• Кабинет
  • МЕРТЕНІЛ (MERTENIL)

    Склад і форма випуску

    таблетки, вкриті плівковою оболонкою 5 мг блістер, № 30Ціни в аптеках
    Розувастатин
    5 мг
    № UA/11705/01/02 від 04.07.2017
    B За рецептом
    таблетки, вкриті плівковою оболонкою 10 мг блістер, № 30Ціни в аптеках
    Розувастатин
    10 мг
    № UA/11705/01/03 від 04.07.2017
    B За рецептом
    таблетки, вкриті плівковою оболонкою 20 мг блістер, № 30Ціни в аптеках
    Розувастатин
    20 мг
    № UA/11705/01/04 від 04.07.2017
    B За рецептом

    Фармакологічні властивості

    фармакодинаміка. Механізм дії. Розувастатин є селективним і конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглютарилкоензим А в мевалонат, який є попередником ХС. Основним місцем дії розувастатину є печінка — мішень дії препаратів, що знижують рівень ХС. Розувастатин підвищує кількість рецепторів ХС ЛПНЩ на поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ХС ЛПНЩ, і пригнічує синтез ХС ЛПДНЩ в печінці, тому зменшує загальну кількість частинок ХС ЛПДНЩ і ХС ЛПНЩ.

    Фармакодинамічні властивості.

    Відомо, що розувастатин знижує підвищений вміст ХС ЛПНЩ, загального ХС і ТГ, підвищує вміст ХС ЛПВЩ, а також знижує вміст аполіпопротеїну В (АпоВ), ХС неЛПВП, ХС ЛПДНЩ, ТГ ЛПДНЩ та підвищує рівень аполіпопротеїну AI (АпоА-I). Розувастатин знижує співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ, загальний ХС/ХС ЛПВЩ, ХС неЛПВП/ХС ЛПВП і відношення АпоВ/АпоА-I.

    Терапевтичний ефект досягається протягом 1 тиж після початку лікування, через 2 тиж досягається 90% максимально можливого ефекту. Зазвичай максимально можливий терапевтичний ефект досягається через 4 тиж і підтримується на досягнутому рівні при подальшому застосуванні препарату.

    Фармакокінетика. Абсорбція. Cmax розувастатину в плазмі крові досягається приблизно через 5 год після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20%.

    Розподіл. Розувастатин активно захоплюється печінкою, яка є основним місцем синтезу ХС і переробки ХС ЛПНЩ. Vd розувастатину становить приблизно 134 л. Більше ніж 90% розувастатину зв’язується з білками плазми крові, переважно з альбуміном.

    Метаболізм. Розувастатин піддається обмеженому метаболізму (приблизно 10%).

    Розувастатин не є субстратом, який активно метаболізується ферментами системи цитохрому P450. CYP 2C9 є основним ізоферментом, який бере участь у метаболізмі, тоді як ізоферменти CYP 2C19, CYP 3A4 та CYP 2D6 залучені у метаболізм меншою мірою. Основні метаболіти — N-десметил та лактонові метаболіти. Метаболіт N-десметил приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин. Лактонові метаболіти фармакологічно неактивні. Більше 90% фармакологічної активності щодо інгібування циркулюючої ГМГ-КоА-редуктази забезпечується розувастатином, решта — його метаболітами.

    Виведення. Приблизно 90% прийнятої дози розувастатину виводиться з організму в незміненому стані через кишечник (включаючи абсорбований та неабсорбований розувастатин), а частина, що залишилася, виділяється у незміненому вигляді нирками. Приблизно 5% виводиться із сечею в незміненому вигляді. T½ із плазми крові становить 19 год і не змінюється при підвищенні дози препарату. Середня геометрична величина кліренсу плазми крові становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації — 21,7%). Як і у разі з іншими інгібіторами ГМГ-КoA-редуктази, у процес печінкового захоплення розувастатину залучений мембранний переносник ХС через мембрани — транспортний протеїн С органічних аніонів (OATP-C). Цей переносник відіграє велику роль у виведенні розувастатину печінкою.

    Лінійність. Системна дія розувастатину збільшується пропорційно дозі препарату. Змін фармакокінетичних параметрів при прийомі препарату декілька разів на добу не відзначається.

    Особливі групи пацієнтів. Вік і стать. Не виявлено клінічно значущого впливу віку та статі на фармакокінетику розувастатину.

    Раса. Порівняльні дослідження фармакокінетики показали збільшення у 2 рази середнього значення AUC і Cmax у пацієнтів монголоїдної раси (японці, китайці, філіппінці, в’єтнамці та корейці) порівняно з показниками у представників європеоїдної раси. В індусів виявлено перевищення приблизно в 1,3 раза середнього значення AUC і Cmax. При цьому аналіз показників фармакокінетики для всієї досліджуваної групи пацієнтів не встановив клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці препарату серед пацієнтів європеоїдної та негроїдної рас.

    Ниркова недостатність. У пацієнтів з легким та помірним ступенем ниркової недостатності концентрація розувастатину або N-десметил метаболіту в плазмі крові істотно не змінюється. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв) спостерігалося підвищення у 3 рази концентрації і в 9 разів підвищення концентрації N-десметил метаболіту в плазмі крові порівняно зі здоровими добровольцями. Концентрація розувастатину в плазмі крові у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, була приблизно на 50% вищою, ніж у здорових добровольців.

    Печінкова недостатність. Відсутні дані про збільшення системної дії розувастатину в осіб з оцінкою 7 балів або нижче за шкалою Чайлда — П’ю. Однак у пацієнтів з оцінкою 8 і 9 балів за шкалою Чайлда — П’ю було відзначено подовження T½ приблизно в 2 рази порівняно з аналогічним показником у пацієнтів із нижчими показниками за шкалою Чайлда — П’ю. Досвіду застосування препарату для лікування осіб з печінковою недостатністю вище 9 балів за шкалою Чайлда — П’ю немає.

    Генетичний поліморфізм

    Інгібітори ГМГ-КoA-редуктази, включаючи розувастатин, зв’язуються із транспортними білками OATP1B1 та BCRP. У пацієнтів із поліморфізмом генів SLCO1B1 (OATP1B1) та/чи ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. При окремих формах поліморфізму SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421АА експозиція розувастатину (AUC) підвищена порівняно із генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціальне генотипування у клінічній практиці не передбачене, але пацієнтам із таким поліморфізмом рекомендується застосовувати розувастатин у нижчій добовій дозі.

    Показання МЕРТЕНІЛ

    лікування при гіперхолестеринемії

    Мертеніл призначають дорослим, підліткам та дітям віком від 10 років із первинною гіперхолестеринемією (типу ІІа, за винятком сімейної гетерозиготної гіперхолестеринемії) або змішаною дисліпідемією (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад фізичних вправ, зменшення маси тіла) є недостатнім.

    При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших ліпідознижувальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або у випадках, коли така терапія недостатньо ефективна.

    Профілактика серцево-судинних порушень

    Мертеніл призначають для запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення (див. Фармакодинаміка), як доповнення до корекції інших факторів ризику.

    Застосування МЕРТЕНІЛ

    перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і під час лікування. Дозу препарату потрібно підбирати індивідуально, залежно від мети терапії та відповіді пацієнта на лікування, керуючись рекомендаціями поточних загальноприйнятих настанов.

    Мертеніл приймають перорально, в будь-який час дня, незалежно від прийому їжі.

    Таблетку не слід розжовувати або подрібнювати. Таблетку потрібно ковтати цілою з невеликою кількістю води.

    Лікування при гіперхолестеринемії

    Рекомендована початкова доза становить 5 або 10 мг перорально 1 раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і для осіб, які до цього застосовували інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Підбираючи початкову дозу, слід враховувати індивідуальний рівень ХС у пацієнтів та ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, а також потенційний ризик розвитку побічних реакцій. За необхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тиж (див. Фармакодинаміка). Оскільки у разі застосування дози 40 мг побічні реакції виникають частіше, ніж при застосуванні в нижчих дозах (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ), остаточно титрувати дозу до 40 мг слід лише для пацієнтів із тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема у пацієнтів із сімейною гіперхолестеринемією), в яких не вдалося досягти бажаного результату при застосуванні дози 20 мг і які будуть перебувати під регулярним спостереженням спеціаліста (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). На початку застосування препарату у дозі 40 мг рекомендовано спостереження спеціаліста.

    Запобігання порушенням з боку серцево-судинної системи

    У дослідженні зниження ризику порушень з боку серцево-судинної системи препарат застосовували у дозі 20 мг/добу (див. Фармакодинаміка).

    Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком старше 70 років становить 5 мг (див. ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ). Інша корекція дози з огляду на вік не потрібна.

    Пацієнти з нирковою недостатністю. Пацієнтам із легкими або помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.

    Рекомендована початкова доза для пацієнтів із порушенням функції нирок помірної тяжкості (кліренс креатиніну <60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із порушенням функції нирок помірної тяжкості. Пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок застосування препарату Мертеніл протипоказане у будь-яких дозах (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та Фармакокінетика).

    Пацієнти з порушеннями функції печінки. У пацієнтів із порушеннями печінки, що оцінювалися у ≤7 балів за шкалою Чайлда — П’ю, підвищення системної експозиції розувастатину не спостерігалося. Однак у осіб із порушеннями у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда — П’ю системна експозиція зростала (див. Фармакокінетика). Цим пацієнтам слід проводити оцінку функції нирок (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Досвід застосування препарату пацієнтам з показником ≥9 балів за шкалою Чайлда — П’ю відсутній. Мертеніл протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки в активній стадії (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

    Раса. У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася підвищена системна експозиція препарату (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та Фармакокінетика). Рекомендована початкова доза для пацієнтів монголоїдної раси становить 5 мг; доза 40 мг цим пацієнтам протипоказана.

    Генетичний поліморфізм. Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину (див. Фармакокінетика). Пацієнтам із відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати препарат Мертеніл у нижчій добовій дозі.

    Пацієнти зі схильністю до розвитку міопатії. Рекомендована початкова доза для пацієнтів із факторами ризику до розвитку міопатії становить 5 мг (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

    Доза 40 мг протипоказана деяким із цих пацієнтів (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

    Супутнє застосування. Розувастатин є субстратом для різних транспортних білків (наприклад OATP1B1 та BCRP). Ризик міопатії (включаючи рабдоміоліз) підвищується при одночасному прийомі розувастатину разом з певними лікарськими засобами, здатними підвищувати концентрації розувастатину в плазмі крові через взаємодію з цими транспортними білками (наприклад циклоспорин та деякі інгібітори протеази, включаючи комбінації ритонавіру з атаназавіром, лопінавіром та/чи типранавіром; див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). При можливості слід розглянути альтернативне лікування і за необхідності — тимчасово припинити лікування розувастатином. у тому разі, якщо одночасного застосування цих лікарських засобів разом із розувастатином уникнути неможливо, необхідно зважити всі переваги та ризики поєднаного лікування та ретельно підбирати дозу розувастатину (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

    Діти

    Застосування препарату у дітей має проводити лише спеціаліст.

    Застосовують дітям та підліткам віком від 10 до 17 років (хлопчики на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, в яких менструації почалися щонайменше рік тому).

    Звичайна початкова добова доза для дітей та підлітків з гіперхолестеринемією становить від 5 до 20 мг один раз на добу. Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимості препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Перед початком терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування. Безпека та ефективність лікарського засобу у дозах вище 20 мг у цій популяції не досліджувалися.

    Таблетки по 40 мг не застосовують у дітей.

    Протипоказання

    – гіперчутливість до розувастатину або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;

    – захворювання печінки в активній фазі, в тому числі невідомої етіології, зі стійким підвищенням активності печінкових трансаміназ, а також підвищенням рівня будь-якої трансамінази у сироватці крові більше ніж у 3 рази відносно верхньої межі норми;

    – тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв);

    – міопатія;

    – одночасний прийом циклоспорину;

    – період вагітності та годування грудьми, а також жінкам репродуктивного віку, які не застосовують надійних засобів контрацепції;

    – спадкова непереносимість галактози, лактазна недостатність, глюкозо-галактозна мальабсорбція.

    Призначення препарату в дозі 40 мг протипоказано пацієнтам із факторами, що спричиняють розвиток міопатії/рабдоміолізу. Такі фактори включають:

    – помірно виражені порушення функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв);

    – гіпотиреоз;

    – наявність в індивідуальному чи сімейному анамнезі спадкових м’язових захворювань;

    – наявність в анамнезі міотоксичності на тлі прийому інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

    – зловживання алкоголем;

    – стани, які можуть призводити до підвищення концентрації розувастатину в плазмі крові;

    – приналежність до монголоїдної раси;

    – одночасний прийом фібратів (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

    Побічна дія

    побічні реакції, що виникають при застосуванні розувастатину, зазвичай слабковиражені та тимчасові.

    З боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія.

    З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк.

    Ендокринні розлади: цукровий діабет1.

    Психічні розлади: депресія.

    З боку нервової системи: головний біль, запаморочення; поліневропатія, втрата пам’яті; периферична невропатія, розлади сну (в тому числі безсоння та нічні кошмари);

    З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: кашель, задишка

    З боку ШКТ: запор, нудота, біль у животі; панкреатит; діарея.

    З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових трансаміназ; жовтяниця, гепатит.

    З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висип та кропив’янка; синдром Стівенса — Джонсона.

    З боку скелетних м’язів та сполучної тканини: міалгія; міопатія (в тому числі міозит) та рабдоміоліз; артралгія; порушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами, імуноопосередкована некротизуюча міопатія.

    З боку нирок та сечовидільної системи: гематурія.

    З боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія.

    Загальні розлади та стан місця введення: астенія; набряк.

    Як і у разі з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, частота побічних реакцій залежить від дози.

    1Частота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози крові натще ≥5,6 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) >30 кг/м2, підвищення рівня ТГ, АГ в анамнезі).

    Вплив на нирки. У пацієнтів, які застосовували розувастатин, відзначали випадки протеїнурії, переважно канальцевого походження (визначеної за допомогою тест-смужки). Зміни вмісту білка у сечі від нуля чи слідів до значення «++» або більше зареєстровані у <1% пацієнтів, які приймали препарат у дозі 10 та 20 мг, і приблизно 3% пацієнтів при застосуванні дози розувастатину 40 мг. Незначне збільшення частоти випадків підвищення білка у сечі від нуля або слідів до «+» спостерігалося при застосуванні дози 20 мг. У більшості випадків вираженість протеїнурії зменшувалась або зникала спонтанно при продовженні застосування препарату. На сьогодні не виявлено причинного зв’язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок. Гематурію відзначали у пацієнтів, які застосовували розувастатин, але є дані про низьку частоту її розвитку.

    Вплив на скелетні м’язи. Зміни з боку скелетних м’язів, такі як міалгія, міопатія (в тому числі міозит) та рідко рабдоміоліз, із ГНН чи без неї, спостерігалися при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо при застосуванні доз >20 мг. Про рідкісні випадки рабдоміолізу, що інколи були асоційовані з нирковою недостатністю, повідомлялося при застосуванні розувастатину, а також інших статинів.

    У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівнів креатинкінази (КК); у більшості випадків явище було слабковираженим, безсимптомним та тимчасовим. Якщо рівні КК підвищені (більш як у 5 разів від верхньої межі норми (ВМН)), лікування слід припинити (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

    Вплив на печінку. Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне підвищення рівня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабковираженим, безсимптомним і тимчасовим. При застосуванні розувастатину також відзначалося підвищення рівнів HbA1c.

    На фоні застосування деяких статинів виявляли такі небажані явища:

    – розлад статевої функції;

    – окремі випадки інтерстиціальної хвороби легень, особливо при тривалому застосуванні (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

    Частота повідомлень про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печінки (переважно підвищення активності печінкових трансаміназ) була вища при застосуванні препарату в дозі 40 мг.

    Постмаркетинговий досвід застосування. Окрім вищезазначеного, в постмаркетинговий період застосування розувастатину було ідентифіковано таку небажану реакцію, як летальна та нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цю реакцію повідомлялося спонтанно із популяції невизначеної кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового зв’язку із застосуванням препарату.

    Зрідка у післяреєстраційний період повідомлялося про порушення когнітивних функцій (наприклад погіршення пам’яті, забудькуватість, амнезія, погіршення пам’яті, сплутаність свідомості), що асоціюються із застосуванням статинів. Про такі когнітивні проблеми повідомлялося у зв’язку з усіма статинами. Явища, про які йдеться у повідомленнях, зазвичай мають легкий характер і минають після відміни статинів, а також мають різний час до появи симптомів (від 1 дня до років) та до зникнення симптомів (медіана — 3 тиж).

    Діти. Підвищення рівня КК >10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження чи підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше у 52-тижневому дослідженні за участю дітей та підлітків порівняно із дорослими (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей та підлітків був подібним до такого у дорослих.

    Особливості застосування

    вплив на нирки

    У пацієнтів, які застосовували розувастатин у високих дозах, особливо 40 мг, відзначали випадки протеїнурії (визначеної за тестовою смужкою), переважно канальцевої за походженням та у більшості випадків — тимчасової або переривчастої. Протеїнурія не свідчила про гостре чи прогресуюче захворювання нирок. Небажані явища з боку нирок у постмаркетинговий період відзначали частіше при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, функцію нирок слід перевіряти регулярно.

    Вплив на скелетні м’язи

    Ураження скелетних м’язів наприклад міалгія, міопатія та рідко — рабдоміоліз, спостерігалися у пацієнтів при застосуванні розувастатину в будь-яких дозах, а особливо при дозах >20 мг. При застосуванні езетимібу в комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази дуже рідко повідомлялося про випадки розвитку рабдоміолізу. Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ), тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

    Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота повідомлень про випадки рабдоміолізу, пов’язаного із застосуванням розувастатину, у постмаркетинговий період буда вищою при дозі 40 мг. Є повідомлення про рідкісні випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії, що клінічно проявляються стійкою проксимальною м’язовою слабкістю і підвищенням рівня КК у сироватці крові, під час лікування або після припинення терапії статинами, включаючи розувастатин. У цьому разі можуть знадобитися додаткові нейром’язові та серологічні дослідження, лікування імуносупресивними препаратами.

    Рівень КК. Рівень КК не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або за наявності можливих альтернативних причин підвищення КК, що можуть ускладнювати інтерпретацію результатів. Якщо вихідні рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН), протягом 5–7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо результати повторного аналізу підтверджують, що вихідне значення КК більше ніж у 5 разів перевищує ВМН, застосування препарату починати не слід.

    Перед початком лікування

    Мертеніл, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До цих факторів належать:

    – порушення функції нирок;

    – гіпотиреоз;

    – наявність в особистому або сімейному анамнезі спадкових захворювань м’язів;

    – наявність в анамнезі міотоксичності, на фоні застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

    – зловживання алкоголем;

    – вік >70 років;

    – ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів препарату в плазмі крові (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ та Фармакокінетика);

    – одночасне застосування фібратів.

    У цих пацієнтів потрібно проаналізувати співвідношення ризик/користь при застосуванні препарату; також рекомендований моніторинг стану здоров’я пацієнта. Не слід починати лікування у разі значно підвищених початкових рівнів КК (>5 разів вище ВМН).

    У період годування грудьми

    Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно повідомляти про м’язовий біль нез’ясовного походження, м’язову слабкість або судоми, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або підвищенням температури тіла. У цих пацієнтів слід визначити рівні КК. Слід припинити лікування, якщо рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН) або якщо м’язові симптоми тяжкі та спричиняють дискомфорт у повсякденному житті (навіть якщо рівень КК ≤5 ВМН). Якщо симптоми минають і рівень КК нормалізується, Мертеніл або альтернативний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази можна спробувати застосувати знову, але у мінімальних дозах та під спостереженням лікаря. Регулярний контроль рівня КК у пацієнтів без вищезазначених симптомів не потрібний. Відомо про дуже рідкісні випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії під час або після терапії статинами, в тому числі розувастатином. Клінічними проявами імуноопосередкованої некротизуючої міопатії є слабкість проксимальних м’язів та підвищення рівня КК у сироватці крові, що зберігається навіть після припинення застосування статинів.

    Підвищена частота випадків міозиту та міопатії спостерігалась у пацієнтів, які застосовують інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, протигрибковими засобами групи азолів, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик розвитку міопатії при супутньому застосуванні із деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, тому препарат Мертеніл не рекомендовано застосовувати у комбінації із гемфіброзилом. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванні розувастатину в комбінації із фібратами або ніацином потрібно ретельно зважувати порівняно із потенційними ризиками, пов’язаними із застосуванням цих комбінацій. Одночасне застосування препарату Мертеніл в дозі 40 мг та фібратів протипоказане (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ, ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

    Мертеніл не можна застосовувати поєднано із препаратами, які містять фузидієву кислоту, або протягом 7 днів після припинення лікування фузидієвою кислотою. У пацієнтів, в яких застосування фузидієвої кислоти вважається необхідним, лікування статинами необхідно припинити протягом усього періоду лікування фузидієвою кислотою. Повідомлялося про рабдоміоліз у пацієнтів (в тому числі летальні випадки), які отримували лікування у комбінації фузидієва кислота і статини (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Пацієнтам необхідно негайно звернутися до лікаря, якщо вони відчувають будь-які симптоми м’язової слабкості, болю або хворобливої чутливості при дотику.

    Терапія статинами може бути повторно розпочата через 7 днів після останньої дози фузидієвої кислоти.

    У виняткових випадках, коли необхідна тривала системна терапія фузидієвою кислотою, наприклад для лікування у разі тяжких інфекцій, необхідність поєднаного застосування Мертенілу і фузидієвої кислоти слід розглядати в кожному випадку окремо і під ретельним медичним спостереженням.

    Препарат Мертеніл не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, що свідчать про міопатію чи можливість розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (таких як сепсис, артеріальна гіпотензія, обширне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади або неконтрольовані судоми).

    Вплив на печінку

    Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, препарат Мертеніл слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/чи мають в анамнезі захворювання печінки. Рекомендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком застосування препарату та через 3 міс лікування після. Якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більше ніж утричі перевищує ВМН, застосування препарату Мертеніл слід припинити. Про серйозні порушення функції печінки (переважно підвищення рівня печінкових трансаміназ) у період постмаркетингового спостереження повідомлялося частіше при застосуванні дози 40 мг.

    У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, спричиненою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, спершу слід провести лікування, спрямоване на основне захворювання, а потім починати лікування препаратом Мертеніл.

    Відомо про рідкісні летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали статини, в тому числі розувастатин. Якщо на фоні лікування препаратом Мертеніл розвивається серйозне ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи жовтяницею, негайно припиніть прийом препарату. Якщо інші причини не виявлені, не поновлюйте лікування препаратом Мертеніл.

    Раса

    У відомих дослідженнях фармакокінетики спостерігалося зростання системної концентрації розувастатину у пацієнтів монголоїдної раси порівняно з показниками у представників європеоїдної раси. Для цих пацієнтів необхідна корекція дозування розувастатину (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ПРОТИПОКАЗАННЯ та Фармакокінетика). Для пацієнтів монголоїдної раси початкова доза Мертенилу повинна становити 5 мг. Підвищена концентрація розувастатину в плазмі крові була помічена у пацієнтів монголоїдної раси. Слід взяти до уваги збільшену системну експозицію при лікуванні пацієнтів монголоїдної раси, у яких гіперхолестеринемія не контролюється адекватно дозами до 20 мг.

    Інгібітори протеази

    Підвищена системна експозиція до розувастатину спостерігалася в осіб, які застосовували розувастатин одночасно з різними інгібіторами протеази в поєднанні із ритонавіром. Слід обміркувати, як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою препарату Мертенил у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентрацій розувастатину в плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози Мертенілу у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза розувастатину не скоригована (див. ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

    Непереносимість лактози

    Препарат Мертеніл містить лактози моногідрат. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа чи мальабсорбцією глюкози-галактози протипоказано застосовувати цей препарат.

    Інтерстиціальна хвороба легень

    Поодинокі випадки інтерстиціальної хвороби легень зареєстровано при застосуванні деяких статинів, особливо у разі довготривалої терапії. До проявів цієї хвороби можна віднести диспное, непродуктивний кашель та погіршення загального стану (втома, втрата маси тіла та лихоманка). Якщо підозрюється, що у пацієнта розвинулась інтерстиціальна хвороба легень, застосування статинів потрібно припинити.

    Цукровий діабет

    Деякі факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик розвитку цукрового діабету в майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, за якого необхідне належне лікування цукрового діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. Пацієнти групи ризику (рівень глюкози натще 5,6–6,0 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м2, підвищений рівень ТГ, АГ) потребують як клінічний, так і біохімічний контроль згідно з національними настановами.

    Як і у разі з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, при застосуванні розувастатину спостерігалося зростання HbA1c та рівнів глюкози у сироватці крові. У деяких випадках ці показники можуть перевищувати граничне значення для діагностики цукрового діабету, насамперед у пацієнтів із високим ризиком розвитку цукрового діабету.

    У дослідженнях показано, що розувастатин як монотерапія не спричиняє зниження базової концентрації кортизолу плазми крові й не впливає на резерв надниркових залоз.

    Необхідна обережність у разі одночасного застосування препарату Мертеніл та інших лікарських засобів, здатних знижувати рівні чи активність ендогенних стероїдних гормонів, наприклад кетоконазолу, спіронолактону та циметидину.

    Діти та підлітки від 10 до 17 років

    Відомо, що вплив розувастатину на ріст, масу тіла, ІМТ та розвиток вторинних статевих ознак за Таннером у дітей віком від 10 до 17 років оцінювався лише протягом 1 року. Після 52 тиж досліджуваного лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання не виявлено. Досвід досліджень застосування препарату дітям та підліткам обмежений, і довготривалі ефекти застосування розувастатину (>1 рік) на статеве дозрівання невідомі.

    Тільки спеціаліст може призначати препарат дітям. Перед початком терапії розувастатином у дітей та підлітків повинна бути призначена стандартна дієта при гіперхолестеринемії і пацієнти повинні дотримуватися ії під час лікування.

    Застосування в період вагітності чи годування грудьми

    Препарат Мертеніл протипоказаний у період вагітності та годування грудьми.

    Жінки репродуктивного віку. Жінки репродуктивного віку під час прийому препарату Мертеніл повинні застосовувати надійні засоби контрацепції.

    Вагітність. Оскільки ХС та інші продукти біосинтезу ХС суттєво важливі для розвитку плода, потенційний ризик інгібування ГМГ-КоА-редуктази перевищує можливу користь від застосування препарату в період вагітності. Якщо пацієнтка завагітніла в період застосування препарату, лікування препаратом Мертеніл слід негайно припинити.

    Годування грудьми. Оскільки інший лікарський засіб цього класу потрапляє у грудне молоко людини, та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування препаратом Мертеніл, слід рекомендувати утриматися від годування грудьми. Даних щодо проникнення препарату в грудне молоко у людини немає.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Досліджень, що вивчають вплив розувастатину на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами, не проводили. Однак з огляду на фармакодинамічні властивості препарату малоймовірно, що Мертеніл чинитиме вплив на таку здатність. При керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість запаморочення в період лікування.

    Діти. Досвід лікування дітей віком до 10 років обмежений застосуванням препарату у невеликої кількості пацієнтів (віком від 8 до 10 років) із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Не рекомендовано застосування препарату Мертеніл дітям віком до 10 років.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами

    вплив супутніх препаратів на розувастатин

    Інгібітори транспортних білків. Розувастатин є субстратом для деяких транспортних білків, в тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера BCRP. Одночасне застосування розувастатину з лікарськими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, може призводити до підвищення концентрацій розувастатину в плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ, таблицю 1).

    Циклоспорин. У період поєднаного застосування розувастатину та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблизно у 7 разів вищими, ніж ті, які спостерігалися у здорових добровольців (таблицю). Розувастатин протипоказаний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

    Супутнє застосування не впливало на концентрації циклоспорину в плазмі крові.

    Інгібітори протеази. Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосування інгібіторів протеази може значно збільшувати експозицію розувастатину (див. таблицю). У фармакокінетичному дослідженні одночасне застосування 10 мг розувастатину та комбінованого лікарського засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавіру/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців супроводжувалося підвищенням AUC та Cmax розувастатину приблизно у 3 та 7 разів відповідно. Одночасне застосування розувастатину та деяких комбінацій інгібіторів протеази можливе після ретельного обміркування корекції дози препарату Мертеніл, виходячи з очікуваного зростання експозиції розувастатину (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ, таблицю). Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза Мертенілу не скоригована.

    Гемфіброзил та інші ліпідознижувальні засоби. Одночасне застосування розувастатину та гемфіброзилу призводило до зростання AUC та Cmax розувастатину в 2 рази (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

    Значної фармакокінетичної взаємодії з фенофібратом не очікується, однак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ліпідознижувальні дози (≥1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) підвищують ризик розвитку міопатії при супутньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА, ймовірно, за рахунок того, що вони можуть спричиняти міопатію, коли їх застосовують окремо. Доза розувастатину 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Цим пацієнтам також слід починати терапію з дози 5 мг.

    Езетиміб. Одночасне застосування розувастатину в дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнтам із гіперхолестеринемією призводило до зростання AUC розувастатину в 1,2 раза (див. таблицю). Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії між розувастатином та езетимібом, що може призвести до небажаних явищ (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

    Антацидні препарати. Одночасне застосування розувастатину із суспензіями антацидів, що містять алюмінію та магнію гідроксид, призводить до зниження концентрації розувастатину в плазмі крові приблизно на 50%. Цей ефект був менш вираженим у разі застосування антацидних засобів через 2 год після препарату Мертеніл. Клінічна значущість цієї взаємодії не вивчалася.

    Еритроміцин. Одночасне застосування розувастатину та еритроміцину знижувало AUC0–t розувастатину на 20%, а Cmax — на 30%. Така взаємодія може бути спричинена підвищенням перистальтики кишечнику внаслідок дії еритроміцину.

    Ферменти цитохрому Р450. Результати досліджень in vitro та in vivo свідчать, що розувастатин не інгібує і не стимулює ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин є слабким субстратом цих ізоферментів. Таким чином, взаємодії з лікарськими засобами в результаті метаболізму, опосередкованого Р450, не очікується. Не спостерігалося клінічно значущих взаємодій між розувастатином та флуконазолом (інгібітором CYP 2C9 та CYP 3A4) або кетоконазолом (інгібітором CYP 2A6 та CYP 3A4).

    Взаємодії з лікарськими засобами, що потребують корекції дози розувастатину

    За необхідності застосування препарату Мертеніл з іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати експозиції розувастатину, дозу препарату Мертеніл потрібно скоригувати. Якщо очікується, що експозиція препарату (AUC) зросте приблизно в ≥2 разів, застосування Мертенілу слід починати з дози 5 мг один раз на добу. Максимальну добову дозу препарату Мертеніл слід скоригувати таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала експозицію, що відзначається при прийомі дози 40 мг/добу без застосування лікарських засобів, що взаємодіють із препаратом; наприклад при застосуванні з гемфіброзилом доза Мертенілу становитиме 20 мг (збільшення експозиції в 1,9 раза), при застосуванні з комбінацією ритонавір/атазанавір — 10 мг (збільшення в 3,1 раза), при одночасному застосуванні з циклоспорином — 5 мг (збільшення в 7,1 раза).

    Таблиця 1. Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатину (AUC; в порядку зменшення величин) за опублікованими даними клінічних досліджень.

    Режим дозування лікарського засобу Режим дозування розувастатину Зміна AUC розувастатину*
    Циклоспорин від 75 мг двічі на добу до 200 мг двічі на добу 6 міс 10 мг один раз на добу 10 днів ↑ 7,1 раза
    Атаназавір 300 мг/ритонавір 100 мг один раз на добу 8 днів 10 мг разова доза ↑ 3,1 раза
    Симепривір 150 мг один раз на добу 7 днів 10 мг разова доза ↑ 2,8 раза
    Лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг двічі на добу 17 днів 20 мг один раз на добу 7 днів ↑ 2,1 раза
    Клопідогрель 300 мг, а потім — 75 мг протягом 24 год 20 мг один раз на добу ↑ 2,0 раза
    Гемфіброзил 600 мг двічі на добу 7 днів 80 мг разова доза ↑ 1,9 раза
    Елтромбопаг 75 мг один раз на добу 5 днів 10 мг разова доза ↑ 1,6 раза
    Дарунавір 600 мг/ритонавір 100 мг двічі на добу 7 днів 10 мг один раз на добу 7 днів ↑ 1,5 раза
    Типранавір 500 мг/ритонавір 200 мг двічі на добу 11 днів 10 мг разова доза ↑ 1,4 раза
    Дронедарон 400 мг двічі на добу Дані відсутні ↑ 1,4 раза
    Ітраконазол 200 мг один раз на добу 5 днів 10 мг разова доза ↑ 1,4 раза**
    Езетиміб 10 мг один раз на добу 14 днів 10 мг один раз на добу 14 днів ↑ 1,2 раза**
    Фозампренавір 700 мг/ритонавір 100 мг двічі на добу 8 днів 10 мг разова доза
    Алеглітазар 0,3 мг 7 днів 40 мг 7 днів
    Силімарин 140 мг тричі на добу 5 днів 10 мг разова доза
    Фенофібрат 67 мг тричі на добу 7 днів 10 мг 7 днів
    Рифампін 450 мг один раз на добу 7 днів 20 мг разова доза
    Кетоконазол 200 мг двічі на добу 7 днів 80 мг разова доза
    Флюконазол 200 мг один раз на добу 11 днів 80 мг разова доза
    Еритроміцин 500 мг чотири рази на добу 7 днів 80 мг разова доза ↓ 20%
    Байкалін 50 мг тричі на добу 14 днів 20 мг разова доза ↓ 47%

    *Дані, представлені як зміна в х разів, становлять співвідношення між застосуванням розувастатину в комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, становлять різницю відносно показників (%) при застосуванні розувастатину окремо.

    Збільшення позначено значком ↑, відсутність змін ↔, зменшення — ↓ .

    Проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах розувастатину; в таблиці представлені найбільш значущі відхилення.

    Вплив розувастатину на супутні лікарські засоби

    Антагоністи вітаміну K. Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, початок лікування розувастатином або поступове підвищення його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інші кумаринові антикоагулянти), може призвести до підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Після відміни розувастатину або зниження дози МНВ може знизитися. У цьому разі бажано відповідним чином контролювати МНВ.

    Пероральні контрацептиви/гормонозамісна терапія. Відомо, що одночасне застосування розувастатину та пероральних контрацептивів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 та 34% відповідно. Таке підвищення рівнів у плазмі крові слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Немає даних щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно приймають розувастатин та гормонозамісну терапію, тому можливість взаємодії виключати не можна. Однак відомо, що така комбінація широко застосовувалася у жінок у клінічних дослідженнях та переносилася добре.

    Інші лікарські засоби

    Дигоксин. За даними досліджень клінічно значущої взаємодії із дигоксином не очікується.

    Фузидієва кислота. Ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз, може бути підвищений при поєднаному застосуванні фузидієвої кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємодії (фармакодимічний, фармакокінетичний чи обидва), поки невідомий. Повідомлялося про рабдоміоліз (включаючи летальні випадки) у пацієнтів, які отримували комбінацію.

    Якщо лікування за допомогою системної фузидієвої кислоти необхідно, терапію розувастатином необхідно припинити протягом усього періоду лікування фузидієвою кислотою (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

    Лопінавір/ритонавір. Відомо, що одночасне застосування розувастатину та комбінованого препарату, що містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг), здоровими добровольцями асоціювалося з приблизно дворазовим та п’ятиразовим підвищенням показників рівноважного AUC0–24 та Сmax розувастатину відповідно. Взаємодія розувастатину з іншими інгібіторами протеази не вивчалася.

    Діти. Дослідження взаємодії проводили лише у дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

    Передозування

    специфічного лікування при передозуванні немає. У разі передозування рекомендується проводити симптоматичне лікування і підтримувальну терапію. Слід контролювати функцію печінки і рівні КК. Малоймовірно, що гемодіаліз буде ефективним.

    Умови зберігання

    в оригінальній упаковці для захисту від впливу світла. Для лікарського засобу не потрібні спеціальні температурні умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Діагнози, при яких застосовують МЕРТЕНІЛ

    Дата додавання: 08.07.2020 р.
    © Компендиум 2019

    Інструкція

    Ціни на МЕРТЕНІЛ в містах України

    Вінниця 162.6 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Вінниця, вул. Київська, 51, тел.: +380432550303148.95 грн./уп.

    Дніпро 161.25 грн./уп.

    «АПТЕКИ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ» Дніпро, вул. Калинова, 3, тел.: +380563775570139.87 грн./уп.

    Житомир 160.84 грн./уп.

    «САНІТАС» Житомир, перехр. Київська / Небесної сотні, 52/20, тел.: +380412463046137.29 грн./уп.

    Запоріжжя 159.48 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Запоріжжя, просп. Соборний, 6, тел.: +380632276128152.95 грн./уп.

    Івано-Франківск 162.56 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Івано-Франківськ, вул. Галицька, 80Б, тел.: +380673124744147.99 грн./уп.

    Київ 166.31 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Київ, вул. Бальзака Оноре, 12, тел.: +380634634503138.95 грн./уп.

    Кропивницький 149.79 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Кропивницький, вул. Попова Космонавта, 9, тел.: +380630346068134.95 грн./уп.

    Луцьк 164.19 грн./уп.

    «ВОЛИНЬФАРМ» Луцьк, вул. Ковельська, 47, тел.: +380503787112148.96 грн./уп.

    Львів 177.12 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Львів, вул. Чернігівська, 6, тел.: +380322600953132.95 грн./уп.

    Миколаїв 159.81 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Миколаїв, вул. Миколаївська, 15, тел.: +380512214072149.95 грн./уп.

    Одеса 166.22 грн./уп.

    «АПТЕКА АКС СОЦІАЛЬНА» Одеса, вул. Академічна, 16Б, тел.: +380487465021143.78 грн./уп.

    Полтава 157.02 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Полтава, вул. Алмазна, 6/11, тел.: +380677210370141.99 грн./уп.

    Рівне 166.48 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Рівне, вул. Богоявлінська, 30, тел.: +380362460595140.95 грн./уп.

    Суми 155.69 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Суми, просп. Курський, 115, тел.: +380682986891142.50 грн./уп.

    Тернопіль 173 грн./уп.

    «АПТЕКА БАМ» Тернопіль, просп. Бандери, 96, тел.: +380672133178148.50 грн./уп.

    Ужгород 175.62 грн./уп.

    «МЕД-СЕРВІС» Ужгород, вул. Капушанська, 21165.14 грн./уп.

    Харків 168.66 грн./уп.

    «1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Харків, проїзд Стадіонний, 5, тел.: +380634887678153.09 грн./уп.

    Херсон 156.63 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Херсон, вул. Потьомкінська, 103138.95 грн./уп.

    Хмельницький 168.41 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Хмельницький, вул. Проскурівського Підпілля, 71, тел.: +380382650845138.95 грн./уп.

    Черкаси 157.66 грн./уп.

    «АПТЕКА» Черкаси, вул. Гоголя, 290, тел.: +380472762601151.50 грн./уп.

    Чернігів 162.34 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Чернігів, просп. Перемоги, 18, тел.: +380462641094152.95 грн./уп.

    Чернівці 171.32 грн./уп.

    «1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Чернівці, вул. Ентузіастів, 2А, тел.: +380372907068153.09 грн./уп.

    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko