0
UA | RU

ВІКС АКТИВ СИНЕКС (VICKS ACTIVE SINEX)

Склад і форма випуску

РечовинаКількість
Оксиметазоліну гідрохлорид0,5 мг/мл
Допоміжні речовини: натрію цитрат дигідрат, кислота лимонна безводна, динатрію едетат, полісорбат 80, бензалконію хлориду розчин, спирт бензиловий, калію ацесульфам, сорбіту розчин, що не кристалізується (Е420), алое сухий екстракт, евкаліптол, левоментол, L-карвон, вода очищена..
№ UA/10927/01/01 від 01.06.2020
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Оксиметазолін є симпатоміметичним аміном прямої дії. Він діє на α-адренергічні рецептори кровоносних судин слизової оболонки носа, спричиняючи звуження судин та усуваючи набряк слизової оболонки. Оксиметазолін звужує судини в місці застосування, зменшує набряк слизової оболонки носа та верхніх дихальних шляхів. Усунення набряку слизової оболонки носа сприяє відновленню аерації придаткових пазух, порожнини середнього вуха, що запобігає розвитку бактеріальних ускладнень.

Оксиметазолін чинить противірусну, протизапальну, імуномодулюючу та антиоксидантну дію. Завдяки цьому комбінованому механізму дії було доведено більш швидке та ефективне усунення набряку слизової оболонки носа, зумовленого гострим ринітом. Тривалість дії препарату — до 12 год.

Фармакокінетика. При місцевому назальному застосуванні в терапевтичних концентраціях не подразнює слизової оболонки носа, не спричиняє гіперемії. Т1/2 становить приблизно 35 год після застосування препарату. 2,1% препарату виводиться нирками, приблизно 1,1% — з калом.

Показання ВІКС АКТИВ СИНЕКС

гострі респіраторні захворювання, що супроводжуються закладеністю носа.

Алергічний риніт.

Вазомоторний риніт.

Для відновлення дренажу та носового дихання при захворюваннях придаткових пазух порожнини носа, євстахіїті.

Для усунення набряку перед діагностичними маніпуляціями в носових ходах.

Застосування ВІКС АКТИВ СИНЕКС

1 інгаляційна доза (50 мкл) містить приблизно 25 мкг оксиметазоліну гідрохлориду.

Дорослі та діти віком від 6 років: по 1 впорскуванню в кожен носовий хід 2–3 рази на добу.

Препарат не слід застосовувати довше 5–7 днів. Не застосовувати дози, вищі рекомендованих.

Препарат можна застосовувати повторно тільки через кілька днів.

Діти. Препарат не слід застосовувати у дітей віком до 6 років.

Протипоказання

· гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;

· атрофічний риніт;

· сухий риніт;

· запалення або пошкодження слизової оболонки носа або шкіри навколо ніздрів;

· супутнє застосування інгібіторів МАО та протягом 2 тиж після припинення лікування інгібіторами МАО, а також застосування інших препаратів, що спричиняють підвищення АТ;

· підвищений внутрішньоочний тиск, особливо закритокутова глаукома;

· тяжкі форми серцево-судинних захворювань (наприклад ІХС, АГ);

· серцева астма;

· феохромоцитома;

· метаболічні порушення (гіпертиреоз, цукровий діабет, порфірія);

· пацієнти після транссфеноїдальної гіпофізектомії або інших хірургічних втручань, що стосуються твердої мозкової оболонки;

· ускладнене сечовипускання при збільшенні передміхурової залози (гіпертрофія простати).

Побічна дія

з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у тому числі висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк.

З боку дихальної системи: дискомфорт у носі, печіння або сухість слизової оболонки носа, сухість та подразнення в роті та горлі, чхання, носова кровотеча. Після того як ефект від застосування препарату закінчиться, може спостерігатися відчуття сильної закладеності носа (реактивна гіперемія). Апное у новонароджених та дітей молодшого віку (особливо у разі передозування).

З боку органа зору: подразнення очей, почервоніння або відчуття дискомфорту.

З боку нервової системи: головний біль, безсоння, тривожність, сонливість, занепокоєння, тремор, седативна дія, дратівливість, судоми переважно у дітей, галюцинації (особливо у дітей), підвищена втомлюваність.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, посилене серцебиття, АГ, аритмія.

Загальні порушення: реактивна гіперемія, головний біль, нудота, екзантема та порушення зору.

Особливості застосування

слід уникати довготривалого застосування і передозування препарату. Довготривале застосування протинабрякового засобу для носа може призвести до послаблення дії препарату. Зловживання цим засобом може спричинити атрофічний риніт, атрофію слизової оболонки та реактивну гіперемію з медикаментозним ринітом (зворотний ефект).

Після застосування препарату необхідне особливе спостереження за пацієнтами з хронічним ринітом. Дози вище рекомендованих можна застосовувати тільки під наглядом лікаря.

Якщо симптоми посилюються або покращення відсутнє протягом 3 днів, необхідно звернутися до лікаря.

Бензалконію хлорид, що входить до складу препарату, може спричинити набряк слизової оболонки носа, особливо за умови довготривалого застосування. Якщо існує підозра на подібну реакцію (постійна закладеність носа), необхідно застосовувати лікарський засіб, що не містить консервантів. За неможливості застосування лікарського засобу без консервантів слід розглянути можливість використання іншої лікарської форми.

Застосування у період вагітності або годування грудьми. У період вагітності або годування грудьми препарат застосовувати з особливою обережністю, враховуючи зважену оцінку співвідношення користь/ризик.

Не слід перевищувати рекомендовані дози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Після тривалого застосування препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, не можна виключити загальний вплив на серцево-судинну та нервову систему. У таких випадках здатність керувати транспортним засобом може погіршитися.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

не застосовувати інгібітори МАО та інші препарати з гіпертензивною дією у зв’язку з наявністю ризику підвищення АТ.

Сумісне призначення інших судинозвужувальних лікарських засобів підвищує ризик розвитку побічних ефектів.

Відомо, що даний лікарський засіб взаємодіє з трициклічними антидепресантами, що може проявлятися в підвищенні ризику розвитку АГ та аритмії.

Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів, які застосовують бромокриптин, оскільки можливий розвиток розладів з боку серцево-судинної системи.

Може послабити вплив блокаторів β-адренорецепторів або інших антигіпертензивних препаратів, наприклад метилдопи, бетанідину, дебризоквіну та гуанетидину.

Передозування

після значного передозування або випадкового прийому внутрішньо можуть виникнути такі симптоми: мідріаз, нудота, блювання, ціаноз, підвищення температури тіла, спазми, тахікардія, брадикардія, пальпітація, аритмія, серцево-судинна недостатність, зупинка серця, підвищене потовиділення, ажитація, судоми, АГ, набряк легень, дихальні розлади, блідість, міоз, гіпосмія, психічні розлади, шокова гіпотензія. Стимуляція ЦНС проявляється тривогою, збудженням, галюцинаціями, судомами. Крім цього може виникнути пригнічення функцій ЦНС, що проявляється сонливістю, млявістю, зниженням температури тіла, брадикардією, артеріальною гіпотензією, апное та можливим розвитком коми.

У дітей передозування часто призводить до домінуючих ефектів ЦНС з судомами і комою, брадикардією, апное, а також АГ, яка, можливо, настає за артеріальною гіпотензією.

Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, вентиляція легень. При зниженні АТ застосовувати фентоламін. Не слід приймати вазопресорні засоби. За необхідності показана протисудомна терапія, вентиляція легень та заходи, що зменшують гарячку. Неселективні блокатори α-адренорецепторів можна застосовувати як антидот.

Умови зберігання

за температури не вище 25 °С у недоступному для дітей місці

Інструкція МОЗ
Дата додавання: 09.10.2021 р.
© Компендіум 2021
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko