0
UA | RU

Вокара® (Vocara®)

Склад і форма випуску

РечовинаКількість
Salvia D17 мл/100 мл
Belladonna D610 мл/100 мл
Phytolacca D610 мл/100 мл
Lachesis D1210 мл/100 мл
Mercurius solubilis Hahnemanni D1210 мл/100 мл
Допоміжні речовини: етанол 43%.
№ UA/6410/01/01 від 20.03.2017
РечовинаКількість
Salvia D17 мл/100 мл
Belladonna D610 мл/100 мл
Phytolacca D610 мл/100 мл
Lachesis D1210 мл/100 мл
Mercurius solubilis Hahnemanni D1210 мл/100 мл
Допоміжні речовини: етанол 43%.
№ UA/6410/01/01 від 20.03.2017

Фармакологічні властивості

препарат чинить виражену місцеву та загальну протизапальну дію.

При ангіні, скарлатині, хронічному тонзиліті дія препарату спрямована на усунення симптомів захворювання. Запобігає хронізації запального процесу та виникненню загострень.

Зменшує гіперемію та набряк піднебінних мигдаликів, прискорює очищення поверхні та лакун від нальоту та гною, знижує небезпеку розвитку гнійно-некротичних ускладнень, сприяє усуненню вогнища хронічної інтоксикації.

Сприяє усуненню проявів інтоксикації внаслідок інфекції: підвищеної температури тіла з ознобом, периферичним спазмом судин та порушенням мікроциркуляції, відчуттям розбитості у тілі, болем у м’язах, астенією.

Імуномодулююча дія сприяє усуненню регіонарних лімфаденопатій та лімфаденітів при захворюваннях ротоглотки та ЛОР-органів.

Зменшує прояви, що супроводжують скарлатину, у тому числі імунопатологічні (лімфаденопатія, капіляротоксикоз, міокардит).

При фарингіті, ларингіті, трахеїті зменшує запалення, нав’язливий кашель та біль у горлі, сприяє відновленню структури та функції слизової оболонки. Зменшує ларингоспазм, полегшує дихання.

При лікуванні стоматиту, гінгівіту зменшує почервоніння та набряк слизової оболонки, больовий синдром, прискорює загоєння афт.

Показання Вокара

лікування запальних захворювань ротоглотки: ангін (у тому числі Венсана — Плаута), хронічного тонзиліту, фарингітів, ларингітів, стоматитів, гінгівітів, зокрема з явищами регіонарної лімфаденопатії та лімфаденіту.

Застосування Вокара

дорослі та діти віком від 12 років: по 10 крапель препарату у чистому вигляді або розведеного в 1 столовій ложці води;

діти віком 5–12 років: по 5–7 крапель препарату, розведених в 1 столовій ложці води;

діти віком 1–4 років: по 1–4 краплі препарату, розведених в 1 столовій ложці води.

Приймати препарат 3 рази на добу.

На початку лікування, а також у випадках, що вимагають швидкого зменшення вираженості симптомів, можливий прийом препарату кожні півгодини-годину до 8 разів на добу до покращання стану, але не більше 3 діб, після чого застосовувати 3 рази на добу.

Для досягнення максимального ефекту рекомендується приймати Вокару у проміжках між прийомами їжі (за 30 хв до або через 1 год після їди). Для посилення ефективності рекомендується потримати препарат деякий час у роті перед проковтуванням.

Курс лікування при гострих захворюваннях триває до повного одужання. При лікуванні загострень хронічних хвороб рекомендований курс лікування — 6 тиж.

При лікуванні хронічного тонзиліту рекомендований протирецидивний курс лікування — по 6 тиж 2 рази на рік з метою запобігання загостренню хвороби.

Протипоказання

підвищена чутливість до діючих речовин або допоміжної речовини препарату.

Побічна дія

можливе виникнення алергічних реакцій, включаючи висип, свербіж, кропив’янку. Після прийому препарату можливе підвищення салівації. У такому разі застосування препарату слід припинити.

Особливості застосування

Вокара, краплі оральні не слід застосовувати у пацієнтів з алкогольною залежністю, оскільки в одній дозі препарату (5/10 крапель) міститься 80/160 мг спирту.

Вміст спирту повинен враховуватися також при застосуванні препарату у вагітних, жінок, які годують грудьми, дітей та пацієнтів з високим ризиком захворювань печінки або нападів епілепсії.

Вокара, краплі оральні, містить сліди лактози моногідрату (<10 мг на максимальну добову дозу). Ця кількість не становить ризику для пацієнтів із непереносимістю лактози. Пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні приймати цей препарат.

На початку лікування препаратом можуть тимчасово загострюватися наявні симптоми захворювання (первинна реакція). Така реакція зазвичай не є шкідливою. Якщо симптоми не зникають, застосування препарату слід припинити. Після зникнення первинної реакції препарат можна застосовувати знову. При повторному загостренні симптомів застосування препарату має бути припинене.

При погіршенні симптомів, або у разі, якщо покращення не настає після 7 днів лікування, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Довготривале лікування гомеопатичними лікарськими засобами повинно контролюватися лікарем з досвідом застосування гомеопатичних препаратів, оскільки можуть виникнути симптоми, які не вказані в інструкції для медичного застосування.

Оскільки Вокара містить рослинні та інші природні компоненти, при зберіганні можлива незначна зміна смаку, прозорості або кольору р-ну, що не призводить до зниження якості та ефективності препарату.

Застосування у період вагітності або годування грудьми. Дані щодо застосування лікарського засобу у період вагітності та годування грудьми відсутні. Доказів будь-якого ризику прийому препарату у період вагітності та годування грудьми немає. Застосування препарату у період вагітності або годування грудьми рекомендується з обережністю.

Дані щодо впливу препарату на репродуктивну функцію відсутні.

Діти. Препарат призначати дітям віком від 1 року.

Застосування препарату у дітей віком до 1 року не рекомендується через недостатню кількість даних. Застосовувати препарат у дітей віком 1–6 років за рекомендацією лікаря.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Лікарський засіб не впливає або чинить зовсім незначний вплив на здатність керувати транспортними та механічними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

на даний час немає інформації відносно взаємодії препарату з іншими лікарськими засобами.

Нездоровий спосіб життя, вживання стимуляторів, неправильне харчування можуть негативно впливати на ефективність гомеопатичних лікарських засобів.

Передозування

випадків передозування не зареєстровано.

Умови зберігання

у щільно закритому флаконі в оригінальній картонній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Актуальна інформація

Вокара — комплексний гомеопатичний препарат з лінійки препаратів компанії «Ріхард Біттнер АГ», Австрія. Він складається з компонентів, що діють на одну й ту саму групу симптомів, що дозволяє відмовитися від індивідуального підбору гомеопатичних монопрепаратів. Вокара є нерецептурним препаратом, тому може призначатися як лікуючим лікарем, так і використовуватися для самостійного лікування. Універсальність препарату забезпечується тим, що в його складі містяться такі активні компоненти:

Salvia — це препарат шавлії лікарської. Для його виготовлення використовується висушене листя рослини. Лікувальний ефект рослини забезпечується за рахунок таких активних речовин, як пінен, сальвен, цинеол, камфора, борнеол та цедрен, а також фітонцид та органічні кислоти (олеанова та урсолова). Основними показаннями до застосування цього препарату є виснажуюче нічне потовиділення у хворих на туберкульоз легень, а також галакторея, оскільки він має властивість пригнічувати роботу всіх потових залоз в організмі. Шавлія також зменшує секрецію молока, тому не рекомендована у період годування грудьми. Окрім того, водний та спиртовий екстракти шавлії використовуються для лікування ангіни або ларингіту (Wijersundara N.M., 2017), оскільки полегшують відчуття сухості в роті та ротоглотці, відчуття слабкості та розбитості.

Phytolacca — це препарат, який виготовляється з рослини лаконос. Ця рослина широко відома в медицині завдяки своїм протизапальним, антимікробним, імуномодулювальним та загальнотонізуючим властивостям. Широко використовується в народній медицині для лікування інфекційно-запальних уражень горла, при ревматизмі. Окрім того, її використовують як місцевий антисептичний засіб. У традиційній китайській медицині відома як протизапальний та протиревматичний засіб (Wang J.X., 2018). У гомеопатії фітолакка призначається при запальних захворюваннях мигдаликів (тонзиліт) (Wiesenauer M., 1989), особливо при їх гіперемії та набряку, захворюваннях голосового апарату (ларингіт), стоматитах із нальотами та почервонінням кінчика язика. Використовується при фарингіті, який проявляється темно-червоним чи синюшним забарвленням ротоглотки, пекучим болем при ковтанні (ірадіює у вуха), припухлістю підщелепних залоз, скупченням густого в’язкого слизу. Фітолакка характеризується вираженою спорідненістю із залозистою тканиною, до якої належать мигдалики, лімфовузли та слинні залози. Полегшує суглобовий біль, який виникає при вологій погоді. Полегшує тягнучий біль у м’язах, лихоманку зі слабкістю (Кент Дж.Т., 2010). Окрім того, до показань до призначення фітолакки належать скарлатина, бешиха шкіри та ревматизм, тобто ті захворювання, патогенез яких асоційований із бета-гемолітичним стрептококом групи А.

Belladonna — монопрепарат рослини беладонни. Активно використовується у гомеопатичній практиці для терапії гострих захворювань, особливо застудних (ГРВІ) (Hawke K., 2018), які характеризуються раптовим та бурхливим розвитком, припливом крові, значним підвищенням температури тіла, ангіною. Гомеопатична беладонна є ще одним ефективним монопрепаратом для лікування скарлатини (Chalmers I., 2009). Це один із головних гомеопатичних протизапальних препаратів у педіатричній практиці. Основна сфера застосування гомеопатичної беладонни — гострі запальні захворювання носа, глотки, вух, які супроводжуються вираженим катаральним запаленням (відчуття сухості, печіння, набряклості, чхання), проте вкрай рідко переходять у гнійно-деструктивну фазу. Покращує стан при запальних процесах у гортані, які характеризуються відчуттям задухи, спастичним кашлем, охриплістю голосу та можуть мати різний ступінь тяжкості навіть до несправжнього крупу.

Дозволяє полегшити стан при лихоманці як постійного, так і ремітуючого характеру, яка супроводжується відчуттям жару, припливом крові, почервонінням та набряком відкритих частин тіла, вираженою лихоманкою. Актуально при гострих лімфаденітах, які знаходяться в ділянці шиї, під нижньою щелепою та за вухами. Беладонна полегшує відчуття печіння та біль у горлі, запалення мигдаликів. У плані впливу на залозисту тканину гомеопатична беладонна подібна до гомеопатичної фітолакки (Кент Дж.Т., 2010).

Lachesis — зміїна отрута — один з найбільш універсальних гомеопатичних препаратів. Зміїна отрута підходить майже всім людям незалежно від індивідуальних особливостей. Цей препарат, так само як і інші компоненти Вокари, має значну спорідненість із лімфоїдною тканиною, тому застосовується для лікування лімфаденітів та лімфаденопатій. Гомеопатична зміїна отрута використовується для лікування запалень горла, особливо виражена її дія в лікуванні хронічних або рецидивуючих тонзилітів. Також полегшує стан при глоситі та глософарингіті, шийному та підщелепному лімфаденіті, особливо якщо запальний процес супроводжується гіперестезією прилеглих шкірних покривів (Кент Дж.Т., 2010).

Mercurius solubilis Hahnemаnni — гомеопатичний монопрепарат ртуті. У зв’язку з дуже високим ступенем розведення D12 ризик отруєння препаратом виключений. За аналогією зі згаданими вище компонентами має високу спорідненість із залозистою тканиною, тому використовується при запаленні та набряклості шийних, пахвових та пахвинних лімфовузлів (ці групи найбільше доступні при об’єктивному обстеженні), підщелепних та привушних слинних залоз. Завдяки цій властивості використовується навіть для лікування епідемічного паротиту. Перешкоджає розвитку нагноєння, що особливо актуально, якщо у пацієнта є схильність до ускладнення застудних захворювань отитами. За наявності гнійних виділень розріджує та полегшує їх відходження. Також перешкоджає поширенню запального процесу із глотки донизу, на трахею та бронхи. До ери антибіотикотерапії препарат активно використовувався для лікування пневмонії. Полегшує біль у грудях, кашель та першіння у горлі. Гомеопатична ртуть добре допомагає при лихоманці, яка розвивається на фоні застуди (ГРВІ) або грипу. Вона доволі швидко виліковує застуду, однак підвищує схильність пацієнта до застудних захворювань, тому лікуватися нею варто не частіше ніж 2 рази за холодний сезон. Використовується для лікування стоматитів.

Таким чином, Вокара чинить виражену локальну та системну протизапальну дію, а також має властивість попереджати надлишкову реакцію імунної системи на інфекцію.

Компоненти у складі препарату підібрані таким чином, щоб впливати на запальні процеси у роті, глотці та гортані. Вокара сприяє зменшенню набряку та гіперемії мигдаликів, особливо піднебінних, прискоренню очищення мигдаликів від запальних нашарувань, знижує ризик розвитку гнійних ускладнень, а також допомагає усунути хронічні вогнища інтоксикації. Зменшує вираженість запалення слизової оболонки порожнини рота, глотки та трахеї. Полегшує дихання, усуває ларингоспазм. Полегшує такі симптоми інтоксикації при інфекційних захворюваннях: лихоманка, відчуття розбитості у тілі, м’язовий біль, астенія, периферичний судинний спазм.

Вплив на органи імунної системи поширюється не лише на мигдалики, але й на підщелепні та шийні лімфовузли, тому полегшує стан при регіонарних лімфаденітах та постінфекційних лімфаденопатіях. Завдяки своїй імуномодулювальній дії Вокара полегшує імунопатологічні прояви, які супроводжують скарлатину (міокардит, капіляротоксикоз, лімфаденопатію).

До показань належать:

  • ангіна, викликана різними збудниками (наприклад герпангіна, Симановського — Плаута);
  • тонзиліт — Вокара ефективна як при гострому, так і хронічному в стадії загострення (Пальчун В.Т., 2008);
  • скарлатина;
  • фарингіт;
  • ларингіт (не тільки інфекційний, а й лекторський);
  • трахеїт;
  • запальні захворювання порожнини рота — стоматит, гінгівіт, афтозне ураження.
  • Вибір дози та режиму застосування

    Активні компоненти містяться у Вокарі в гомеопатичних розведеннях, однак у загальноприйнятому вигляді 1 мл препарату містить:

    • Salvia у розведенні D1 — 0,07 мл;
    • Phytolacca у розведенні D6 — 0,1 мл;
    • Belladonna у розведенні D6 — 0,1 мл;
    • Lachesis у розведенні D12 — 0,1 мл;
    • Mercurius solubilis Hahnemаnni у розведенні D12 — 0,1 мл.

    У якості допоміжної речовини використовується етиловий спирт. Оскільки розчин Вокара є спиртовим, 1 мл розчину містить 25 крапель, що відповідає вмісту етилового спирту 0,016 г в одній краплі. Така кількість алкоголю незначна, однак її слід мати на увазі при призначенні препарату дітям, вагітним та особам із захворюваннями печінки. Така кількість етанолу не впливає на увагу та швидкість психомоторних реакцій, за винятком рідкісних випадків індивідуальної тяжкої недостатності алкогольдегідрогенази.

    Вокара приймається всередину із частотою 3 рази на добу. Для спрощення прийому можна використовувати не в концентрованому вигляді, а змішувати зі столовою ложкою прохолодної кип’яченої води. Для прискорення дії препарату перед проковтуванням слід потримати його деякий час під язиком.

    Дітям віком 1–4 роки призначають 1–4 краплі препарату; віком 5–12 років — 5–7 крапель, підліткам і дорослим — по 10 крапель на один прийом.

    При гострому стані припустима схема лікування із застосуванням препарату 8 разів на добу із приблизно рівними проміжками часу. Але такий режим не повинен тривати більше 3 діб, після чого переходять на 3-разовий прийом.

    Тривалість курсу лікування залежить від вихідних клінічних даних. При гострому захворюванні — до повного виліковування (зазвичай якщо протягом 5–7 днів не відмічено видиме покращання, то слід звернутися до лікаря для доповнення чи зміни терапевтичної схеми). При оцінці терапевтичного ефекту слід враховувати той факт, що Вокара, як і інші гомеопатичні препарати, може викликати короткочасне збільшення вираженості симптомів захворювання, при якому вона призначається. Це є критерієм адекватності підібраної терапії та швидко регресує. Однак якщо погіршення триває більше 48 год, то це свідчить про неправильний підбір гомеопатичного засобу. У такій ситуації потрібно звернутися до лікаря для корекції схеми лікування. Оптимальним вважається спеціаліст, який володіє принципами призначення як гомеопатичних, так і алопатичних препаратів.

    При загостренні хронічних запальних процесів рекомендовано продовжувати курс лікування до 6 тиж. Окремо слід виділити профілактику рецидивів хронічного тонзиліту — 2 рази на рік 6-тижневими курсами.

    Особливості застосування

    Фармакокінетика Вокари не вивчалася, однак загальні принципи лікування гомеопатичними препаратами передбачають, що між прийомом їх та інших лікарських засобів повинно минати не менше 20 хв. Також Вокару слід приймати за 30 хв до або через 1 год після прийому їжі (інструкція МОЗ України).

    Оскільки деякі компоненти Вокари змінюють сприйнятливість хворого до вірусів, не рекомендовано використовувати її у ослаблених пацієнтів частіше ніж 2 рази за сезон.

    Після відміни препарату у дітей та дорослих із підвищеною чутливістю до компонентів препарату може спостерігатися слинотеча. Вона, як правило, не викликає дискомфорту та регресує самостійно.

    Оскільки препарат містить компоненти рослинного походження, хоча й у вкрай низьких концентраціях, можуть розвиватися реакції індивідуальної непереносимості за типом алергії. У такому разі слід відмовитися від подальшого лікування Вокарою.

    Інструкція МОЗ
    Дата додавання: 19.10.2021 р.
    © Компендіум 2020

    Діагнози, при яких застосовують Вокара

    Гостра респіраторна вірусна інфекція МКХ J06.9
    Гостра респіраторна інфекція нижніх дихальних шляхів МКХ J22
    Гострий ларингіт МКХ J04.0
    Гострий фарингіт, спричинений іншими уточненими збудниками МКХ J02.8
    Катаральний риніт МКХ J00
    Ларинготрахеїт МКХ J04.2
    Фаринголарінгіт МКХ J02.9
    Хронічний ларингіт МКХ J37.0
    Спеціалізований мобільний додаток
    для пошуку інформації про лікарські препарати
    Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko