НОВО-ПАСИТ (NOVO-PASSIT)

Состав и форма выпуска

таблетки, вкриті оболонкою блістер, № 10, 30Ціни в аптеках
Гвайфенезин
200 мг
Екстракт Ново-Паситу сухий
157,5 мг
Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна, гліцерин трибегенат, магнію стеарат, лактози моногідрат, опадрі "амв 80w31115" зелений.
№ UA/1830/02/01 від 21.11.2019
C
розчин оральний флакон 100 мл, № 1Ціни в аптеках
Гвайфенезин
0,04 г/мл
Екстракт Ново-Паситу рідкий
0,0775 г/мл
Допоміжні речовини: натрію цикламат, камедь ксантанова, інвертний цукор, сахарин натрію, натрію бензоат (е211), етанол 96%, ароматизатор апельсиновий, натрію цитрат, мальтодекстрин, пропіленгліколь, вода очищена.
№ UA/9976/01/01 від 30.05.2019
C

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Фармакологічно активними компонентами лікарського засобу є гвайфенезин та екстракт із лікарських рослин, що чинять переважно заспокійливу дію. Трава звіробою має також антидепресивну дію. Механізм дії полягає у пригніченні зворотного захоплення серотоніну та пригніченні моноаміноксидази. Екстракт валеріани (валеріана лікарська) має снодійну та заспокійливу дію. Механізм дії пов’язаний із впливом на ГАМК-рецептори та хлоридні канали, відкриття хлоридних каналів та пригнічення нейронної збудливості.

Заспокійлива дія екстракту поєднується з анксіолітичним та міорелаксуючим ефектом гвайфенезину (розслаблює гладкі м’язи).

Фармакокінетика. Гвайфенезин швидко абсорбується зі ШКТ, метаболізується в печінці шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою та виділяється у формі неактивних метаболітів, головним чином із сечею.

Біологічний Т½ становить приблизно 1 год.

Показання НОВО-ПАСИТ

легка форма неврастенії, особливо якщо це супроводжується занепокоєнням, страхом, смутком, невгамовністю, дратівливістю, зниженням концентрації уваги або підвищеною втомлюваністю; легка форма безсоння, виснаження; невротичні порушення пам’яті.

Для підтримувальної терапії при мігрені, головному болю, зумовлених нервовим напруженням; судинних психосоматичних розладах з нейроциркуляторною астенією, нейрогенною тетанією, болем у ділянці обличчя; при клімактеричному синдромі.

Функціональні захворювання ШКТ, диспептичний синдром без органічних ушкоджень, синдром подразненого кишечнику.

Для допоміжної терапії при органічних захворюваннях ШКТ з виразним невротичним компонентом.

Психосоматичні дерматози, що супроводжуються свербежем (кропив’янка, атопічна екзема).

Застосування НОВО-ПАСИТ

Ново-Пасит, таблетки

Дорослі та діти (віком від 12 років). Застосовувати по 1 таблетці 3 рази на добу. У разі необхідності добову дозу можна підвищити до 2 таблеток 3 рази на добу або знизити до ½ таблетки вранці та вдень і 1 таблетці ввечері. Дозу можна змінювати відповідно до стану пацієнта. Інтервал між прийомами кожних окремих доз має становити 4–6 год.

Максимальна добова доза — 6 таблеток (екстракт Ново-Паситу сухий 0,9 г/гвайфенезин 1,2 г).

Рекомендована тривалість застосування становить 4–5 тиж. При більш тривалому застосуванні слід проконсультуватися з лікарем.

Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини (водою, чаєм або фруктовим соком, окрім грейпфрутового).

Ново-Пасит, р-н оральний

Дорослі та діти (віком від 12 років). Зазвичай призначати по 5 мл (1 чайна ложка) препарату 3 рази на добу. За необхідності дозу можна підвищити до 10 мл 3 рази на добу або знизити до 2,5 мл вранці та вдень і 5 мл увечері. Дозу можна змінити відповідно до стану пацієнта. Інтервал між прийомом доз має становити 4–6 год. Максимальна добова доза — 30 мл.

Пацієнти літнього віку. Дозування таке ж, як для дорослих пацієнтів.

Індивідуальну дозу можна вимірювати за допомогою мірного ковпачка, що додається. Лікарський засіб застосовувати або безпосередньо з мірного ковпачка або додавати в напої (сік, за винятком грейпфрутового, чай).

Протипоказання

підвищена чутливість до діючих компонентів або до будь-яких допоміжних речовин лікарського засобу; міастенія гравіс; епілепсія; депресія та інші стани, що супроводжуються пригніченням діяльності ЦНС; брадикардія; одночасне застосування циклоспорину або такролімусу; застосування у дітей віком до 12 років; застосування у ВІЛ-позитивних пацієнтів, які приймають інгібітори протеази.

Побічна дія

з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, васкуліт.

З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, пригнічення емоційних реакцій, депресія.

З боку ШКТ: відчуття дискомфорту у травному тракті, нудота, блювання, спазми, печія, діарея або запор.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: екзантема, свербіж, висипання, кропив’янка, фотосенсибілізація (під час лікування слід уникати УФ-випромінювання), гіперемія, набряк шкіри.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: м’язова слабкість.

З боку дихальної системи: утруднене дихання.

З боку серцево-судинної системи: підвищення АТ, тахікардія, брадикардія, шлуночкова тахікардія.

Загальні розлади: підвищена втомлюваність, загальна слабкість, зниження розумової та фізичної працездатності.

Особливості застосування

слід з обережністю застосовувати лікарський засіб при тяжких захворюваннях печінки та нирок, інтоксикації речовинами, що пригнічують дію ЦНС.

У період застосування препарату пацієнти, особливо зі світлою шкірою, мають уникати тривалого інтенсивного опромінення ультрафіолетовими променями (сонячні ванни, перебування під сонцем у горах, солярій).

Пацієнтам, які отримують лікування індинавіром або іншими антиретровірусними препаратами, слід уникати застосування звіробою перфорованого, оскільки це може призвести до розвитку резистентності до антиретровірусних препаратів та зниження ефективності лікування.

Зважаючи на можливість взаємодії, рекомендується припинити застосування препаратів, що містять звіробій, пацієнтам, які застосовують антидепресанти групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, триптани, теофілін, дигоксин, протисудомні препарати, варфарин та пероральні контрацептиви.

З обережністю застосовувати у пацієнтів з тяжкими органічними захворюваннями ШКТ.

У пацієнтів літнього віку лікування слід розпочинати з мінімальної дози.

Під час застосування препарату слід утримуватися від вживання алкогольних напоїв.

Може мати місце специфічна чутливість до запаху валеріани.

Прийом гвайфенезину слід припинити за 48 год до збору сечі для проведення аналізу на визначення ванілмигдалевої кислоти та 5-гідроксиіндолоцтової кислоти в сечі із застосуванням нітрозонафтолу як реагенту (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. Ново-Пасит, таблетки, не слід застосовувати у хворих зі спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією.

Ново-Пасит, р-н оральний, містить етанолу 13,2% від загального об’єму, 1 доза (5 мл) містить 520 мг етанолу, що слід враховувати при застосуванні в період вагітності, годування грудьми, у дітей та пацієнтів груп ризику (пацієнти із захворюваннями печінки, епілепсією). Через вміст етанолу лікарський засіб шкідливий для хворих на алкоголізм.

У 1 дозі (5 мл) препарату міститься 1,99 г суміші фруктози і глюкози. Це слід враховувати при лікуванні хворих на цукровий діабет. Лікарський засіб може бути шкідливим для зубів. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, йому слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. Препарат не слід застосовувати у хворих зі спадковою непереносимістю фруктози чи глюкозо-галактозною мальабсорбцією.

Застосування у період вагітності або годування грудьми. Через недостатність даних щодо безпеки протипоказано застосовувати лікарський засіб у період вагітності та годування грудьми.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Застосування препарату може призвести до гальмування реакції, що проявляється індивідуально у кожного пацієнта (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ). Тому слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги, таких як керування транспортними засобами або робота з іншими механізмами.

Діти. Препарат застосовувати у дітей віком від 12 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

гвайфенезин. Гвайфенезин посилює знеболювальний ефект парацетамолу та ацетилсаліцилової кислоти та вплив алкоголю, седативних антигістамінних засобів та інших речовин, що пригнічують ЦНС. Центральна дія міорелаксантів може посилювати небажані ефекти гвайфенезину, особливо м’язову слабкість.

Звіробій перфорований. Звіробій перфорований може спричинити індукцію ізоферментів CYP 3А4, CYP 1А2 та CYP 2С9 цитохрому Р450, що може знизити дію інших препаратів, які застосовуються одночасно та які метаболізуються цими ізоферментами. Звіробій також спричиняє індукцію Р-глікопротеїну. Ця взаємодія була вперше виявлена у здорових добровольців при одночасному прийомі індинавіру та звіробою перфорованого. Також можна очікувати, що подібна взаємодія відбувається і з іншими інгібіторами ретровірусної протеази (ампренавір, нелфінавір, ритонавір, саквінавір), а також ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази (делавірдин, ефавіренз, невірапін), що застосовуються при лікуванні ВІЛ-позитивних пацієнтів. При одночасному застосуванні антиретровірусних препаратів і звіробою перфорованого відбувається зниження їх дії з можливим виникненням резистентності. Тому звіробій не слід застосовувати одночасно з цими препаратами.

Клінічно значимі взаємодії зі звіробоєм були також описані при одночасному прийомі циклоспорину, такролімусу, дигоксину та варфарину. Ця взаємодія може призвести до зниження концентрації цих препаратів у плазмі крові й, таким чином, до зменшення їх терапевтичної дії.

Була клінічно доведена лікарська взаємодія звіробою з теофіліном, амітриптиліном та пероральними контрацептивами. Також є ймовірність взаємодії звіробою з протиепілептичними препаратами. Можлива взаємодія звіробою з багатьма іншими лікарськими засобами, які біологічно перетворюються ізоферментом CYP 3А4, включаючи грейпфрутовий сік.

Звіробій не можна застосовувати з циклоспорином. Якщо пацієнт застосовує циклоспорин, то необхідно відмінити прийом звіробою та на підставі визначення рівня циклоспорину у плазмі крові відкоригувати дозування циклоспорину. Слід ретельно стежити за будь-якими ознаками відторгнення тканини у пацієнтів після трансплантації.

Одночасне застосування звіробою та такролімусу може призвести до субтерапевтичних концентрацій такролімусу, що може зумовити відторгнення трансплантата. Пацієнтам слід уникати одночасного прийому звіробою перфорованого та такролімусу. У разі одночасного застосування пацієнтом звіробою та такролімусу слід припинити прийом звіробою та провести моніторинг рівня такролімусу у плазмі крові, оскільки може виникнути необхідність у коригуванні дози такролімусу.

Одночасне призначення звіробою з дигоксином не рекомендується. У разі необхідності призначення звіробою слід провести моніторинг рівня дигоксину у плазмі крові та відповідно відкоригувати дозу. При підвищенні дози дигоксину доза звіробою залишається незмінною, щодо припинення терапії слід проконсультуватися з лікарем.

Не рекомендується одночасне застосування звіробою з варфарином. У разі необхідності призначення звіробою слід провести моніторинг протромбінового часу під час терапії варфарином та відповідно відкоригувати дозу. При підвищенні дози варфарину доза звіробою залишається незмінною, щодо припинення терапії слід проконсультуватися з лікарем.

Звіробій перфорований може значно зменшувати дію теофіліну, тому одночасне застосування не рекомендоване. У випадку, коли є необхідність у прийомі звіробою, слід контролювати рівень теофіліну у плазмі крові та у разі необхідності коригувати дозу теофіліну, не змінюючи дозу звіробою.

Одночасне застосування з пероральними контрацептивами може спричинити аномальні маточні кровотечі (менорагія, гіперменорея, метрорагія). Може спостерігатися зниження контрацептивного ефекту. Рекомендується застосовувати комбіновані пероральні гормональні контрацептиви в поєднанні з іншими методами контрацепції (бар’єрні методи) під час терапії звіробоєм.

Одночасна терапія з амітриптиліном не рекомендується.

Одночасна терапія звіробоєм та протиепілептичними засобами (карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн) не рекомендується. Можливе зниження рівня препарату у плазмі крові та виникнення судом. У разі необхідності призначення звіробою слід провести моніторинг рівня протиепілептичних засобів у плазмі крові та симптомів зниження ефективності препарату (наприклад підвищення судомної активності). У разі припинення терапії звіробоєм може виникнути необхідність у зниженні дози протиепілептичних засобів, слід проводити моніторинг симптомів токсичності протиепілептичних засобів.

Клінічно значущі взаємодії спостерігалися між звіробоєм і антидепресантами групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та триптанами. У зв’язку з підвищеним ризиком виникнення побічних реакцій, пов’язаних із цими взаємодіями, не слід застосовувати звіробій одночасно із цими препаратами.

Не рекомендується застосування звіробою у пацієнтів, які приймають антибіотики, сульфаніламіди, гіпотензивні блокатори кальцієвих каналів, жіночі статеві гормони, гіпохолестеринемічні засоби (статини).

Пасифлора. При одночасному застосуванні з препаратами, які пригнічують ЦНС, такими як барбітурати, транквілізатори, посилюється седативний і снодійний ефект препарату. Не рекомендований одночасний прийом з бензодіазепінами. Слід уникати одночасного застосування з дисульфірамом. Під час лікування препаратом не слід вживати алкогольні напої.

Валеріана. Посилює дію алкоголю, седативних, снодійних, гіпотензивних, анксіолітичних і спазмолітичних засобів.

Глід. Посилює дію седативних, снодійних та антиаритмічних засобів, серцевих глікозидів.

Меліса. При одночасному застосуванні можливе посилення дії інших седативних та снодійних засобів.

Вплив на результати лабораторних аналізів. Гвайфенезин може зумовити хибнопозитивні результати діагностичних тестів, за допомогою яких визначають 5-гідроксиіндолоцтову кислоту (фотометричний метод з використанням нітрозонафтолу як реагенту) та ванілмигдалеву кислоту в сечі. Маючи це на увазі, лікування препаратом необхідно припинити за 48 год до збору сечі для проведення цих аналізів.

Передозування

передозування спочатку проявляється пригніченням ЦНС, сонливістю. Пізніше ці симптоми можуть супроводжуватися нудотою, легкою м’язовою слабкістю, болем у суглобах та відчуттям тяжкості у шлунку.

Також можуть спостерігатися такі симптоми: відчуття гіркоти в роті, неприємні відчуття в ділянці печінки; головний біль, запаморочення, млявість, загальна слабкість, тремтіння рук, розширення зіниць, відчуття стиснення у грудях, біль у животі, зниження гостроти слуху та зору, тахікардія; зниження АТ, брадикардія; зниження концентрації уваги.

При передозуванні гвайфенезину повідомлялося про сечокам’яну хворобу.

Лікування винятково симптоматичне згідно із загальними принципами лікування при передозуванні. Специфічного антидоту не існує.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці.

Діагнози, при яких застосовують НОВО-ПАСИТ

Дата додавання: 08.07.2020 р.
© Компендиум 2019

Інструкція МОЗ

На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko