Левоксимед краплі очні (Levoximed eye drops)

Левофлоксацин - 5 мг/мл

фармакодинаміка. Левофлоксацин є L-ізомером рацемічної лікарської речовини офлоксацину. Антибактеріальну дію чинить переважно L-ізомер офлоксацину.
Механізм дії. Левофлоксацин, антибактеріальний засіб групи фторхінолонів, пригнічує активність бактеріальних топоізомераз II типу: ДНК-гірази та топоізомерази IV. Дія левофлоксацину щодо грамнегативних бактерій спрямована переважно на ДНК-гіразу, а щодо грампозитивних бактерій — на топоізомеразу IV.
Механізм виникнення резистентності. Існують 2 основні механізми виникнення резистентності бактерій до левофлоксацину: зниження концентрації препарату всередині бактеріальної клітини та зміни в наборі ферментів, проти яких спрямована дія левофлоксацину. Такі зміни виникають внаслідок мутацій в хромосомальних генах, які кодують ДНК-гіразу (gyrA та gyrB) і топоізомеразу IV (parC та parE; grlA та grlB у Staphylococcus aureus). Причинами виникнення резистентності через зниження концентрації левофлоксацину всередині бактеріальної клітини є зміни поринів зовнішньої мембрани (OmpF), що зменшує можливість проникнення фторхінолонів всередину грамнегативних бактерій, або насоси, які сприяють відтоку речовин. Резистентність через відтік речовин описана у пневмококів (PmrA), стафілококів (NorA), анаеробних та грамнегативних бактерій. Повідомляється про резистентність до хінолонів через плазму крові (яка визначається геном qnr) у Klebsiella pneumoniae та E. coli.
Перехресна резистентність. Можливе виникнення перехресної резистентності між фторхінолонами. Одинична мутація не призводить до клінічної резистентності, але множинні мутації зазвичай спричиняють клінічну резистентність до всіх лікарських засобів класу фторхінолонів. Зміни поринів зовнішньої мембрани та системи відтоку речовин можуть мати широку специфічність до субстратів, бути спрямованими проти кількох класів антибактеріальних засобів і призвести до виникнення множинної резистентності.
Граничні значення. Граничні значення мінімальної інгібуючої концентрації, які відділяють чутливі та помірно резистентні організми від резистентних згідно з граничним значенням EUCAST (European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing — Європейський комітет з тестування чутливості до антимікробних препаратів), такі: Pseudomonas spp., Staphylococcus spp., Streptococcus A,B,C,G: чутливі ≤1 мг/л, резистентні >2 мг/л; Streptococcus pneumoniae: чутливі ≤2 мг/л, резистентні >2 мг/л; Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis: чутливі ≤1 мг/л, резистентні >1 мг/л. Решта патогенних мікроорганізмів: чутливі ≤1 мг/л, резистентні >2 мг/л.
Спектр антибактеріальної дії. Поширеність набутої резистентності в окремих видів може варіювати в різних географічних точках та в часі, тому бажано мати місцеву інформацію щодо резистентності, особливо у процесі лікування тяжких інфекцій. Отже, наведена інформація надає лише приблизні керівні вказівки та рекомендації щодо можливої чутливості мікроорганізмів до левофлоксацину. Якщо поширеність резистентності на місці є такою, що застосування лікарського засобу проти принаймні деяких видів інфекції вважається сумнівним, у разі необхідності слід звернутися до фахівця.
У наведеній нижче таблиці подані тільки ті види бактерій, які зазвичай спричиняють зовнішні інфекційні захворювання очей, такі як кон’юнктивіт.
Спектр антибактеріальної дії: категорії чутливості та характеристики резистентності згідно з вимогами EUCAST

*MSSA — штами Staphylococcus aureus, чутливі до метициліну; **MRSA — штами Staphylococcus aureus, резистентні до метициліну.
Дані з резистентності, представлені у таблиці, базуються на результатах багатоцентрового наглядового дослідження (офтальмологічне дослідження) з поширеності резистентності серед ізолятів бактерій, отриманих від пацієнтів із очними інфекціями в Німеччині (червень–листопад 2004 р.).
Мікроорганізми класифікували як чутливі до левофлоксацину на підставі чутливості, визначеної in vitro, та концентрації у плазмі крові після системної терапії. При місцевому застосуванні було досягнуто вищої C_max, ніж визначена у плазмі крові. Проте невідомо, чи може кінетика левофлоксацину після місцевого закапування в око змінити антибактеріальну дію левофлоксацину і яким чином.
Пацієнти дитячого віку. Фармакодинамічні властивості однакові у дорослих та дітей віком від 1 року.
Фармакокінетика. Після закапування в очі левофлоксацин добре зберігається у слізній плівці.
У процесі дослідження здорових добровольців середні концентрації левофлоксацину у слізній плівці, виміряні через 4 і 6 год після місцевого застосування, становили 17,0 і 6,6 мкг/мл відповідно. Через 4 год після введення дози у 5 із 6 досліджуваних добровольців концентрація становила 2 мкг/мл або вище. У 4 із 6 досліджуваних добровольців ця концентрація відмічалася і через 6 год після введення дози.
Концентрацію левофлоксацину в плазмі крові вимірювали у 15 здорових дорослих добровольців у різні моменти часу впродовж 15-денного курсу лікування. Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 год після застосування дози варіювала від 0,86 нг/мл у 1-й день до 2,05 нг/мл у 15-й день. Найвища C_max левофлоксацину — 2,25 нг/мл — була зафіксована у 4-й день після 2 днів застосування дози кожні 2 год (загалом 8 доз на добу). C_max левофлоксацину збільшилася від 0,94 нг/мл у 1-й день до 2,15 нг/мл у 15-й день, що у 1000 разів менше, ніж концентрації, про які повідомляли після застосування стандартних пероральних доз левофлоксацину.
Концентрації левофлоксацину в плазмі крові, що були досягнуті після застосування препарату в уражене око, невідомі.

місцеве лікування зовнішніх бактеріальних очних інфекцій у пацієнтів віком від 1 року, спричинених мікроорганізмами, чутливими до левофлоксацину.

препарат призначений для офтальмологічного застосування.
Краплі очні закапувати по 1–2 краплі в уражене(-ні) око (очі) кожні 2 год до 8 разів на добу впродовж перших 2 днів (відразу після пробудження), з 3-го по 5-й день − 4 рази на добу.
Тривалість лікування залежить від тяжкості розладу, а також від клінічного та бактеріологічного перебігу хвороби. Зазвичай термін лікування становить 5 діб.
Для запобігання забрудненню кінчика піпетки та р-ну кінчик піпетки не повинен контактувати з повіками або оточуючими ділянками ока.
При паралельному застосуванні різних місцевих очних лікарських засобів інтервал між закапуваннями повинен становити щонайменше 15 хв.
Безпека й ефективність лікування виразки рогівки та офтальмії новонароджених не встановлені.
Оскільки дані з безпеки та ефективності відсутні, лікарський засіб не рекомендується застосовувати дітям віком до 1 року.
Пацієнти літнього віку. Таким пацієнтам немає необхідності у корекції дозування лікарського засобу.
Діти. Дози препарату для таких пацієнтів подібні тим, що застосовуються у дорослих.
Особливі застереження та запобіжні заходи при застосуванні однакові для дорослих і дітей віком від 1 року.
Безпека та ефективність застосування очних крапель левофлоксацину у дітей віком від 1 року встановлені.
Безпека та ефективність застосування очних крапель левофлоксацину у дітей віком до 1 року не встановлені. Немає відповідних даних.

гіперчутливість до левофлоксацину, інших хінолонів або інших компонентів препарату, наприклад бензалконію хлориду.

приблизно у 10% пацієнтів можна очікувати побічні реакції. Ці реакції зазвичай є слабкими або помірними та тимчасовими і найчастіше обмежуються ділянкою ока.
Оскільки препарат містить бензалконію хлорид, активна речовина цього консерванту може викликати контактну екзему та/або подразнення.
Нижче наведені побічні реакції визначені, як точно, ймовірно або можливо пов’язані з лікуванням, про які повідомляли у процесі клінічних досліджень та післяреєстраційного нагляду.
Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); частота невідома (неможливо визначити за наявними даними).
З боку імунної системи: рідко — екстраокулярні очні алергічні реакції, у тому числі висипання на шкірі; дуже рідко — анафілаксія.
З боку нервової системи: нечасто — головний біль.
З боку органа зору: часто — печіння в очах, зниження гостроти зору та поява тяжів слизу; нечасто — матування повік, хемоз, папілярна реакція кон’юнктиви, набряк повік, дискомфорт в очах, відчуття стороннього тіла, свербіж в очах, біль в очах, кон’юнктивальна інфекція, кон’юнктивальні фолікули, сухість очей, еритема повік та фотофобія.
Відкладення на рогівці у процесі клінічних досліджень не виявлено.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто — риніт, фарингіт; дуже рідко — набряк гортані.
Пацієнти дитячого віку. Частоту, тип і тяжкість побічних реакцій у дітей можна очікувати подібними до тих, що виникають у дорослих.
Додаткові побічні реакції, які спостерігаються при системному застосуванні діючої речовини (левофлоксацин) та можуть потенційно виникати під час застосування цього лікарського засобу. У пацієнтів, які застосовували системні фторхінолони, повідомляли про розриви сухожиль плеча, кисті рук, ахіллового та інших сухожиль, які потребували хірургічного втручання або призводили до тривалої втрати працездатності. Постмаркетингові дослідження та досвід застосування системних хінолонів показували, що можливе підвищення ризику розривів у пацієнтів, які застосовували кортикостероїди, особливо у пацієнтів літнього віку, та сухожиль під великим навантаженням, включаючи ахіллове сухожилля (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, надзвичайно важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за балансом користь/ризик лікарського засобу. Працівників системи охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

препарат не можна вводити під кон’юнктиву. Р-н не слід вводити безпосередньо у передній відділ ока.
Як і у випадку з протиінфекційними лікарськими засобами, тривале застосування левофлоксацину може призвести до надмірного розмноження нечутливих мікроорганізмів, у тому числі грибів. При погіршенні стану пацієнта через інфекцію або відсутності клінічного покращення впродовж відповідного періоду слід припинити застосування препарату та розпочати альтернативне лікування. За клінічними показаннями хворого слід обстежити з використанням збільшувальних приладів (наприклад біомікроскопія із застосуванням щілинної лампи та, при потребі, фарбування флуоресцеїном).
Застосування системних фторхінолонів пов’язують з виникненням реакцій гіперчутливості, навіть після застосування однократної дози. У разі розвитку реакцій гіперчутливості застосування препарату слід припинити.
При системному застосуванні фторхінолонів, включаючи левофлоксацин, можуть виникати запалення і розрив сухожиль, особливо у пацієнтів літнього віку, які одночасно приймають кортикостероїди. Під час застосування лікарського засобу слід дотримуватися обережності та при перших ознаках запалення сухожиль припинити його застосування (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Препарат містить бензалконію хлорид як консервант. Перед закапуванням лінзи слід зняти і почекати щонайменше 15 хв перед тим, як надягти їх знову. Бензалконію хлорид може змінювати колір м’яких контактних лінз.
Пацієнтам із бактеріальною зовнішньою очною інфекцією не слід носити контактні лінзи.
Також повідомлялося, що бензалконію хлорид викликає подразнення очей, симптоми сухості очей і може впливати на слізну плівку та поверхню рогівки. Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам із сухим оком та пацієнтам, у яких може бути порушена рогівка ока. У разі тривалого застосування слід спостерігати за пацієнтами.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Немає достатніх даних щодо застосування левофлоксацину у вагітних. Дослідження на тваринах не свідчать про прямий або непрямий шкідливий вплив на репродуктивну функцію. Потенційний ризик для людини невідомий. Препарат слід застосовувати у період вагітності тільки тоді, коли очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для плода.
Період годування грудьми. Левофлоксацин проникає у грудне молоко. Однак при застосуванні у терапевтичних дозах не передбачається будь-якого впливу на дитину, що знаходиться на грудному вигодовуванні. Препарат слід застосовувати у період годування грудьми тільки тоді, коли очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для немовляти.
Фертильність. Левофлоксацин не спричиняв зниження здатності до запліднення щурів при експозиціях, що значно перевищують максимальний вплив на людину після офтальмологічного застосування.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Препарат чинить незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. Якщо під час застосування лікарського засобу спостерігається будь-який тимчасовий вплив на зір, пацієнту необхідно зачекати, доки зір проясниться, перед тим, як керувати транспортним засобом або іншими механізмами.

не проводилося спеціальних досліджень щодо взаємодії левофлоксацину для місцевого застосування з іншими лікарськими засобами.
Оскільки C_max левофлоксацину в плазмі крові після закапування в очі щонайменше у 1000 разів менше за C_max, що спостерігалася після стандартних доз при пероральному введенні, то взаємодії, зазначені для системного застосування, навряд чи будуть клінічно значущими при застосуванні левофлоксацину для місцевого застосування.
Пацієнти дитячого віку. Ніяких досліджень щодо взаємодії лікарських засобів не проводили.

загальна кількість левофлоксацину у флаконі очних крапель занадто мала, щоб спричинювати токсичні ефекти після випадкового перорального застосування. Якщо необхідно, пацієнта слід клінічно обстежити та вжити підтримувальних заходів.
Після місцевого передозування препарату очі необхідно промити чистою водою кімнатної температури.
Пацієнти дитячого віку. Вживання заходів у випадку передозування подібні до таких у дорослих.

при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Після відкриття флакона препарат можна використовувати протягом 28 днів.