• Кабинет
  • ГЛЮКОЗА (GLUCOSUM)

    Склад і форма випуску

    розчин для ін'єкцій 40 % ампула 10 мл, № 10Ціни в аптеках
    розчин для ін'єкцій 40 % ампула 20 мл, № 10Ціни в аптеках
    Декстроза
    40 %
    № UA/6525/01/01 від 13.05.2017
    C За рецептом

    Фармакологічні властивості

    фармакодинаміка.

    Глюкоза забезпечує субстратне поповнення енерговитрат. При введенні у вену гіпертонічних розчинів підвищується внутрішньосудинний осмотичний тиск, посилюється надходження рідини із тканин у кров, прискорюються процеси обміну речовин, покращується антитоксична функція печінки, посилюється скорочувальна діяльність серцевого м’яза, збільшується діурез. При введенні гіпертонічного розчину глюкози посилюються окислювально-відновні процеси, активується відкладення глікогену в печінці.

    Фармакокінетика.

    Після внутрішньовенного введення глюкоза з током крові надходить до органів і тканин, де включається у процеси метаболізму. Запаси глюкози відкладаються у клітинах багатьох тканин у вигляді глікогену. Вступаючи у процес гліколізу, глюкоза метаболізується до пірувату або лактату, в аеробних умовах піруват повністю метаболізується до вуглекислого газу і води з утворенням енергії у формі АТФ. Кінцеві продукти повного окислення глюкози виділяються легенями і нирками.

    Показання ГЛЮКОЗА

    гіпоглікемія.

    Застосування ГЛЮКОЗА

    розчин Глюкози 40% вводити внутрішньовенно (дуже повільно), дорослим – по 20-40-50 мл на введення. При необхідності вводити краплинно, зі швидкістю до 30 крапель/хв (1,5 мл/кг/год). Доза для дорослих при внутрішньовенному краплинному введенні – до 300 мл на добу. Максимальна добова доза для дорослих – 15 мл/кг, але не більше 1000 мл на добу.

    Протипоказання

    розчин глюкози 40% протипоказано застосовувати у пацієнтів із:

    – внутрішньочерепними та внутрішньоспінальними крововиливами, ішемічним інсультом, за винятком станів, які пов’язані з гіпоглікемією;

    – тяжкою дегідратацією, включаючи алкогольний делірій;

    – гіперчутливістю до глюкози та до інших складових препарату, відомою алергією на кукурудзу та її продукти;

    – станами, що супроводжуються гіперглікемією, у тому числі при цукровому діабеті;

    – анурією.

    Препарат не вводити одночасно з препаратами крові.

    Побічна дія

    з боку ендокринної системи та метаболізму: гіперглікемія, гіпокаліємія, гіпофосфатемія, гіпомагніємія, ацидоз.

    З боку шлунково-кишкового тракту: полідипсія, нудота.

    З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: алергічні реакції, включаючи підвищення температури тіла, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, шок.

    З боку нирок та сечовивідних шляхів: поліурія, глюкозурія.

    Загальні реакції організму: порушення водно-електролітного обміну.

    Введення глюкози на тлі недостатності тіаміну (вітаміну В1), у тому числі у хворих з алкогольним делірієм, може спровокувати розвиток дефіцитних станів, наприклад, енцефалопатії Верніке. У хворих з тяжкою недостатністю харчування можливе виникнення затримки натрію, набряків, набряку легень, застійної серцевої недостатності.

    Реакції у місці введення: зміни у місці введення, включаючи біль у місці введення, подразнення вен, флебіт, венозний тромбоз.

    У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати допомогу. Розчин, який залишився, слід зберігати для проведення наступного аналізу.

    Особливості застосування

    розчини глюкози слід використовувати з обережністю пацієнтам з порушенням толерантності до вуглеводів будь-якого походження, тяжкою недостатністю харчування, дефіцитом тіаміну, гіпофосфатемією, гемодилюцією, сепсисом, травмою, шоком, метаболічним ацидозом або важким зневодненням.

    Проводити моніторинг водно-електролітного балансу та рівня глюкози в сироватці крові.

    При тривалому внутрішньовенному застосуванні препарату необхідний контроль рівня цукру в крові. Для кращого засвоєння глюкози при нормоглікемічних станах введення препарату бажано поєднувати із призначенням (підшкірно) інсуліну короткої дії з розрахунку 1 ОД на 4-5 г глюкози (сухої речовини).

    Протипоказано призначати препарат у гострий період тяжкої черепно-мозкової травми, при гострому порушенні мозкового кровообігу, оскільки препарат може збільшувати ушкодження структур мозку і погіршувати перебіг захворювання (за винятком випадків корекції гіпоглікемії).

    Введення розчину 40% глюкози з інсуліном або без може використовуватися для корекції гіперкаліємії при нирковій недостатності.

    При гіпокаліємії введення препарату необхідно поєднувати одночасно з корекцією дефіциту калію через небезпеку посилення гіпокаліємії; при гіпотонічній дегідратації – одночасно з введенням гіпертонічних сольових розчинів.

    Не застосовувати розчин підшкірно та внутрішньом’язово.

    Вміст ампули може бути використаний лише для одного пацієнта, після порушення герметичності ампули невикористану частину вмісту ампули слід утилізувати.

    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Застосування препарату вагітним жінкам із нормоглікемією може спричинити гіперглікемію плода, викликати в нього метаболічний ацидоз. Останнє важливо враховувати, особливо коли дистрес плода або гіпоксія вже зумовлені іншими перинатальними факторами.

    Внутрішньовенне введення глюкози матері під час пологів може впливати на внутрішньоутробне продукування інсуліну, з ризиком розвитку гіперглікемії плода і метаболічного ацидозу, або ж гіпоглікемії у новонародженого внаслідок «феномена рикошету».

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

    Не вивчалась.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами

    тіазидні діуретики та фуросемід. Під впливом цих препаратів толерантність до глюкози знижується.

    Інсулін сприяє потраплянню глюкози у периферичні тканини, стимулює утворення глікогену, синтез білків та жирних кислот.

    Піразинамід. Розчин глюкози зменшує токсичний вплив піразинаміду на печінку.

    Препарати наперстянки. Введення великого об’єму розчину глюкози сприяє розвитку гіпокаліємії, що підвищує токсичність у разі одночасно застосованих препаратів наперстянки.

    Несумісність.

    Глюкоза несумісна в розчинах з амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, варфарином, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанокобаламіном.

    Не слід вводити в одному шприці з гексаметилентетраміном, тому що глюкоза є сильним окислювачем. Не рекомендується змішувати в одному шприці з лужними розчинами: із загальними анестетиками і снодійними, тому що знижується їх активність, розчинами алкалоїдів; інактивує стрептоміцин, знижує ефективність ністатину.

    Передозування

    симптоми. При передозуванні препарату розвивається гіперглікемія, глюкозурія, підвищення осмотичного тиску крові (аж до розвитку гіперглікемічної гіперосмолярної коми), порушення водно-електролітної рівноваги.

    Лікування. Препарат необхідно відмінити та призначити інсулін із розрахунку 1 ОД на кожні 0,45-0,9 ммоль глюкози крові до досягнення рівня глюкози крові 9 ммоль/л. Рівень глюкози слід знижувати поступово. Одночасно з призначенням інсуліну необхідно проводити інфузію збалансованих сольових розчинів. У разі необхідності призначити симптоматичне лікування.

    Умови зберігання

    при температурі не вище 25 °С.

    Зберігати в недоступному для дітей місці.

    Актуальна інформація

    Препарат Глюкоза (INN ― декстроза) розчин для ін’єкцій, згідно з класифікацією рідин за Ю.І. Фещенко та М.І. Гуменюком (Фещенко Ю.І., Гуменюк М.І., 2008) належить до препаратів парентерального живлення, розчинників для введення інших препаратів та кристалоїдів. Це одна з найпоширеніших рідин для в/в введення. У нашій країні вона випускається у вигляді 5, 10 та 40% розчинів, кожен з яких має свої особливості застосування. Під час введення 40% розчину глюкози збільшується надходження рідини до кровоносного русла з тканин організму, що призводить до підвищення осмотичного тиску в судинах, також глюкоза слугує енергетичним субстратом, при її введенні відбувається активація процесів детоксикації в печінці, прискорюються обмінні процеси в тканинах.

    Роль глюкози в організмі

    Глюкоза ― це важливе джерело енергії в організмі. Під час розщеплення 1 г глюкози виділяється 3,4 ккал, відповідно, при введенні 100 мл 40% розчину глюкози ― 136 ккал. Проведення інфузійної терапії 5% глюкозою в об’ємі 3 л дозволяє уникнути розщеплення ендогенного білка в умовах порушеного ентерального харчування. З огляду на цей факт глюкоза може застосовуватись для парентерального харчування (Шлапак І.П. та співавт., 2013).

    Глюкоза є моносахаридом. Оскільки в природі існує лише її D-ізомер, в англомовній літературі прийнята назва «декстроза».

    В організмі людини джерелом глюкози є їжа, що містить вуглеводи. Також глюкоза може утворюватися в організмі за допомогою процесів глюконеогенезу та глікогенолізу.

    Глюконеогенез ― це синтез глюкози з невуглеводних сполук, наприклад, молочної та піровиноградної кислот, амінокислот (аланін, аргінін та цистеїн). Глюконеогенез ― це перш за все біохімічний процес, який спрямований на підтримання нормального рівня глюкози в крові в разі недостатності її надходження з їжею та виснаженні запасів глікогену в печінці. Саме цей механізм пояснює, чому в/в введення розчинів глюкози попереджає катаболізм ендогенних білків. Глікогеноліз ― це біохімічний процес утворення глюкози шляхом ферментативного розщеплення глікогену печінки (депо глікогену ― печінка, м’язи) (Губський Ю.І., 2000).

    Після надходження глюкози в організм, з кров’ю вона потрапляє в різні тканини, у тому числі по ворітній вені до печінки. Більша частина глюкози фосфорилюється з утворенням глюкозо-6-фосфату (Г6Ф). Цей механізм ― швидке фосфорилювання та затримка в печінці ― не дозволяє значно підвищуватися рівню глюкози в крові (фосфорильована глюкоза не виходить з клітин у кров, оскільки клітинні мембрани є для неї непроникними) (Губський Ю.І., 2000). Цей ключовий проміжний продукт вуглеводного обміну піддається подальшим перетворенням. Під дією ферменту глюкозо-6-фосфатази Г6Ф може розпадатися до глюкози, що слугує одним з механізмів підтримання нормальної концентрації глюкози (Гонський Я.І., Максимчук Т.П., 2001).

    Г6Ф може розщеплюватися за допомогою ланки аеробних ферментативних реакцій до СО2 та Н2О із вивільненням енергії (з утворенням у якості проміжних продуктів пірувату та ацетіл-КоА). При анаеробному гліколізі в якості кінцевого продукту утворюється лактат. Так, при повному розщепленні 1 моль глюкози за допомогою аеробного гліколізу утворюється 38 моль АТФ, у той же час як при анаеробному ― лише 2 моль АТФ. Близько 1/3 глюкози окислюється в печінці пентозофосфатним шляхом з утворенням відновленого НАДФН та пентозофосфатів, необхідних для синтезу нуклеотидів (Губський Ю.І., 2000).

    Клітини головного мозку не мають інсулінових рецепторів, тобто є інсулінонезалежними; глюкоза до них надходить шляхом простої дифузії. За 1 хв тканиною головного мозку окислюється близько 75 мг глюкози, цей процес супроводжується утворенням АТФ шляхом окислювального фосфорилювання. Гіпоглікемія ж призводить до значних, інколи необоротних пошкоджень головного мозку (Губський Ю.І., 2000). Вода та вуглекислий газ є кінцевими продуктами метаболізму глюкози. Вони виділяються нирками та легенями.

    Метаболізм глюкози в організмі регулюється кількома гормонами: інсулін знижує концентрацію глюкози у крові, а глюкагон, гормон росту, аденокортикотропін, глюкокортикоїди, тиреотропний гормон та тироксин ― підвищують її концентрацію (Гонський Я.І., Максимчук Т.П., 2001).

    Особливості застосування розчинів Глюкози

    Існують деякі особливості фармакокінетики розчинів Глюкози.

    При в/в введенні декстроза (бере участь у підтриманні тонічності плазми крові) швидко покидає кровоносне русло та переходить у інтерстицій. Вода в подальшому надходить до клітин, а частково залишається в міжклітинному просторі, таким чином створюються умови для виникнення набряків при великих об’ємах інфузій. Лише близько 10% введеного розчину циркулює в плазмі крові та збільшує її об’єм (Шлапак І.П. та співавт., 2013). Відповідно, 5% розчин Глюкози не є оптимальним препаратом для терапії гіповолемії та пов’язаної з нею олігоурії. Неконтрольоване ж застосування розчинів Глюкози може приводити до затримки рідини в тканинах.

    Також швидке введення великого об’єму розчину декстрози може призвести до тяжкої гіпонатріємії (Шлапак І.П. та співавт., 2013).

    Існують також певні обмеження при застосуванні даної речовини. Це можливість розвитку клітинної дегідратації, особливо при застосуванні препарату в розчинах у концентрації 10% та вище. Також можливо збільшення продукції СО2 та лактату, посилення ішемічного пошкодження тканин за рахунок розвитку набряку, особливо головного мозку. Сьогодні в інтенсивній терапії відмовилися від рутинного застосування декстрози для відновлення ОЦК у тяжкохворих пацієнтів (Шлапак І.П. та співавт., 2013).

    Відповідно до сучасних поглядів показаннями для інфузії розчинів Глюкози є гіпоглікемія, дегідратація, наприклад при діареї та блюванні, особливо гіпертонічна, гіпертермія. Введення розчинів Глюкози показане при деяких отруєннях (наприклад наркотичними речовинами, ціанідами, аніліном, фосгеном), окрім того, у якості розчинника для деяких лікарських речовин (пентофлоксацин, аміодарон ) (Шлапак І.П. та співавт., 2013).

    Необхідно також пам’ятати, що кількість декстрози, введеної в організм хворого, не має перевищувати 5г/кг маси тіла на добу. Оптимальною вважається доза 2–4 г/кг маси тіла хворого. А швидкість введення не повинна перевищувати 0,5 г/кг маси тіла на годину.

    У медичній практиці застосовуються розчини декстрози різної концентрації, вони відрізняються концентрацією самої декстрози та, відповідно, осмолярністю (чим вищою є концентрація вуглеводу, тим вища осмолярність). Осмолярність 40% розчину Глюкози становить 2224 мосм/л. Із підвищенням останньої проявляються нові властивості розчинів глюкози. Так, під час введення концентрованих розчинів підвищується осмотичний тиск крові та посилюється відтік рідини з тканин до кровоносного русла. При перевищенні «ниркового порогу» декстроза починає виділятися із сечею, а також збільшується діурез (Шлапак І.П. та співавт., 2013).

    Вважається, що застосування розчину декстрози призводить до збільшення скоротливої здатності міокарду (Sodi-Pallares D. et al., 1962).

    У ряді досліджень було встановлено, що введення декстрози стимулює інсуліноутворення та інгібує ліполіз (Freeman J.B. et al., 1975).

    Застосування розчинів декстрози у новонароджених

    Недоношеність та низька маса тіла при народженні дитини є причиною 29% від загальної кількості смертей новонароджених у світі, а гіпоглікемія є одним з основних ускладнень недоношеності (Kutamba E. et al., 2014). Відповідно до отриманих даних, гіпоглікемія розвивається у 1–5 новонароджених із 1000, а ризик її розвитку є найбільш високим у недоношених дітей. За даними деяких досліджень, проведених у країнах, що розвиваються, частота гіпоглікемії серед недоношених новонароджених становить 34–36% (Kutamba E. et al., 2014). Серед заходів профілактики гіпоглікемії ВОЗ рекомендує ранній початок грудного вигодовування (перша година) як найбільш ефективний метод профілактики гіпоглікемії у новонароджених. Проте там, де ентеральне харчування є неможливим, ВОЗ рекомендує застосування розчинів декстрози, віддаючи при цьому перевагу їх інфузійному введенню. Це пов’язано з тим фактом, що під час болюсного введення швидкість її проникнення у кров перевищує здатність клітин організму утилізувати глюкозу. Надлишок декстрози стимулює β-клітини підшлункової залози до секреції інсуліну, та з кожним наступним болюсом він знижує поріг вивільнення інсуліну, але також інгібує вивільнення глюкагону, що призводить до гіперінсулінізму, який у підсумку викликає гіпоглікемію. У той же час рекомендується контроль глікемії у новонароджених, які отримують інфузії декстрози, оскільки гіперглікемія також зумовлює підвищення смертності недоношених немовлят (Kutamba E. et al., 2014).

    Гіперглікемія також може негативно впливати на новонароджених. Несприятливі клінічні наслідки, пов’язані з гіперглікемією новонароджених, включають внутрішньошлуночкові крововиливи, ретинопатію новонароджених, некротичний ентероколіт, бронхолегеневу дисплазію, порушення імунітету, сповільнене загоєння ран, пошкодження нирок та лактоацидоз нейронів (Duckrow R.B. et al., 1987; Hays S.P. et al., 2006; Heimann K. et al., 2007; Sinclair J.C. et al., 2011).

    Глюкоза для корекції кетоацидозу

    Одним із серйозних метаболічних порушень є алкогольний кетоацидоз. Його усунення спрямоване на корекцію метаболічних порушень: поповнення дефіциту ОЦК, дисбалансу електролітів, дисглікемії та ацидозу. Інфузії сольових розчинів та декстрози є високоефективними методами лікування. Введення розчинів, що містять декстрозу, пацієнтам із гіпоглікемією і навіть нормоглікемією призводить до більш швидкої корекції ацидозу, ніж при застосуванні одного фізіологічного розчину (Chandrasekara H. et al., 2014).

    Інфузії декстрози показані при лікуванні діабетичного кетоацидозу для забезпечення організму енергетичним субстратом і зменшення утворення кетонових тіл (Kempegowda P. et al., 2017).

    Застосування 40% розчину Глюкози при гіпоглікемії

    Гіпоглікемічна кома ― це одне із життєзагрозливих гострих ускладнень цукрового діабету (ЦД). Її розвиток пов’язаний з невідповідністю між введенням лікарського засобу, що застосовується для лікування цукрового діабету, та вжитою їжею та/або фізичним навантаженням. Спровокувати розвиток гіпоглікемії може надлишковий прийом як інсуліну, так і таблетованих цукрознижувальних препаратів. Факторами ризику гіпоглікемії також є тяжкі порушення функції печінки/нирок, наднирників, прийом алкоголю (Жердьова Н.М., 2017). Внаслідок різкого зниження концентрації глюкози в крові розвиваються порушення свідомості та її втрата з подальшим розвитком коми. За деякими даними, гіпоглікемічна кома посідає третє місце за частотою серед ком, виявлених на догоспітальному етапі (Торшхоева Х.М. и соавт., 2003).

    Клінічними проявами гіпоглікемії є головний біль, сонливість, гіпотермія, апатія. Пацієнт може скаржитися на порушення гостроти зору, відчуття немотивованої тривоги, голоду, зниження концентрації уваги. Можуть відмічатися порушення мови та неадекватні дії. Також можливі нудота, дратівливість, збудження. У нетипових ситуаціях пацієнт веде себе агресивно або, навпаки, може стати плаксивим, відмічають скарги на безсоння. Під час огляду виявляються тахікардія, підвищене потовиділення, тремор кінцівок, розширення зіниць, блідість шкіри. У разі якщо допомогу не буде надано на цьому етапі, у пацієнта з’являються патологічні рефлекси, тонічні та клонічні судоми, розвивається кома. У той же час гіпоглікемія може бути асимптомною та виявити її не вдається аж до розвитку коми (Жердьова Н.М., 2017).

    Найдоступнішим препаратом для догоспітального надання допомоги при гіпоглікемії залишається введення 40% розчину Глюкози в/в болюсно. Вводиться препарат у дозі 0,2 мл/кг маси тіла хворого. Після відновлення свідомості можливим є перехід на пероральні легкозасвоювані вуглеводи. У разі збереження порушень свідомості повторюють введення 40% Глюкози до 5 мл/кг маси тіла хворого. Якщо ж судоми та/або порушення свідомості зберігаються, хворому продовжують вводити вже 5% розчин глюкози під час його транспортування до стаціонару (Устінов О.В., 2015).

    Висновки

    Глюкоза є енергетичним субстратом в організмі. При в/в введенні вона сприяє активізації метаболічних процесів, покращує антитоксичну функцію печінки, сприяє збільшенню діурезу, розширенню судин. Також введення препарату Глюкоза посилює скоротливу здатність міокарду. Введення декстрози знижує утворення кетонових тіл та катаболізм білку. Розчини декстрози різної концентрації мають різні показання до застосування. Так, основним показанням до застосування 40% розчину Глюкози є гіпоглікемічні стани та розвиток гіпоглікемічної коми.

    Діагнози, при яких застосовують ГЛЮКОЗА

    Дата додавання: 08.07.2020 р.
    © Компендиум 2018

    Рекомендовані аналоги ГЛЮКОЗА:

    Інструкція

    Ціни на ГЛЮКОЗА в містах України

    Вінниця 61.54 грн./уп.

    «РАДУГА ЗДОРОВ'Я» Вінниця, вул. Пирогова, 348, тел.: +38043260171357.43 грн./уп.

    Дніпро 61.5 грн./уп.

    «АПТЕКА НА ТІТОВА» Дніпро, вул. Тітова, 27, тел.: +38096501056256.50 грн./уп.

    Житомир 64.52 грн./уп.

    «РЕЦЕПТИ ЗДОРОВ'Я» Житомир, вул. Небесної Сотні, 3, тел.: +38041222055964.00 грн./уп.

    Запоріжжя 57.74 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Запоріжжя, вул. Істоміна, 4, тел.: +38063337319853.97 грн./уп.

    Івано-Франківск 59.24 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Івано-Франківськ, вул. Федьковича, 7Б, тел.: +38067213298758.50 грн./уп.

    Київ 61.54 грн./уп.

    «РЕЦЕПТИ ЗДОРОВ'Я» Київ, вул. Головко Андрея, 4, тел.: +38044275644852.40 грн./уп.

    Кропивницький 61.13 грн./уп.

    «ІНКОПМАРК МЕДСЕРВІС» Кропивницький, вул. Вокзальна, 31, тел.: +38052227234054.70 грн./уп.

    Луцьк 57.24 грн./уп.

    «ВОЛИНЬФАРМ» Луцьк, вул. Гордіюк, 47, тел.: +38033271378754.19 грн./уп.

    Львів 64.25 грн./уп.

    «РОЗМАРИН» Львів, вул. Патона, 3164.25 грн./уп.

    Миколаїв 62.22 грн./уп.

    «ПОЛІМЕД» Миколаїв, вул. Велика Морська, 70/355.66 грн./уп.

    Одеса 61.53 грн./уп.

    «ПОЛІМЕД» Одеса, вул. Єкатерининська, 14, тел.: +38048232442350.03 грн./уп.

    Полтава 64.38 грн./уп.

    «АПТЕКИ УКРАЇНИ» Полтава, вул. Гончара Олеся, 27А, тел.: +38095343070763.89 грн./уп.

    Рівне 57.46 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Рівне, вул. Петлюри, 19, тел.: +38036263449753.95 грн./уп.

    Суми 57.5 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Суми, вул. Харківська, 12, тел.: +38054263505557.50 грн./уп.

    Тернопіль 62.21 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Тернопіль, вул. Пирогова, 16Б, тел.: +38067240449460.19 грн./уп.

    Ужгород 61.5 грн./уп.

    «ПРЕВЕНШН» Ужгород, вул. Богомольца, 22, тел.: +38080030206061.50 грн./уп.

    Харків 60.31 грн./уп.

    «СІМЕЙНА АПТЕКА» Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 84, тел.: +38057341621851.04 грн./уп.

    Херсон 62.66 грн./уп.

    «ФАРМАЦИЯ» Херсон, просп. Ушакова, 35А56.50 грн./уп.

    Хмельницький 60.96 грн./уп.

    «РІВНЕЛІКИ» Хмельницький, вул. Купріна, 59, тел.: +38050378779155.90 грн./уп.

    Черкаси 57.8 грн./уп.

    «АПТЕКА 03» Черкаси, вул. Чіковані, 23/1, тел.: +38047264467844.00 грн./уп.

    Чернігів 69.25 грн./уп.

    «АПТЕКА 180» Чернігів, вул. Шевченка, 114, тел.: +38046269362768.60 грн./уп.

    Чернівці 60.99 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Чернівці, вул. Мусоргського, 2, тел.: +38067771389256.50 грн./уп.

    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko