гвайфенезин. Гвайфенезин посилює знеболювальний ефект парацетамолу та ацетилсаліцилової кислоти та вплив алкоголю, седативних антигістамінних засобів та інших речовин, що пригнічують ЦНС. Центральна дія міорелаксантів може посилювати небажані ефекти гвайфенезину, особливо м’язову слабкість.
Звіробій перфорований. Звіробій перфорований може спричинити індукцію ізоферментів CYP 3А4, CYP 1А2 та CYP 2С9 цитохрому Р450, що може знизити дію інших препаратів, які застосовуються одночасно та які метаболізуються цими ізоферментами. Звіробій також спричиняє індукцію Р-глікопротеїну. Ця взаємодія була вперше виявлена у здорових добровольців при одночасному прийомі індинавіру та звіробою перфорованого. Також можна очікувати, що подібна взаємодія відбувається і з іншими інгібіторами ретровірусної протеази (ампренавір, нелфінавір, ритонавір, саквінавір), а також ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази (делавірдин, ефавіренз, невірапін), що застосовуються при лікуванні ВІЛ-позитивних пацієнтів. При одночасному застосуванні антиретровірусних препаратів і звіробою перфорованого відбувається зниження їх дії з можливим виникненням резистентності. Тому звіробій не слід застосовувати одночасно з цими препаратами.
Клінічно значимі взаємодії зі звіробоєм були також описані при одночасному прийомі циклоспорину, такролімусу, дигоксину та варфарину. Ця взаємодія може призвести до зниження концентрації цих препаратів у плазмі крові й, таким чином, до зменшення їх терапевтичної дії.
Була клінічно доведена лікарська взаємодія звіробою з теофіліном, амітриптиліном та пероральними контрацептивами. Також є ймовірність взаємодії звіробою з протиепілептичними препаратами. Можлива взаємодія звіробою з багатьма іншими лікарськими засобами, які біологічно перетворюються ізоферментом CYP 3А4, включаючи грейпфрутовий сік.
Звіробій не можна застосовувати з циклоспорином. Якщо пацієнт застосовує циклоспорин, то необхідно відмінити прийом звіробою та на підставі визначення рівня циклоспорину у плазмі крові відкоригувати дозування циклоспорину. Слід ретельно стежити за будь-якими ознаками відторгнення тканини у пацієнтів після трансплантації.
Одночасне застосування звіробою та такролімусу може призвести до субтерапевтичних концентрацій такролімусу, що може зумовити відторгнення трансплантата. Пацієнтам слід уникати одночасного прийому звіробою перфорованого та такролімусу. У разі одночасного застосування пацієнтом звіробою та такролімусу слід припинити прийом звіробою та провести моніторинг рівня такролімусу у плазмі крові, оскільки може виникнути необхідність у коригуванні дози такролімусу.
Одночасне призначення звіробою з дигоксином не рекомендується. У разі необхідності призначення звіробою слід провести моніторинг рівня дигоксину у плазмі крові та відповідно відкоригувати дозу. При підвищенні дози дигоксину доза звіробою залишається незмінною, щодо припинення терапії слід проконсультуватися з лікарем.
Не рекомендується одночасне застосування звіробою з варфарином. У разі необхідності призначення звіробою слід провести моніторинг протромбінового часу під час терапії варфарином та відповідно відкоригувати дозу. При підвищенні дози варфарину доза звіробою залишається незмінною, щодо припинення терапії слід проконсультуватися з лікарем.
Звіробій перфорований може значно зменшувати дію теофіліну, тому одночасне застосування не рекомендоване. У випадку, коли є необхідність у прийомі звіробою, слід контролювати рівень теофіліну у плазмі крові та у разі необхідності коригувати дозу теофіліну, не змінюючи дозу звіробою.
Одночасне застосування з пероральними контрацептивами може спричинити аномальні маточні кровотечі (менорагія, гіперменорея, метрорагія). Може спостерігатися зниження контрацептивного ефекту. Рекомендується застосовувати комбіновані пероральні гормональні контрацептиви в поєднанні з іншими методами контрацепції (бар’єрні методи) під час терапії звіробоєм.
Одночасна терапія з амітриптиліном не рекомендується.
Одночасна терапія звіробоєм та протиепілептичними засобами (карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн) не рекомендується. Можливе зниження рівня препарату у плазмі крові та виникнення судом. У разі необхідності призначення звіробою слід провести моніторинг рівня протиепілептичних засобів у плазмі крові та симптомів зниження ефективності препарату (наприклад підвищення судомної активності). У разі припинення терапії звіробоєм може виникнути необхідність у зниженні дози протиепілептичних засобів, слід проводити моніторинг симптомів токсичності протиепілептичних засобів.
Клінічно значущі взаємодії спостерігалися між звіробоєм і антидепресантами групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та триптанами. У зв’язку з підвищеним ризиком виникнення побічних реакцій, пов’язаних із цими взаємодіями, не слід застосовувати звіробій одночасно із цими препаратами.
Не рекомендується застосування звіробою у пацієнтів, які приймають антибіотики, сульфаніламіди, гіпотензивні блокатори кальцієвих каналів, жіночі статеві гормони, гіпохолестеринемічні засоби (статини).
Пасифлора. При одночасному застосуванні з препаратами, які пригнічують ЦНС, такими як барбітурати, транквілізатори, посилюється седативний і снодійний ефект препарату. Не рекомендований одночасний прийом з бензодіазепінами. Слід уникати одночасного застосування з дисульфірамом. Під час лікування препаратом не слід вживати алкогольні напої.
Валеріана. Посилює дію алкоголю, седативних, снодійних, гіпотензивних, анксіолітичних і спазмолітичних засобів.
Глід. Посилює дію седативних, снодійних та антиаритмічних засобів, серцевих глікозидів.
Меліса. При одночасному застосуванні можливе посилення дії інших седативних та снодійних засобів.
Вплив на результати лабораторних аналізів. Гвайфенезин може зумовити хибнопозитивні результати діагностичних тестів, за допомогою яких визначають 5-гідроксиіндолоцтову кислоту (фотометричний метод з використанням нітрозонафтолу як реагенту) та ванілмигдалеву кислоту в сечі. Маючи це на увазі, лікування препаратом необхідно припинити за 48 год до збору сечі для проведення цих аналізів.

Діагнози, при яких застосовують Ново-Пасит