ФЕНОБАРБІТАЛ IC (PHENOBARBITAL IC)

Склад і форма випуску

таблетки 50 мг блістер, № 50Ціни в аптеках
Фенобарбітал
50 мг
№ UA/4052/01/02 від 28.08.2020
B За рецептом
таблетки 100 мг блістер, № 50Ціни в аптеках
Фенобарбітал
100 мг
№ UA/4052/01/03 від 28.08.2020
B За рецептом
таблетки 5 мг блістер, № 50Ціни в аптеках
Фенобарбітал
5 мг
№ UA/4052/01/01 від 28.08.2020
B За рецептом

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Фенобарбітал — похідне барбітурової кислоти. Проявляє виражену протисудомну дію, знижує збудженість нейронів епілептичної локалізації, виконує роль індуктора ферментів, підвищує активність монооксигеназної ферментної системи. Проявляє снодійний ефект. Пригнічує активність рухових зон кори та підкірки головного мозку. Підвищує вміст у ЦНС ендогенного гальмівного медіатору ГАМК, зменшує збудливу дію на ЦНС амінокислот (глютамату, аспартату).

Фармакокінетика. Препарат повільно, але практично повністю всмоктується у травному тракті (80%) та рівномірно розподіляється в органах і тканинах організму. Cmax у крові спостерігається через 1–2 год після прийому. Ефект настає протягом 30–60 хв. Т½ у дорослих становить 2–4 доби, у новонароджених — до 7 діб.

Проникає крізь гістогематичні бар’єри та в грудне молоко через плаценту. З організму виводиться повільно, що створює передумови для кумуляції препарату. Фенобарбітал майже на 45% зв’язується з білками плазми крові і лише частково метаболізується мікросомальними ферментами печінки. Виділяється через нирки як у незміненому вигляді (до 25% дози виводиться із сечею), так і у вигляді метаболітів. Екскреція незміненого фенобарбіталу нирками залежить від pH сечі й може підвищуватись у лужному середовищі.

Показання ФЕНОБАРБІТАЛ IC

епілепсія, хорея, спастичні паралічі, спазм периферичних артерій, еклампсія, гемолітична хвороба новонароджених.

Застосування ФЕНОБАРБІТАЛ IC

препарат приймати перорально, після їди. Дози встановлювати залежно від стану пацієнта.

Дорослі. Разові дози — від 50 до 200 мг, кратність прийому — 2 рази на добу, з поступовим підвищенням дози. Вища добова доза для дорослих — 500 мг.

Діти.

Вік дитини Разова доза (мг) Добова доза (мг)
<6 міс 5 10
≥6 міс–1 року 10 20
1–2 роки 20 40
3–4 роки 30 60
5–6 років 40 80
7–9 років 50 100
10–14 років 75 150

Дітям віком до 3 років необхідну кількість таблеток розтерти до порошкоподібного стану, розчинити у невеликій кількості води та застосовувати у формі суспензії.

Термін лікування залежить від перебігу захворювання.

Діти. Застосовують у педіатричній практиці (див. ЗАСТОСУВАННЯ).

Протипоказання

підвищена чутливість до компонентів препарату. Виражена артеріальна гіпотензія, гострий інфаркт міокарда, тяжкі захворювання печінки, ураження нирок із порушенням їх функцій, цукровий діабет, депресія, міастенія, порфірія. Алкоголізм, медикаментозна та наркотична залежність. Респіраторні захворювання із задишкою, обструктивним синдромом. Період вагітності (І триместр) або годування грудьми. Фенобарбітал категорично протипоказаний при депресивних розладах зі схильністю хворого до суїцидальної поведінки.

Побічна дія

з боку нервової системи: астенія, запаморочення, слабкість, атаксія, порушення координації рухів, ністагм, галюцинації, депресія, гіперкінез (у дітей), парадоксальне збудження, безсоння (переважно у дітей, людей літнього віку), зниження концентрації уваги, підвищена втомлюваність, сонливість, сплутаність свідомості, сповільненість реакцій, головний біль, когнітивні порушення.

З боку опорно-рухового апарату: при тривалому застосуванні наявний ризик порушення остеогенезу та розвитку рахіту.

З боку травного тракту: нудота, блювання, запор, відчуття тяжкості в епігастральній ділянці, при тривалому застосуванні — порушення функції печінки.

З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, мегалобластна анемія, тромбоцитопенія, анемія.

З боку серцево-судинної системи: зниження АТ, брадикардія.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк.

З боку шкіри та слизових оболонок: синдром Стівенса — Джонсона, синдром Лайєлла, шкірні висипання (зокрема кропив’янка), підвищена світлочутливість шкіри (фотосенсибілізація), поліморфна ексудативна еритема, ексфоліативний дерматит.

При тривалому застосуванні — медикаментозна залежність, дефіцит фолатів, імпотенція, синдром відміни, який зазвичай може виникати при різкій відміні лікарського засобу та супроводжується виникненням кошмарних сновидінь, нервозністю.

Інші: підвищення температури тіла, збільшення лімфатичних вузлів, лейкоцитоз, лімфоцитоз, лейкопенія, колапс, утруднене дихання.

Особливості застосування

слід уникати тривалого застосування препарату у зв’язку з можливістю його кумуляції та розвитку залежності.

Фенобарбітал категорично протипоказаний при депресивних розладах зі схильністю хворого до суїцидальної поведінки.

Для барбітуратів, як і для бензодіазепінів, характерний синдром відміни.

Ризик розвитку синдрому Стівенса — Джонсона або синдрому Лайєлла є найбільшим у перші тижні лікування.

З обережністю призначати при БА, гіперкінезах, гіпертиреозі, гіпофункції надниркових залоз, декомпенсованій серцевій недостатності, гострому та постійному болю, гострій інтоксикації лікарськими засобами.

Відміну препарату слід проводити поступово протягом тривалого часу.

У зв’язку із вмістом лактози лікарський засіб не слід приймати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.

Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Фенобарбітал протипоказаний у І триместр вагітності. При застосуванні у III триместр вагітності можливе виникнення у новонароджених залежності від препарату і синдрому відміни, який проявляється судомами, збудженістю, порушенням згортання крові.

Застосування під час пологів може призводити до пригнічення дихання у новонародженого. Фенобарбітал у значній кількості проникає у грудне молоко, тому за необхідності застосування препарату слід припинити годування грудьми.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Під час лікування необхідно утримуватися від керування транспортними засобами чи роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

фенобарбітал індукує ферменти печінки і таким чином може пришвидшувати метаболізм деяких лікарських засобів, що метаболізуються цими ферментами (включаючи парацетамол, саліцилати, непрямі антикоагулянти, серцеві глікозиди (дигітоксин), протимікробні (хлорамфенікол, доксициклін, метронідазол, рифампіцин), противірусні, протигрибкові (гризеофульвін, ітраконазол), протиепілептичні (протисудомні), психотропні (трициклічні антидепресанти, клоназепам), гормональні (естрогени, прогестогени, кортикостероїди, тиреоїдні гормони), імуносупресивні (ГКС, циклоспорин, цитостатики), антиаритмічні, антигіпертензивні (блокатори β-адренорецепторів, блокатори кальцієвих каналів), пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби тощо). Фенобарбітал може пришвидшувати метаболізм пероральних контрацептивів, що призводить до втрати їх ефекту. Фенобарбітал посилює дію анальгетиків, місцевих анестетиків та лікарських засобів, що пригнічують ЦНС. Одночасне застосування фенобарбіталу з препаратами, що проявляють седативну дію, призводить до посилення седативно-снодійного ефекту та може супроводжуватися пригніченням дихання. Можливий вплив на концентрацію фенітоїну в крові, а також карбамазепіну та клоназепаму. Лікарські засоби, які мають властивості кислот (аскорбінова кислота, хлорид амонію), посилюють дію барбітуратів. Інгібітори МАО пролонгують ефект фенобарбіталу. Рифампіцин може знижувати ефект фенобарбіталу. При застосуванні разом із препаратами золота підвищується ризик ураження нирок. При тривалому одночасному застосуванні з НПЗП існує ризик утворення виразки шлунка та кровотечі. Одночасне застосування фенобарбіталу разом із зидовудином посилює токсичність обох препаратів.

Передозування

симптоми: нудота, головний біль, ністагм, атаксія, слабкість, пригнічення дихання із ризиком його зупинки, зниження АТ аж до колаптоїдного стану, пригнічення серцево-судинної діяльності, включаючи порушення ритму. Препарат у високих дозах може спричиняти зниження температури тіла, уповільнення пульсу, зменшення діурезу, пригнічення ЦНС аж до коми.

Лікування: промивання шлунка, проведення симптоматичної терапії (насамперед моніторинг основних життєвих функцій організму (дихання, пульс, АТ).

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Діагнози, при яких застосовують ФЕНОБАРБІТАЛ IC

Дата додавання: 15.09.2020 р.
© Компендиум 2019

Інструкція

Ціни на ФЕНОБАРБІТАЛ IC в містах України

Дніпро 65.62 грн./уп.

«АПТЕКИ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ» Дніпро, просп. Хмельницького Богдана, 127, тел.: +38056763006665.62 грн./уп.

geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko