• Кабинет
  • ФЛАПРОКС (FLAPROX)

    Склад і форма випуску

    таблетки, вкриті плівковою оболонкою 500 мг блістер, № 10Ціни в аптеках
    Ципрофлоксацин
    500 мг
    Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кросповідон, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат; плівкова оболонка: Опадрі білий (гіпромелоза, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е171))..
    № UA/12982/01/02 від 05.12.2018
    B За рецептом

    Фармакологічні властивості

    фармакодинаміка. Механізм дії. Бактерицидна дія ципрофлоксацину як фторхінолонового антибактеріального засобу зумовлена здатністю пригнічувати топоізомерази II типу (ДНК-гіразу та топоізомеразу IV), які є необхідними у багатьох процесах життєвого циклу ДНК, таких як реплікація, транскрипція, репарація і рекомбінація.

    Фармакокінетичні/фармакодинамічні взаємозв’язки. Ефективність головним чином залежить від співвідношення між Cmax та мінімальною інгібіторною концентрацією (МІК) ципрофлоксацину для бактеріального патогена та від значення AUC і МІК.

    Механізм резистентності. Резистентність до ципрофлоксацину in vitro зазвичай пов’язана з мутаціями сайту-мішені, які виникають у топоізомеразі IV та ДНК-гіразі шляхом багатоступеневих мутацій. Ступінь перехресної резистентності між ципрофлоксацином та іншими фторхінолонами, що є наслідком вищезазначеного, буває різною. Одиничні мутації, як правило, не призводять до клінічної резистентності, однак множинні мутації зазвичай спричиняють клінічну резистентність до кількох або всіх представників класу фторхінолонів.

    Такі механізми резистентності, як непроникність та/або ефлюксний насос, можуть спричиняти різний вплив на чутливість до фторхінолонів, що залежить від фізіко-хімічних властивостей різних представників вказаного класу та спорідненості транспортних систем для кожної діючої речовини. Усі in vitro механізми резистентності загалом спостерігаються у клінічних ізолятах. Механізми резистентності, що інактивують інші антибактеріальні засоби, такі як бар’єр проникності (притаманно для Pseudomonas aeruginosa) та ефлюксні механізми, можуть впливати на чутливість до ципрофлоксацину.

    Повідомлялося про розвиток плазмід-опосередкованої резистентності, кодованої геном QNR.

    Спектр антибактеріальної активності. Контрольні точки відділяють чутливі штами від штамів із середньою чутливістю, а останні — від резистентних штамів.

    Рекомендації EUCAST

    Мікроорганізми Чутливі, мг/л Резистентні, мг/л
    Enterobacteriaceae ≤0,5 >1
    Pseudomonas spp. ≤0,5 >1
    Acinetobacter spp. ≤1 >1
    Staphylococcus spp.1 ≤1 >1
    Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis ≤0,5 >0,5
    Neisseria gonorrhoeae ≤0,03 >0,03
    Neisseria meningitidis ≤0,03 >0,03
    Не пов’язані з видами контрольні точки* ≤0,5 >1
    1Staphylococcus spp. – контрольні точки для ципрофлоксацину стосуються терапії із прийомом у високих дозах.

    *Не пов’язані з видами контрольні точки були визначені головним чином на основі даних співвідношення фармакокінетичних та фармакодинамічних

    даних і не залежать від МІК для окремих видів. Вони використовуються тільки для видів, які не мають власних контрольних точок, а не для тих видів, у яких проведення тесту на чутливість не рекомендується.

    Поширеність набутої резистентності виділених видів може варіюватися залежно від місцевості та часу, тому необхідна локальна інформація про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід звернутися за консультацією до спеціалістів, коли місцева поширеність резистентності набула такого рівня, що користь від застосування засобу, принаймні щодо деяких видів інфекцій, є сумнівною.

    До ципрофлоксацину загалом чутливі такі роди та види бактерій.

    Чутливі (зазвичай) види мікрооганізмів
    Грампозитивні аеробні мікроорганізми

    Bacillus anthracis1

    Грамнегативні аеробні мікроорганізми

    Aeromonas spp.

    Brucella spp.

    Citrobacter koseri

    Francisella tularensis

    Haemophilus ducreyi

    Haemophilus influenzae*

    Legionella spp.

    Moraxella catarrhalis*

    Neisseria meningitidis

    Pasteurella spp.

    Salmonella spp.*

    Shigella spp.*

    Vibrio spp.

    Yersinia pestis

    Анаеробні мікроорганізми

    Mobiluncus

    Інші мікроорганізми

    Chlamydia trachomatis$

    Chlamydia pneumoniae$

    Mycoplasma hominis$

    Mycoplasma pneumoniae$

    Види, для яких можливий розвиток набутої резистентності
    Аеробні грампозитивні мікроорганізми

    Enterococcus faecalis$

    Staphylococcus spp.*2

    Аеробні грамнегативні мікроорганізми

    Acinetobacter baumannii+

    Burkholderia cepacia+*

    Campylobacter spp.+*

    Citrobacter freundii*

    Enterobacter aerogenes

    Enterobacter cloacae*

    Escherichia coli*

    Klebsiella oxytoca

    Klebsiella pneumoniae*

    Morganella morganii*

    Neisseria gonorrhoeae*

    Proteus mirabilis*

    Proteus vulgaris*

    Providencia spp.

    Pseudomonas aeruginosa*

    Pseudomonas fluorescens

    Serratia marcescens*

    Анаеробні мікроорганізми

    Peptostreptococcus spp.

    Propionibacterium acnes

     
    Мікроорганізми, початково резистентні до ципрофлоксацину
    Аеробні грампозитивні мікроорганізми

    Actinomyces

    Enteroccus faecium

    Listeria monocytogenes

    Аеробні грамнегативні мікроорганізми

    Stenotrophomonas maltophilia

    Анаеробні мікроорганізми

    За винятком зазначених вище

    Інші мікроорганізми

    Mycoplasma genitalium

    Ureaplasma urealitycum

    *Клінічна ефективність продемонстрована для чутливих ізолятів за

    затвердженими клінічними показаннями.

    +Показник резистентності ≥50% в одній або більше країн ЄС.

    $Природна середня чутливість у разі відсутності набутого механізму резистентності.

    1Були проведені дослідження на експериментальних тваринах з інфікуванням їх повітряно-крапельним шляхом спорами Bacillus anthracis; ці дослідження доводять, що застосування антибіотиків одразу після контакту з патогеном допомагає уникнути захворювання, якщо вдається досягти зменшення кількості спор нижче інфікуючої дози. Рекомендації щодо застосування ципрофлоксацину базуються переважно на даних чутливості in vitro у тварин разом з обмеженими даними, отриманими в людей. Лікування тривалістю 2 міс пероральною формою ципрофлоксацину у дозі 500 мг 2 рази на добу вважається ефективним для запобігання інфікуванню сибірською виразкою у дорослих. Лікар повинен звернутися до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.

    2Метицилінрезистентний S. aureus дуже часто є одночасно резистентним і до фторхінолонів. Показник резистентності до метициліну серед усіх видів стафілококу становить близько 20–50% і є зазвичай високим у госпітальних ізолятів.

    Фармакокінетика. Абсорбція. Після перорального застосування таблеток ципрофлоксацину у дозі 250 мг, 500 мг та 750 мг ципрофлоксацин швидко та добре всмоктується, переважно із верхнього відділу тонкого кишечнику. Cmax у плазмі крові досягаються через 1–2 год.

    Одноразові дози 100–750 мг призводили до дозозалежних Cmax між 0,56 та 3,7 мг/л. Плазмові концентрації зростають пропорційно при дозах до 1000 мг.

    Абсолютна біодоступність препарату становить 70–80%. Пероральна доза ципрофлоксацину 500 мг кожні 12 год характеризувалася AUC, еквівалентною такій після в/в інфузії 400 мг ципрофлоксацину, яку здійснювали упродовж 60 хв кожні 12 год.

    Розподіл. Відсоток зв’язування ципрофлоксацину з білками незначний (20–30%). Ципрофлоксацин знаходиться у плазмі крові переважно в неіонізованій формі та має значний об’єм розподілу у стані стійкої рівноваги, який становить 2–3 л/кг маси тіла; досягає високих концентрацій у різних тканинах, наприклад у легенях (епітеліальна рідина, альвеолярні макрофаги, зразки біопсії), синусах, запалених пошкоджених тканинах та у тканинах сечостатевих органів (сеча, передміхурова залоза, ендометрій), де загальна концентрація перевищує таку у плазмі крові.

    Метаболізм. Були зафіксовані низькі концентрації таких чотирьох метаболітів: дезетиленципрофлоксацину (M1), сульфоципрофлоксацину (М2), оксоципрофлоксацину (М3) та формілципрофлоксацину (M4). Метаболіти демонструють in vitro антимікробну активність, але меншою мірою, ніж початкова сполука. Відомо, що ципрофлоксацин є помірним інгібітором ізоферментів CYP 450 1A2.

    Виведення. Ципрофлоксацин виділяється здебільшого у незміненому вигляді нирками і менше — через кишечник. T½ із плазми крові в осіб із нормальною нирковою функцією — приблизно 4–7 год.

    Виведення ципрофлоксацину (% дози) при пероральному застосуванні

    Назва Шляхи виведення
    З сечею, % З калом, %
    Ципрофлоксацин 44,7 25,0
    Метаболіти (M1-M4) 11,3 7,5

    Нирковий кліренс становить 180–300 мл/кг/год, а загальний кліренс — 480–600 мл/кг/год. Ципрофлоксацин підлягає клубочковій фільтрації та канальцевій секреції. При серйозному порушенні ниркової функції T½ ципрофлоксацину становить до 12 год.

    Ненирковий кліренс ципрофлоксацину пояснюється, у першу чергу, трансінтестинальною секрецією та метаболізмом. 1% дози виділяється через жовчні шляхи. Ципрофлоксацин у високих концентраціях присутній у жовчі.

    Діти. Фармакокінетичні дані щодо дітей обмежені. У ході досліджень з участю дітей не спостерігалося вікової залежності Cmax і показника AUC (у дітей віком ≥1 року). Після багаторазового застосування препарату (10 мг/кг 3 рази на добу) значного підвищення Cmax та AUC не відмічалося. У 10 дітей з тяжким сепсисом віком до 1 року показник Cmax становив 6,1 мг/л (діапазон 4,6–8,3 мг/л) після 1-годинної в/в інфузії у дозі 10 мг/кг. Цей показник становив 7,2 мг/л (діапазон 4,7–11,8 мг/л) у дітей віком від 1 до 5 років. Значення AUC становили 17,4 мг•год/л (діапазон 11,8–32,0 мг•год/л) і 16,5 мг•год/л (діапазон 11–23,8 мг•год/л) у відповідних вікових групах. Ці значення знаходяться у межах норми, зафіксованої у дорослих при терапевтичній дозі. Відповідно до фармакокінетичного аналізу педіатричних хворих з різними інфекціями прогнозований середній T½ у дітей становить приблизно 4–5 год, а біодоступність суспензії для перорального застосування — від 50 до 80%.

    Показання ФЛАПРОКС

    препарат показаний для лікування нижчезазначених інфекцій (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ).

    Перед початком терапії слід звернути особливу увагу на всю доступну інформацію щодо резистентності до ципрофлоксацину.

    Слід взяти до уваги офіційні рекомендації з належного застосування антибактеріальних препаратів.

    Дорослі

    • Інфекції нижніх дихальних шляхів, спричинені грамнегативними бактеріями:

    — загострення хронічного обструктивного захворювання легень;

    — бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі або при бронхоектазах;

    — пневмонія.

    • Хронічний гнійний отит середнього вуха.
    • Загострення хронічного синуситу, особливо якщо він спричинений грамнегативними бактеріями.
    • Інфекції сечового тракту.
    • Інфекції статевої системи:

    — гонококовий уретрит і цервіцит, спричинений чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae;

    — орхоепідидиміт, зокрема спричинений чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae;

    — запальні захворювання органів малого таза, зокрема спричинені чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae.

    • Інфекції травного тракту (наприклад діарея мандрівників).
    • Інтраабдомінальні інфекції.
    • Інфекції шкіри та м’яких тканин, спричинені грамнегативними бактеріями.
    • Тяжкий перебіг отиту зовнішнього вуха.
    • Інфекції кісток та суглобів.
    • Профілактика інвазивних інфекцій, спричинених Neisseria meningitidis.
    • Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).

    Ципрофлоксацин можна застосовувати для ведення пацієнтів із нейтропенією та гіпертермією у разі підозри щодо бактеріального інфекційного генезу пропасниці у вказаної категорії пацієнтів.

    Діти та підлітки

    • Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі, спричинені синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa).
    • Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит.
    • Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).

    Ципрофлоксацин можна також застосовувати для лікування тяжких інфекцій у дітей та підлітків, коли лікар вважає це необхідним.

    Лікування повинен розпочинати лікар, який має досвід терапії кістозного фіброзу та/або тяжких інфекцій у дітей та підлітків (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ).

    Застосування ФЛАПРОКС

    спосіб застосування. Препарат призначений для перорального застосування.

    Таблетки слід ковтати не розжовуючи і запивати рідиною. Їх можна застосовувати незалежно від прийому їжі. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Препарат не можна приймати разом із молочними продуктами (наприклад з молоком, йогуртом) або фруктовими соками із додаванням мінералів (наприклад з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

    У тяжких випадках або якщо пацієнт нездатний приймати таблетки (зокрема при ентеральному харчуванні), рекомендується розпочинати терапію із в/в введення ципрофлоксацину, поки не буде можливим перехід на пероральний прийом.

    Дозування. Доза визначається згідно з показанням, тяжкістю та місцем інфекції, чутливістю збудника (збудників) до ципрофлоксацину, нирковою функцією пацієнта, а у дітей та підлітків — відповідно до маси тіла.

    Тривалість лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання, особливостей клінічної картини та типу збудника.

    Лікування інфекцій, спричинених певними бактеріями (наприклад Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter або Staphylococci), може потребувати застосування вищих доз ципрофлоксацину та одночасного застосування інших необхідних антибактеріальних препаратів.

    Лікування деяких інфекцій (наприклад запальних захворювань органів малого таза, інтраабдомінальних інфекцій, інфекцій у пацієнтів із нейтропенією, інфекцій кісток та суглобів) може потребувати одночасного застосування інших необхідних антибактеріальних препаратів залежно від виду виявлених патогенів.

    Дорослі

    Показання Добова доза Загальна

    тривалість лікування (може

    включати

    початкове

    парентеральне

    застосування

    ципрофлоксацину)

    Інфекції нижніх дихальних шляхів 500—750 мг двічі на добу 7–14 діб
    Інфекції верхніх

    дихальних шляхів

    Загострення хронічного

    синуситу

    500—750 мг двічі на добу 7—14 діб
    Хронічний гнійний отит

    середнього вуха

    500—750 мг двічі на добу 7—14 діб
    Тяжкий перебіг отиту зовнішнього вуха 750 мг двічі на добу Від 28 діб до 3 міс
    Інфекції

    сечового

    тракту

    Неускладнений цистит 250—500 мг двічі на добу 3 доби
    Жінкам перед менопаузою можна застосовувати одноразову дозу 500 мг
    Ускладнений цистит,

    неускладнений пієлонефрит

    500 мг двічі на добу 7 діб
    Ускладнений пієлонефрит 500—750 мг двічі на добу Не менше 10 діб, при деяких особливих клінічних випадках

    (таких як

    абсцеси) лікування можна продовжити до понад 21 доби

    Простатит 500—750 мг двічі на добу Від 2 до 4 тиж (гострий) і від 4 до 6 тиж (хронічний)
    Інфекції

    статевої

    системи

    Гонококовий уретрит і цервіцит Одноразова доза 500 мг 1 доба
    Орхоепідидиміт 500—750 мг двічі на добу Не менше 14 діб
    Запальні захворювання органів малого таза 500—750 мг двічі на добу Не менше 14 діб
    Інфекції

    травного

    тракту

    Інтраабдомінальні інфекції

    Діарея, спричинена бактеріальними

    патогенами,

    зокрема Shigella spp., окрім Shigella dysenteriae, тип 1,

    тяжка діарея мандрівників (емпіричне лікування)

    500 мг двічі на добу 1 доба
    Діарея, спричинена Shigella dysenteriae, тип 1 500 мг двічі на добу 5 діб
    Діарея, спричинена Vibrio cholerae 500 мг двічі на добу 3 доби
    Тифоїдна пропасниця 500 мг двічі на добу 7 діб
    Інтраабдомінальні інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями 500—750 мг двічі на добу 5—14 діб
    Інфекції шкіри та м’яких тканин 500—750 мг двічі на добу 7—14 діб
    Інфекції кісток та суглобів 500–750 мг двічі на добу Максимально 3 міс
    Лікування або профілактика інфекцій у пацієнтів із нейтропенією

    Ципрофлоксацин слід застосовувати одночасно з відповідними антибактеріальними препаратами/препаратом згідно з офіційними рекомендаціями

    500—750 мг двічі на добу Терапію слід

    продовжувати

    протягом

    усього

    періоду нейтропенії

    Профілактика інвазивних інфекцій,

    спричинених Neisseria meningitidis

    Одноразова доза 500 мг 1 доба
    Профілактика після контакту і лікування легеневої форми сибірської виразки в осіб, які можуть

    отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним.

    Застосування ципрофлоксацину слід

    розпочинати якомога раніше після підозрюваного або підтвердженого контакту

    500 мг двічі на добу 60 діб з дня підтвердженого

    контакту з

    Bacillus

    anthracis

    Діти та підлітки

    Показання Добова доза Загальна тривалість лікування

    (може включати початкове

    парентеральне

    застосування

    ципрофлоксацину)

    Кістозний фіброз 20 мг/кг маси тіла двічі на добу;

    максимальна

    разова доза 750 мг

    10—14 діб
    Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит 10—20 мг/кг маси тіла двічі на добу;

    максимальна

    разова доза 750 мг

    10—21 доба
    Профілактика після контакту та лікування легеневої форми сибірської виразки у пацієнтів, які можуть

    отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним

    Застосування препарату слід розпочинати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту

    10—15 мг/кг маси тіла двічі на добу;

    максимальна

    разова доза 500 мг

    60 діб з дня підтвердженого

    контакту з

    Bacillus

    anthracis

    Інші тяжкі інфекції 20 мг/кг маси тіла двічі на добу;

    максимальна

    разова доза 750 мг

    Відповідно до типу інфекції

    Пацієнти літнього віку. Такі пацієнти повинні отримувати дозу, обрану згідно з тяжкістю інфекції та кліренсом креатиніну.

    Пацієнти з порушенням функції печінки. Таким пацієнтам немає потреби у корекції дозування ципрофлоксацину.

    Пацієнти з порушенням функції нирок. Рекомендовані початкові та підтримувальні дози для пацієнтів з порушенням функції нирок:

    Кліренс креатиніну,

    мл/хв/1,73 м2

    Креатинін плазми крові, мкмоль/л Доза для перорального

    прийому

    >60 <124 Див. звичайне дозування
    30—60 124–168 250—500 мг кожні 12 год
    <30 >169 250—500 мг кожні 24 год
    Пацієнти на гемодіалізі >169 250—500 мг кожні 24 год

    (після діалізу)

    Пацієнти на

    перитонеальному діалізі

    >169 250—500 мг кожні 24 год

    Досліджень щодо дозування ципрофлоксацину у дітей із порушенням функції нирок та/або печінки не проводили.

    Протипоказання

    підвищена чутливість до діючої речовини, інших препаратів групи фторхінолонів або інших компонентів препарату. Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину.

    Побічна дія

    побічні реакції за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: часто (≥1/100 і <1/10), нечасто (≥1/1000 і <1/100), рідко (≥1/10 000 і <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (частота не визначена за наявними даними).

    Інфекції та інвазії: нечасто — грибкові суперінфекції.

    З боку крові та лімфатичної системи: нечасто — еозинофілія; рідко — лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія; дуже рідко — гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (небезпечна для життя), пригнічення функції кісткового мозку (небезпечне для життя).

    З боку імунної системи: рідко — алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк; дуже рідко — анафілактичні реакції, анафілактичний шок (небезпечний для життя), реакції, подібні до сироваткової хвороби.

    З боку метаболізму та харчування: нечасто — зниження апетиту; рідко — гіперглікемія, гіпоглікемія.

    З боку психіки: нечасто — психомоторна збудливість/тривожність; рідко — сплутаність свідомості, дезорієнтація, стривоженість, патологічні сновидіння, депресія (з можливими суїцидальними ідеями/думками або спроби/вчинення самогубства), галюцинації; дуже рідко — психотичні реакції (з можливими суїцидальними ідеями/думками або спроби/вчинення самогубства); невідомо — манія, включаючи гіпоманію.

    З боку нервової системи: нечасто — головний біль, запаморочення, розлади сну, порушення смаку; рідко — парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми (включаючи епілептичний статус); дуже рідко — мігрень, порушення координації, порушення ходи, порушення нюху, внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлини мозку; невідомо — периферична нейропатія, полінейропатія.

    З боку органа зору: рідко — порушення зору (наприклад диплопія); дуже рідко — порушення сприйняття кольорів.

    З боку органа слуху та лабіринту: рідко — дзвін у вухах, втрата слуху/порушення слуху.

    З боку серця: рідко — тахікардія; невідомо — шлуночкова аритмія, піруетна тахікардія (torsades de pointes) (визначали переважно у пацієнтів із факторами ризику щодо подовження інтервалу Q—T), подовження інтервалу Q—T.

    З боку судин: рідко — вазодилатація, артеріальна гіпотензія, синкопальний стан; дуже рідко — васкуліт.

    З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко — диспное (включаючи астматичні стани).

    З боку травної системи: часто — нудота, діарея; нечасто — блювання, біль у ділянці шлунка та кишечнику, абдомінальний біль, диспепсія, метеоризм; рідко — антибіотикоасоційований коліт (дуже рідко — з можливим летальним наслідком); дуже рідко — панкреатит.

    З боку гепатобіліарної системи: нечасто — підвищення рівнів трансаміназ в плазмі крові та білірубіну; рідко — порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, гепатит; дуже рідко — некроз печінки (що у рідкісних випадках прогресує до печінкової недостатності, небезпечної для життя).

    З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — висипання, свербіж, кропив’янка; рідко — реакції фоточутливості; дуже рідко — петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса — Джонсона (небезпечний для життя), токсичний епідермальний некроліз (небезпечний для життя); невідомо — гострий генералізований екзантематозний пустульоз, реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами.

    З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: нечасто — м’язово-скелетний біль (наприклад біль у кінцівках, поперековій ділянці, грудній клітці), артралгія; рідко — міалгія, артрит, підвищення м’язового тонусу, судоми м’язів; дуже рідко — м’язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллових), загострення симптомів міастенії gravis.

    З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто — порушення функції нирок; рідко — ниркова недостатність, гематурія, кристалурія, тубулоінтерстиціальний нефрит.

    Загальні розлади: нечасто — астенія, гарячка; рідко — набряки, підвищене потовиділення (гіпергідроз).

    Дослідження: нечасто — підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові; рідко — підвищення активності амілази в плазмі крові; невідомо — підвищення рівня міжнародного нормалізованого відношення (МНВ; у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К).

    Застосування у дітей. Частота випадків артропатії, зазначена вище, ґрунтується на даних, одержаних у ході досліджень за участю дорослих пацієнтів. У дітей артропатія спостерігається частіше.

    Особливості застосування

    тяжкі інфекції та/або змішані інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями. Ципрофлоксацин не слід застосовувати як монотерапію для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, спричинених грампозитивними або анаеробними бактеріями. Для лікування вказаних інфекцій ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.

    Стрептококові інфекції (включаючи Streptococcus pneumoniae). Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.

    Інфекції статевої системи. Фторхінолонрезистентні штами Neisseria gonorrhoeae можуть спричинити гонококовий уретрит, цервіцит, орхоепідидиміт та запальні захворювання тазових органів.

    Відповідно, ципрофлоксацин слід застосовувати для лікування гонококового уретриту або цервіциту тільки за умови виключення у Neisseria gonorrhoeae резистентності до ципрофлоксацину.

    Емпіричну терапію ципрофлоксацином при орхоепідидиміті та запальних захворюваннях органів малого таза можна застосовувати лише у комбінації з іншими відповідними антибактеріальними засобами (наприклад цефалоспоринами), за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацинрезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення, терапію слід переглянути.

    Інфекції сечового тракту. У країнах Європейського Союзу спостерігається різна резистентність до фторхінолонів з боку Escherichia coli, найпоширенішого збудника, що спричиняє інфекції сечовивідних шляхів. Під час призначення терапії лікарям рекомендується враховувати локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.

    Вважається, що одноразові дози ципрофлоксацину, які можна застосовувати при неускладненому циститі у жінок передклімактеричного періоду, є менш ефективними, ніж триваліша терапія ципрофлоксацином. Цей факт необхідно враховувати, зважаючи на зростаючий рівень резистентності Escherichia coli до хінолонів.

    Інтраабдомінальні інфекції. Дані щодо ефективності ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтраабдомінальних інфекцій обмежені.

    Діарея мандрівників. При виборі препарату слід взяти до уваги інформацію про резистентність до ципрофлоксацину відповідних мікроорганізмів у країнах, які були відвідані.

    Інфекції кісток та суглобів. Ципрофлоксацин слід застосовувати в комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

    Легенева форма сибірської виразки. Застосування у людей ґрунтується на даних визначення чутливості in vitro, дослідів на тваринах та на обмежених даних, отриманих під час застосування у людини. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.

    Бронхолегенева інфекція при кістозному фіброзі. У клінічні дослідження було включено дітей та підлітків віком 5–17 років. Більш обмежений досвід лікування дітей віком від 1 до 5 років.

    Ускладнена інфекція сечового тракту та пієлонефрит. Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту із застосуванням ципрофлоксацину, коли інше лікування неможливе. Лікування повинно ґрунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження. За даними клінічних досліджень оцінювали застосування ципрофлоксацину у дітей та підлітків віком 1–17 років.

    Інші специфічні тяжкі інфекції. Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане за результатами мікробіологічного дослідження у разі інших тяжких інфекцій згідно з офіційними рекомендаціями або після ретельної оцінки користь/ризик, коли інше лікування застосувати не можна, або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.

    Застосування ципрофлоксацину у разі специфічних тяжких інфекцій, окрім згаданих вище, не оцінювалося у ході клінічних досліджень, а клінічний досвід — обмежений. Отже, до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.

    Вплив на скелетно-м’язову систему. При застосуванні ципрофлоксацину можливий розвиток тендиніту або розриву сухожилля (особливо ахіллового сухожилля), іноді двобічного, навіть у перші 48 год лікування. Запалення або розрив сухожилля може виникнути навіть протягом кількох місяців після закінчення лікування ципрофлоксацином. Ризик тендинопатії може бути підвищеним у пацієнтів літнього віку або у пацієнтів, які одночасно застосовують кортикостероїди. Загалом препарат не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожилля/розладами, пов’язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Попри це, у рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, а саме — у випадку неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину.

    Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам із міастенією gravis через можливе загострення симптоматики зазначеного захворювання.

    При виникненні будь-яких ознак тендиніту (таких як болісний набряк, запалення) застосування препарату слід припинити. Ураженій кінцівці слід забезпечити спокій.

    Вплив на імунну систему. Гіперчутливість та алергічні реакції, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції, можуть спостерігатися після застосування разової дози ципрофлоксацину та становити загрозу для життя. У такому разі застосування препарату слід припинити і у разі необхідності провести належне медикаментозне лікування.

    Вплив на шкіру. Доведено, що ципрофлоксацин спричиняє фотосенсибілізацію. При застосуванні препарату пацієнтам рекомендується уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінення.

    Вплив на зір. При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про розвиток порушень зору. У разі погіршення зору або розвитку візуальних інших ефектів слід негайно звернутися до лікаря.

    Вплив на ЦНС. Відомо, що ципрофлоксацин, як і інші хінолони, може спричиняти судоми або знижувати поріг судомної готовності. Повідомляли про випадки розвитку епілептичного статусу. Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам із розладами ЦНС, які можуть мати схильність до виникнення судом. При виникненні судом застосування препарату слід припинити.

    Навіть після першого застосування ципрофлоксацину можуть виникнути психотичні реакції. У поодиноких випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків, таких як самогубство або його спроба. У цих випадках застосування препарату слід припинити.

    У пацієнтів, які застосовували ципрофлоксацин, повідомлялося про випадки полінейропатії (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м’язова слабкість, окремо або в комбінації). Застосування препарату слід припинити пацієнтам, які мають симптоми нейропатії, зокрема біль, печіння, відчуття пощипування, заніміння та/або слабкість, з метою запобігання розвитку необоротних станів.

    Вплив на серцево-судинну систему. Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу Q—T, такими як:

    • спадковий синдром подовження інтервалу Q—T;
    • одночасне застосування засобів, що можуть подовжувати інтервал Q—T (наприклад протиаритмічні засоби класів IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики);
    • невідкоригований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
    • наявність захворювань серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

    Пацієнти літнього віку та жінки можуть виявляти більшу чутливість до препаратів, що подовжують Q—Tc. Таким пацієнтам слід застосовувати препарат з обережністю.

    Вплив на метаболізм. Як і при застосуванні інших хінолонів, при прийомі ципрофлоксацину повідомляли про розвиток гіпоглікемії, найчастіше у хворих на цукровий діабет, переважно у пацієнтів літнього віку. Під час застосування препарату рекомендується проводити ретельний контроль рівня глюкози у крові у всіх хворих на цукровий діабет.

    Вплив на травний тракт. Виникнення протягом або після застосування ципрофлоксацину тяжкої та стійкої діареї (навіть через декілька тижнів після лікування) може свідчити про розвиток антибіотикасоційованого коліту (такого, що загрожує життю з можливим летальним наслідком) та потребувати невідкладного лікування. У таких випадках застосування препарату слід припинити та розпочати відповідну терапію. Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, протипоказані у вказаній клінічній ситуації.

    Вплив на нирки та сечовидільну систему. При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про кристалурію. У разі застосування препарату пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини. Слід уникати надмірної лужності сечі.

    Вплив на гепатобіліарну систему. При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності, що загрожує життю пацієнта. У випадку появи будь-яких ознак та симптомів захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки), застосування препарату слід припинити.

    Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про гемолітичні реакції у таких пацієнтів. Слід уникати застосування препарату у цих пацієнтів, за винятком випадків, коли можлива користь переважає потенційний ризик. У такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.

    Застосування у пацієнтів з порушенням функції нирок. Оскільки ципрофлоксацин виводиться переважно у незміненій формі нирками, пацієнтам з порушенням функції нирок слід проводити корекцію дози згідно із зазначеною у розділі ЗАСТОСУВАННЯ інформацією, щоб уникнути підвищення частоти побічних реакцій, спричинених накопиченням ципрофлоксацину.

    Розвиток резистентності. Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені, з клінічно визначеною суперінфекцією або без неї. Може існувати певний ризик виділення резистентних до ципрофлоксацину бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus і Pseudomonas.

    Одночасне  застосування із засобами, що метаболізуються ферментом цитохрому P450. Ципрофлоксацин пригнічує CYP 1A2 і тому може спричинити підвищення плазмових концентрацій одночасно застосованих засобів, які також метаболізуються цим ферментом (наприклад теофіліну, клозапіну, оланзапіну, ропініролу, тизанідину, дулоксетину). У разі одночасного застосування цих засобів із ципрофлоксацином слід уважно спостерігати за пацієнтами щодо можливого виникнення клінічних ознак передозування. Також може виникнути необхідність у визначенні їх плазмових концентрацій (наприклад теофіліну). Одночасне застосування ципрофлоксацину і тизанідину протипоказане.

    Вплив на результати лабораторних аналізів. Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium tuberculosis шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може призвести до хибнонегативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.

    Застосування у період вагітності та годування грудьми

    Вагітність. Дані щодо застосування ципрофлоксацину у вагітних демонструють відсутність розвитку мальформацій або фето-/неонатальної токсичності. Досліди на тваринах не свідчать про прямий або непрямий токсичний вплив на репродуктивну функцію. У молодих тварин та тварин, які були піддані впливу хінолонів до народження, відмічалася дія на незрілу хрящову тканину, тому не можна виключити імовірність того, що препарат може бути шкідливим для суглобових хрящів новонароджених/плода. У період вагітності з метою запобігання небажаним впливам на плід краще уникати застосування ципрофлоксацину.

    Годування грудьми. Ципрофлоксацин проникає у грудне молоко. Через потенційний ризик пошкодження суглобових хрящів у новонароджених препарат не слід застосовувати у період годування грудьми.

    Діти. Застосування ципрофлоксацину у дітей та підлітків слід проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лікар із досвідом ведення дітей та підлітків, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

    Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів у незрілих тварин. За даними рандомізованого подвійного сліпого дослідження застосування ципрофлоксацину у дітей віком від 1 до 17 років частота виникнення артропатії, яка, імовірно, пов’язана із застосуванням препарату (відрізняється від клінічних ознак та симптомів, пов’язаних з ураженням безпосередньо суглобів), на 42-й день від початку його застосування становила 7,2 та 4,6% для основної групи та групи порівняння відповідно. Частота виникнення артропатії, пов’язаної з препаратом, через 1 рік спостереження становила 9 та 5,7% відповідно. Зростання кількості випадків артропатій, пов’язаних із застосуванням препарату, було статистично незначущим. Однак лікування ципрофлоксацином дітей та підлітків потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій, пов’язаних із суглобами та/або навколишніми тканинами.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Ципрофлоксацин може впливати на здатність пацієнта керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами через реакції з боку нервової системи. Тому здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами може бути порушена.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами

    засоби, які подовжують інтервал Q–T. При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе подовження інтервалу Q–T. Одночасне застосування із засобами, що подовжують інтервал Q–T (наприклад антиаритмічні засоби класу IA і III, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики), слід здійснювати з обережністю.

    Формування хелатного комплексу. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) та лікарських засобів, що містять багатовалентні катіони та мінеральні добавки (наприклад кальцій, магній, алюміній, залізо), фосфатзв’язуючих полімерів (наприклад севеламер або карбонат лантану); сукральфатів або антацидів, а також препаратів з великою буферною ємністю (таких як таблетки диданозину), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв’язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1–2 год до, або принаймні через 4 год після прийому цих препаратів. Дане обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів H2-рецепторів.

    Харчові та молочні продукти. Кальцій у складі харчових продуктів незначною мірою знижує абсорбцію ципрофлоксацину. Проте слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину та молочних або збагачених мінералами продуктів (таких як молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію).

    Пробенецид. При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе підвищення концентрації останнього у плазмі крові.

    Метоклопрамід. При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе прискорення його всмоктування (пероральної форми), в результаті чого досягнення Cmax у плазмі крові відбувається швидше. Не відзначено впливу на біодоступність ципрофлоксацину.

    Омепразол. При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе незначне зниження Cmax та AUC останнього.

    Тизанідин. У ході клінічного дослідження з участю здорових добровольців при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і тизанідину виявлено збільшення концентрації тизанідину у плазмі крові (збільшення Cmax у 7 разів, діапазон — 4–21 раз; збільшення показника AUC — у 10 разів, діапазон — 6–24 рази). З підвищенням концентрації тизанідину у плазмі крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції. Одночасне застосування цих засобів протипоказане.

    Метотрексат. При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе підвищення концентрації метотрексату у плазмі крові, при цьому може зростати імовірність виникнення побічних токсичних реакцій, спричинених метотрексатом. Одночасне застосування цих засобів не рекомендується.

    Теофілін. При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе підвищення концентрації теофіліну у плазмі крові, що, у свою чергу, може спричинити розвиток побічних реакцій. У поодиноких випадках такі побічні реакції можуть загрожувати життю або мати летальний наслідок. У разі одночасного застосування цих засобів рекомендується здійснювати моніторинг концентрації теофіліну у плазмі крові та при необхідності скоригувати його дозування.

    Інші похідні ксантину. Після одночасного застосування ципрофлоксацину та кофеїну або пентоксифіліну (окспентифіліну) повідомлялося про підвищення концентрацїї похідних цих ксантинів у плазмі крові.

    Циклоспорин. Виявлено транзиторне підвищення креатиніну у плазмі крові при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять циклоспорин. У разі одночасного застосування цих засобів слід здійснювати частий (2 рази на тиждень) контроль концентрації креатиніну в плазмі крові.

    Фенітоїн. При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе підвищення концентрації фенітоїну у плазмі крові. У разі одночасного застосування цих засобів рекомендується моніторинг концентрації фенітоїну у плазмі крові.

    Антагоністи вітаміну К. При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе посилення антикоагулянтної дії. Ступінь ризику може варіювати залежно від основного виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення МНВ складно. Слід здійснювати частий контроль МНВ під час та одразу після одночасного застосування ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К (наприклад варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону, флуїндіону).

    Дулоксетин. У ході клінічних досліджень виявлено, що одночасне застосування дулоксетину із сильними інгібіторами CYP 450 1A2, такими як флувоксамін, може призвести до збільшення AUC та Cmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна очікувати схожих ефектів при одночасному застосуванні вказаних препаратів.

    Клозапін. Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 діб плазмові концентрації клозапіну та N-десметилклозапіну були підвищені на 29 і 31% відповідно. Рекомендується здійснювати клінічне спостереження та відповідну корекцію дози клозапіну під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином.

    Лідокаїн. Показано, що у здорових осіб одночасне застосування ципрофлоксацину (помірний інгібітор ізоферментів цитохрому P450 1A2) та лікарських засобів, що містять лідокаїн, знижує кліренс лідокаїну для в/в введення на 22%. Незважаючи на нормальну переносимість лікування лідокаїном, можлива взаємодія з ципрофлоксацином, що асоціюється з побічними реакціями при одночасному застосуванні цих засобів.

    Ропінірол. У ході клінічних досліджень виявлено, що одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином (помірний інгібітор ізоферменту CYP 450 1A2), призводить до підвищення Cmax та AUC ропініролу на 60 та 84% відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне коригування дози рекомендують здійснювати під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином.

    Силденафіл. Після одночасного застосування 50 мг силденафілу та 500 мг ципрофлоксацину Cmax та AUC силденафілу збільшилися приблизно в 2 рази у здорових добровольців. У разі одночасного застосування цих засобів слід дотримуватися обережності та враховувати співвідношення ризик/користь.

    Золпідем. При одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе підвищення концентрації золпідему у плазмі крові. Одночасне застосування цих засобів не рекомендується.

    Агомелатин. У ході клінічних досліджень виявлено, що флувоксамін (сильний інгібітор ізоферменту CYP 450 1A2) значно інгібує метаболізм агомелатину, що призводить до збільшення експозиції останнього у 60 разів. Хоча немає клінічних даних щодо можливої взаємодії з ципрофлоксацином (помірний інгібітор ізоферменту CYP 450 1A2), подібних ефектів можна очікувати при їх одночасному застосуванні.

    Передозування

    симптоми. Повідомлялося, що передозування внаслідок прийому 12 г ципрофлоксацину призводило до симптомів помірної токсичності. Гостре передозування у дозі 16 г зумовлювало розвиток гострої ниркової недостатності.

    Симптоми передозування включали запаморочення, тремор, головний біль, підвищену втомлюваність, судоми, галюцинації, сплутаність свідомості, абдомінальний дискомфорт, ниркову та печінкову недостатність, а також кристалурію та гематурію. Повідомляли також про оборотну ниркову токсичність.

    Лікування. У випадку передозування слід проводити симптоматичне лікування. Через можливе подовження інтервалу Q—T доцільним також є проведення ЕКГ-моніторування. Окрім звичайних невідкладних заходів, що проводяться при передозуванні, рекомендовано моніторинг функції нирок, зокрема визначення рН сечі та в разі необхідності — підвищення її кислотності для запобігання явищам кристалурії. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини. Антациди, що містять у своєму складі кальцій або магній, теоретично мають знижувати всмоктування ципрофлоксацину при передозуванні. За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (<10%).

    Умови зберігання

    за температури не вище 25 °С.

    Діагнози, при яких застосовують ФЛАПРОКС

    Дата додавання: 25.09.2020 р.
    © Компендиум 2019

    Інструкція

    Ціни на ФЛАПРОКС в містах України

    Вінниця 94.63 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Вінниця, вул. Грибоєдова, 3, тел.: +38067213298682.99 грн./уп.

    Дніпро 89.94 грн./уп.

    «НЕ БОЛЕЙ! СЕМЬЯ АПТЕК» Дніпро, вул. Тітова, 21, тел.: +38063796037385.80 грн./уп.

    Житомир 98.86 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Житомир, вул. Київська, 25, тел.: +38067414354387.99 грн./уп.

    Запоріжжя 89.55 грн./уп.

    «МЕД-СЕРВІС» Запоріжжя, вул. Космічна, 98, тел.: +38066290007689.25 грн./уп.

    Івано-Франківск 94.79 грн./уп.

    «МЕД-СЕРВІС» Крихівці, вул. Слобідська, 289.85 грн./уп.

    Київ 98.56 грн./уп.

    «АПТЕКА TAS» Київ, вул. Касіяна Василия, 2/1, тел.: +38067507984584.40 грн./уп.

    Кропивницький 92.34 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Кропивницький, вул. Пашутинська, 75, тел.: +38067719687482.50 грн./уп.

    Луцьк 93.37 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Луцьк, просп. Відродження, 26А, тел.: +38067653202283.99 грн./уп.

    Львів 97.14 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Львів, вул. Мазепи, 10, тел.: +38067753854378.99 грн./уп.

    Миколаїв 106.4 грн./уп.

    «МЕД-СЕРВІС» Миколаїв, просп. Мира, 1/1, тел.: +38067640327889.70 грн./уп.

    Одеса 96.24 грн./уп.

    «АПТЕКА АКС СОЦІАЛЬНА» Одеса, перехр. Садовая / Торговая, 2/21, тел.: +38048703382485.89 грн./уп.

    Полтава 96.43 грн./уп.

    «МЕД-СЕРВІС» Полтава, вул. Шевченка Тараса, 37, тел.: +38053261247088.95 грн./уп.

    Рівне 95.62 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Рівне, вул. Бандери, 49, тел.: +38067771395382.50 грн./уп.

    Суми 91.36 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Суми, просп. Курський, 115, тел.: +38068298689183.50 грн./уп.

    Ужгород 90.1 грн./уп.

    «МЕД-СЕРВІС» Ужгород, вул. Капушанська, 2190.10 грн./уп.

    Харків 100.69 грн./уп.

    «МЕД-СЕРВІС» Харків, просп. Ювілейний, 94А, тел.: +38057362016689.90 грн./уп.

    Херсон 102.83 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Херсон, просп. Ушакова, 77, тел.: +38067657559094.99 грн./уп.

    Хмельницький 92.6 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Хмельницький, шосе Старокостянтинівське, 17/1, тел.: +38098169793385.50 грн./уп.

    Черкаси 95.91 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Черкаси, бульв. Шевченка Тараса, 345/10, тел.: +38067657422986.50 грн./уп.

    Чернігів 90.56 грн./уп.

    «МЕД-СЕРВІС» Чернігів, вул. Рокоссовського, 8, тел.: +38046260865589.20 грн./уп.

    Чернівці 95.12 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Чернівці, вул. Героїв Майдану, 69, тел.: +38067414801790.50 грн./уп.

    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko