• Кабинет
  • РОКСИПІМ (ROXIPIME)

    Склад і форма випуску

    порошок для розчину для ін'єкцій 1 г флакон з розчинником (вода для ін'єкцій) по 10 мл в ампулах, № 1Ціни в аптеках
    Цефепім
    1 г
    1 флакон препарату містить цефепіму (у формі цефепіму дигідрохлориду моногідрату) 1,0 г.
    Допоміжна речовина: аргінін.
    1 ампула розчинника містить води для ін’єкцій 10 мл..
    № UA/15288/01/01 від 07.07.2016 до 07.07.2021
    B За рецептом

    Фармакологічні властивості

    фармакодинаміка. Цефепім пригнічує синтез ферментів стінки бактеріальної клітини і має широкий спектр дії щодо різних грампозитивних та грамнегативних бактерій. Цефепім високостійкий до гідролізу більшістю β-лактамаз, має малу спорідненість до β-лактамаз, що кодуються хромосомними генами, та швидко проникає у грамнегативні бактеріальні клітини.

    Цефепім активний щодо нижчезазначених мікроорганізмів.

    Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis (включаючи їх штами, що продукують β-лактамазу); інші штами стафілококів, включаючи S. hominis, S. saprophyticus; Streptococcus pyogenes (стрептококи групи А); Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В); Streptococcus pneumoniae (включаючи штами з середньою стійкістю до пеніциліну — МПК від 0,1 до 1 мкг/мл); інші β-гемолітичні стрептококи (групи C, G, F), S. bovis (група D), стрептококи групи Viridans.

    Більшість штамів ентерококів, наприклад Enterecoccus faecalis, і стафілококи, резистентні до метициліну, резистентні до більшості цефалоспоринових антибіотиків, включаючи цефепім.

    Грамнегативні аероби: Pseudomonas spp., включаючи P. aeruginosa, P. putida, P. stutzeri; Escherichia coli, Klebsiella spp., включаючи K. pneumoniae, K. oxytoca, K. ozaenae; Enterobacter spp., включаючи E. cloacae, E. aerogenes, E. sakazakii; Proteus spp., включаючи P. mirabilis, P. vulgaris; Acinetobacter calcoaceticus (subsp. anitratus, iwoffi); Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga spp.; Citrobacter spp., включаючи C. diversus, C. freundii; Campylobacter jejuni; Gardnerella vaginalis; Haemophilus ducreyi; H. influenzae (включаючи штами, що продукують β-лактамазу); H. parainfluenzae; Hafnia alvei; Legionella spp.; Morganella morganii; Moraxella catarrhalis (Branhamella catarrhalis) (включаючи штами, що продукують β-лактамазу); Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують β-лактамазу); N. meningitidis; Pantoea agglomerans (відомий як Enterobacter agglomerans); Providencia spp. (включаючи P. rettgeri, P. stuartii); Salmonella spp.; Serratia (включаючи S. marcescens, S. liquefaciens); Shigella spp.; Yersinia enterocolitica.

    Цефепім неактивний щодо багатьох штамів Xanthomonas maltophilia і Pseudomonas maltophilia.

    Анаероби: Bacteroides spp., включаючи B. melaninogenicus та інші мікроорганізми ротової порожнини, що належать до Bacteroides; Clostridium perfringens; Fusobacterium spp.; Mobiluncus spp.; Peptostreptococcus spp.; Veillonella spp.

    Цефепім неактивний щодо Bacteroides fragilis і Clostridium difficile.

    Фармакокінетика. Середні концентрації цефепіму у плазмі крові у дорослих здорових чоловіків через різний час після одноразового в/в та в/м введення наведені у табл. 1.

    Таблиця 1

    Доза цефепіму Концентрації цефепіму в плазмі, мкг/мл
    0,5 год 1 год 2 год 4 год 8 год 12 год
    1 г в/в 78,7 44,5 24,3 10,5 2,4 0,6
    1 г в/м 14,8 25,9 26,3 16,0 4,5 1,4

    У сечі, жовчі, перитонеальній рідині, слизовому секреті бронхів, мокротинні, передміхуровій залозі, апендиксі та жовчному міхурі також досягаються терапевтичні концентрації цефепіму.

    У середньому T½ цефепіму з організму становить близько 2 год. У здорових добровольців, які одержували дози до 2 г в/в з інтервалом 8 год протягом 9 днів, не спостерігалося кумуляції препарату в організмі.

    Цефепім метаболізується в N-метилпіролідин, який швидко перетворюється в оксид N-метилпіролідину. Середній загальний кліренс становить 120 мл/хв. Цефепім виділяється майже виключно за рахунок ниркових механізмів регуляції, головним чином шляхом гломерулярної фільтрації (середній нирковий кліренс — 110 мл/хв). У сечі виявляється близько 85% введеної дози у вигляді незміненого цефепіму, 1% — N-метилпіролідину, близько 6,8% — оксиду N-метилпіролідину та близько 2,5% — епімеру цефепіму. Зв’язування цефепіму з білками плазми крові становить менше 19% та не залежить від концентрації препарату в плазмі крові.

    Хворим віком старше 65 років з нормальною функцією нирок не потрібна корекція дози препарату, незважаючи на меншу величину ниркового кліренсу порівняно з молодими хворими.

    Дослідження, проведені за участю хворих з різним ступенем ниркової недостатності, продемонстрували збільшення T½ з організму. У середньому T½ у хворих із тяжкими порушеннями функції нирок, які потребують діалізу, становить 13 год при гемодіалізі та 19 год — при перитонеальному діалізі.

    Фармакокінетика цефепіму у хворих із порушеною функцією печінки або муковісцидозом не змінена. Корекції дози для таких хворих не потрібно.

    Показання РОКСИПІМ

    дорослі. Інфекції, спричинені чутливою до препарату мікрофлорою:

    — інфекції дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, бронхіт;

    — інфекції шкіри та підшкірної клітковини;

    — інтраабдомінальні інфекції, у тому числі перитоніт та інфекції жовчовивідних шляхів;

    — гінекологічні інфекції;

    — септицемія.

    Емпірична терапія хворих із нейтропенічною гарячкою.

    Профілактика післяопераційних ускладнень в інтраабдомінальній хірургії.

    Діти. Пневмонія. Інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит. Інфекції шкіри та підшкірної клітковини. Септицемія. Емпірична терапія хворих із нейтропенічною гарячкою. Бактеріальний менінгіт.

    Застосування РОКСИПІМ

    перед застосуванням препарату слід зробити шкірну пробу на переносимість.

    Звичайна доза для дорослих становить 1 г, яку вводять в/в або в/м з інтервалом у 12 год. Звичайна тривалість лікування — 7–10 днів; тяжкі інфекції можуть потребувати більш тривалого лікування.

    Однак дозування та шлях введення можуть варіювати залежно від чутливості мікроорганізмів-збудників, ступеня тяжкості інфекції, а також функціонального стану нирок хворого. Рекомендації стосовно дозування препарату для дорослих наведені в табл. 2.

    Таблиця 2

    Показання Доза та спосіб введення для дорослих Частота застосування
    Інфекції сечових шляхів легкого та середнього ступеня 500 мг — 1 г в/в або в/м Кожні 12 год
    Інші інфекції легкого та середнього ступеня 1 г в/в або в/м Кожні 12 год
    Тяжкі інфекції 2 г в/в Кожні 12 год
    Дуже тяжкі та загрозливі для життя інфекції 2 г в/в Кожні 8 год

    Профілактика розвитку інфекцій при проведенні хірургічних втручань. За 60 хв до початку хірургічної операції дорослим вводиться 2 г препарату в/в протягом 30 хв. Після закінчення вводиться додатково 500 мг метронідазолу в/в. Р-ни метронідазолу не слід вводити одночасно з препаратом Роксипім. Систему для інфузії перед введенням метронідазолу слід промити.

    Під час тривалих (>12 год) хірургічних операцій через 12 год після першої дози рекомендується повторне введення такої ж дози препарату з подальшим введенням метронідазолу.

    Порушення функції нирок. Для хворих із порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) дозу препарату необхідно відкоригувати (табл. 3).

    Таблиця 3

    Кліренс креатиніну, мл/хв

    Рекомендовані дози для дорослих із порушенням функцію нирок

    >50

    Звичайне дозування, адекватне тяжкості інфекції (див. табл. 2); коригування дози не потрібно
    2 г кожні 8 год 2 г кожні 12 год 1 г кожні 12 год 500 мг кожні 12 год

    30–50

    Коригування дози відповідно кліренсу креатиніну
    2 г кожні 12 год 2 г кожні 24 год 1 г кожні 24 год 500 мг кожні 24 год
    11–29 2 г кожні 24 год 1 г кожні 24 год 500 мг кожні 24 год 500 мг кожні 24 год
    ≤10 1 г кожні 24 год 500 мг кожні 24 год 250 мг кожні 24 год 250 мг кожні 24 год
    Гемодіаліз 500 мг кожні 24 год 500 мг кожні 24 год 500 мг кожні 24 год 500 мг кожні 24 год

    Якщо відома тільки концентрація креатиніну в плазмі крові, тоді кліренс креатиніну можна визначати за наведеною нижче формулою.

    Чоловіки:

    Кліренс креатиніну (мл/хв) =

    маса тіла (кг) · (140 — вік)
    72 ·креатинін плазми крові (мг/дл)

    Жінки: кліренс креатиніну (мл/хв) = кліренс креатиніну, розрахований для чоловіків · 0,85.

    При гемодіалізі за 3 год виділяється з організму близько 68% дози препарату. Після завершення кожного сеансу діалізу необхідно вводити повторну дозу, що дорівнює початковій. При безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі препарат можна застосовувати у початкових нормальних рекомендованих дозах 500 мг, 1 г або 2 г, залежно від тяжкості інфекції, з інтервалом між дозами 48 год.

    Дітям віком 1–2 міс препарат призначають тільки за життєвими показаннями. Стан дітей з масою тіла до 40 кг, які отримують лікування препаратом, необхідно постійно контролювати.

    Дітям при порушеннях функції нирок рекомендується зниження дози або збільшення інтервалу між введеннями.

    Розрахунок показників кліренсу креатиніну у дітей:

    Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) = 0,55 · зріст (см)
    креатинін плазми крові (мг/дл)

    або

    кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) = 0,52 · зріст (см) —3,6
    креатинін плазми крові (мг/дл)

    Діти віком 1–2 міс. Препарат призначають тільки за життєвими показаннями 30 мг/кг маси тіла кожні 12 або 8 год залежно від тяжкості інфекції.

    Діти віком від 2 міс. Максимальна доза для дітей не повинна перевищувати рекомендовану дозу для дорослих. Звичайна рекомендована доза для дітей з масою тіла до 40 кг у разі ускладнених або неускладнених інфекцій сечових шляхів (включаючи пієлонефрит), неускладнених інфекцій шкіри, пневмонії, а також емпіричного лікування фебрильної нейтропенії становить 50 мг/кг маси тіла кожні 12 год (хворим на фебрильну нейтропенію та бактеріальний менінгіт — кожні 8 год). Звичайна тривалість лікування становить 7–10 днів, тяжкі інфекції можуть потребувати більш тривалого лікування.

    Дітям з масою тіла ≥40 кг препарат призначають як дорослим.

    Введення препарату. Препарат можна вводити в/в або за допомогою глибокої в/м ін’єкції у велику м’язову масу (наприклад у верхній зовнішній квадрант сідничного м’яза — gluteus maximus).

    В/в введення. В/в шлях уведення прийнятніший у разі тяжких або загрозливих для життя інфекцій.

    При в/в способі введення препарат розчиняють у стерильній воді для ін’єкцій, у 5% розчині глюкози для ін’єкцій або 0,9% р-ні натрію хлориду, як зазначено в табл. 4. Вводять в/в повільно протягом 3–5 хв або через систему для в/в введення.

    В/м введення. Препарат можна розчиняти в стерильній воді для ін’єкцій, 0,9% р-ні натрію хлориду для ін’єкцій, 5% р-ні глюкози для ін’єкцій, бактеріостатичній воді для ін’єкцій з парабеном або бензиловим спиртом, 0,5% або 1% р-ні лідокаїну гідрохлориду в концентраціях, що вказані нижче в табл. 4.

    При застосуванні лідокаїну як розчинника слід перед введенням зробити шкірну пробу на його переносимість.

    Таблиця 4

    Спосіб введення Об’єм розчину для розведення, мл Приблизний об’єм отриманого розчину, мл Приблизна концентрація цефепіму, мг/мл
    В/в введення: 1 г/флакон 10 11,4 90
    В/м введення: 1 г/флакон 3 4,4 230

    Як і інші лікарські засоби, що застосовуються парентерально, приготовлені р-ни препарату перед введенням необхідно перевіряти на відсутність механічних включень.

