ЕСЦИТАЛОПРАМ-ТЕВА (ESCITALOPRAM-TEVA)

Состав и форма выпуска

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 10 мг блістер, № 28Ціни в аптеках
Есциталопрам
10 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, кислота стеаринова, магнію стеарат, гіпромеллоза, титану діоксид (е171), макрогол 400.
№ UA/11732/01/02 від 21.09.2016 до 21.09.2021
B За рецептом
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 20 мг блістер, № 28Ціни в аптеках
Есциталопрам
20 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, кислота стеаринова, магнію стеарат, гіпромеллоза, титану діоксид (е171), макрогол 400.
№ UA/11732/01/04 від 21.09.2016 до 21.09.2021
B За рецептом

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Есциталопрам є антидепресантом, селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну (5-HT) з високою спорідненістю з первинною ділянкою зв’язування. Він також зв’язується з алостеричною ділянкою переносника серотоніну з меншою в 1000 разів спорідненістю.

Есциталопрам має дуже слабку здатність зв’язуватися з низкою рецепторів, включаючи 5-HT1A, 5-HT2, допамінові D1 і D2 рецептори, α1-, α2-, β-адренергічні рецептори, гістамінові H1, мускаринові холінергічні, бензодіазепінові та опіатні рецептори.

Пригнічення зворотного захоплення 5-HT серотоніну є лише ймовірним механізмом дії, що може пояснити фармакологічні та клінічні ефекти есциталопраму.

Фармакокінетика. Всмоктування практично повне і не залежить від прийому їжі. Середній Tmax становить близько 4 год. Абсолютна біодоступність есциталопраму очікується на рівні 80%.

Уявний Vd після перорального застосування становить від 12 до 26 л/кг. Зв’язування есциталопраму та його основних метаболітів з білками плазми крові менше 80%.

Есциталопрам метаболізується в печінці до деметильованого та дидеметильованого метаболітів. Обидва вони є біологічно активними. Азот також може окиснюватися до форми N-оксидного метаболіту. Як метаболіти, так і вихідна сполука частково виводяться у формі глюкуронідів. Після багаторазового застосування середня концентрація деметил- та дидеметилметаболітів зазвичай становить відповідно 28–31% та <5% від концентрації есциталопраму. Біотрансформація есциталопраму в деметильований метаболіт відбувається, головним чином, за допомогою цитохрому CYP 2C19. Можлива певна участь і ферментів CYP 3A4 та CYP 2D6.

Т½ після багаторазового застосування становить близько 30 год. Плазмовий кліренс при пероральному застосуванні становить 0,6 л/хв. В основних метаболітів есциталопраму Т½ більш тривалий. Вважається, що есциталопрам та його основні метаболіти виводяться через печінку (метаболічний шлях) та нирками. Більшість виводиться у формі метаболітів із сечею.

Кінетика есциталопраму лінійна. Рівноважна концентрація досягається приблизно за 1 тиж. Середня рівноважна концентрація 50 нмоль/л (від 20 до 125 нмоль/л) досягається при добовій дозі 10 мг.

Пацієнти літнього віку (понад 65 років). У пацієнтів літнього віку есциталопрам виводиться повільніше, ніж у більш молодих пацієнтів. Кількість речовини, що знаходиться в системному кровообігу, розрахована за допомогою фармакокінетичного показника AUC, у пацієнтів літнього віку на 50% вища, ніж у молодих здорових добровольців.

Недостатність печінкової функції. У пацієнтів з помірною або легкою печінковою недостатністю (за критеріями Чайлда — П’ю — A і B) Т½ есциталопраму збільшувався майже вдвічі і експозиція була на 60% вища, ніж в осіб з нормальною функцією печінки.

Зниження ниркової функції. У пацієнтів зі зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну 10–53 мл/хв) спостерігалося збільшення Т½ рацематного циталопраму та незначне зростання експозиції. Концентрації метаболітів у плазмі крові не досліджувалися, але можна припустити їх зростання.

При недостатній активності ізоферменту CYP 2C19 відмічалася подвійна концентрація препарату в плазмі крові порівняно з такою у пацієнтів з нормальним метаболізмом есциталопраму.

При недостатності ізоферменту CYP 2D6 суттєвих змін експозиції не відзначалося.

Показання ЕСЦИТАЛОПРАМ-ТЕВА

лікування:

– великих депресивних епізодів;

– панічних розладів із/без агорафобії;

– соціальних тривожних розладів (соціальна фобія);

– генералізованих тривожних розладів;

– обсесивно-компульсивних розладів.

Застосування ЕСЦИТАЛОПРАМ-ТЕВА

безпечне застосування дози понад 20 мг не продемонстроване.

Есциталопрам-Тева призначають перорально 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

Великий депресивний епізод. Зазвичай призначають 10 мг/добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта дозу можна підвищити до максимальної — 20 мг/добу. Антидепресантний ефект, як правило, розвивається через 2–4 тиж після початку лікування. Після зникнення симптомів депресії лікування необхідно продовжувати ще мінімум 6 міс для закріплення досягнутого ефекту.

Панічні розлади з/без агорафобії. У перший тиждень лікування рекомендується доза 5 мг/добу, яку потім підвищують до 10 мг/добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта дозу в подальшому можна підвищувати до максимальної — 20 мг/добу.

Максимальний терапевтичний ефект досягається приблизно за 3 міс. Терапія триває декілька місяців.

Соціальні тривожні розлади. Зазвичай призначають дозу 10 мг 1 раз на добу. Послаблення симптомів, як правило, розвивається за 2–4 тиж. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта дозу в подальшому можна знизити до 5 мг/добу або підвищити до максимальної — 20 мг/добу. Оскільки соціальний тривожний розлад є захворюванням хронічного перебігу, для закріплення досягнутого ефекту мінімальна рекомендована тривалість лікування становить 12 тиж. Для попередження рецидивів захворювання препарат можна призначати протягом 6 міс залежно від індивідуальної реакції пацієнтів. Необхідно регулярно перевіряти терапевтичну користь лікування.

Соціальний тривожний розлад має чітко визначену діагностичну термінологію конкретного захворювання, яке не слід плутати з гіпертрофованою сором’язливістю. Фармакотерапія показана виключно для розладу, що суттєво впливає на професійну та соціальну активність людини. Ефективність такого лікування порівняно з когнітивною поведінковою терапією не досліджувалася. Фармакотерапія має бути частиною загальної терапевтичної стратегії.

Генералізовані тривожні розлади. Рекомендована початкова доза 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта дозу в подальшому можна підвищити до максимальної — 20 мг/добу. Рекомендується продовжити лікування протягом 3 міс. Дозволяється тривале призначення препарату (6 міс) дозою 20 мг/добу з метою попередження рецидивів. Необхідно регулярно перевіряти терапевтичну користь лікування.

Обсесивно-компульсивні розлади. Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості дозу можна підвищити до 20 мг/добу. Обсесивно-компульсивний розлад — хронічне захворювання, лікування має тривати достатній період для забезпечення повного зникнення симптомів, який може становити кілька місяців або навіть більше.

Пацієнти літнього віку (понад 65 років). Початкова доза — 5 мг/добу. Залежно від відповіді конкретного пацієнта дозу можна підвищити до 10 мг 1 раз на день. Призначають найнижчу ефективну дозу.

Ефективність препарату Есциталопрам-Тева при соціальному тривожному розладі у пацієнтів літнього віку не досліджувалася.

Порушення функції нирок. Пацієнтам із помірною та слабкою нирковою недостатністю коригування дози не потрібне. Пацієнтам із тяжким погіршенням ниркової функції (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) препарат слід призначати з обережністю.

Порушення функції печінки. Пацієнтам із помірною та слабкою печінковою недостатністю рекомендована початкова доза в перші 2 тиж становить 5 мг/добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта дозу в подальшому можна підвищити до 10 мг/добу. При серйозній печінковій недостатності необхідні обережність у призначенні і ретельне титрування дози.

Знижена активність ізоферменту CYP 2C19. Для пацієнтів із відомою слабкою активністю ізоферменту CYP 2C19 рекомендована початкова доза препарату Есциталопрам-Тева в перші 2 тиж становить 5 мг/добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта дозу в подальшому можна підвищити до 10 мг/добу.

Симптоми відміни після припинення лікування. Слід уникати різкого припинення застосування цього препарату. Дозу есциталопраму слід знижувати поступово протягом 1–2 тиж, щоб уникнути можливих симптомів відміни. Якщо під час поступового зниження дози виникають симптоми відміни, можна відновити прийом у попередній призначеній дозі. У подальшому лікар може продовжити знижувати дозу, але більш поступово.

Протипоказання

підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату. Супутнє лікування неселективними незворотними інгібіторами MАО, у зв’язку з ризиком розвитку серотонінового синдрому, який проявляється збудженням, тремором, гіпертермією.

Комбіноване лікування із застосуванням есциталопраму і зворотних інгібіторів МАО типу А (наприклад моклобеміду) або зворотних неселективних інгібіторів МАО (лінезолід), у зв’язку з ризиком розвитку серотонінового синдрому.

Якщо відомо про наявність у пацієнта подовження інтервалу Q–T або вродженого синдрому подовженого інтервалу Q–T, протипоказано застосовувати разом із лікарськими засобами, які подовжують інтервал Q–T.

Одночасне лікування пімозидом.

Побічна дія

побічні реакції найчастіше виникають у перший та другий тиждень лікування і в подальшому стають менш інтенсивними, а їх частота знижується при продовженні лікування.

З боку кровоносної та лімфатичної системи: тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції.

З боку ендокринної системи: порушення секреції антидіуретичного гормону.

З боку харчування та обміну речовин: зниження або посилення апетиту, збільшення маси тіла, зменшення маси тіла, гіпонатріємія, анорексія2.

З боку психіки: тривога, страх, неспокій, дисфорія, аномальні сни, зниження лібідо у чоловіків і жінок, аноргазмія у жінок, скреготіння зубами під час сну, бруксизм, збудження, нервозність, панічні напади, сплутаність свідомості, агресія, деперсоналізація, галюцинації, манія, суїцидальні думки, суїцидальна поведінка1.

З боку нервової системи: головний біль, безсоння, сонливість, запаморочення, парестезія, тремор, порушення смаку, порушення сну, непритомність, серотоніновий синдром, дискінезія, рухові розлади, судоми, психомоторний неспокій/акатизія2.

З боку органа зору: мідріаз, затуманення зору.

З боку органа слуху: дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, брадикардія, шлуночкова аритмія, включаючи аритмію torsade de pointes, подовження інтервалу Q–T на електрокардіограмі, ортостатична гіпотензія.

Респіраторні розлади: синусити, позіхання, носова кровотеча.

З боку ШКТ: нудота, діарея, запор, блювання, сухість у роті, шлунково-кишкові кровотечі (у тому числі ректальні).

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, зміни функціональних печінкових тестів.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: посилене потовиділення, висипання на шкірі, облисіння, кропив’янка, свербіж, синці, набряки.

Скелетно-м’язові порушення: артралгія, міалгія.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечовипускання.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: галакторея, чоловіки: розлади еякуляції, пріапізм, імпотенція; жінки: метрорагія, менорагія.

Загальні розлади: втома, пірексія, набряк.

1Випадки суїцидального мислення або поведінки спостерігалися як під час терапії есциталопрамом, так і відразу після припинення лікування.

2Про дані побічні реакції повідомляли для терапевтичного класу препаратів селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) в цілому.

Упродовж постмаркетингового періоду повідомлялося про випадки подовження інтервалу Q–T, зокрема веретеноподібну аритмію, переважно у пацієнтів жіночої статі з гіпокаліємією або попередньо існуючим подовженням інтервалу Q–T чи іншими серцевими захворюваннями.

Клас-специфічні ефекти препаратів СІЗЗС: епідеміологічні дослідження, в основному проведені за участю пацієнтів віком від 50 років, виявляють підвищений ризик переломів кісток у пацієнтів, які отримують СІЗЗС і трициклічні антидепресанти. Механізм цього явища невідомий.

Симптоми відміни при раптовому припиненні застосування. Припинення лікування СІЗЗС (особливо раптове) зазвичай призводить до симптомів відміни. Про запаморочення, сенсорні порушення (у тому числі парестезія та відчуття удару струмом), розлади сну (в тому числі безсоння та яскраві сновидіння), збудження або тривога, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, головний біль, діарея, посилене серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість і порушення зору повідомляли як про найбільш часті реакції. Звичайно ці симптоми є легкими або помірними за тяжкістю та минущими, однак у деяких пацієнтів можуть бути тяжкими та/або тривалими. Таким чином, рекомендується поступово припиняти застосування есциталопраму шляхом зниження дози протягом декількох тижнів або декількох місяців залежно від стану пацієнта.

Особливості застосування

наведені нижче особливі попередження та застереження поширюються на весь терапевтичний клас СІЗЗС.

Парадоксальна тривога. Деякі пацієнти з панічними розладами на початку лікування антидепресантами можуть відчувати посилення тривоги. Ця парадоксальна реакція зазвичай зникає протягом перших 2 тиж лікування. Для зниження ймовірності виникнення анксіогенного ефекту рекомендується низька початкова доза.

Судомні напади. Застосування есциталопраму необхідно припинити, якщо у пацієнта розвинувся судомний напад вперше або напади частішають (у пацієнтів зі встановленим діагнозом епілепсії). Слід уникати застосування СІЗЗС у пацієнтів з нестабільною епілепсією, а за пацієнтами із контрольованою епілепсією необхідний ретельний нагляд.

Манія. СІЗЗС потрібно з обережністю застосовувати у пацієнтів з манією/гіпоманією в анамнезі. При появі у пацієнта маніакального стану СІЗЗС слід відмінити.

Цукровий діабет. У пацієнтів з цукровим діабетом лікування СІЗЗС може впливати на глікемічний контроль. Доза інсуліну та/або перорального гіпоглікемічного засобу може потребувати корекції.

Суїцид, суїцидальні думки або клінічне погіршення. Депресія пов’язана з підвищеним ризиком суїциду, суїцидальних думок та завдання собі шкоди (суїцидальні дії). Цей ризик зберігається до досягнення стійкої ремісії. Оскільки покращення стану може не відбутися протягом перших тижнів лікування або більше, слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які перебувають на терапії антидепресантами. Відомо, що ризик суїциду може підвищуватися на ранніх стадіях одужання.

Інші психічні розлади, за яких застосовують Есциталопрам-Тева, також можуть бути пов’язані зі зростанням ризику суїцидальних дій. Крім цього, ці стани можуть супроводжувати великий депресивний розлад. Подібної обережності потрібно дотримуватися і при лікуванні інших психічних розладів через можливість одночасного розвитку великого депресивного розладу.

Через високий ризик суїцидальних думок та дій під час лікування необхідне ретельне спостереження за пацієнтами із суїцидальними думками або поведінкою в анамнезі або зі значним рівнем суїцидального мислення до початку лікування. Медикаментозна терапія має супроводжуватися ретельним спостереженням за пацієнтами, особливо з підвищеним ризиком, зокрема на початку лікування та після зміни дози. Пацієнтів (і осіб, які за ними доглядають) слід попередити про необхідність контролю за проявом подібних дій і звернення за невідкладною допомогою при виникненні відповідних симптомів.

Акатизія та психомоторне збудження. Застосування СІЗЗС/селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну пов’язане з розвитком акатизії — стану, який характеризується неприємним виснажливим відчуттям неспокою та потребою рухатися і часто супроводжується нездатністю сидіти або стояти на одному місці. Такий стан найбільш імовірно може виникати протягом перших кількох тижнів лікування. Підвищення дози може зашкодити пацієнтам, у яких розвинулися такі симптоми.

Гіпонатріємія. Під час застосування СІЗЗС повідомлялося про поодинокі випадки гіпонатріємії, імовірно, викликаної порушеннями секреції антидіуретичного гормону, яка зазвичай минала після відміни терапії. Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів груп ризику (літній вік, наявність цирозу печінки або одночасне застосування лікарських засобів, що мають гіпонатріємічні властивості).

Крововиливи. При прийомі СІЗЗС можливі шкірні крововиливи, екхімоз і пурпура. Необхідно з обережністю застосовувати СІЗЗС у пацієнтів, які лікуються одночасно антикоагулянтами, лікарськими засобами, що впливають на функцію тромбоцитів (наприклад атиповими антипсихотичними засобами, фенотіазинами, трициклічними антидепресантами, ацетилсаліциловою кислотою та НПЗП, тиклопідином і дипіридамолом), і пацієнтам зі схильністю до кровотеч.

Електросудомна терапія. Клінічний досвід одночасного застосування СІЗЗС та проведенням електросудомної терапії обмежений, тому рекомендується дотримуватися обережності.

Реверсивні, селективні інгібітори МАО типу А. Комбінувати есциталопрам та інгібітори МАО типу А протипоказано через ризик виникнення серотонінового синдрому.

Серотоніновий синдром. Необхідна обережність при одночасному застосуванні есциталопраму із засобами серотонінергічної дії, такими як суматриптан або інші триптани, трамадол і триптофан.

Повідомлялося про поодинокі випадки розвитку серотонінового синдрому у пацієнтів, які застосовували СІЗЗС одночасно з серотонінергічними лікарськими засобами. Ознаками початку розвитку цього стану можуть бути такі симптоми, як ажитація, тремор, міоклонус та гіпертермія. У цьому випадку необхідно терміново припинити прийом есциталопраму і розпочати симптоматичне лікування.

Звіробій. Одночасне застосування СІЗЗС та рослинних препаратів, що містять звіробій (Hypericum perforatum), може підвищувати частоту побічних реакцій.

Коронарна хвороба серця. Через обмеженість клінічного досвіду необхідна обережність при лікуванні пацієнтів із коронарною хворобою серця.

Симптоми відміни. При припиненні лікування (особливо раптовому) зазвичай виникають симптоми відміни. Під час клінічних випробувань побічні дії, пов’язані з припиненням лікування, спостерігалися приблизно у 25% пацієнтів групи есциталопраму та у 15% пацієнтів групи плацебо.

Ризик виникнення симптомів відміни залежить від кількох факторів, зокрема від тривалості та дози терапії і поступовості зниження дози. Про запаморочення, сенсорні порушення (в тому числі парестезія та відчуття удару струмом), розлади сну (в тому числі безсоння та яскраві сновидіння), збудження або тривога, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, головний біль, діарея, посилене серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість і порушення зору повідомляли як про найбільш часті реакції. Зазвичай ці симптоми є легкими або помірними за тяжкістю та минущими, однак у деяких пацієнтів можуть бути тяжкими та/або тривалими. Таким чином, рекомендується поступово припиняти застосування есциталопраму шляхом зниження дози протягом декількох тижнів або декількох місяців залежно від стану пацієнта.

Подовження інтервалу Q–T. Виявлено, що есциталопрам спричиняє дозозалежне подовження інтервалу Q–T. Упродовж постмаркетингового періоду повідомлялося про випадки подовження інтервалу Q–T, зокрема веретеноподібну аритмію, переважно у пацієнтів жіночої статі з гіпокаліємією або раніше існуючим подовженням інтервалу Q–T чи іншими серцевими захворюваннями.

Рекомендується з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів зі значною брадикардією або хворих із нещодавно перенесеним гострим інфарктом міокарда чи некомпенсованою серцевою недостатністю.

Електролітні розлади, такі як гіпокаліємія та гіпомагніємія, підвищують ризик виникнення злоякісних аритмій, і їх слід коригувати до початку лікування есциталопрамом.

У пацієнтів зі стабільним серцевим захворюванням до початку лікування слід переглянути ЕКГ.

Якщо під час лікування есциталопрамом виникають ознаки серцевої аритмії, слід припинити лікування і зробити ЕКГ.

Під час лікування препаратом Есциталопрамом-Тева не слід вживати алкогольні напої.

Закритокутова глаукома. СІЗЗС, у тому числі есциталопрам, можуть впливати на розмір зіниці, що проявляється мідріазом. У свою чергу, розширення зіниці може зумовлювати звуження кута ока і, як наслідок, підвищувати внутрішньоочний тиск та провокувати закритокутову глаукому, особливо у схильних пацієнтів. Тому есциталопрам слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із закритокутовою глаукомою або глаукомою в анамнезі.

Застосування у період вагітності або годування грудьми

Вагітність. Дані про застосування есциталопраму під час вагітності обмежені. Есциталопрам протипоказаний вагітним, за винятком випадків, коли після ретельного розгляду всіх ризиків і переваг була чітко доведена необхідність призначення препарату. Рекомендується ретельне обстеження новонароджених, матері яких приймали есциталопрам протягом періоду вагітності, особливо у ІІІ триместр.

Застосування препарату під час вагітності не потрібно припиняти раптово.

Зафіксовані такі порушення у новонароджених, матері яких приймали СІЗЗС/селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну на кінцевих строках вагітності: респіраторний дистрес-синдром, ціаноз, апное, судоми, нестабільність температури тіла, труднощі смоктання, блювання, гіпоглікемія, АГ, артеріальна гіпотензія, гіперрефлекси, тремор, нервове збудження, дратівливість, сонливість, постійний плач, в’ялість та труднощі засинання. Ці порушення можуть бути проявом серотонінергічних ефектів або синдрому відміни. У більшості випадків ускладнення починалися відразу або через незначний час (<24 год) після пологів.

Повідомлялося, що застосування СІЗЗС у вагітних може підвищувати ризик стійкої легеневої гіпертензії у новонароджених.

Годування грудьми. Оскільки есциталопрам проникає в грудне молоко, протягом лікування не рекомендується годування грудьми.

Фертильність. Дані досліджень на тваринах показали, що деякі СІЗЗС можуть впливати на якість сперми. Повідомлення про застосування деяких СІЗЗС показали, що вплив на якість сперми у людини є оборотним. Вплив на фертильність людини досі не спостерігався.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Хоча Есциталопрам-Тева має незначний або помірний вплив на здатність керувати автомобілем, але, як і в разі застосування інших психотропних препаратів, пацієнтів необхідно попередити про потенційний ризик негативного впливу на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.

Діти. Антидепресанти протипоказані для лікування дітей. Суїцидальну поведінку (суїцидальні спроби та суїцидальні думки) та ворожість (переважно агресію, опозиційну поведінку та гнів) частіше спостерігали серед дітей та підлітків, які приймали антидепресанти, порівняно з тими, які приймали плацебо. Якщо з клінічних міркувань рішення про призначення все ж таки прийнято, має бути забезпечене уважне спостереження за появою суїцидальних симптомів у пацієнта.

Крім того, немає даних про подальшу безпеку для дітей та підлітків щодо росту, статевого дозрівання та когнітивного й поведінкового розвитку.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

фармакодинамічні взаємодії

Протипоказані комбінації

Продовження інтервалу Q–T. Фармакокінетичні та фармакодинамічні дослідження есциталопраму в комбінації з іншими лікарськими засобами, які подовжують інтервал Q–T, не проводилися. Не можна виключати спільного ефекту есциталопраму і цих лікарських засобів. Тому одночасне застосування есциталопраму з лікарськими засобами, які подовжують інтервал Q–T, такими як антиаритмічні препарати класу ІА і ІІІ, антипсихотики (наприклад похідні фенотіазину, пімозид, галоперидол), трициклічні антидепресанти, деякі протимікробні препарати (наприклад спарфлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин IV, пентамідин, протималярійні засоби, зокрема галофантрин), певні антигістамінні препарати (астемізол, мізоластин) протипоказане.

Неселективні незворотні інгібітори МАО. Повідомлялося про випадки серйозних реакцій у пацієнтів, які застосовували СІЗЗС у комбінації з неселективними незворотними інгібіторами MAO, та у пацієнтів, які нещодавно припинили приймати СІЗЗС і перейшли на терапію подібними інгібіторами MAO. Інколи у пацієнтів виникав серотоніновий синдром. Комбінація есциталопраму з неселективними незворотними інгібіторами МАО протипоказана. Лікування есциталопрамом можна починати не раніше ніж через 14 днів після останнього застосування незворотного інгібітора MAO. В свою чергу, лікування інгібіторами МАО можна починати лише через 7 діб після закінчення лікування есциталопрамом.

Комбінація пімозиду і рацемічного циталопраму призводила до подовження інтервалу Q–T приблизно на 10 мс. У зв’язку зі взаємодією есциталопраму з низькими дозами пімозиду та посиленням побічної дії останнього одночасне застосування цих препаратів протипоказане.

Антибіотик лінезолід не рекомендується призначати пацієнтам, які перебувають на терапії есциталопрамом. Якщо така комбінація необхідна, лікування розпочинають мінімальною рекомендованою дозою з обов’язковим ретельним клінічним моніторингом.

Одночасне застосування есциталопраму зі зворотним селективним інгібітором MAO типу A (моклобемідом) не рекомендується через ризик виникнення серотонінового синдрому. Якщо така комбінація необхідна, лікування розпочинають мінімальною рекомендованою дозою з обов’язковим ретельним клінічним моніторингом. Лікування есциталопрамом можна розпочинати не раніше ніж через 1 добу після припинення прийому зворотного інгібітора МАО моклобеміду.

Через ризик виникнення серотонінового синдрому необхідна обережність при одночасному застосуванні есциталопраму із селегіліном (незворотний інгібітор MAO типу B). Для одночасного застосування із рацемічним циталопрамом безпечними є дози селегіліну до 10 мг/добу.

Комбінації, які вимагають обережності

Серотонінергічні медичні препарати. Одночасне застосування із серотонінергічними медичними препаратами (наприклад із суматриптаном, іншими триптанами, трамадолом, окситриптаном і триптофаном) може призвести до виникнення серотонінового синдрому.

Препарати, які знижують поріг судомної готовності. СІЗЗС можуть знижувати поріг судомної готовності. Необхідна обережність при одночасному призначенні есциталопраму з іншими препаратами, що можуть знижувати цей поріг (наприклад антидепресанти (трицикліни, СІЗЗС), нейролептики (фенотіазини, тіоксантени і бутирофенони), мефлохін, бупропіон та трамадол).

Літій, триптофан. Оскільки зафіксовано випадки підсилення серотонінергічних ефектів при застосуванні СІЗЗС у комбінації з літієм або триптофаном, рекомендується обережність при одночасному призначенні есциталопраму з цими препаратами. При цьому обов’язково проводиться регулярний моніторинг рівнів літію та триптофану.

Звіробій. Одночасне застосування есциталопраму та рослинних препаратів, які містять звіробій (Hypericum perforatum), може підвищувати частоту побічних реакцій. Тому не варто одночасно призначати есциталопрам та препарати звіробою.

Антикоагулянти та препарати, що впливають на згортання крові. Необхідна обережність при лікуванні пацієнтів, які одночасно застосовують антикоагулянти, лікарські засоби, що впливають на функцію тромбоцитів, зокрема НПЗП, ацетилсаліцилову кислоту, дипіридамол, тиклопідин або інші засоби (наприклад атипові антипсихотики, фенотіазини, трициклічні депресанти), що можуть підвищувати ризик кровотечі.

Етанол. Есциталопрам-Тева не виявляє фармакодинамічної або фармакокінетичної взаємодії з етанолом, але, як і в разі застосування інших психотропних лікарських засобів, одночасний прийом есциталопраму з препаратами, що містять етанол, не рекомендується.

Лікарські засоби, що викликають гіпокаліємію/гіпомагніємію. Необхідна обережність при супутньому застосуванні лікарських засобів що викликають гіпокаліємію/гіпомагніємію, оскільки це підвищує ризик злоякісних аритмій.

Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику есциталопраму. Метаболізм есциталопраму відбувається, головним чином, за участю CYP 2C19, але в метаболізмі також задіяні CYP 3A4 і CYP 2D6, хоча й меншою мірою. Частковим каталізатором метаболізму основного метаболіту S-DCT (деметильованого есциталопраму) вважається ізофермент CYP 2D6.

Сумісне застосування есциталопраму й омепразолу 30 мг 1 раз на добу (інгібітор CYP 2C19) спричиняє помірне зростання (приблизно на 50%) концентрації есциталопраму в плазмі крові.

Одночасне застосування есциталопраму та циметидину 400 мг 2 рази на добу (помірний загальний інгібітор ферментів) спричиняє помірне зростання (приблизно на 70%) концентрації есциталопраму в плазмі крові.

Таким чином, необхідно з обережністю призначати есциталопрам одночасно з інгібіторами цитохрому CYP 2C19 (наприклад з омепразолом, езомепразолом, флувоксаміном, лансопразолом, тиклопідином) або циметидином. При одночасному застосуванні з вищезазначеними препаратами побічні ефекти можуть спонукати до зниження дози есциталопраму.

Вплив есциталопраму на фармакокінетику інших лікарських засобів. Есциталопрам є інгібітором ізоферменту CYP 2D6. Необхідна обережність при призначенні есциталопраму одночасно з препаратами, метаболізм яких відбувається за участю цього ізоферменту, а також із препаратами, що мають низький терапевтичний індекс, наприклад з флекаїнідом, пропафеноном, метопрололом (який застосовують при серцевій недостатності), або з лікарськими засобами, що діють на ЦНС та в основному метаболізуються за участю CYP 2D6, наприклад з антидепресантами дезипраміном, кломіпраміном і нортриптиліном; антипсихотичними препаратами рисперидоном, тіоридазином чи галоперидолом. У цих випадках може бути потрібне коригування дози.

Одночасне застосування з дезипраміном (основний метаболіт іміпраміну) чи метопрололом призводить до дворазового підвищення плазмових рівнів цих двох субстратів CYP 2D6. Есциталопрам спричиняє слабке пригнічення CYP 2C19. Тому рекомендується обережність при сумісному призначенні лікарських засобів, метаболізм яких відбувається за участю CYP 2C19.

Передозування

дані про передозування есциталопраму обмежені. У більшості випадків симптоми були відсутні або мали низький ступінь тяжкості. При передозуванні есциталопраму про летальні випадки повідомлялося рідко. У більшості таких випадків відзначалося супутнє передозування іншими препаратами. Дози есциталопраму 400–800 мг не викликали тяжких симптомів.

Симптоми. Ознаки передозування есциталопрамом загалом стосувалися ЦНС (від запаморочення, тремору та ажитації до рідкісних випадків серотонінового синдрому, судом та коми), шлунково-кишкової системи (блювання, нудота), серцево-судинної системи (артеріальна гіпотензія, тахікардія, пролонгація інтервалу Q–T, аритмія), а також рівноваги електролітів та рідин (гіпокаліємія, гіпонатріємія).

Лікування. Специфічного антидоту не існує. Підтримка та забезпечення прохідності дихальних шляхів, адекватна оксигенація та респіраторна функція. Промивання шлунка, яке слід провести якомога швидше після перорального прийому препарату, та застосування активованого вугілля. Рекомендується постійний моніторинг функцій серцево-судинної системи та основних показників стану організму в поєднанні із загальними симптоматичними підтримувальними заходами.

У разі передозування рекомендується ЕКГ-моніторинг у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю/брадиаритмією, у хворих, що одночасно приймають препарати, які подовжують інтервал Q–T, або у пацієнтів із порушенням метаболізму, наприклад при печінковій недостатності.

Умови зберігання

при температурі не вище 30 °C в оригінальній упаковці для захисту від світла і вологи та в недоступному для дітей місці.

Діагнози, при яких застосовують ЕСЦИТАЛОПРАМ-ТЕВА

Дата додавання: 08.07.2020 р.
© Компендиум 2019

Інструкція МОЗ

Ціни на ЕСЦИТАЛОПРАМ-ТЕВА в містах України

Вінниця 238.45 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Вінниця, вул. Грибоєдова, 3, тел.: +380672132986212.99 грн./уп.

Дніпро 228.85 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Дніпро, просп. Хмельницького Богдана, 119, тел.: +380567902578191.80 грн./уп.

Житомир 237.91 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Житомир, вул. Київська, 25, тел.: +380674143543212.99 грн./уп.

Запоріжжя 234.68 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Запоріжжя, просп. Металургів, 14, тел.: +380612133937230.50 грн./уп.

Івано-Франківск 244.23 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Івано-Франківськ, вул. Галицька, 80Б, тел.: +380673124744213.99 грн./уп.

Київ 251.27 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Київ, просп. Маяковського, 60/10, тел.: +380674146091213.99 грн./уп.

Кропивницький 233.6 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Кропивницький, вул. Пацаева, 11Б, тел.: +380800505911233.60 грн./уп.

Луцьк 232.15 грн./уп.

«ВОЛИНЬФАРМ» Луцьк, вул. Крилова, 4, тел.: +380332724117202.27 грн./уп.

Львів 251.83 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Львів, вул. Городоцька, 82, тел.: +380981625305201.99 грн./уп.

Миколаїв 238.81 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Миколаїв, просп. Центральний, 148А/2, тел.: +380800505911233.60 грн./уп.

Одеса 255.97 грн./уп.

«ПОЛІМЕД» Одеса, вул. Єкатерининська, 14, тел.: +380482324423233.95 грн./уп.

Полтава 233.88 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Полтава, вул. Алмазна, 6/11, тел.: +380677210370210.99 грн./уп.

Рівне 241.64 грн./уп.

«РІВНЕЛІКИ» Рівне, вул. Базарна, 8, тел.: +380503755871210.30 грн./уп.

Суми 235.42 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Суми, просп. Курський, 115, тел.: +380682986891214.99 грн./уп.

Тернопіль 248.14 грн./уп.

«ЕКО АПТЕКА» Тернопіль, вул. Руська, 19, тел.: +380503755919200.26 грн./уп.

Ужгород 254.62 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Ужгород, вул. Волошина, 12/16, тел.: +380312614125235.12 грн./уп.

Харків 234.6 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 83/26, тел.: +380572686056226.25 грн./уп.

Херсон 237.27 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Херсон, вул. Потьомкінська, 45А, тел.: +380800505911233.60 грн./уп.

Хмельницький 243.89 грн./уп.

«АПТЕКА БАМ» Хмельницький, вул. Свободи, 1А, тел.: +380682961252217.99 грн./уп.

Черкаси 232.06 грн./уп.

«ПОДОРОЖНИК» Черкаси, вул. Вернигоры, 4, тел.: +380676570909224.99 грн./уп.

Чернігів 235.04 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Чернігів, вул. Музична, 2, тел.: +380800505911233.60 грн./уп.

Чернівці 254.53 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Чернівці, вул. Головна, 41, тел.: +380800505911233.60 грн./уп.

На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko