КОРВАЗАН® (CORVASAN)

Склад і форма випуску

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 12,5 мг, № 30Ціни в аптекахДоступні ліки
Карведилол
12,5 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон, лактози моногідрат, крохмаль картопляний, тальк, кальцію стеарат, opadry ii pink.
№ UA/1371/01/02 від 28.05.2019
B За рецептом
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 25 мг, № 30Ціни в аптекахДоступні ліки
Карведилол
25 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон, лактози моногідрат, крохмаль картопляний, тальк, кальцію стеарат, opadry ii pink.
№ UA/1371/01/01 від 28.05.2019
B За рецептом

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Карведилол є вазодилататором, неселективним блокатором β-адренорецепторів з антиоксидантними властивостями. Судинорозширювальна дія відбувається головним чином завдяки селективному блокуванню α1-адренорецепторів. Карведилол знижує периферичний судинний опір завдяки розширенню судин та пригніченню активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в результаті блокування β-адренорецепторів. Активність реніну плазми крові при цьому знижується, тому затримка рідини в організмі спостерігається лише в поодиноких випадках.

Карведилол не має власної симпатоміметичної активності і подібно до пропранололу проявляє мембраностабілізуючі властивості.

Карведилол є рацемічною сумішшю двох стереоізомерів. На моделях лабораторних тварин було продемонстровано, що обидва стереоізомери мають властивості блокаторів α-адренорецепторів. Ефекти блокатора β-адренорецепторів не є селективними щодо β1— та β2–адренорецепторів і пов’язані з лівообертаючим стереоізомером карведилолу.

Карведилол діє як потужний антиоксидант, зменшує кількість активних кисневих радикалів.

Клінічні дані вказують на те, що судинорозширювальні властивості блокатора β-адренорецептора карведилолу призводять до розвитку нижчезазначених ефектів.

У пацієнтів з АГ зниження АТ не супроводжується одночасним підвищенням загального периферичного судинного опору, яке спостерігається при прийомі істинних блокаторів β-адренорецепторів. ЧСС знижується незначною мірою. Ниркова перфузія і функція нирок залишаються незмінними. Оскільки периферичний кровообіг також не змінюється, то відчуття холоду в кінцівках (яке часто спостерігається при застосуванні істинних блокаторів β-адренорецепторів) спостерігається рідко.

У пацієнтів з ІХС карведилол демонструє протиішемічні та антиангінальні ефекти, які зберігаються при тривалому застосуванні препарату. Карведилол зменшує перед- і постнавантаження на серце.

У пацієнтів з порушенням функції лівого шлуночка або хронічною серцевою недостатністю препарат сприятливо впливає на гемодинамічні показники та поліпшує показники фракції викиду лівого шлуночка.

Під час лікування карведилолом співвідношення ЛПВЩ до ЛПНЩ залишається в нормі. Електролітний баланс не порушується.

Фармакокінетика. У чоловіків абсолютна біодоступність карведилолу становить майже 25%. Cmax у плазмі крові досягається приблизно через 1 год після перорального прийому препарату. Співвідношення між дозою препарату та його концентрацією в плазмі крові є лінійним. Прийом їжі не впливає на біодоступність та Cmax препарату в плазмі крові, однак збільшує час до досягнення Cmax препарату в крові. Карведилол є високоліпофільною сполукою: зв’язування з білками плазми крові становить майже 98–99%. Об’єм розподілу становить приблизно 2 л/кг, але у пацієнтів із цирозом печінки він більший. Дані досліджень на тваринах свідчать про ентерогепатичну циркуляцію початкової речовини.

Середній біологічний Т½ карведилолу становить від 6 до 10 год. Плазмовий кліренс становить близько 590 мл/хв. Виведення відбувається переважно з жовчю та калом. Невелика частина дози виводиться нирками у вигляді різних метаболітів.

Карведилол інтенсивно метаболізується з утворенням цілого ряду метаболітів, які виводяться переважно з жовчю. Карведилол метаболізується головним чином у печінці, у першу чергу шляхом зв’язування з глюкуроновою кислотою. Деметилювання і гідроксилювання фенольного кільця призводять до утворення 3 активних метаболітів, які мають активність блокатора β-адренорецепторів. Згідно з доклінічними даними 4-гідроксифенольний метаболіт як блокатор β-адренорецепторів майже у 13 разів активніший, ніж карведилол. Порівняно з карведилолом ці 3 активні метаболіти мають слабку судинорозширювальну дію. У людини їх концентрації є в 10 разів нижчими, ніж концентрації початкової сполуки. Крім цього, 2 гідроксикарбазольні метаболіти карведилолу є винятково потужними антиоксидантами, антиоксидантна активність яких у 30–80 разів перевищує таку у карведилолу.

Вік не впливає на фармакокінетику препарату: у пацієнтів літнього віку рівні карведилолу в плазмі крові приблизно на 50% вищі порівняно з такими у молодих пацієнтів. Є дані, що біодоступність карведилолу у пацієнтів з цирозом печінки є у 4 рази вищою, а Cmax у плазмі крові у 5 разів вища, ніж у здорових осіб.

Є дані, що у пацієнтів з АГ, які мають помірну (кліренс креатиніну 20–30 мл/хв) або тяжку ниркову недостатність (кліренс креатиніну <20 мл/хв), спостерігається підвищення концентрації карведилолу в плазмі крові на 40–55% порівняно з такою у пацієнтів з АГ, функція нирок у яких знаходиться в межах норми.

Показання КОРВАЗАН

– есенціальна гіпертензія.

— Хронічна стабільна стенокардія.

— Хронічна серцева недостатність (додаткове лікування).

Застосування КОРВАЗАН

таблетки слід приймати під час їди та запивати достатньою кількістю рідини.

Есенціальна АГ. Рекомендована частота прийому препарату — 1 раз на добу.

Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу протягом перших двох днів лікування. Потім рекомендована доза препарату становить 25 мг/добу. У разі необхідності дозу можна поступово підвищувати не менше ніж із двотижневим інтервалом до досягнення максимальної рекомендованої дози 50 мг/добу, яку слід приймати за 1 раз або розподіляти на 2 прийоми.

Препарат можна застосовувати як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами, особливо тіазидними діуретиками.

Пацієнти літнього віку

Рекомендована доза на початку лікування становить 12,5 мг 1 раз на добу. Якщо досягнутий ефект є незадовільним, дозу можна поступово підвищувати не менше ніж з двотижневим інтервалом до досягнення максимальної рекомендованої добової дози 50 мг.

Хронічна стабільна стенокардія. Рекомендована доза на початку лікування становить 12,5 мг 2 рази на добу протягом перших 2 днів лікування. Потім рекомендована доза препарату становить 25 мг 2 рази на добу. У разі необхідності дозу можна підвищувати не менше ніж з двотижневим інтервалом до досягнення максимальної рекомендованої добової дози 100 мг, яку слід розподіляти на 2 прийоми.

Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу протягом 2 днів.

Потім лікування продовжувати у дозі 25 мг 2 рази на добу, яка є рекомендованою максимальною добовою дозою.

Хронічна серцева недостатність. Дозу препарату потрібно встановлювати індивідуально, а її поступове підвищення слід проводити під ретельним наглядом лікаря.

Карведилол можна застосовувати як доповнення до стандартної терапії, але його також можна застосовувати у пацієнтів з непереносимістю інгібіторів АПФ або хворих, які отримують препарати наперстянки, гідралазин або нітрати.

Пацієнти, які приймають дигоксин, діуретики або інгібітори АПФ, повинні отримувати ці препарати у попередньо встановленій дозі ще до початку лікування карведилолом.

Рекомендована доза на початку лікування становить 3,125 мг 2 рази на добу протягом 2 тиж лікування. Якщо ця доза добре переноситься пацієнтом, її можна поступово підвищувати не менше ніж із двотижневим інтервалом спочатку до 6,25 мг 2 рази на добу, потім — до 12,5 мг 2 рази на добу та зрештою — до 25 мг 2 рази на добу. Дозу слід підвищувати до найвищої дози, яку добре переносить пацієнт.

Максимальна рекомендована доза становить 25 мг 2 рази на добу для всіх пацієнтів з тяжкою застійною серцевою недостатністю та для пацієнтів з легкою та помірно тяжкою застійною серцевою недостатністю, маса тіла яких не перевищує 85 кг. Для пацієнтів з легкою та помірно тяжкою застійною серцевою недостатністю та масою тіла більше 85 кг максимальна рекомендована доза становить 50 мг 2 рази на добу.

На початку терапії або під час підвищення дози можливе тимчасове посилення симптомів серцевої недостатності, особливо у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та/або у тих хворих, які застосовують високі дози діуретиків. Хоча в такому випадку припиняти лікування, як правило, не потрібно, дозу препарату підвищувати не слід. Протягом перших 2 год після початку лікування карведилолом або підвищення його дози пацієнт повинен перебувати під наглядом кардіолога або іншого лікаря. Перед кожним підвищенням дози препарату пацієнта необхідно обстежувати на наявність можливих симптомів посилення серцевої недостатності або симптомів надмірної вазодилатації (наприклад, дослідити функцію нирок, визначити масу тіла, АТ, ЧСС та серцевий ритм). Симптоми посилення серцевої недостатності або затримки рідини в організмі усувають шляхом підвищення дози діуретиків, проте дозу карведилолу не слід підвищувати до стабілізації стану пацієнта. У разі виникнення брадикардії або у випадку подовження передсердно-шлуночкової провідності перш за все слід перевірити рівень дигоксину в плазмі крові. У деяких випадках може виникнути необхідність у зниженні дози карведилолу або взагалі у тимчасовій відміні препарату. Навіть у таких випадках можна успішно продовжувати титрування дози карведилолу.

При титруванні дози необхідно регулярно контролювати функцію нирок, кількість тромбоцитів та рівень глюкози у крові (у разі інсулінонезалежного цукрового діабету та/або інсулінозалежного цукрового діабету). Однак після завершення титрування дози частоту контролю можна знизити.

Якщо лікування карведилолом переривалося більш ніж на 2 тиж, його слід поновлювати, починаючи з дози 3,125 мг 2 рази на добу та поступово підвищуючи її згідно з рекомендаціями, наведеними вище.

Пацієнти літнього віку. Пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливими до впливу карведилолу і тому повинні перебувати під більш ретельним наглядом.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Карведилол не слід призначати пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). При помірно тяжкій печінковій недостатності може виникнути потреба в коригуванні дози.

Пацієнти з нирковою недостатністю. Дозу потрібно встановлювати для кожного пацієнта індивідуально, однак немає даних, які б свідчили про необхідність коригування дози карведилолу для пацієнтів з нирковою недостатністю.

Припинення лікування. Лікування карведилолом не можна припиняти раптово, особливо це стосується пацієнтів з ІХС. Припинення лікування слід проводити поступово, протягом 7–10 днів, наприклад, знижуючи добову дозу вдвічі кожні 3 дні.

Діти. Безпека та ефективність застосування препарату у дітей не встановлені, тому препарат не призначений для застосування у цієї категорії пацієнтів.

Протипоказання

— підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;

— декомпенсована серцева недостатність;

— серцева недостатність IV класу за класифікацією NYHA, яка вимагає в/в введення інотропних засобів;

— атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня (крім випадків, коли встановлений постійний кардіостимулятор);

— супутнє в/в введення верапамілу, дилтіазему або інших антиаритмічних засобів (особливо антиаритмічних засобів класу I);

— виражена брадикардія (ЧСС <50 уд/хв);

— виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск нижче 85 мм рт.ст.);

— кардіогенний шок;

— синдром слабкості синусного вузла (у тому числі синоатріальна блокада);

— декомпенсована серцева недостатність, яка потребує в/в введення позитивних інотропних засобів та/або сечогінних засобів;

— легеневе серце, легенева гіпертензія;

— БА або обструктивні захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються бронхоспазмом;

— феохромоцитома (за винятком випадків, коли вона належним чином контролюється при застосуванні блокаторів α-адренорецепторів);

— стенокардія Принцметала;

— виражені порушення функції печінки;

— супутнє застосування інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО-В);

— непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або глюкозо-галактозна мальабсорбція;

— метаболічний ацидоз;

— період вагітності або годування груддю;

— дитячий вік.

Побічна дія

частота появи побічних реакцій не залежить від дози, за винятком запаморочення, порушення зору та брадикардії.

Категорії частоти появи побічних реакцій є наступними:

— дуже часто ≥1/10;

— часто ≥1/100 – <1/10;

— нечасто ≥1/1000 – <1/100;

— рідко ≥1/10000 – <1/1000;

— дуже рідко <1/10000.

Інфекції та інвазії:часто — бронхіт, пневмонія, інфекція верхнього відділу дихальних шляхів, інфекція сечовивідних шляхів.

З боку системи крові та лімфатичної системи: часто — анемія; рідко — тромбоцитопенія; дуже рідко: лейкопенія, зниження рівня протромбіну, апластична анемія.

З боку ЦНС: дуже часто — головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність; нечасто — парестезія, гіпестезія, вертиго, стан перед втратою свідомості, втрата свідомості.

З боку психіки: часто: депресія, депресивний настрій; нечасто — порушення сну.

З боку серцево-судинної системи: дуже часто — артеріальна гіпотензія, прогресування серцевої недостатності; часто — брадикардія, периферичні набряки, набряк (включаючи генералізований, периферичний, залежний набряк і набряк статевих органів та ніг), ортостатична гіпотензія, гіперволемія, периферичні порушення кровообігу (холодні кінцівки), переміжна кульгавість або феномен Рейно, загострення синдрому Шарко; нечасто — АГ, втрата свідомості, особливо на початку лікування, стенокардія (включаючи біль за грудиною), прискорене серцебиття, атріовентрикулярна блокада, дисфункція лівого шлуночка після гострого інфаркту міокарда.

З боку судин: дуже часто — артеріальна гіпотензія; часто — хвороба периферичних судин.

З боку системи дихання: часто: посилення кашлю, хрипи, задишка, БА (у разі схильності до такої патології), грипоподібні симптоми; рідко — бронхоспазм, закладеність носа, чхання, інтерстиціальний пневмоніт.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: часто: набряк легенів, БА у чутливих пацієнтів; рідко — нежить.

З боку травного тракту: часто — нудота, діарея, блювання, абдомінальний біль, диспепсія, підвищення тонусу і моторики кишечнику; нечасто — запор; рідко — сухість у роті, періодонтит, мелена.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко — реакції у вигляді гострої печінкової недостатності і порушення печінкової функції у хворих із генералізованим атеросклерозом; дуже рідко — підвищення рівнів АлАТ, АсАТ та γ-глутамилтранспептидази.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто — реакції з боку шкіри (включаючи: алергічну екзантему, дерматит, підвищене потовиділення, кропив’янку, свербіж; ураження шкіри, подібні до псоріазних та червоного плескатого лишая), псоріатичне ураження шкіри або погіршення вже існуючого стану, алопеція, підвищене потовиділення.

З боку органа зору: часто — зниження сльозовиділення (сухість очей), порушення зору, подразнення очей.

З боку метаболізму та травлення: часто — гіпоглікемія, пригнічення регуляції рівня глюкози в крові, анорексія/зменшення маси тіла, збільшення маси тіла, гіперхолестеролемія, порушення контролю рівня глюкози в крові (гіперглікемія, гіпоглікемія) у пацієнтів з уже існуючим цукровим діабетом можливі прояви латентного діабету, симптоми існуючого діабету можуть посилитися під час терапії, гіперкаліємія, гіпертригліцеридемія, гіпонатріємія, підвищення рівнів ЛФ, креатиніну, сечовини, гіперволемія, затримка рідини.

З боку опорно-рухового апарату: часто — біль у суглобах, біль у кінцівках; рідко — артралгія, судоми, атрофія м’язів.

З боку статевої системи та молочних залоз: нечасто — порушення еректильної функції.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто: гостра ниркова недостатність та порушення функції нирок у пацієнтів з дифузною хворобою судин та/або нирковою недостатністю, розлади сечовипускання; дуже рідко: нетримання сечі у жінок, гематурія, альбумінурія, глюкозурія, гіперурикемія.

З боку імунної системи: дуже рідко: реакції підвищеної чутливості (алергічна реакція), анафілактичні реакції; нечасто — ангіоневротичний набряк; синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиморфна еритема.

Загальні порушення: дуже часто: астенія (включаючи втомлюваність); часто — біль, підвищення температури тіла.

Лабораторні показники: часто: гіперглікемія у хворих на цукровий діабет, гіперхолестеринемія, гіперкаліємія, гіпертригліцеридемія, гіпонатріємія, підвищення рівня ЛФ, креатиніну, сечовини; рідко — тромбоцитопенія; дуже рідко — підвищений рівень трансаміназ у сироватці крові, лейкопенія, анемія, зниження рівня протромбіну, глюкозурія, гіперурикемія.

Інші побічні ефекти: часто — грипоподібні симптоми, підвищення температури тіла; інфекції; бронхіт, пневмонія, інфекція верхніх відділів дихальних шляхів, інфекція сечовивідних шляхів; анафілактичні реакції, можливі прояви латентного цукрового діабету, симптоми існуючого цукрового діабету можуть посилитися під час терапії; гіперемія. За винятком запаморочення, порушень зору і брадикардії жоден з описаних вище побічних ефектів не є дозозалежним.

Запаморочення, втрата свідомості, головний біль та астенія зазвичай є легкими та, імовірніше, з’являються на початку лікування.

Синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема спостерігалися лише в тих випадках, коли карведилол застосовували одночасно з іншими препаратами, які можуть спричинювати зазначені реакції.

У пацієнтів із серцевою недостатністю із застійними явищами погіршення серцевої недостатності та затримка рідини можуть з’явитися під час підвищення дози карведилолу шляхом титрування.

Про серцеву недостатність часто повідомляли як про побічне явище як у пацієнтів, які приймали плацебо, так і у хворих, що приймали карведилол (14,5 та 15,4% відповідно, у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка після гострого інфаркту міокарда).

Зворотне погіршення функції нирок спостерігалося при терапії карведилолом у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю з низьким АТ, ІХС та дифузною хворобою судин та/або основною нирковою недостатністю.

Як клас блокатори β-адренорецепторів можуть спричиняти появу симптомів при латентному цукровому діабеті, збільшувати вираженість цукрового діабету та пригнічувати регуляцію рівня глюкози в крові.

Карведилол може спричиняти нетримання сечі у жінок, що зникає після припинення прийому препарату.

Особливості застосування

артеріальна гіпотензія.

Препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам зі зниженим АТ.

Хронічна серцева недостатність.

У більшості випадків пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю карведилол необхідно призначати додатково до терапії діуретиками, інгібіторами АПФ, дигіталісом та/або вазодилататорами. Початок лікування повинен проходити у стаціонарі під наглядом лікаря. Терапію можна розпочинати тільки в тому випадку, якщо при проведенні загальноприйнятої базової терапії стан пацієнта є стабільним протягом щонайменше 4 тиж. Хворі з тяжкою серцевою недостатністю (вище ІІІ класу за класифікацією NYHA), порушенням електролітного балансу, зі зниженим АТ (менше 100 мм рт.ст.) або в літньому віці (віком від 70 років) або дегідратацією, протягом приблизно 2 год після прийому першої дози або після підвищення дози необхідний постійний нагляд, оскільки можливий розвиток артеріальної гіпотензії. Артеріальну гіпотензію, що виникла внаслідок надмірного розширення судин, спочатку лікують зниженням дози діуретиків, а якщо симптоми не зникають, то можна знизити дозу будь-якого інгібітора АПФ. На початку лікування або під час підвищення дози препарату може погіршитися перебіг серцевої недостатності або виникнути затримка рідини. У такому разі необхідно підвищити дозу діуретика. Однак у деяких випадках може виникнути необхідність у зниженні дози або відміні препарату. Дозу карведилолу не слід підвищувати, поки симптоми, пов’язані з погіршенням перебігу серцевої недостатності або артеріальною гіпотензією внаслідок надмірного розширення судин, не будуть контрольованими.

Карведилол слід з обережністю призначати хворим із хронічною серцевою недостатністю, які приймають дигіталіс, оскільки ця комбінація подовжує атріовентрикулярну провідність.

Карведилол може спричиняти брадикардію. Якщо ЧСС становить <55 уд/хв і виникають симптоми, пов’язані з брадикардією, дозу препарату необхідно знизити.

Оскільки карведилолу притаманний негативний дромотропний ефект, його з обережністю слід призначати пацієнтам з блокадою серця першого ступеня.

Якщо карведилол застосовувати для лікування АГ або стенокардії у пацієнтів із серцевою недостатністю, проведення терапії препаратом слід здійснювати відповідно до схеми, рекомендованої для лікування серцевої недостатності: початкова доза не має перевищувати 3,125 мг 2 рази на добу, і будь-яке підвищення дози слід здійснювати мінімум через 2 тиж лікування попередньою дозою препарату.

Застосування карведилолу у пацієнтів з АГ, які вже отримують препарати наперстянки, діуретики та/або інгібітори АПФ, потребує пильного медичного контролю, усі ці препарати можуть зменшити атріовентрикулярну провідність.

Антиаритмічні засоби. При одночасному застосуванні карведилолу з блокаторами кальцієвих каналів, такими як верапаміл та дилтіазем, або іншими антиаритмічними препаратами, особливо аміодароном, потрібно контролювати показники АТ та ЕКГ, тому слід уникати їх одночасного в/в застосування.

Порушення функції печінки. Карведилол у дуже рідкісних випадках може спричинити погіршення функції печінки. При підозрі на клінічне погіршення потрібно перевірити функцію печінки. У разі печінкової недостатності пацієнтові слід припинити приймати Корвазан. Як правило, після припинення лікування відбувається нормалізація функції печінки.

Ортостатична гіпотензія. Особливо на початку лікування препаратом Корвазан і під час підвищення дози може виникати ортостатична гіпотензія із запамороченням та вертиго, іноді також зі втратою свідомості. На найвищий ризик наражаються пацієнти із серцевою недостатністю, люди літнього віку, а також пацієнти, які приймають інші гіпотензивні засоби або діуретики. Ці ефекти можна попередити застосуванням низької початкової дози препарату Корвазан, ретельним підвищенням підтримувальної дози та прийомом препарату після їди. Пацієнтам потрібно розповісти про заходи для уникнення ортостатичної гіпотензії (обережність при вставанні; у разі появи запаморочення пацієнт має сісти або лягти).

Функція нирок при серцевій недостатності із застійними явищами.

Зворотне погіршення функції нирок спостерігалося при терапії карведилолом у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю з низьким АТ (систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст.), ішемічною хворобою серця і дифузною хворобою судин та/або основною нирковою недостатністю. У пацієнтів із серцевою недостатністю із застійними явищами з такими факторами ризику слід перевіряти функцію нирок під час підвищення дози карведилолу шляхом титрування та припинити прийом препарату або знизити дозу, якщо буде відбуватися погіршення ниркової недостатності.

Дисфункція лівого шлуночка після гострого інфаркту міокарда.

Перед лікуванням карведилолом пацієнт має бути клінічно стабільним та приймати інгібітор АПФ протягом щонайменше 48 год до застосування карведилолу. При цьому доза інгібітора АПФ має бути стабільною протягом щонайменше 24 год.

Призначення препарату при нестабільний стенокардії, а також при атріовентрикулярній блокаді І ступеня потребує особливої обережності, частої реєстрації ЕКГ і пильного медичного нагляду за хворими.

ХОЗЛ. Карведилол слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з ХОЗЛ з бронхоспастичним компонентом, які не приймають пероральний або інгаляційний препарат, та тільки якщо потенційна користь переважає потенційний ризик.

У пацієнтів з тенденцією до бронхоспазму зупинка дихання може мати місце у результаті можливого підвищення резистентності. За пацієнтами слід встановити ретельний нагляд під час початку прийому та підвищення дози карведилолу шляхом титрування, дозу карведилолу слід знизити, якщо під час лікування спостерігається будь-який доказ бронхоспазму.

Цукровий діабет. Як і інші блокатори β-адренорецепторів, карведилол може маскувати симптоми гіпоглікемії і несприятливо впливати на вуглеводний обмін. Слід бути обережним при застосуванні карведилолу у пацієнтів з цукровим діабетом, оскільки ранні прояви гострої гіпоглікемії можуть бути замасковані або зменшені. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і цукровим діабетом застосування карведилолу може асоціюватися з погіршенням контролю рівня глюкози в крові, тому для пацієнтів з цукровим діабетом рекомендується регулярний моніторинг рівня глюкози в крові, на початку прийому карведилолу або під час підвищення дози шляхом титрування, та відповідне коригування гіпоглікемічної терапії.

Хвороба периферичних судин. Карведилол слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з хворобою периферичних судин, оскільки блокатори β-адренорецепторів можуть прискорити або загострити симптоми артеріальної недостатності. Оскільки карведилол також має властивості блокатора α-адренорецепторів, цей ефект здебільшого балансується.

Феномен Рейно. Карведилол слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з розладами периферичного кровообігу (наприклад феномен Рейно), оскільки симптоми можуть загостритися.

Тиреотоксикоз. Карведилол може маскувати симптоми тиреотоксикозу. При раптовій відміні препарату можливе посилення тиреотоксикозу і розвиток тиреотоксичного кризу.

Загальна анестезія.Блокатори β-адренорецепторів знижують ризик виникнення аритмії під час проведення анестезії, але, окрім цього, може підвищитися ризик розвитку артеріальної гіпотензії, тому необхідно обережно застосовувати деякі анестетики.

Застосовувати карведилол слід особливо обережно у пацієнтів, яким проводиться хірургічне втручання під загальною анестезією в разі застосування таких анестетиків, як ефір, циклопропан, трихлоретилен, що пригнічують функцію міокарда.

Брадикардія. Карведилол може спричинити брадикардію. Якщо частота пульсу знижується до 55 уд./хв і менше, слід знизити дозу карведилолу.

Підвищена чутливість. Слід бути обережним при введенні карведилолу пацієнтам з наявністю в анамнезі серйозних реакцій підвищеної чутливості та пацієнтам, які проходять терапію десенсибілізації, оскільки блокатори β-адренорецепторів можуть підвищити як чутливість до алергенів, так і серйозність анафілактичних реакцій.

Псоріаз. Лікування карведилолом хворих на псоріаз потребує ретельної оцінки співвідношення ризик/користь, оскільки карведилол може посилити або спровокувати появу симптомів псоріазу.

Одночасне застосування блокаторів кальцієвих каналів або протиаритмічних препаратів. Ретельний моніторинг ЕКГ та АТ є необхідним для пацієнтів, яким призначено супутню терапію блокаторами кальцієвих каналів на зразок верапамілу або дилтіазему чи іншими протиаритмічними препаратами.

Феохромоцитома. У пацієнтів із феохромоцитомою прийом блокатора α-адренорецепторів слід розпочинати до застосування будь-якого блокатора β-адренорецепторів. Хоча карведилол і має фармакологічну блокуючу активність проти як α-, так і β-адренорецепторів, немає ніякого досвіду застосування карведилолу при такому стані. Тому слід бути обережним при введенні карведилолу пацієнтам, у яких підозрюють наявність феохромоцитоми.

Стенокардія Принцметала. У хворих на стенокардію Принцметала неселективні блокатори β-адренорецепторів можуть спричинити біль у грудях. Немає жодного клінічного досвіду з карведилолом у таких пацієнтів, хоча активність карведилолу як блокатора α-адренорецепторів і може попередити такі симптоми, однак слід бути обережним при введенні карведилолу пацієнтам, у яких підозрюють наявність стенокардії Принцметала.

Контактні лінзи. Хворих, які носять контактні лінзи, слід попередити, що карведилол зменшує продукування слізної рідини.

Припинення лікування. У разі різкого припинення лікування карведилолом (як і іншими блокаторами β-адренорецепторів) може виникати підвищене потовиділення, тахікардія, задишка, посилення стенокардії і навіть інфаркт міокарда та шлуночкові аритмії. На найбільший ризик наражаються ті пацієнти зі стенокардією, у яких може виникнути серцевий напад. Дозу необхідно знижувати поступово протягом 1–2 тиж. Якщо необхідно, можна одночасно розпочати замісну терапію для запобігання загостренню захворювання. Якщо лікування було тимчасово припинено більш ніж на 2 тиж, то його поновлення слід проводити, починаючи з найнижчої дози.

Важлива інформація про допоміжну речовину препарату. Препарат містить лактозу, моногідрат. У разі встановленої непереносимості деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Препарат не можна призначати пацієнтам з наступними проблемами зі здоров’ям: непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або глюкозо-галактозна мальабсорбція.

Алкоголь. Пацієнтам не рекомендується протягом лікування вживати алкогольні напої, тому що алкоголь може посилювати ефекти карведилолу.

Затосування у період вагітності та годування груддю. Клінічний досвід застосування карведилолу в період вагітності обмежений.

Припускають, що при застосуванні карведилолу у плода або новонародженого може розвинутися дистрес-синдром (брадикардія, артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання, гіпоглікемія і гіпотермія). Тому застосування карведилолу в період вагітності протипоказано.

Невідомо, чи проникає карведилол у грудне молоко. Оскільки карведилол може чинити шкідливий вплив на немовля, лікування карведилолом слід припинити на період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними зпасобами або іншими механізмами. На початку лікування карведилолом можуть виникати запаморочення і підвищена втомлюваність, тому слід утримуватися від керування транспортними засобами і роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

деякі антиаритмічні, наркотичні, гіпотензивні засоби, препарати для лікування стенокардії, інші блокатори β-адренорецепторів (наприклад у вигляді очних крапель), препарати, що знижують рівень катехоламінів (наприклад, інгібітори МАО, резерпін) і серцеві глікозиди можуть посилювати ефекти карведилолу. Тому дозу цих препаратів і препарату Корвазан потрібно підбирати з обережністю.

Фармакокінетичні взаємодії. Індуктори або інгібітори Р-глікопротеїну, СYP 2D6, CYP 2D9.

Карведилол є інгібітором Р-глікопротеїну, тому біодоступність лікарських засобів, які транспортуються Р-глікопротеїном, може підвищуватися при одночасному застосуванні з карведилолом.

Інгібітори, як і індуктори СYP 2D6 та CYP 2D9, можуть стереоселективно змінювати системний або пресистемний метаболізм карведилолу, підвищуючи або знижуючи концентрацію R- та S-карведилолу в плазмі крові.

Флуоксетин. У дослідженнях пацієнтів із серцевою недостатністю одночасне застосування флуоксетину як потужного інгібітора СYP 2D6 призводило до стереоселективного інгібування метаболізму карведилолу із підвищенням рівня R(+)-енантіомеру AUC на 77%.

β-агоністи бронходилататорів. Некардіоселективні блокатори β-адренорецепторів протидіють ефектам β-агоністів бронходилататорів, тому пацієнти, які застосовують ці препарати потребують ретельного нагляду.

Антиаритмічні препарати. Спостерігалися окремі випадки порушення провідності (рідко – з гемодинамічним порушенням), коли карведилол та дилтіазем вводили паралельно. Для інших препаратів з властивостями блокаторів β-адренорецепторів, якщо карведилол призначено перорально з блокаторами кальцієвих каналів на зразок верапамілу або дилтіазему, рекомендується проводити ЕКГ та моніторинг АТ. Ці препарати не слід вводити в/в.

Необхідно проводити ретельний моніторинг стану пацієнта при одночасному застосуванні карведилолу та аміодарону (перорально) або антиаритмічних препаратів І класу. Невдовзі після початку лікування блокаторами β-адренорецепторів повідомляли про розвиток брадикардії, зупинку серця, фібриляцію шлуночків у пацієнтів, які одночасно застосовували аміодарон. Існує ризик розвитку серцевої недостатності у випадку проведення супутньої в/в терапії антиаритмічними препаратами класів Іа або Іс.

Фармакодинамічні взаємодії

Дигідропіридини. При одночасному застосуванні дигідропіридинів та карведилолу слід забезпечити ретельний нагляд за пацієнтом, оскільки повідомляли про випадки розвитку серцевої недостатності та тяжкої артеріальної гіпотензії.

Нітрати. Посилюють гіпотензивний ефект.

НПЗП, естрогени та кортикостероїди. Антигіпертензивний ефект карведилолу послаблюється при супутньому застосуванні з препаратами, які затримують рідину та натрій в організмі (через зменшення гіпотензивної дії (внаслідок зниження продукування простогландинів)).

Симпатоміметики, β-міметики та α-міметики. При одночасному застосуванні існує ризик розвитку АГ та вираженої брадикардії та асистолії, а також зменшення β-адреноблокуючої дії карведилолу.

Ерготамін. При одночасному застосуванні посилюється вазоконстрикція.

Міорелаксанти. При комбінації карведилолу з міорелаксантами посилюється нейром’язова блокада.

Похідні ксантину. Слід з обережністю застосовувати з похідними ксантину (амінофілін, теофілін) — через зменшення β-адреноблокуючої дії.

Дигоксин. Концентрації дигоксину підвищуються приблизно на 15% при супутньому введенні дигоксину та карведилолу. Як дигоксин, так і карведилол уповільнюють AV-провідність. Рекомендується ретельний моніторинг рівнів дигоксину на початку, під час коригування або припинення прийому карведилолу.

Інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби.

Препарати з β-блокуючими властивостями можуть посилити ефект інсуліну та пероральних гіпоглікемічних засобів щодо зниження рівня глюкози в крові. Прояви гіпоглікемії можуть бути замасковані чи послаблені (особливо тахікардія). Тому для пацієнтів, які приймають інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби, рекомендується регулярний моніторинг рівня глюкози в крові.

Препарати, що знижують рівень катехоламінів. За пацієнтами, які приймають і препарати з властивостями блокаторів β-адренорецепторів, і препарат, що може знизити рівень катехоламінів (наприклад резерпін, гуанетидин, метилдопа, гуанфацин та інгібітори МАО (за винятком інгібіторів МАО-В)), слід встановити ретельний контроль на предмет проявів артеріальної гіпотензії та/або важкої брадикардії.

Клонідин. Супутній прийом клонідину та препаратів з властивостями блокаторів β-адренорецепторів може посилити ефекти зниження АТ та ЧСС. При завершенні супутнього лікування препаратами з властивостями блокаторів β-адренорецепторів та клонідином спочатку слід припинити прийом блокаторів β-адренорецепторів. Потім, через кілька днів, можна припинити терапію клонідином шляхом поступового зниження дозування.

Анестетики. Слід бути дуже обережними під час анестезії через синергічні, негативні інотропні та гіпотензивні ефекти карведилолу та анестетиків.

Засоби, які впливають на ЦНС. Із засобами, які впливають на ЦНС (снодійні, транквілізатори, трициклічні антидепресанти та етиловий спирт) — через можливість взаємного посилення ефектів.

Інші антигіпертензивні лікарські засоби. Як і інші препарати з дією блокатора β-адренорецепторів, карведилол може посилити ефект інших супутньо введених препаратів, що є антигіпертензивними за дією (наприклад антагоністи α1-рецепторів) або можуть призвести до артеріальної гіпотензії стосовно свого профілю побічних ефектів.

Інші взаємодії. Супутнє застосування карведилолу з клонідином, гуанетидином, резерпіном,α-метилдопою, гуанфацином та інгібіторами моноаміноксидази (за винятком інгібіторів МАО-В) може посилювати гіпотензивну дію та знижувати частоту серцевих скорочень. Тому слід встановити ретельний контроль щодо проявів артеріальної гіпотензії та/або тяжкої брадикардії.

Оскільки карведилол піддається окиснювальному метаболізму, його фармакокінетика може змінюватися при індукції або пригніченні ферментною системою цитохрому P450, тому слід враховувати вплив:

— рифампіцину (відбувається зниження концентрації карведилолу в плазмі крові на 70%);

— барбітуратів (знижують ефективність карведилолу);

— циметидину (збільшує біодоступність карведилолу на 30%);

— дигоксину: карведилол підвищує концентрацію дигоксину в плазмі крові;

— інгібіторів ізоензиму CYP 2D6 (хінідин, флуоксетин, пароксетин, пропафенон): можна припустити підвищення концентрації R(+)-енантіомера карведилолу;

— карведилол затримує метаболізм циклоспорину.

Передозування

у разі передозування може розвинутися тяжка артеріальна гіпотензія, брадикардія, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця. Також можливі затруднення дихання, бронхоспазм, блювання, порушення свідомості та генералізовані судоми, посилення проявів інших побічних реакцій.

Лікування: протягом перших годин — викликати блювання та промити шлунок, далі — контроль та корекція життєво важливих показників у відділенні інтенсивної терапії.

Підтримувальна терапія. Атропін: 0,5–2 мг в/в (для лікування тяжкої брадикардії).

Глюкагон: спочатку в дозі 1–10 мг в/в, а потім у вигляді краплинної інфузії зі швидкістю 2–5 мг/год (для підтримання функції серцево-судинної системи).

Симпатоміметики — добутамін, ізопреналін, орципреналін або епінефрин — призначати залежно від маси тіла пацієнта та ефективності лікування.

Якщо у клінічній картині передозування домінує периферична вазодилатація, тоді необхідно ввести епінефрин або норепінефрин під постійним контролем стану серцево-судинної системи пацієнта. У випадку брадикардії, резистентної до медикаментозного лікування, показане застосування штучного водія ритму серця. У разі виникнення бронхоспазму показане введення β-симпатоміметиків (у вигляді аерозолю або в/в) або в/в введення амінофіліну. При генералізованих судомах рекомендоване повільне в/в введення діазепаму або клоназепаму.

Карведилол активно зв’язується з білками, тому його не можна видалити за допомогою діалізу.

Увага: у разі тяжкого передозування, що супроводжується симптомами шоку, підтримувальну терапію із застосуванням антидотів потрібно продовжувати досить довго, оскільки можна очікувати збільшення Т½ карведилолу і його перерозподілу. Тривалість лікування залежить від ступеня передозування; підтримувальну терапію слід продовжувати до стабілізації стану пацієнта.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Діагнози, при яких застосовують КОРВАЗАН

Дата додавання: 08.07.2020 р.
© Компендиум 2019

Інструкція

Ціни на КОРВАЗАН в містах України

Вінниця 66.28 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Вінниця, вул. Київська, 51, тел.: +38043255030359.90 грн./уп.

Дніпро 63.52 грн./уп.

«АПТЕКИ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ» Дніпро, вул. Сурікова, 3659.06 грн./уп.

Житомир 65.04 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Житомир, вул. Вітрука, 32, тел.: +38063208808557.95 грн./уп.

Запоріжжя 64.76 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Запоріжжя, бульв. Шевченка Тараса, 24, тел.: +38067657362262.40 грн./уп.

Івано-Франківск 65.66 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Івано-Франківськ, вул. Нациіональної Гвардії, 14В58.65 грн./уп.

Київ 64.78 грн./уп.

«АПТЕКА TAS» Київ, перехр. Іскрівська / Пітерська, 1/7, тел.: +38044242035857.78 грн./уп.

Кропивницький 65 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Кропивницький, вул. Добровольского, 22А, тел.: +38052259699860.50 грн./уп.

Луцьк 65.83 грн./уп.

«D.S.» Луцьк, просп. Волі, 9/16, тел.: +38080030206060.82 грн./уп.

Львів 65.09 грн./уп.

«D.S.» Львів, вул. Виговського Івана, 100, тел.: +38080030206058.26 грн./уп.

Миколаїв 65.1 грн./уп.

«ПОЛІМЕД» Миколаїв, вул. Південна, 39Б, тел.: +38051253217959.84 грн./уп.

Одеса 64.78 грн./уп.

«FARMACIA» Одеса, вул. Пастера, 22, тел.: +38048712311654.50 грн./уп.

Полтава 65.27 грн./уп.

«ПАНІ АПТЕКА» Полтава, просп. Мира, 30А, тел.: +38053262986659.72 грн./уп.

Рівне 65.4 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Рівне, вул. Соборна, 135, тел.: +38044548667056.50 грн./уп.

Суми 65.15 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Суми, вул. Горького Максима, 39, тел.: +38054263184060.50 грн./уп.

Тернопіль 65.8 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Тернопіль, вул. Тарнавського Генерала, 3260.95 грн./уп.

Ужгород 63.15 грн./уп.

«D.S.» Ужгород, вул. Возз'єднання, 39А, тел.: +38080030206058.26 грн./уп.

Харків 66.24 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Харків, просп. Перемоги, 50Е, тел.: +38057773250958.95 грн./уп.

Херсон 66.31 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Херсон, вул. Університетська, 157, тел.: +38067753847863.40 грн./уп.

Хмельницький 65.39 грн./уп.

«D.S.» Хмельницький, вул. Попова, 3, тел.: +38080030206062.64 грн./уп.

Черкаси 66.72 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Черкаси, вул. Добровольского, 5, тел.: +38080050591166.00 грн./уп.

Чернігів 64.94 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Чернігів, просп. Мира, 193, тел.: +38046225335259.90 грн./уп.

Чернівці 64.32 грн./уп.

«D.S.» Чернівці, вул. Трепка Владислава, 8, тел.: +38080030206058.36 грн./уп.

geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko