Київ
ПАНАНГІН

Панангін таблетки (Panangin tablets)

Сортування: По популярності
Фільтр
Панангін
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою блістер №60
Гедеон Ріхтер
Панангін
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою флакон №50
Гедеон Ріхтер
Ціни в Київ
Панангін інструкція із застосування
Склад

Магнію аспарагінат - 140 мг

Калію аспарагінат - 158 мг

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Іони калію і магнію як важливі внутрішньоклітинні катіони включаються в роботу ряду ферментів, у процес звʼязування макромолекул з субцелюлярними елементами і в механізм мʼязового скорочення на молекулярному рівні. Співвідношення поза- і внутрішньоклітинної концентрації іонів калію, кальцію, натрію і магнію впливає на скоротливу здатність міокарда. Аспартат як ендогенна речовина є переносником іонів калію та магнію, має виражений афінітет до клітин, його солі піддаються дисоціації лише незначною мірою. Внаслідок цього іони проникають у внутрішньоклітинний простір у вигляді комплексних сполук. Магнію аспартат та калію аспартат покращують метаболізм міокарда. Недостатній вміст калію і магнію в організмі підвищує ризик розвитку АГ, атеросклеротичного ураження коронарних судин, порушень ритму серця, патології міокарда.
Фармакокінетика.
Магній. Загальний запас іонів магнію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 24 г (1000 ммоль); більше 60% магнію припадає на кісткову тканину і близько 40% — на скелетні мʼязи та інші тканини. Близько 1% загального запасу іонів магнію в організмі знаходиться в позаклітинній рідині, переважно в сироватці крові. У здорових дорослих людей вміст магнію в сироватці крові перебуває в діапазоні 0,7‒1,10 ммоль/л.
Рекомендована норма споживання магнію з їжею для чоловіків становить 350 мг/добу, для жінок — 280 мг/добу. Потреба в магнії підвищується під час вагітності та грудного вигодовування.
Магній абсорбується зі ШКТ шляхом активного транспорту. Основним регулятором балансу магнію в організмі є нирки. 3‒5% іонізованого магнію виводиться нирками.
Збільшення об’єму сечі (наприклад при терапії високоефективними петльовими діуретиками) призводить до підвищення екскреції іонізованого магнію. Якщо абсорбція магнію в тонкому кишечнику знижується, подальша гіпомагніємія призводить до зниження його екскреції (<0,5 ммоль /добу).
Калій. Загальний запас іонів калію в організмі людини масою тіла 70 кг становить в середньому 140 г (3570 ммоль). Він дещо менший у жінок, ніж у чоловіків, і незначною мірою знижується з віком. 2% загального запасу іонів калію в організмі знаходиться поза клітинами, а решта 98% — всередині клітин.
Оптимальна норма споживання калію з їжею становить 3‒4 г (75‒100 ммоль) на добу. Основний шлях виведення калію — нирковий (близько 90% калію виводиться нирками щодня). Решта 10% виводяться через ШКТ. Таким чином, нирки відповідають за довгостроковий гомеостаз калію, а також за вміст калію в плазмі крові. У короткостроковій перспективі вміст калію в крові також регулюється обміном калію між внутрішньоклітинним і позаклітинним простором.

Показання

додаткова терапія при хронічних захворюваннях серця (при серцевій недостатності, у постінфарктний період) та порушеннях ритму серця, насамперед при шлуночкових аритміях, за рекомендацією лікаря.
Додаткова терапія при лікуванні препаратами наперстянки, за рекомендацією лікаря.
Як доповнення до дієти для підвищення рівнів магнію і калію в організмі.

Застосування

звичайна добова доза для дорослих становить 1–2 таблетки 3 рази на добу. Дозу можна підвищувати до 3 таблеток 3 рази на добу. Шлунковий сік здатний знижувати ефективність препарату, тому рекомендується приймати таблетки після їди.
Курс лікування визначає лікар.
Діти. Не рекомендується застосування препарату у дітей через недостатній досвід застосування.

Протипоказання

підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
Гостра та хронічна ниркова недостатність, хвороба Аддісона, AV-блокада III ступеня, кардіогенний шок (АТ <90 мм рт. ст.).

Побічна дія

з боку ШКТ: у разі застосування високих доз препарату може спостерігатися підвищення частоти випорожнень.
За деякими даними, можуть виникати нудота, блювання і біль в животі.

Особливості застосування

Панангін як препарат, що містить калій і магній, необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з міастенією гравіс; при станах, що можуть призводити до гіперкаліємії, таких як зниження функції нирок, гостра дегідратація, поширене пошкодження тканин, зокрема при тяжких опіках. У цієї категорії пацієнтів рекомендується регулярно визначати концентрацію електролітів у плазмі крові.
Панангін, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід призначати пацієнтам з гастродуоденальними виразками або обструкцією.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. До теперішнього часу не повідомлялося про будь-який шкідливий вплив при застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

тетрацикліни, які застосовують внутрішньо, солі заліза і натрію фторид гальмують всмоктування препарату зі ШКТ. При комбінованій терапії з вищезазначеними лікарськими засобами необхідна перерва не менше 3 год між прийомами.
Одночасне застосування препарату з калійзберігаючими діуретиками та/або інгібіторами АПФ, блокаторами β-адренорецепторів, циклоспорином, гепарином, НПЗП підвищує ризик розвитку гіперкаліємії.

Передозування

випадки передозування невідомі.
З огляду на здатність нирок виводити з організму велику кількість калію, підвищення дози препарату може призвести до гіперкаліємії, тільки якщо це повʼязано з гострим або вираженим порушенням виведення калію.
Терапевтичний індекс магнію широкий, і за відсутності ниркової недостатності тяжкі побічні ефекти виникають вкрай рідко.
Згідно з науковими даними, застосування препаратів магнію перорально може викликати незначні побічні ефекти, такі як діарея.
Високі дози препарату Панангін, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, можуть спричинити підвищення частоти випорожнень через вміст магнію.
Симптоми гіперкаліємії: загальна слабкість, парестезії, брадикардія, параліч. Надзвичайно висока концентрація калію в плазмі крові може призвести до смерті внаслідок пригнічення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця.
Симптоми гіпермагніємії: нудота, блювання, сонливість, гіпотензія, брадикардія, слабкість, невиразна мова, двоїння в очах. При дуже високих плазмових концентраціях магнію може розвинутися гіпорефлексія, параліч м’язів, зупинка дихання і зупинка серця.
У разі передозування необхідно відмінити K+-, Mg2+-аспартат і рекомендується провести симптоматичне лікування (кальцію хлорид 100 мг/хв в/в, діаліз, якщо необхідно).

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С. Препарат зберігати в недоступному для дітей місці.

Характеристики
Форма випуску
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
Умови продажу
Без рецепта
Кількість штук в упаковці
60 шт.
Реєстрація
UA/7315/01/01 від 01.08.2017
Коментарі (2)
Ю
Юлия Владимировна Топузлиева
2020-07-29T08:32:39

Стимулююча дія препаратів калію на натрійурез описана у 1935 р. (Rodan A.R., 2017). У подальших дослідженнях підтверджено, що гіпокаліемія призводить до затримки натрію та, відповідно, рідини у організмі. У одному із метааналізів (21 дослідження) було зафіксовано, що застосування високих доз калію сприяє зниженню АТ та серцево-судинного ризику (вирогідності розвитку несприятливих побічних реакцій з боку серцево-судинної системи, включаючи інфаркт міокарду) (Rodan A.R., 2017). У іншому дослідженні підтверджується, що недостатність калію сприяє розвитку АГ (Whelton P.K. 1997). У той же час, традиційна у європейських країнах їжа характеризується високим вмістом натрію та низьким — калію (Rodan A.R., 2017). Магній інший дуже важливий для підтримання гомеостазу у організмі мінерал. Він є кофактором більш ніж 300 ферментних реакцій та відіграє важливу роль у метаболізмі АТФ. Він також необхідний для синтезу РНК та ДНК, регуляції АТ, нервово-м’язевої провідності (Gröber U. et al., 2015). Панангін містить аспарагінат калію та магнію і може застосовуватись як для корекції дефіциту даних макроелементів, так і у якості додаткового препарату у лікуванні різних хронічних захворювань серцево-судинної системи.

Ф
Филипп Александрович Бекало
2020-08-05T11:44:40

Калій та магній – два ключових мінерали, які забезпечують велику кількість функцій, пов’язаних із підтриманням та передачею потенціалу на міжклітинному рівні. Вони надходять з їжею, причому засвоюються дуже добре – наприклад, для калію ступінь засвоєння складає близько 90% від того, що надійшов із їжею. Вміст калію у різних рідинах організму (кров, міжклітинна або внутрішньоклітинна рідина) дуже важливий для практичної медицини, особливо у кардіології, оскільки калій виступає антагоністом натрію в механізмах підтримання судинного тонусу: він дозволяє знизити АТ, як систолічний, так і діастолічний, навіть в умовах гіпернатріемії. У нормі калій виводиться з організму в складі сечі та поту, однак патологічні його втрати можуть бути пов’язані з блюванням та діареєю при інфекційних захворюваннях, а також із вживанням алкоголю, кави та діуретиків. Магній же виступає в ролі регулятора, який підтримує належний рівень калію в клітинах (Вдовиченко В.П., 2016).

У Панангіні калій та магній представлені у вигляді солей аспарагінової кислоти, яка проникає у внутрішньоклітинний простір та включається у процеси проміжного обміну речовин. Завдяки широкому терапевтичному діапазону магнію та здатності нирок виводити з організму надлишок калію, препарат має широкий спектр застосування.