Все аптеки Украины
Киев (адрес не указан)

Кваніл таблетки (Quanil® tablets) (265655) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Інструкція
  • Ціни
  • Карта
  • Аналоги
  • Діагнози
Кваніл <I>таблетки</I> (Quanil<sup>&reg;</sup> <I>tablets</I>)

Кваніл таблетки інструкція із застосування

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджено даними магнітно-резонансної спектроскопії. Завдяки такому механізму дії цитиколін покращує функціонування таких мембранних механізмів, як робота іонообмінних насосів та рецепторів, модуляція яких необхідна для нормального проведення нервових імпульсів. Завдяки стабілізуючій дії на мембрану нейронів цитиколін проявляє протинабрякові властивості, які сприяють зменшенню набряку мозку.
Експериментальні дослідження показали, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (А1, А2, С та D), зменшує утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем і зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.
Цитиколін зберігає запас енергії нейронів, інгібує апоптоз та стимулює синтез ацетилхоліну.
Експериментально доведено, що цитиколін також проявляє профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.
Клінічні дослідження показали, що цитиколін достовірно збільшує функціональне відновлення у пацієнтів з гострим ішемічним порушенням мозкового кровообігу, що збігається з уповільненням зростання об’єму ішемічного пошкодження головного мозку за даними нейровізуалізації.
У пацієнтів із черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення і зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.
Цитиколін поліпшує рівень уваги та свідомості, справляє позитивний вплив при когнітивних та неврологічних розладах, пов’язаних з ішемією головного мозку, сприяє зменшенню проявів амнезії.
Фармакокінетика. Цитиколін практично повністю всмоктується при пероральному введенні. Після введення препарату спостерігається значне підвищення рівня холінів у плазмі крові. При пероральному застосуванні препарат практично повністю всмоктується. Біодоступність при пероральному та парентеральному шляхах введення майже однакова. При пероральному застосуванні препарат практично повністю всмоктується. Біодоступність при пероральному та парентеральному шляхах введення майже однакова.
Препарат метаболізується в кишечнику та печінці з утворенням холіну та цитидину.
Після введення цитиколін широко розподіляється у структурах головного мозку зі швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди та фракції цитидину у цитидинові нуклеотиди і нуклеїнові кислоти. У головному мозку цитиколін вбудовується у клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, інтегруючись у структуру фосфоліпідної фракції.
Лише незначна кількість дози виявляється у сечі і фекаліях (менше 3%). Приблизно 12% дози виводиться через СО2, що видихається. Під час виведення препарату з сечею виділяють 2 фази: перша фаза — протягом 36 год, під час якої швидкість виведення знижується швидко, і друга фаза — під час якої швидкість виведення знижується набагато повільніше. Така ж сама фазність спостерігається при виведенні через дихальні шляхи. Швидкість виведення СО2 знижується швидко приблизно протягом 15 год, потім знижується набагато повільніше.

Показання Кваніл таблетки

– інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та лікування ускладнень і наслідків порушень мозкового кровообігу;
– черепно-мозкова травма та її неврологічні наслідки;
– когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних церебральних розладів.

Застосування Кваніл таблетки

Рекомендована доза становить від 500 до 2000 мг на добу (1–4 таблетки) залежно від тяжкості симптомів та стану пацієнта.
Дози препарату та термін лікування встановлюються лікарем.
Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.
Діти. Досвід застосування препарату дітям обмежений, тому препарат слід призначати тільки тоді, коли очікувана користь переважає будь-який потенційний ризик.

Протипоказання

- підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату;
- підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Побічна дія

з боку психіки: галюцинації, збудження, безсоння.
З боку нервової системи: сильний головний біль, вертиго, галюцинації, тремор.
З боку серцево-судинної системи: АГ, артеріальна гіпотензія, тахікардія.
З боку дихальної системи: задишка.
З боку травного тракту: нудота, блювання, біль у шлунку, гіперсалівація, незначна зміна показників функції печінки, епізодична діарея.
З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі: висипання, гіперемія, екзантема, кропив’янка, пурпура, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.
Загальні реакції: озноб, підвищення температури тіла, відчуття жару, набряк.

Особливості застосування

Препарат містить лактозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності та годування грудьми. Достатні дані про застосування цитиколіну у вагітних відсутні. Дані щодо екскреції цитиколіну в грудне молоко та його дія на плід невідомі. У період вагітності або годування груддю лікарський препарат призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода або дитини. Дані щодо проникнення цитиколіну в грудне молоко та його дія на дитину невідомі.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. В індивідуальних випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

цитиколін посилює ефект леводопи. Не слід призначати препарат одночасно з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.

Передозування

не описано.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Коментарі (1)
Филипп Александрович Бекало
30.05.2019 09:50

Цитиколін є лікарським засобом, що дозволений для проведення терапії гострого порушення мозкового кровообігу (інсульту). Незважаючи на наявність доказів його ефективності, результати опублікованого великого плацебо-контрольованого дослідження ICTUS продемонстрували відсутність відмінностей між терапією цитиколіном та плацебо. Метою вищенаведеного дослідження була оцінка, чи покращує перебіг інсульту терапія цитиколіном протягом 14 діб від початку гострого порушення мозкового кровопостачання за ішемічним типом [Davalos A. et al., 2012].
Проаналізувавши результати цього дослідження Sedades J. та співавт. в 2016 році виконали систематичний пошук всіх опублікованих, рандомізованих, подвійно-сліпих та плацебо-контрольованих клінічних досліджень цитиколіну при гострому порушенні мозкового кровообігу за ішемічним типом.
Дослідниками були відібрані 10 рандомізованих клінічних досліджень, що відповідали критеріям включення до мета-аналізу.
Застосування цитиколіну було пов’язано зі значно більшим показником незалежності, незалежно від застосованого методу оцінки (відношення ризиків [OR] 1.56; 95% довірчий інтервал [ДІ] = 1,12-2,16 — при випадкових ефектах; OR 1,20; 95% ДІ = 1,06-1,36 — при фіксованих ефектах).
Після вивчення інтегрального мета-аналізу та результатів, отриманих з підгрупою пацієнтів, які не отримували рекомбінантний тканинний активатор плазміногену (rtPA) (OR 1,63; 95% ДІ = 1,18-2,24 — при випадкових ефектах; OR 1,42; 95% ДІ = 1,22-1,66 — при фіксованих ефектах) дослідниками була підтверджена гіпотеза розведення ефекту цитиколіну.
При проведенні аналізу результатів більш пізніх досліджень Sedades J. та співавт. встановили, що у пацієнтів, у яких не застосовували rtPA, а вводили максимальні дози цитиколіну в перші 24 год після початку гострого мозкового порушення за ішемічним типом, була відсутня гетерогеність, а розмір ефекту склав OR 1,27 (95% ДІ = 1,05-1,53).
Проведений мета-аналіз підтверджує деякі позитивні ефекти у разі застосування цитиколіну для лікування гострого порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом. Але порівняно з з rtPA, цитиколін є обмежено корисним.