Все аптеки Украины
Киев (адрес не указан)

АЦЦ® гарячий напій мед лимон 200 мг (ACC® hot solution honey lemon 200 mg) ATC-класифікація

  • Інструкція
  • Ціни
  • Карта
  • Аналоги
  • Діагнози
АЦЦ<sup>&reg;</sup> гарячий напій мед лимон <I>200 мг</I> (ACC<sup>&reg;</sup> hot solution honey lemon <I>200 mg</I>)
Форма випуску
Порошок для орального розчину
Дозування
200 мг
Кількість штук в упаковці
20 шт.
Виробник
Сертифікат
UA/6568/02/02 від 30.05.2019
Міжнародна назва

АЦЦ гарячий напій мед лимон 200 мг інструкція із застосування

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Ацетилцистеїн (АЦЦ) — муколітичний, відхаркувальний засіб, який застосовують для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїн. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що приводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та зменшення в’язкості слизу і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння.
Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв’язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, їх знешкодженням. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону — важливого фактора внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів екзогенного та ендогенного походження, але й від ряду цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати його при передозуванні парацетамолу.
Фармакокінетика. Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму у печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — близько 10%. Cmax у плазмі крові досягається через 1–3 год після прийому. Зв’язування з білками плазми крові — близько 50%. Ацетилцистеїн виділяється нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).
T½ визначається головним чином швидкою біотрансформацією у печінці і становить близько 1 год. У разі зниження функції печінки T½ подовжується до 8 год.

Показання АЦЦ гарячий напій мед лимон 200 мг

лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що потребують зменшення в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.

Застосування АЦЦ гарячий напій мед лимон 200 мг

дорослим і дітям віком від 14 років призначати по 400–600 мг ацетилцистеїну на добу, розподілені на 1–3  прийоми.
Дітям віком 6–14 років призначати по 400–600 мг/добу, розподілені на 2–3 прийоми.
Дітям віком 2–6 років призначати по 200–400 мг/добу, розподілені на 2 прийоми.
Препарат рекомендується приймати після їди. Вміст пакетика розчинити при помішуванні в ½ склянки холодної води, потім додати гарячу, але не киплячу воду до повної склянки. Перемішати та випити рідину якнайшвидше після її охолодження до прийнятної температури. Послідовність розчинення порошку (спочатку додається холодна вода, а потім гаряча) не має змінюватися. Додаткове вживання рідини посилює муколітичний ефект препарату.
Термін лікування хронічних захворювань визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання. При гострих неускладнених захворюваннях ацетилцистеїн застосовувати 4–5 днів.
Діти. Застосовувати у дітей віком від 2 років.

Протипоказання

підвищена чутливість до ацетилцистеїну або інших компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення БА.

Побічна дія

для опису частоти побічних ефектів використовують таку класифікацію: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000).
З боку серцево-судинної системи: нечасто — тахікардія, артеріальна гіпотензія.
З боку нервової системи: нечасто — головний біль.
З боку шкіри: нечасто — алергічні реакції (свербіж, кропив’янка, екзантема, екзема, висип, ангіоневротичний набряк).
З боку органа слуху: нечасто — дзвін у вухах.
З боку дихальної системи: рідко — диспное, бронхоспазм (переважно у пацієнтів із гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється з БА), ринорея.
З боку травного тракту: нечасто — печія, диспепсія, стоматит, абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, неприємний запах з рота.
Загальні розлади: нечасто — лихоманка.
Повідомляли про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лайєлла). При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомляли про виникнення кровотеч, що найчастіше були пов’язані з розвитком реакцій гіперчутливості. Спостерігалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження цьому немає. Дуже рідко повідомляли про набряк Квінке, набряк обличчя, випадки анемії, геморагії, анафілактичні реакції або навіть анафілактичний шок.

Особливості застосування

є окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лайєлла) при прийомі ацетилцистеїну, тому в разі виникнення змін з боку шкіри або слизових оболонок слід негайно припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем щодо подальшого його прийому.
Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо в разі одночасного прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.
Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам із непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).
Слід з обережністю призначати ацетилцистеїн хворим на БА через можливий розвиток бронхоспазму. При висипанні вмісту пакетика у посуд під час приготування розчину порошок може потрапляти у повітря та подразнювати слизову оболонку носа, внаслідок чого може виникнути рефлекторний бронхоспазм. У разі виникнення бронхоспазму лікування ацетилцистеїном слід негайно припинити.
Пацієнтам із захворюваннями печінки або нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю для уникнення накопичення азотовмісних речовин в організмі.
Застосування ацетилцистеїну, головним чином на початку лікування, може спричинити розрідження бронхіального секрету і збільшити його об’єм, особливо у дітей віком до 2 років. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.
Препарат містить сахарозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, дефіцитом сахарази-ізомальтази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Інформація для хворих на цукровий діабет. 1 пакетик порошку (200 мг ацетилцистеїну) містить 2,5 г сахарози (0,21 хлібних одиниць).
Застосування у період вагітності або годування грудьми. У період вагітності або годування грудьми застосування ацетилцистеїну можливе тільки в разі, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

дослідження взаємодії проводили тільки за участю дорослих.
Застосування разом із ацетилцистеїном протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через зменшення вираженості кашльового рефлексу.
При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів повинен становити не менше ніж 2 год. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.
Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.
Не рекомендується розчиняти ацетилцистеїн в одній склянці з іншими препаратами.
При одночасному прийомі нітрогліцерину та ацетилцистеїну виявлені значна артеріальна гіпотензія і значне розширення скроневої артерії. При необхідності одночасного застосування нітрогліцерину та ацетилцистеїну у пацієнтів слід контролювати артеріальну гіпотензію, яка може мати тяжкий характер, також слід попередити пацієнтів про можливість виникнення головного болю.
Ацетилцистеїн зменшує вираженість гепатотоксичної дії парацетамолу.
Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.
Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.
Під час контакту з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.
Вплив на лабораторні дослідження. Ацетилцистеїн може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та визначення кетонових тіл у сечі.

Передозування

немає даних про випадки передозування при пероральному застосуванні ацетилцистеїну.
Добровольці приймали 11,6 г ацетилцистеїну на добу протягом 3 міс без виникнення будь-яких серйозних побічних ефектів. Пероральні дози до 500 мг ацетилцистеїну/кг маси тіла/добу переносилися без жодних симптомів інтоксикації.
Симптоми: нудота, блювання, діарея. Для дітей є ризик гіперсекреції.
Терапія: лікування симптоматичне.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.