    Для ідентифікації мікроорганізма-збудника (збудників) та визначення чутливості до цефепіму слід зробити відповідні мікробіологічні дослідження. Однак препарат можна застосовувати як монотерапію ще до ідентифікації мікроорганізма-збудника, тому що він має широкий спектр антибактеріальної дії щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. У разі ризику змішаної аеробно/анаеробної (включаючи Bacteroides fragilis) інфекції до ідентифікації збудника можна розпочинати лікування препаратом Роксипім у комбінації з препаратом, що впливає на анаероби.

    Діти. Застосовують у дітей віком від 1 міс.

    Протипоказання

    підвищена чутливість до цефепіму або аргініну, а також антибіотиків цефалоспоринового класу, пеніцилінів або інших β-лактамних антибіотиків.

    Побічна дія

    з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.

    З боку дихальної системи: кашель, біль у горлі, задишка, розлади дихання.

    З боку серцево-судинної системи: тахікардія, вазодилатація.

    З боку травної системи: нудота, блювання, диспепсія, кандидоз ротової порожнини, зміна відчуття смаку, діарея, коліт (у тому числі псевдомембранозний), біль у животі, запор.

    З боку нервової системи: головний біль, безсоння, неспокій, судоми, запаморочення, парестезії, епілептоформні напади.

    З боку гепатобіліарної системи: гепатит, холестатична жовтяниця.

    З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив’янка.

    Інші: астенія, підвищене потовиділення, гарячка, вагініт, еритема, біль у грудях, біль у спині, периферичні набряки, генітальний свербіж, кандидоз.

    Локальні реакції у місці введення препарату: при в/в — флебіт та запалення; при в/м — біль, запалення.

    Лабораторні показники: підвищення рівня АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази, загального білірубіну, анемія, еозинофілія, збільшення протромбінового часу або парціального тромбопластинового часу (ПТТ) та позитивний результат тесту Кумбса без гемолізу. Тимчасове збільшення рівня азоту сечовини в крові та/або креатиніну в плазмі крові та транзиторна тромбоцитопенія відзначалися у <0,5% хворих. Також виявляли транзиторну лейкопенію та нейтропенію.

    Можливі побічні реакції, характерні для антибіотиків групи цефалоспоринів: синдром Стівенса — Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, токсична нефропатія, апластична анемія, гемолітична анемія, кровотечі, порушення функції печінки, холестаз, панцитопенія.

    Особливості застосування

    для пацієнтів з високим ризиком тяжких інфекцій (наприклад пацієнтів, які мали в анамнезі трансплантацію кісткового мозку при зниженій його активності, що відбувається на тлі злоякісної гемолітичної патології з тяжкою прогресуючою нейтропенією) монотерапія може бути недостатньою, тому показана комплексна антимікробна терапія.

    Необхідно точно визначити, чи відзначалися раніше у хворого реакції гіперчутливості негайного типу на цефепім, цефалоспорини, пеніциліни або інші β-лактамні антибіотики. Антибіотики варто призначати з обережністю всім хворим із будь-якими формами алергії, особливо на лікарські препарати. При появі алергічної реакції застосування препарату варто припинити. Серйозні реакції гіперчутливості негайного типу можуть потребувати застосування адреналіну та інших форм терапії.

    При застосуванні практично всіх антибіотиків широкого спектра дії повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту. Тому важливо враховувати можливість розвитку цієї патології у разі виникнення діареї під час лікування препаратом. Легкі форми коліту можуть минати самостійно після прийому препарату; помірні або тяжкі стани можуть потребувати спеціального лікування.

    Як і в разі застосування інших антибіотиків, застосування цефепіму може призводити до колонізації нечутливою мікрофлорою. При розвитку суперінфекцій під час лікування необхідно вжити відповідних заходів.

    Пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≤60 мл/хв) дозу цефепіму слід відкоригувати, щоб компенсувати повільну швидкість ниркового виведення. Через те що пролонговані концентрації антибіотика у плазмі крові можливі при звичайних дозах у пацієнтів з нирковою недостатністю або іншими станами, які можуть погіршити функцію нирок, підтримувальну дозу слід знизити при введенні цефепіму таким пацієнтам. Ступінь порушення функції нирок, тяжкість інфекції та сприйнятливість до мікроорганізмів, що спричинили інфекцію, слід враховувати при визначенні наступної дози. У ході постмаркетингового нагляду були зареєстровані тяжкі побічні явища, які становили загрозу для життя, або летальні випадки: енцефалопатія (порушення свідомості, що включало сплутаність свідомості, галюцинації, ступор та кому), міоклонія та судоми. Більшість випадків зафіксовані у пацієнтів з порушеною функцією нирок, які приймали дози цефепіму, що перевищували рекомендовані. Деякі випадки спостерігалися у пацієнтів, які отримували дози, що були скориговані з урахуванням стану їх нирок. У більшості випадків симптоми нефротоксичності були зворотними та зникали після припинення застосування цефепіму та/або після гемодіалізу.

    Застосування антибактеріальних засобів спричиняє зміну нормальної флори товстої кишки та може спричинити ріст клостридій. Дослідження вказують на те, що токсин, який продукується Clostridium difficile, є основною причиною антибіотикасоційованого коліту. Після підтвердження діагнозу псевдомембранозного коліту необхідно вжити терапевтичних заходів. Псевдомембранозний коліт помірного ступеня може зникнути після припинення застосування препарату. У разі помірного і тяжкого ступенів слід розглянути необхідність застосування рідин та електролітів, поповнення білків і застосування антибактеріального препарату, ефективного щодо Clostridium difficile.

    Застереження. Малоймовірно, що призначення цефепіму за відсутності доведеної або підозрюваної бактеріальної інфекції або профілактичне застосування буде корисним, але це може підвищити ризик появи бактерій, несприйнятливих до цього лікарського засобу. Тривале застосування цефепіму (як й інших антибіотиків) може призвести до розвитку суперінфекції. Необхідно провести повторну перевірку стану пацієнта. У разі розвитку суперінфекції слід вжити адекватних заходів. Багато цефалоспоринів, включаючи цефепім, асоціюються зі зниженням активності протромбіну. До групи ризику входять пацієнти з порушенням функції печінки або нирок, пацієнти, які погано харчуються, а також ті, хто проходить тривалий курс антимікробної терапії. Необхідно контролювати протромбін у пацієнтів групи ризику та в разі необхідності призначати вітамін К.

    У період застосування цефепіму можуть бути отримані позитивні результати прямого тесту Кумбса. При проведенні гематологічних або трансфузійних процедур при визначенні групи крові перехресним способом, коли проводиться антиглобуліновий тест або в ході тесту Кумбса для новонароджених, матері яких отримували антибіотики групи цефалоспоринів до пологів, слід враховувати, що позитивний тест Кумбса може бути результатом застосування препарату. Цефепіму гідрохлорид з обережністю призначають пацієнтам зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі, особливо колітом.

    Було доведено, що аргінін змінює метаболізм глюкози та одночасно підвищує рівні калію у плазмі крові при застосуванні доз, які у 33 рази перевищують максимально рекомендовану дозу цефепіму.

    Ефекти при більш низьких дозах на даний момент невідомі.

    Застосування у період вагітності або годування грудьми. Немає відомостей про проведення адекватних та добре контрольованих досліджень за участю вагітних, тому препарат у період вагітності можна призначати тільки тоді, коли очікувана користь для вагітної перевищує потенційний ризик для плода.

    Цефепім потрапляє у грудне молоко в дуже невеликій кількості, тому під час лікування препаратом годування грудьми слід припинити.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Оскільки під час лікування можуть виникати побічні реакції з боку ЦНС, слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами

    застосовуючи високі дози аміноглікозидів одночасно з цефепімом, слід уважно стежити за функцією нирок через потенційну нефротоксичність та ототоксичність аміноглікозидних антибіотиків. Нефротоксичність відзначалася після одночасного застосування інших цефалоспоринів з діуретиками, такими як фуросемід.

    Роксипім у концентрації 1–40 мг/мл сумісний з такими парентеральними р-нами: 0,9% р-н натрію хлориду для ін’єкцій; 5 та 10% р-ни глюкози для ін’єкцій; р-н 1/6М натрію лактату для ін’єкцій, р-н 5% глюкози та 0,9% натрію хлориду для ін’єкцій; р-н Рінгера з лактатом та 5% р-ном глюкози для ін’єкцій.

    Щоб уникнути можливої лікарської взаємодії з іншими препаратами, р-ни препарату Роксипім (як і більшості інших β-лактамних антибіотиків) не вводять одночасно з р-нами метронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату та нетилміцину сульфату. У разі призначення Роксипіму із зазначеними препаратами кожен антибіотик вводять окремо.

    Несумісність. Не змішувати в одній ємності з іншими лікарськими засобами. Застосовувати лише вищезазначені розчинники.

    Передозування

    симптоми. У разі значного перевищення рекомендованих доз, особливо у хворих з порушеною функцією нирок, посилюються прояви побічної дії. Симптоми передозування включають енцефалопатію (що супроводжується галюцинаціями, порушенням свідомості, ступором, комою, міоклонією) епілептоформні напади, нейром’язову збудливість.

    Лікування. Слід припинити введення препарату, провести симптоматичну терапію. Застосування гемодіалізу прискорює виведення цефепіму з організму; перитонеальний діаліз малоефективний. Тяжкі алергічні реакції негайного типу потребують застосування адреналіну та інших форм інтенсивної терапії.

    Умови зберігання

    при температурі не вище 25 °C у захищеному від світла місці.

    Приготований р-н придатний для застосування протягом 24 год при температурі 15–25 °С або протягом 7 діб при температурі 2–8 °С.

    Діагнози, при яких застосовують РОКСИПІМ

    Дата додавання: 16.10.2020 р.
    © Компендиум 2020

    Інструкція

    Ціни на РОКСИПІМ в містах України

    Вінниця 232.63 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Вінниця, вул. Грибоєдова, 3, тел.: +380672132986211.99 грн./уп.

    Дніпро 202.39 грн./уп.

    «ЛІНДА-ФАРМ» Дніпро, вул. Космічна, 13, тел.: +380504808226190.20 грн./уп.

    Житомир 233.17 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Житомир, вул. Київська, 25, тел.: +380674143543209.99 грн./уп.

    Івано-Франківск 210.31 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Івано-Франківськ, вул. Федьковича, 7Б, тел.: +380672132987198.50 грн./уп.

    Київ 215.69 грн./уп.

    «АПТЕКА ПРИЄМНИХ ЦІН» Київ, просп. Повітрофлотський, 50/2, тел.: +380445201630186.78 грн./уп.

    Кропивницький 190.14 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Кропивницький, вул. Академіка Тамма, 3/163, тел.: +380522372002184.95 грн./уп.

    Луцьк 222.82 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Луцьк, просп. Соборності, 11А, тел.: +380981699880204.99 грн./уп.

    Львів 214.75 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Львів, вул. Сихівська, 8, тел.: +380674395112177.50 грн./уп.

    Миколаїв 201.47 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Миколаїв, вул. Миколаївська, 15, тел.: +380512214072186.95 грн./уп.

    Одеса 231.09 грн./уп.

    «АПТЕКА АКС СОЦІАЛЬНА» Одеса, вул. Грецька, 45, тел.: +380487881063192.35 грн./уп.

    Полтава 210.74 грн./уп.

    «АПТЕКИ УКРАЇНИ» Полтава, вул. Гончара Олеся, 27А, тел.: +380953430707209.50 грн./уп.

    Рівне 221.84 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Рівне, вул. Соборна, 156, тел.: +380981889767201.99 грн./уп.

    Суми 195.5 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Суми, вул. Сумсько-Київських Дивізій, 22, тел.: +380674217535195.50 грн./уп.

    Тернопіль 218.04 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Тернопіль, вул. Руська, 23, тел.: +380672404019188.99 грн./уп.

    Харків 220.22 грн./уп.

    «МАГНОЛІЯ» Харків, вул. Балакірєва, 17А, тел.: +380993108104216.80 грн./уп.

    Херсон 187.72 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Херсон, вул. Комкова, 92, тел.: +380552453900179.95 грн./уп.

    Хмельницький 227.52 грн./уп.

    «D.S.» Хмельницький, вул. Проскурівська, 1, тел.: +380800302060214.04 грн./уп.

    Чернівці 219.99 грн./уп.

    «D.S.» Чернівці, вул. Трепка Владислава, 8, тел.: +380800302060197.16 грн./уп.

    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko