Тіогама^® (Thiogamma^®)

Плівкове покриття: поліетиленгліколі, метилгідроксипропілцелюлоза, тальк, натрію додецилсульфат.

Кислота тіоктова - 600 мг

фармакодинаміка. α-Ліпоєва кислота є речовиною, яка синтезується в організмі й виконує роль коензиму в окиснювальному декарбоксилюванні α-кетокислот; відіграє важливу роль у процесі утворення енергії в клітині. Сприяє зниженню рівня глюкози в крові та збільшенню кількості глікогену в печінці. Нестача або порушення обміну α-ліпоєвої кислоти внаслідок інтоксикації або надмірного накопичення деяких продуктів розпаду (наприклад кетонових тіл) призводить до порушення аеробного гліколізу. α-Ліпоєва кислота може існувати у двох фізіологічно активних формах (окиснена та відновлена), яким притаманна антитоксична та антиоксидантна дія. α-Ліпоєва кислота впливає на обмін ХС, бере участь у регулюванні ліпідного та вуглеводного обміну, поліпшує функцію печінки (внаслідок гепатопротекторної, антиоксидантної, дезінтоксикаційної дії). За фармакологічними властивостями α-ліпоєва кислота подібна до вітамінів групи В.
Фармакокінетика. Після перорального застосування α-ліпоєва кислота швидко і майже повністю абсорбується у ШКТ. Виділяється нирками переважно у вигляді метаболітів. Утворення метаболітів відбувається у результаті окиснення бокового ланцюга та кон’югації. Т_½ лікарського засобу Тіогама^® із плазми крові становить 10–20 хв.

профілактика і лікування діабетичної полінейропатії.

препарат призначають дорослим. Таблетки приймають внутрішньо цілими, запиваючи достатньою кількістю води. Добова доза — 1 таблетка Тіогама^® (що відповідає 600 мг α-ліпоєвої кислоти), яку необхідно приймати як разову дозу приблизно за 30 хв до першого прийому їжі. Тривалість лікування — 1–4 міс.
У разі тяжких проявів захворювання лікування бажано починати з парентерального введення препарату Тіогама^® Турбо для інфузій. Надалі слід продовжити прийом препарату Тіогама^® в таблетках в дозі 600 мг/добу.
Одночасний прийом їжі може перешкоджати всмоктуванню препарату.
Діти. Ефективність і безпека застосування препарату у дітей не встановлені, тому його не слід призначати цій віковій категорії пацієнтів.

• підвищена чутливість до α-ліпоєвої кислоти або інших компонентів препарату.
• Не має клінічного досвіду застосування лікарського засобу дітям та підліткам.

дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100–<1/10), іноді (≥1/1000–1/100), рідко (≥1/10 000–1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома.
З боку нервової системи: дуже рідко: зміна або порушення смакових відчуттів.
З боку травного тракту: дуже рідко: нудота, блювання, біль у животі та гастроінтестинальний біль, діарея.
Метаболічні порушення: так як поліпшується утилізація глюкози, знижується рівень цукру в крові. Були повідомлення про випадки гіпоглікемічних станів, а саме: запаморочення, підвищене потовиділення, головний біль та порушення зору.
З боку імунної системи: дуже рідко: алергічні реакції, у тому числі шкірні висипання, кропив’янка (уртикарні висипання), свербіж, утруднене дихання.
Частота невідома: аутоімуний інсуліновий синдром.

при лікуванні альфа-ліпоєвою кислотою повідомлялось про випадки аутоімунного інсулінового синдрому. Хворі з певним генотипом антигену лейкоцитів людини HLA (лейкоцитарні антигени людини), зокрема HLA-DRB1*04:06 та HLA-DRB1*04:03, більш схильні до розвитку аутоімунного інсулінового синдрому (розлад гормонів, які регулюють глюкозу в крові, з вираженим зниженням рівня цукру в крові) при лікуванні альфа-ліпоєвою кислотою. HLA-DRB1*04:03 алель (відношення шансів чутливості до аутоімунного інсулінового синдрому 1,6) частіше зустрічається у представників народів Кавказу та більш поширений в Південній Європі, ніж в Північній Європі; HLA-DRB1*04:06 алель (відношення шансів чутливості до аутоімунного інсулінового синдрому 56,6) зустрічається переважно у пацієнтів з Японії та Кореї.
Слід брати до уваги можливість розвитку аутоімунного інсулінового синдрому у пацієнтів, які застосовують тіоктову кислоту, при диференційованому діагнозі спонтанної гіпоглікемії.
Пацієнти зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази, при мальабсорбції, тобто порушенні всмоктування глюкози та галактози, не повинні приймати даний лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Недостатньо даних щодо застосування препарату у період вагітності і годування груддю, тому не рекомендується призначати Тіогаму^® у ці періоди. Невідомо, чи потрапляє альфа-ліпоєва кислота в грудне молоко.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Побічні реакції можуть проявлятися запамороченням, порушенням зору тощо. Це необхідно враховувати при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими механізмами.

α-ліпоєва кислота реагує з іонними комплексами металів (наприклад з цисплатином), тому Тіогама^® може знижувати ефект цисплатину. З молекулами цукру α-ліпоєва кислота утворює важкорозчинні комплексні сполуки.
α-Ліпоєва кислота є хелатором металу, тому не слід застосовувати її одночасно зі сполуками металів (наприклад з препаратами, що містять залізо або магній, молочними продуктами, оскільки вони містять кальцій).
Якщо загальну добову дозу препарату Тіогама^® приймати за 30 хв до сніданку, препарати заліза і магнію необхідно застосовувати під час обіду або ввечері.
При одночасному застосуванні α-ліпоєва кислота посилює дію інсуліну та пероральних гіпоглікемізуючих засобів. З цієї причини необхідний ретельний моніторинг рівня цукру в крові, особливо під час початкової фази терапії α-ліпоєвою кислотою. Щоб уникнути симптомів гіпоглікемії, в окремих випадках необхідно зменшити дозу інсуліну або дозу антидіабетичного лікарського засобу per os.
Увага: зловживання алкоголем є суттєвим фактором ризику розвитку і прогресування клінічної картини нейропатії і, таким чином, може негативно впливати на процес лікування препаратом. Тому пацієнтам з діабетичною нейропатією зазвичай рекомендується у разі можливості утриматися від вживання алкоголю. Це також стосується до періодів без терапії альфа-ліпоєвою кислотою.

у разі передозування можливі такі симптоми: нудота, блювання, головний біль.
У разі випадкового прийому або при спробі самогубства при пероральному застосуванні доз 10–40 г альфа-ліпоєвої кислоти у комбінації з алкоголем спостерігалась тяжка інтоксикація, у деяких випадках з летальним наслідком.
Клінічні прояви: занепокоєння або затьмарення свідомості, які асоціюються з проявами генералізованих судом та лактоацидозу. Крім того описуються прояви гіпоглікемії, шок, рабдоміоліз, гемоліз, дисемінована внутрішньосудинна коагуляція, депресія кісткового мозку, поліорганні ураження як наслідок інтоксикації високими дозами альфа-ліпоєвої кислоти.
Лікування у разі інтоксикації. Навіть якщо є тільки підозра на інтоксикацію альфа-ліпоєвою кислотою (наприклад, >10 таблеток по 600 мг для дорослої людини та >50 мг/кг маси тіла для дитини), пацієнта необхідно доставити у клініку якнайшвидше та провести загальне лікування при отруєнні (наприклад, індукція блювання, промивання шлунка, застосування активованого вугілля тощо). У разі генералізованих судом, лактоацидозу та інших станів, які загрожують життю, необхідно проводити сучасну інтенсивну терапію відповідно до симптомів. Проведення гемодіалізу, гемоперфузії або технічної фільтрації не показало остаточного виведення альфа-ліпоєвої кислоти.

при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.