Салофальк супозиторії ректальні (Salofalk rectal suppositories) (268329) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Месалазин............................................................ 1000 мг
Допоміжна речовина: твердий жир.

Месалазин - 1000 мг

фармакодинаміка
Механізм дії. Механізм протизапальної дії невідомий. Результати досліджень in vitro свідчать, що певну роль може відігравати інгібування ліпооксигенази.
Було також продемонстровано вплив на концентрацію простагландинів у слизовій оболонці кишечнику. Месалазин (5-аміносаліцилова кислота — 5-АСК) може також діяти як поглинач радикалів реактивних сполук кисню.
Фармакодинамічний ефект. Месалазин при ректальному введенні діє переважно локально на слизову оболонку і підслизовий прошарок кишечнику. Клінічна ефективність і безпека супозиторіїв Салофальк 1000 мг були перевірені в III фазі мультицентрових клінічних досліджень за участю 403 пацієнтів з підтвердженим за даними ендоскопії і гістології виразковим проктитом низької чи помірної активності. Середній індекс активності захворювання (ІАЗ) на початку досліджень становив 6,2 ± 1,5 (діапазон — 3–10). Пацієнтів було рандомізовано для лікування із застосуванням одного супозиторія препарату Салофальк 1000 мг (група «1000×1») чи 3 супозиторіїв препарату Салофальк 500 мг щодобово (група «500×3») протягом 6 тиж. Як первинний критерій ефективності було встановлено досягнення клінічної ремісії, визначеної як ІАЗ <4, під час останнього візиту чи відміни препарату. За даними заключного аналітичного протоколу, 87,9% пацієнтів із групи «1000×1» і 90,7% із групи «500×3» знаходилися у стані клінічної ремісії (за результатами аналізу «intention-to-treat»: група «1000×1»: 84,0%; група «500×3»: 84,7%). Середній показник зміни ІАЗ порівняно з початковим рівнем становив -4,7 в обох групах. Ніяких серйозних, зумовлених лікарськими засобами побічних ефектів не спостерігалося.
Фармакокінетика
Загальні властивості месалазину
Поглинання. Поглинання месалазину є найвищим у проксимальній частині кишечнику і найнижчим — у дистальній його частині.
Біотрансформація. Месалазин метаболізується як досистемно у слизовій оболонці кишечнику, так і в печінці до фармакологічно неактивної N-ацетил-5-аміносаліцилової кислоти (N-Aц-5-АСК). Очевидно, що ацетилювання не залежить від фенотипу ацетилювання в пацієнта. Деяке ацетилювання також відбувається завдяки дії бактерій у товстому кишечнику. Зв’язування месалазину і N-Aц-5-АСК з білками становить відповідно 43 і 78%.
Виведення/екскреція. Месалазин і його метаболіт N-Aц-5-АСК виводяться з фекаліями (основна частина), нирками (варіює в діапазоні 20–50%, залежно від типу застосування, фармацевтичної форми і шляху вивільнення месалазину) і з жовчю (незначна частина). Ниркова екскреція відбувається переважно у вигляді N-Aц-5-АСК. Близько 1% від загальної введеної перорально дози месалазину екскретується в грудне молоко, головним чином у вигляді N-Aц-5-АСК.
Особливості препарату Салофальк, супозиторії ректальні по 500 мг
Розподіл. Сцинтиграфічне дослідження з міченими технецієм супозиторіями препарату Салофальк показало пік поширення супозиторія, що розтанув за температури тіла, через 2–3 год. Поширення обмежене перш за все прямою кишкою і ректосигмоподібним відділом. Отже, супозиторії препарату Салофальк особливо придатні для лікування осіб з проктитом (виразкового коліту прямої кишки).
Поглинання. Як після одноразового застосування, так і після кількатижневої терапії 500 мг месалазину у вигляді супозиторіїв препарату Салофальк тричі на добу пік концентрації 5-АСК в плазмі крові варіював у межах 0,1–1,0 мкг/мл при діапазоні того ж показника для основного метаболіту N-Aц-5-АСК 0,3–1,6 мкг/мл. У деяких випадках пік концентрації 5-АСК в плазмі крові досягався протягом першої години після застосування.
Виведення. Після одноразового застосування 500 мг месалазину у вигляді супозиторія Салофальк приблизно 11% (впродовж 72 год) і після кількатижневої чи тривалої терапії 500 мг месалазину із застосуванням супозиторіїв препарату Салофальк тричі на добу приблизно 13% від уведеної дози 5-АСК виводилися із сечею. Близько 10% від уведеної одноразової дози виводилося із жовчю.
Особливості препарату Салофальк, супозиторії ректальні по 1000 мг
Розподіл. Сцинтиграфічне дослідження з міченими технецієм супозиторіями препарату Салофальк 500 мг показало пік поширення супозиторія, що розтанув за температури тіла, через 2–3 год. Поширення обмежене перш за все прямою кишкою і ректосигмоідним відділом. Отже, супозиторії препарату Салофальк 1000 мг особливо придатні для лікування пацієнтів з проктитом (виразкового коліту прямої кишки).
Поглинання. У здорових суб’єктів середня концентрація 5-АСК в плазмі крові після одноразового ректального застосування 1000 мг месалазину (супозиторій препарату Салофальк 1000 мг) становила 192±125 нг/мл (діапазон 19–557 нг/мл); при цьому концентрація головного метаболіта, N-ацетил-5-АСК, становила 402±211 нг/мл (діапазон 57–1070 нг/мл). C_max 5-АСК в плазмі крові досягалася через 7,1±4,9 год (діапазон 0,3–24 год).
Виведення. У здорових суб’єктів приблизно 14% від введеної дози 5-АСК виводиться із сечею протягом 48 год після одноразового ректального застосування 1000 мг месалазину (один супозиторій препарату Салофальк 1000 мг).

Салофальк, супозиторії ректальні по 250 мг: лікування пацієнтів із загостреннями та підтримання ремісії при виразковому коліті, обмеженому прямою кишкою.
Салофальк, супозиторії ректальні по 500 мг: лікування хворих із загостреннями виразкового коліту, обмеженого прямою кишкою.
Салофальк, супозиторії ректальні по 1000 мг: терапія при загостреннях виразкового коліту, обмеженого прямою кишкою (виразковий проктит).

Салофальк, супозиторії ректальні по 250 мг, Салофальк, супозиторії ректальні по 500 мг. У разі застосування супозиторіїв препарату Салофальк тричі на добу їх вводять у пряму кишку вранці, вдень і ввечері перед сном.
Бажаного лікувального результату можна досягти лише при регулярному і постійному застосуванні супозиторіїв препарату Салофальк.
Тривалість застосування визначає лікар.
Дорослі та пацієнти літнього віку
Лікування при загостреннях виразкового коліту. Залежно від індивідуальної клінічної потреби 2 супозиторія препарату Салофальк 250 мг або 1 супозиторій препарату Салофальк 500 мг вводять у пряму кишку 3 рази на добу (еквівалентно 1500 мг месалазину на добу).
Підтримання ремісії виразкового коліту. 1 супозиторій препарату Салофальк 250 мг вводять у пряму кишку 3 рази на добу (еквівалентно 750 мг месалазину на добу).
Діти. Немає достатніх даних про застосування цього лікарського засобу у дітей.
Салофальк, супозиторії ректальні по 1000 мг. Цей лікарський засіб призначений тільки для ректального застосування.
Застосовувати супозиторії Салофальк 1000 мг бажано увечері перед сном.
Бажаного лікувального результату можна досягти лише у разі регулярного і постійного застосування препарату Салофальк, супозиторіїв ректальних по 1000 мг.
Тривалість застосування визначає лікар.
Дорослі та пацієнти літнього віку. Один супозиторій Салофальк 1000 мг вводять у пряму кишку 1 раз на добу (еквівалентно 1000 мг месалазину на добу).
Діти. Немає достатніх даних про застосування цього лікарського засобу у дітей.

гіперчутливість до месалазину, до будь-якого з компонентів препарату або до саліцилатів, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, геморагічний діатез.

при прийомі месалазину спостерігалися такі побічні реакції:

*Детальніша інформація наведена в ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ.
Повідомлялося про появу небажаних тяжких шкірних реакцій, включаючи синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, пов’язаних з лікуванням месалазином (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Фоточутливість. Надходили повідомлення про тяжкі реакції у пацієнтів із захворюваннями шкіри, наприклад з атопічним дерматитом і атопічною екземою.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після отримання дозволу на реалізацію лікарського засобу є дуже важливим. Це дає змогу постійно контролювати баланс користі/ризику застосування лікарського засобу.

на розсуд лікаря перед та під час лікування потрібно проводити аналізи крові (розгорнутий аналіз крові; показники функції печінки, такі як АлАТ або АсАТ; креатинін сироватки крові) та сечі (тестові смужки, осад). Орієнтовно аналізи рекомендується робити через 14 днів від початку лікування і потім ще 2–3 рази з інтервалами 4 тиж.
Якщо результати досліджень нормальні, рутинні перевірки можуть проводитися кожні 3 міс, але у разі появи інших додаткових симптомів аналізи необхідно зробити терміново.
З обережністю слід застосовувати у хворих з порушенням функції печінки.
Не слід застосовувати супозиторії препарату Салофальк при порушенні функції нирок. У разі застосування месалазину повідомлялося про випадки нефролітіазу, у тому числі утворення каменів зі 100% вмістом месалазину. Під час лікування рекомендується забезпечувати достатнє споживання рідини.
Якщо виникає порушення функції нирок упродовж лікування, потрібно брати до уваги токсичність месалазину щодо нирок.
Пацієнтам з легеневими захворюваннями, зокрема з БА, слід знаходитися під наглядом лікаря протягом курсу лікування супозиторіями Салофальк.
Небажані тяжкі шкірні реакції. Повідомлялося про появу небажаних тяжких шкірних реакцій, включаючи синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, пов’язаних із лікуванням месалазином. Слід припинити прийом месалазину при першій появі ознак і симптомів тяжких шкірних реакцій, наприклад шкірної висипки, пошкоджень слизових оболонок або будь-яких інших ознак гіперчутливості.
Пацієнтам, у яких відмічають реакції гіперчутливості на препарати, що містять сульфасалазин, слід перебувати під наглядом лікаря з самого початку лікувального курсу із застосуванням супозиторіїв препарату Салофальк. При появі гострих симптомів непереносимості, таких як судоми, гострий біль у животі, гарячка, сильний головний біль та висипання, терапію слід негайно припинити.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Адекватних даних про застосування супозиторіїв препарату Салофальк у вагітних немає. Проте дані про застосування в обмеженої кількості вагітних вказують на відсутність небажаних впливів месалазину на перебіг вагітності або на здоров’я плода та (або) новонародженого. На сьогодні немає ніяких інших епідеміологічних даних стосовно цього препарату. Тільки в одному випадку після тривалого застосування месалазину у високій дозі (2–4 г перорально) впродовж вагітності повідомлялося про ниркову недостатність у новонародженого.
Дослідження на тваринах при пероральному прийомі месалазину не засвідчило прямого або опосередкованого несприятливого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток.
Супозиторії препарату Салофальк необхідно застосовувати протягом вагітності лише тоді, коли очікувана користь від застосування переважатиме можливий ризик.
Лактація. N-ацетил-5-аміносаліцилова кислота і меншою мірою месалазин екскретуються в грудне молоко. На сьогодні є лише обмежений досвід застосування у жінок у період годування грудьми. Не можна виключити реакцій гіперчутливості у грудної дитини, таких як діарея. Отже, супозиторії препарату Салофальк мають застосовуватися у період годування грудьми лише тоді, коли очікувана користь для матері переважатиме можливий ризик для дитини. Якщо у грудної дитини розвинеться діарея, годування грудьми слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Застосування препарату Салофальк, супозиторіїв по 250 мг, 500 мг або по 1000 мг, не впливає чи має лише незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

спеціальних досліджень взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилося.
У разі одночасного лікування препаратом Салофальк та азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном слід брати до уваги можливе підвищення мієлосупресивного ефекту азатіоприну, 6-меркаптопурину або тіогуаніну.
Є дані про те, що месалазин може зменшити антикоагуляційну дію варфарину.

є дані про рідкісні випадки передозування (наприклад самогубство шляхом прийому високої пероральної дози месалазину), які не вказують на ниркову або печінкову токсичність. Специфічного антидоту не існує, лікування має бути симптоматичним та підтримувальним.

у недоступному для дітей місці. Зберігати за температури не вище 30 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла.