0
UA | RU

Секнідокс (Secnidox)

Склад і форма випуску

РечовинаКількість
Секнідазол1 г
Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, кальцію гідрофосфат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип а), повідон (к-30), магнію стеарат, тальк.
Склад оболонки: гіпромелоза (Е15), титану діоксид (Е171), індигокармін лак (Е132), тальк, пропіленгліколь..
№ UA/11744/01/01 від 15.07.2021
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Секнідокс — протипротозойний препарат групи нітроімідазолів з антибактеріальною дією. Секнідокс характеризується бактерицидним (проти грампозитивних та грамнегативних анаеробних бактерій) та амебіцидним (внутрішньо- та зовнішньокишечним) ефектом. Секнідокс особливо активний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia. Проникаючи всередину клітини мікроорганізму, секнідазол активується в результаті відновлення 5-нітрогрупи, за рахунок чого взаємодіє з клітинною ДНК. Відбувається порушення її спіралеподібної структури та руйнування ниток, інгібування нуклеотидного синтезу та загибель клітини.

Фармакокінетика. Після застосування внутрішньо Секнідокс швидко та повністю абсорбується у ШКТ. Біодоступність становить близько 80%. Cmax у плазмі крові досягається через 3 год. Секнідазол проходить через ГЕБ та гемоплацентарний бар’єр, проникає у грудне молоко. T½ секнідазолу становить близько 25 год, що дозволяє спростити схему прийому препарату, зробивши її більш зручною для пацієнтів. Виводиться повільно (16% від дози виводиться протягом 72 год, а 50% — протягом 120 год), переважно з сечею.

Показання Секнідокс

трихомонадні уретрити та вагініти (спричинені Trichomonas vaginalis);

бактеріальний вагіноз;

амебіаз кишечнику (спричинений Entamoeba histolytica);

амебіаз печінки (спричинений Entamoeba histolytica);

лямбліоз (спричинений Giardia lamblia).

Застосування Секнідокс

Секнідокс слід застосовувати внутрішньо. Таблетки слід ковтати цілими безпосередньо перед прийомом їжі, запиваючи невеликою кількістю води.

Дози для дорослих

Трихомонадні уретрити та вагініти, бактеріальний вагіноз: засіб застосовувати в дозі 2 г (2 таблетки) одноразово.

Амебіаз кишечнику:

гострий амебіаз: засіб застосовувати в дозі 2 г (2 таблетки) одноразово;

безсимптомний амебіаз, включаючи осередкову та цистну форми: лікарський засіб застосовувати в дозі 2 г (2 таблетки) 1 раз на добу протягом 3 днів.

Амебіаз печінки: лікарський засіб застосовувати в дозі 1,5 г (1,5 таблетки) 1–2 рази на добу, протягом 5 днів.

Лямбліоз: лікарський засіб застосовувати в дозі 2 г (2 таблетки) 1 раз на добу протягом 3 днів.

Дози для дітей

Амебіаз кишечнику:

гострий амебіаз: лікарський засіб застосовувати в дозі 30 мг/кг маси тіла одноразово;

безсимптомний амебіаз, включаючи осередкову та цистну форми: щоденно за 1 або 2 прийоми в дозі 30 мг/кг маси тіла протягом 3 днів.

Амебіаз печінки: лікарський засіб застосовувати в дозі 30 мг/кг маси тіла 1–2 рази на добу протягом 5 днів.

Лямбліоз: лікарський засіб застосовувати в дозі 30 мг/кг маси тіла (1–1,5 г) одноразово.

Протипоказання

– підвищена чутливість до діючої речовини, інших похідних імідазолу та/або інших компонентів лікарського засобу.

– Органічні неврологічні порушення.

– Патологічні порушення з боку системи крові, в тому числі в анамнезі.

– I триместр вагітності.

Побічна дія

нижченаведені побічні реакції класифікувалися за частотою таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10 000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко — помірно виражена лейкопенія, яка має зворотний характер при припиненні лікування; дуже рідко — агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: рідко — реакції гіперчутливості, які іноді мають тяжкий перебіг, такі як висип, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, набряк обличчя, періорбітальний набряк і набряк гортані, лихоманка, еритема й анафілактичні реакції.

З боку психіки: дуже рідко — психоз, сплутаність свідомості, галюцинації.

З боку нервової системи: рідко — головний біль, судоми, вертиго, запаморочення, парестезія, периферична сенсорна нейропатія, сенсорно-моторний поліневрит; дуже рідко — енцефалопатія (наприклад сплутаність свідомості) та підгострий мозочковий синдром (наприклад атаксія, дизартрія, порушення моторики, ністагм і тремор), які мають зворотний характер при припиненні лікування.

З боку серця: рідко — пальпітація.

З боку травного тракту: часто — біль в епігастрії та/або в животі, нудота, блювання, діарея, запор; нечасто — глосит, стоматит, порушення смаку (металевий присмак у роті), анорексія.

З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко — гепатит.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

Особливості застосування

під час застосування лікарського засобу та протягом 72 год після припинення лікування не слід вживати алкогольні напої з метою запобігання розвитку побічних реакцій, подібних до тих, що виникають під час прийому дисульфіраму (болючі спазми в животі, припливи, блювання і тахікардія).

У разі необхідності більш тривалого застосування лікарського засобу, ніж рекомендовано, слід здійснювати моніторинг гематологічних показників (зокрема кількості лейкоцитів) та моніторинг стану пацієнта щодо побічних реакцій, що вказують на розвиток центральних та периферичних нейропатій (таких як парестезії, атаксія, запаморочення, судоми).

Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з печінковою енцефалопатією.

У разі розвитку порушень координації руху, запаморочення та/або сплутаності свідомості слід припинити застосування лікарського засобу.

Під час застосування лікарського засобу слід утриматися від статевих контактів.

Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування грудьми. Секнідазол проходить через ГЕБ та проникає у грудне молоко. Лікарський засіб не рекомендується застосовувати в період вагітності або годування грудьми.

Діти. Лікарський засіб можна застосовувати у дітей віком від 12 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. При застосуванні секнідазолу можливий розвиток таких побічних реакцій, як психоз, сплутаність свідомості, галюцинації, головний біль, судоми, вертиго, запаморочення, енцефалопатія (наприклад сплутаність свідомості) та підгострий мозочковий синдром (наприклад атаксія, дизартрія, порушення моторики, ністагм і тремор). Можливість таких проявів необхідно враховувати пацієнтам, які керують транспортними засобами або іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

дисульфірам. При одночасному застосуванні з дисульфірамом можливий розвиток параноїдальних реакцій та психозу. Поєднання з алкоголем спричиняє симптоми дисульфірамоподібної реакції (спазми в животі, нудота, блювання, головний біль, припливи), можливі деліріозні напади та запаморочення. Не слід одночасно застосовувати ці лікарські засоби.

Варфарин. При одночасному застосуванні з секнідазолом можливе посилення антикоагулянтного ефекту варфарину. У разі одночасного застосування цих лікарських засобів слід здійснювати ретельний моніторинг стану пацієнта та показника протромбінового часу, а у разі необхідності — провести корекцію дози.

Препарати літію. При одночасному застосуванні з секнідазолом можливе підвищення плазмової концентрації літію.

Циклоспорин. При одночасному застосуванні з секнідазолом можливе підвищення плазмової концентрації циклоспорину. У разі одночасного застосування цих лікарських засобів слід здійснювати ретельний моніторинг рівня циклоспорину та креатиніну у плазмі крові.

5-флуороурацил. При одночасному застосуванні з секнідазолом посилюється кліренс 5-флуороурацилу, що призводить до підвищення його токсичності.

Алкогольвмісні напої. Одночасне застосування секнідазолу з вживанням алкогольвмісних напоїв спричиняє такі симптоми: болючі спазми в животі, припливи, блювання і тахікардія.

Передозування

симптоми. У разі передозування спостерігається посилення побічних реакцій секнідазолу, зокрема з боку нервової системи.

Лікування. У разі передозування слід здійснювати симптоматичну терапію. Специфічного антидота не існує. Рекомендується забезпечити моніторинг стану пацієнта в умовах стаціонару. При необхідності для виведення секнідазолу з організму можна використовувати гемодіаліз.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С у сухому місці.

Інструкція МОЗ
Дата додавання: 20.10.2021 р.
© Компендіум 2021

Діагнози, при яких застосовують Секнідокс

Гарднерельоз МКХ N76.1
Гонококові інфекції нижніх відділів сечостатевого тракту без абсцедування періуретральних або придаткових залоз МКХ A54.0
Гострий вагініт МКХ N76.0
Гострий сальпінгоофорит МКХ N70.0
Ерозія й ектропіон шийки матки МКХ N86
Мікоплазмоз МКХ A49.3
Неспецифічний уретрит МКХ N34.1
Розацеа МКХ L71.9
Ротавірусний ентерит МКХ A08.0
Трихомоніаз інших локалізацій МКХ A59.8
Урогенітальний трихомоніаз МКХ A59.0
Хронічний епідидиміт МКХ N45.9
Хронічний сальпінгоофорит МКХ N70.1
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko