у дітей.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

Домрид не рекомендується застосовувати при захитуванні.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку або з наявними захворюваннями серця, або із захворюваннями серця в анамнезі.
Серцево-судинні ефекти. Домперидон пов’язаний із пролонгацією інтервалу Q–T на ЕКГ. Під час постмаркетингового спостереження зафіксовано дуже рідкісні випадки пролонгації Q–T і тріпотіння-фібриляцію шлуночків у пацієнтів, які приймали домперидон. Ці повідомлення включали інформацію про пацієнтів з іншими несприятливими чинниками ризику, електролітними порушеннями та поєднаною терапією, які можуть бути сприяючими факторами. Подовження інтервалу Q–T, яке спостерігали у здорових добровольців при застосуванні ними домперидону, згідно з рекомендованим режимом дозування у звичайних терапевтичних дозах (по 10 або 20 мг 4 рази на добу), не мало клінічного значення.
Поєднане застосування з апоморфіном. Домперидон протипоказано застосовувати разом із лікарськими засобами, що подовжують інтервал Q–T, включаючи апоморфін, за винятком випадків, коли користь від поєднаного застосування перевищує ризики, і лише за умови суворого дотримання рекомендованих заходів щодо одночасного застосування.
Застереження. Домперидон слід з обережністю застосовувати пацієнтам із легкими порушеннями функції печінки та/або нирок.
У зв’язку з підвищеним ризиком шлуночкової аритмії Домрид не рекомендується застосовувати пацієнтам із подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема Q–Tc, пацієнтам зі значними порушеннями балансу електролітів (гіпокаліємією, гіперкаліємією, гіпомагніємією) або брадикардією, або особам із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність. Відомо, що порушення балансу електролітів (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) та брадикардія є станами, що підвищують проаритмогенний ризик.
У разі появи ознак чи симптомів, що можуть бути пов’язані із серцевою аритмією, застосування препарату Домрид потрібно припинити, а пацієнту слід негайно проконсультуватися з лікарем.
Порушення функції нирок. Т½ домперидону при тяжких порушеннях функції нирок подовжений. При тривалому застосуванні частоту дозування домперидону слід знизити до 1–2 разів на добу залежно від тяжкості порушення. Також може виникнути потреба у зниженні дози.
Антацидні чи антисекреторні препарати не слід приймати одночасно з препаратом Домрид, оскільки вони знижують пероральну біодоступність домперидону (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). При поєднаному застосуванні препарат Домрид слід приймати перед їдою, а антацидні чи антисекреторні препарати — після їди.
Застосування з кетоконазолом. У дослідженнях взаємодії з пероральною формою кетоконазолу відзначалося подовження Q–T-інтервалу. Хоча значення цього дослідження чітко не встановлено, слід вибрати альтернативне лікування, якщо показана протигрибкова терапія кетоконазолом (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Слід враховувати нижченаведену інформацію щодо ризику розвитку ускладнень серцево-судинних захворювань, зумовлених лікарськими засобами, що містять домперидон:
Деякі епідеміологічні дослідження показали, що домперидон може асоціюватися з підвищеним ризиком тяжких шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті.
Ризик серйозних шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті може бути вищим у пацієнтів віком від 60 років або при пероральному застосуванні препарату в дозах вище 30 мг/добу. Тому слід з обережністю застосовувати Домрид пацієнтам літнього віку. Пацієнтам віком від 60 років перед прийомом препарату необхідно проконсультуватися з лікарем.
Домперидон слід призначати дорослим та дітям у найнижчій ефективній дозі.
Співвідношення ризику та користі застосування домперидону залишається сприятливим.
Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб, оскільки препарат містить лактозу.
Застосування у період вагітності та годування грудьми. Дані щодо постмаркетингового застосування домперидону вагітними обмежені. Тому Домрид у період вагітності слід призначати лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Кількість домперидону, яка може потрапити в організм немовляти з грудним молоком, надзвичайно мала. Максимальна відносна доза для немовлят (%) оцінюється на рівні близько 0,1% дози для матері з поправкою на масу тіла. Невідомо, чи препарат шкодить немовляті, тому матерям, які приймають Домрид, варто утриматися від годування грудьми. Слід проявляти обережність у разі наявності чинників ризику подовження інтервалу Q–Tc у дітей, які перебувають на грудному годуванні. Після експозиції в результаті проникнення препарату в грудне молоко не можна виключити появи побічних ефектів, зокрема кардіологічних ефектів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Враховуючи побічні дії з боку нервової системи, пацієнтам необхідно бути уважними при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію домперидону. У зв’язку з фармакодинамічною та/або фармакокінетичною взаємодіями підвищується ризик виникнення подовження Q–T-інтервалу. Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з домперидоном, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Домперидон метаболізується переважно шляхом CYP 3A4. За даними досліджень in vitro та у людини поєднане застосування лікарських засобів, що значною мірою пригнічують цей фермент, може призвести до підвищення рівня домперидону в плазмі крові.
При застосуванні домперидону поєднано з потужними інгібіторами CYP 3A4, здатними подовжувати інтервал Q–T, спостерігалися клінічно значущі зміни інтервалу Q–T. Тому застосування домперидону з певними препаратами протипоказане (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Поєднане застосування нижченаведених лікарських засобів разом із домперидоном протипоказане.
Усі лікарські засоби, які подовжують інтервал Q–T:
- антиаритмічні препарати класу ІА (наприклад дизопірамід, хінідин, гідрохінідин);
- антиаритмічні препарати класу ІІІ (наприклад аміодарон, дофетилід, дронедарон, ібутилід, соталол);
- деякі нейролептичні препарати (наприклад галоперидол, пімозид, сертиндол);
- деякі антидепресанти (наприклад циталопрам, есциталопрам);
- деякі антибіотики (наприклад левофлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин, спіраміцин);
- деякі протигрибкові препарати (наприклад пентамідин);
- деякі протималярійні препарати (наприклад галофрантин, люмефантрин);
- деякі шлунково-кишкові препарати (наприклад цизаприд, доласетрон, прукалоприд);
- деякі антигістамінні препарати (наприклад мекітазин, мізоластин);
- деякі препарати, що застосовуються при онкологічних захворюваннях (наприклад тореміфен, вандетаніб, вінкамін);
- деякі інші препарати (наприклад бепридил, метадон, дифеманіл);
- апоморфін, якщо лише користь від поєднаного застосування перевищує ризики, і лише за умови суворого дотримання рекомендованих заходів щодо одночасного застосування.
При одночасному пероральному застосуванні кетоконазолу або еритроміцину in vivo підтверджено, що ці препарати значною мірою пригнічують пресистемний метаболізм домперидону, опосередкований CYP 3A4. При поєднаному застосуванні 10 мг домперидону перорально 4 рази на добу та 200 мг кетоконазолу перорально 2 рази на добу в період спостереження було відзначено подовження інтервалу Q–Тc у середньому на 9,8 мс; окремі значення коливалися від 1,2 до 17,5 мс. При поєднаному застосуванні 10 мг домперидону 4 рази на добу та 500 мг еритроміцину перорально 3 рази на добу інтервал Q–Тc у період спостереження подовжувався в середньому на 9,9 мс, інтервал окремих значень становив від 1,6 до 14,3 мс. Рівноважні значення Cmax і AUC домперидону зростали приблизно втричі у кожному з цих досліджень взаємодії. Внесок підвищених плазмових концентрацій домперидону на спостережуваний ефект на Q–Тc невідомий. У цих дослідженнях у разі монотерапії домперидоном (10 мг перорально 4 рази на добу) інтервал Q–Тc подовжувався в середньому на 1,6 мс (дослідження кетоконазолу) та 2,5 мс (дослідження еритроміцину), у той час як застосування лише кетоконазолу (200 мг 2 рази на добу) або еритроміцину (500 мг 3 рази на добу) призводило до збільшення інтервалу Q–Тc у період спостереження на 3,8 та 4,9 мс відповідно.
У зв’язку з фармакодинамічною та/чи фармакокінетичною взаємодіями підвищується ризик виникнення подовження Q–T-інтервалу.
Приклади сильних інгібіторів CYP 3A4, з якими протипоказано застосовувати Домрид:
- азольні протигрибкові препарати, такі як флуконазол*, ітраконазол, кетоконазол* і вориконазол*;
- макролідні антибіотики, такі як кларитроміцин* і еритроміцин*;
- інгібітори протеази;
- інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір і саквінавір;
- антагоністи кальцію, такі як дилтіазем і верапаміл;
- аміодарон*;
- амрепітант;
- нефазодон;
- телітроміцин*.
*Пролонгують інтервал Q–Tc.
Одночасне застосування нижченаведених речовин вимагає обережності.
Обережно слід застосовувати Домрид із препаратами, що спричиняють брадикардію і гіпокаліємію, а також із такими макролідами, що можуть спричиняти подовження інтервалу Q–T: азитроміцин і рокситроміцин (кларитроміцин протипоказано, оскільки це потужний інгібітор CYP 3A4).
Слід з обережністю застосовувати домперидон поєднано з потужними інгібіторами CYP 3A4, які не спричиняли подовжень інтервалу Q–T, такими як індинавір, і пацієнти потребують пильного спостереження щодо появи ознак чи симптомів небажаних реакцій.
Вищенаведений перелік є репрезентативним, але не є вичерпним.
Домрид можна поєднувати з:
- нейролептиками, дію яких він посилює;
- дофамінергічними агоністами (бромокриптином, леводопою), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудоту, блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.
Оскільки домперидон чинить прокінетичну дію на шлунок, теоретично це може впливати на всмоктування пероральних препаратів, що застосовуються поєднано, зокрема на лікарські форми пролонгованого вивільнення чи кишково-розчинні. Однак у пацієнтів, стан яких вже стабілізувався на тлі застосування дигоксину або парацетамолу, поєднане застосування домперидону не впливало на рівні цих препаратів у крові.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

симптоми. Симптомами передозування можуть бути ажитація, порушення свідомості, судоми, сонливість, дезорієнтація та екстрапірамідні реакції, особливо у дітей.
Лікування. Специфічного антидоту домперидону немає, але в разі значного передозування рекомендовано промивання шлунка протягом 1 год після прийому препарату та застосування активованого вугілля, а також пильне спостереження за самопочуттям пацієнта та підтримувальна терапія. Антихолінергічні препарати, засоби для лікування хвороби Паркінсона можуть бути ефективними для контролю екстрапірамідних реакцій.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °C.
Домрид суспензія. Після першого відкриття флакона препарат зберігати не більше 4 тиж.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ:

Додати свій

Ціни на ДОМРИД в містах України

Вінниця 85.71 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Вінниця, вул. Грибоєдова, 3, тел.: +38067213298674.99 грн./уп.

Дніпро 79.25 грн./уп.

«АПТЕКИ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ» Дніпро, вул. Сурікова, 3664.75 грн./уп.

Житомир 80.35 грн./уп.

«ЖИТОМИРЛІКИ» Житомир, вул. Київська, 47, тел.: +38050378695066.00 грн./уп.

Запоріжжя 78.87 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Запоріжжя, просп. Соборний, 6, тел.: +38063227612875.50 грн./уп.

Івано-Франківск 83.3 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Івано-Франківськ, вул. Галицька, 80Б, тел.: +38067312474473.99 грн./уп.

Київ 80.94 грн./уп.

«АПТЕКА TAS» Київ, вул. Введенська, 29/58, тел.: +38044233673261.97 грн./уп.

Кропивницький 82.04 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Кропивницький, вул. Добровольского, 22А, тел.: +38052259699874.90 грн./уп.

Луцьк 82.79 грн./уп.

«ВОЛИНЬФАРМ» Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 1868.40 грн./уп.

Львів 86.09 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Львів, вул. Стрийська, 51, тел.: +38067312478666.99 грн./уп.

Миколаїв 87.5 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Миколаїв, вул. Космонавтів, 62, тел.: +38063023166976.90 грн./уп.

Одеса 86.89 грн./уп.

«АПТЕКА АКС СОЦІАЛЬНА» Одеса, вул. Малиновського Маршала, 1/2, тел.: +38048785350662.58 грн./уп.

Полтава 81.31 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Полтава, вул. Соборності, 76, тел.: +38063186759274.50 грн./уп.

Рівне 83.75 грн./уп.

«РІВНЕЛІКИ» Рівне, вул. Міцкевича, 32, тел.: +38050375583665.00 грн./уп.

Суми 80.25 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Суми, просп. Курський, 115, тел.: +38068298689174.50 грн./уп.

Тернопіль 84.86 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Тернопіль, вул. Шептицького, 1, тел.: +38067429273774.99 грн./уп.

Ужгород 87.04 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Ужгород, вул. Минайська, 29А, тел.: +38063343175276.39 грн./уп.

Харків 81.73 грн./уп.

«АСТАРТА» Харків, вул. Полтавський шлях, 152, тел.: +38057715499464.82 грн./уп.

Херсон 88.43 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Херсон, вул. Лавренева, 12, тел.: +38067500515179.50 грн./уп.

Хмельницький 83.84 грн./уп.

«РІВНЕЛІКИ» Хмельницький, вул. Зарічанська, 24, тел.: +38050373217766.00 грн./уп.

Черкаси 85.69 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Черкаси, вул. Самійла Кішки, 189, тел.: +38067703728275.99 грн./уп.

Чернігів 80.36 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Чернігів, просп. Мира, 193, тел.: +38046225335274.50 грн./уп.

Чернівці 85.18 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Чернівці, вул. Ентузіастів, 2А, тел.: +38037290706876.39 грн./уп.

geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko