0
UA | RU
  • Потужна протизапальна дія1,2
  • Швидке купірування симптомів проктосигмоїдиту1,2
  • Потужна протизапальна дія1,2
  • Швидке купірування симптомів проктосигмоїдиту1,2

Топічний кортикостероїд

Діюча речовина: будесонід

  • Топічний кортикостероїд для ефективної
    терапії запальних захворювань кишечнику,
    мікроскопічного коліту, аутоімунних
    захворювань печінки3-5
  • На відміну від системних кортикостероїдів
    має цілеспрямовану локальну активність
    (у кишечнику, печінці), без небажаних системних
    явищ, притаманних традиційним кортикостероїдам3-5
БУДЕНОФАЛЬК® Піна

Буденофальк капсули (Budenofalk® capsules)

Склад і форма випуску

капсули тверді з кишковорозчинними гранулами 3 мг № 50
капсули тверді з кишковорозчинними гранулами 3 мг № 100
РечовинаКількість
Будезонід3 мг
№ UA/6964/01/01 від 17.11.2017
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Точний механізм дії будесоніду при лікуванні хвороби Крона не з’ясований. Дані клініко-фармакологічного дослідження та інших контрольованих клінічних досліджень чітко свідчать, що механізм дії будесоніду базується здебільшого на місцевій дії в кишечнику. Будесонід є глюкокортикоїдом з високою локальною протизапальною дією. У дозах, клінічно еквівалентних дозам системних глюкокортикоїдів, будесонід спричиняє значно менше пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи і має менший вплив на маркери запалення.

Буденофальк виявляє дозозалежний вплив на рівень кортизолу в плазмі крові, який при рекомендованій дозі 3 мг будесоніду 3 рази на добу є значно нижчим, ніж рівноефективні дози системних глюкокортикоїдів.

Клінічна ефективність і безпека

Дорослі. Клінічне дослідження у пацієнтів із хворобою Крона. У рандомізованому подвійному сліпому з подвійною імітацією дослідженні у хворих із хворобою Крона від легкого до помірного ступеня (200 <CDAI <400) із впливом на термінальний відділ клубової кишки та/або висхідної кишки ефективність 9 мг будесоніду у вигляді однієї добової дози (9 мг OD) порівнювали з лікуванням будесонідом у дозі 3 мг три рази на добу (3 мг TID). Первинною кінцевою точкою ефективності була частка пацієнтів у ремісії (CDAI <150) на 8-му тижні. Усього 471 пацієнт був включений у дослідження (повний набір аналізу, ФАС), 439 пацієнтів відповідали до протоколу (РР) набору аналізу. Не було жодних значимих розходжень у вихідних характеристиках обох груп лікування. На підтвердження аналізу 71,3% пацієнтів були в ремісії в 9 мг OD групі та 75,1% в 3 мг TID групі (P:0,01975), що демонструвало не меншу ефективність 9 мг будесоніду OD по відношенню до 3 мг будесоніду TID.

Не повідомлялося про серйозні побічні ефекти, пов’язані з прийомом препарату.

Діти . Клінічні дослідження аутоімунного гепатиту. Безпека та ефективність будесоніду вивчалися протягом 6 міс у 46 пацієнтів віком 9–18 років. З метою індукції ремісії 19 пацієнтів отримували будесонід (9 мг) і 27 пацієнтів отримували преднізон (початкова доза 40 мг). Потім пацієнтам змінили терапію на відкритий прийом будесоніду протягом 6 міс.

Частка пацієнтів з повною відповіддю (а саме нормалізацією рівня АсАТ і АлАТ без стероїдоспецифічних небажаних явищ) була значно меншою в групі пацієнтів віком ≤18 років порівняно з групою дорослих. Однак після подальшого 6–місячного лікування будесонідом відмінності між віковими групами стали значно меншими. Значущих відмінностей між пацієнтами, які спочатку приймали преднізон і будесонід, відносно частки пацієнтів, які досягли повної відповіді, не спостерігалося.

Фармакокінетика. Поглинання. Через специфічне покриття шлунково-стійких гранул препарату Буденофальк, тверді капсули по 3 мг, існує лаг-фаза 2‒3 год. Після одноразового прийому однієї кишково-розчинної капсули Буденофальк 3 мг перед їдою, середній Cmax будесоніду в плазмі крові, що становить 1‒2 нг/мл, спостерігався у здорових осіб й у пацієнтів з хворобою Крона приблизно через 5 год після прийому. Максимальне вивільнення препарату спостерігалося в термінальних відділах клубової і сліпої кишки, основних ділянках запалення при хворобі Крона. Одночасне споживання їжі може затримати проходження препарату через ШКТ приблизно на 2‒3 год. У цьому випадку затримка поглинання становить приблизно 4‒6 год. Це не має впливу на швидкість поглинання.

Розподіл. Будесонід має високий об’єм розподілу (близько 3 л/кг). Зв’язування з білками плазми крові становить 85‒90%.

Біотрансформація. Будесонід підлягає інтенсивній біотрансформації у печінці (близько 90%) до метаболітів з низькою глюкокортикостероїдною активністю. Глюкокортикостероїдна активність основних метаболітів, 6β-гідроксибудесоніду і 16α-гідроксипреднізолону, які утворюються через CYP 3A, становить менше 1% такої будесоніду.

Виведення. Середній Т½ після прийому становить близько 3‒4 год. Системна доступність у здорових добровольців, а також у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику натщесерце становить близько 9‒13%. Кліренс будесоніду становить близько 10‒15 л/хв. Лише незначна кількість Будесоніду виводиться нирками.

Специфічні групи пацієнтів (з порушеннями функції печінки). Значима частка будесоніду метаболізується в печінці. Системний вплив будесоніду може бути посиленим у пацієнтів з порушенням функції печінки у зв’язку зі зменшенням метаболізму будесоніду під дією CYP 3A. Цей ефект залежить від характеру захворювання печінки і ступеня його тяжкості.

Показання Буденофальк капсули

– хвороба Крона легкого або помірного ступеня тяжкості з локалізацією у клубовій кишці (частині тонкої кишки) та/або висхідній ободовій кишці (частині товстої кишки);

– колагенозний коліт;

– аутоімунний гепатит.

Лікування Буденофальком пацієнтів із хворобою Крона, що поширюється на верхню частину ШКТ, недоцільне та вважається неефективним.

З огляду на місцеву дію препарату Буденофальк навряд чи буде ефективним при позакишкових симптомах хвороби (екстракишкових), наприклад таких, що проявляються на шкірі, очах або суглобах.

Застосування Буденофальк капсули

хвороба Крона. Дорослі (старше 18 років): рекомендована добова доза становить по 3 капсули 1 раз на добу вранці або по 1 капсулі (що містить 3 мг будесоніду) 3 рази на добу (вранці, вдень і увечері), якщо це більш зручно для пацієнта.

Колагенозний коліт. Дорослі (від 18 років): рекомендована добова доза становить 3 капсули 1 раз на добу вранці перед сніданком (відповідає добовій дозі 9 мг будесоніду).

Аутоімунний гепатит. Дорослі (від 18 років). Для індукції ремісії (тобто для нормалізації підвищеного рівня печінкових ферментів) рекомендована денна доза відповідає 1 твердій капсулі 3 рази на добу (вранці, вдень і ввечері, що еквівалентно загальній денній дозі 9 мг будесоніду). Після досягнення ремісії рекомендована денна доза відповідає 1 твердій капсулі 2 рази на добу (вранці і ввечері, що еквівалентно загальній денній дозі 6 мг будесоніду). Якщо на тлі цього лікування спостерігається підвищення рівня АлАТ та/або АсАТ, дозування слід підвищити до 3 капсул на добу, як для індукції ремісії (еквівалентно загальній добовій дозі 9 мг будесоніду).

У пацієнтів, які переносять азатіоприн, будесонід слід комбінувати з цим препаратом з метою підтримання ремісії.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Специфічні рекомендації щодо дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю відсутні.

Пацієнти з порушенням функції печінки. Слід дотримуватися обережності щодо пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та помірного ступеня.

Капсули слід приймати перед їдою, ковтаючи їх цілими та запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад склянкою води).

Пацієнти, які мають труднощі з ковтанням капсул, можуть відкрити їх і прийняти лише кишково–розчинні гранули з достатньою кількістю рідини. Це не впливатиме на ефективність Буденофальку.

Тривалість лікування зазвичай становить 8 тиж.

Як правило, бажаний ефект досягається через 2‒4 тиж.

Прийом Буденофальку 3 мг не можна припиняти одразу, а лише поступово знижуючи дозу. Протягом 1-го тижня дозу слід знизити до 2 капсул на добу (вранці та увечері). Протягом 2-го тижня потрібно приймати лише 1 капсулу вранці. Після цього лікування можна припинити.

Тривалість застосування

Хвороба Крона та колагенозний коліт. Типова тривалість лікування становить 8 тиж. Повний ефект зазвичай досягається після 2‒4 тиж прийому.

Аутоімунний гепатит. Після досягнення ремісії лікування аутоімунного гепатиту слід продовжувати протягом як мінімум 24 міс. Якщо біохімічна ремісія стабільна і на біопсії печінки не виявляється жодних ознак гострого запалення, лікування можна завершити.

Прийом Буденофальку 3 мг не слід припиняти раптово. Препарат необхідно відміняти поступово (повільно знижуючи дозування). Протягом 1-го тижня дозування потрібно знизити до 2 твердих капсул на добу (по 1 твердій капсулі вранці та ввечері). Протягом 2-го тижня пацієнт повинен приймати по 1 твердій капсулі на добу, тільки вранці. Потім лікування можна припинити.

Протипоказання

Буденофальк не можна застосовувати при:

– підвищеній чутливості до будесоніду або до будь-якого компонента препарату;

– цирозі печінки.

Побічна дія

частоту побічних реакцій оцінювали таким чином: дуже часто: ≥1/10; часто: ≥1/100, <1/10; нечасто: ≥1/1000, <1/100; рідко: ≥1/10 000, <1/1000; дуже рідко: <1/10 000, включаючи окремі повідомлення.

Порушення метаболізму: часто — набряк ніг, синдром Кушинга ― наприклад, місяцеподібне обличчя, абдомінальне ожиріння, зниження глюкозотолерантності, цукровий діабет, АГ, затримка натрію, що супроводжується набряками, підвищення екскреції калію, бездіяльність та/або атрофія кори надниркових залоз, червоні стрії, стероїдні вугрі, порушення секреції статевих гормонів (наприклад аменорея, гірсутизм, імпотенція); дуже рідко — затримка росту у дітей.

Порушення зору: дуже рідко — глаукома, катаракта.

Порушення з боку ШКТ: дуже рідко — дискомфорт у ділянці шлунка, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, панкреатит, запор, блювання, нудота.

Порушення з боку імунної системи: часто — підвищення ризику інфекцій.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини і кісток: часто: біль у суглобах, м’язовий біль, м’язова слабкість та посмикування, остеопороз. Дуже рідко: асептичний некроз кісток (стегно та голівка плечової кістки).

Порушення з боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто — головний біль. Дуже рідко: ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія, включаючи набряк оптичного диску зорового нерва у підлітків.

Психічні порушення: часто — депресія, дратівливість, ейфорія; дуже рідко — різні психіатричні ефекти або порушення поведінки.

Порушення з боку шкіри і підшкірних тканин: часто — алергічна екзантема, петехії, екхімози, уповільнення загоєння ран, контактний дерматит.

Порушення з боку судинної системи: дуже рідко — АГ, підвищення ризику тромбозів, васкуліт (синдром відміни після тривалої терапії).

Загальні порушення та стан в місці введення: дуже рідко — відчуття втоми, слабкість, запаморочення.

Іноді можуть спостерігатися побічні ефекти, типові для системних глюкокортикоїдів. Ці побічні реакції залежать від дозування, тривалості лікування, одночасного або попереднього лікування іншими глюкокортикоїдами та від індивідуальної чутливості.

Клінічні дослідження, проведені за участю пацієнтів із хворобою Крона, показали, що частота асоційованих із глюкокортикоїдами побічних ефектів Буденофальку 3 мг становить майже половину від такої, що спостерігається при прийомі рівноефективних доз преднізолону.

При зміні лікування пацієнта з глюкокортикостероїдів системної дії на місцево діючий будесонід можуть повторно виникнути позакишкові прояви (особливо на шкірі й суглобах).

Побічні реакції в рамках клінічних досліджень у пацієнтів з аутоімунним гепатитом. У рамках клінічних досліджень за участю пацієнтів з аутоімунним гепатитом небажані явища спостерігалися у 57% зі 102 пацієнтів, які отримували лікування будесонідом (порівняно з 79% зі 105 пацієнтів, які отримували преднізон). Найбільш частими небажаними ефектами, що спостерігалися у пацієнтів, які приймали будесонід, були зміни шкіри (зокрема акне) — 23%, ендокринні розлади, такі як синдром Кушинга, — 16%, шлунково-кишкові розлади — 14%, психічні розлади (переважно коливання настрою) — 14% і головний біль — 12%. За винятком головного болю, ці небажані явища спостерігалися рідше при прийомі будесоніду, ніж при прийомі преднізону.

Тип і частота небажаних ефектів у підгрупі пацієнтів дитячого віку були порівняними з аналогічними у дорослих пацієнтів (див. також розділ Фармакодинаміка).

Особливості застосування

лікування Буденофальком супроводжується нижчими системними рівнями стероїдів, ніж звичайна терапія пероральними стероїдами. Перехід з терапії іншими стероїдами може спричинити симптоми, пов’язані зі змінами рівнів системних стероїдів.

Особливо ретельного медичного нагляду потребують пацієнти з одним або кількома з таких захворювань: туберкульоз, АГ, цукровий діабет, остеопороз, пептична виразка (шлунка або дванадцятипалої кишки), глаукома, катаракта, випадки цукрового діабету або глаукоми в сімейному анамнезі.

Можуть виникати системні ефекти кортикостероїдів, особливо в разі призначення препарату у високих дозах і протягом тривалих періодів часу. Подібні ефекти можуть включати синдром Кушинга, пригнічення функції надниркових залоз, затримку росту, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту, глаукому і дуже рідко ― широкий спектр психічних/поведінкових розладів.

Інфекції. Пригнічення реакції-відповіді на запалення і пригнічення імунної системи підвищує сприйнятливість до інфекції та тяжкість її протікання. Слід ретельно оцінити ризик обтяження бактеріальних, грибкових, амебних і вірусних інфекцій на тлі лікування глюкокортикоїдами. Клінічні прояви можуть бути атиповими, і серйозні інфекції, такі як сепсис і туберкульоз, можуть маскуватися і досягати розвинутої стадії до того, як вони будуть розпізнані.

Вітряна віспа. На особливу увагу заслуговує вітряна віспа, тому що це захворювання може бути тяжким, а іноді й летальним у пацієнтів з пригніченим імунітетом. Особи, які не хворіли на це захворювання, повинні уникати тісного персонального контакту з хворими на вітряну віспу або оперізуючий лишай (herpes zoster). У разі якщо такий контакт вже виник, пацієнту слід звернутися за терміновою консультацією до лікаря. Аналогічні рекомендації потрібно надати батькам пацієнта-дитини. Неімунізовані пацієнти, які приймають системні кортикостероїди або приймали їх протягом останніх 3 міс, після контакту з хворим на оперізуючий герпес потребують пасивної імунізації імуноглобуліном до вірусу оперізуючого герпесу. Пасивну імунізацію потрібно провести впродовж 10 днів після контакту з хворим на вітряну віспу. Якщо діагноз вітряної віспи був підтверджений, хвороба вимагає негайного спеціального лікування.

Прийом кортикостероїдів не слід припиняти, може навіть бути потрібне підвищення їх дози.

Кір. У разі контакту з хворим на кір пацієнти з порушеним імунітетом повинні, якщо можливо, отримати ін’єкцію нормального імуноглобуліну якомога раніше після контакту.

Живі вакцини. Пацієнтам, які тривалий час приймають кортикостероїди, не слід вводити живі вакцини. Вироблення антитіл у відповідь на інші вакцини може бути знижено.

Пацієнти з розладами функції печінки. Виходячи з досвіду, отриманого у пацієнтів з первинним біліарним цирозом на пізній стадії, з цирозом печінки, слід очікувати підвищеної системної біодоступності будесоніду у всіх пацієнтів з серйозно порушеною функцією печінки.

Однак у пацієнтів з хворобою печінки без цирозу будесонід у денній дозі 9 мг був безпечний і добре переносився. Немає ніяких даних про необхідність особливих рекомендацій щодо дозування для пацієнтів з нециротичними захворюваннями печінки або з незначними порушеннями функції печінки.

Інші. Кортикостероїди можуть призвести до пригнічення осі гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози і пригнічувати реакцію на стрес. Пацієнтам, які піддаються хірургічному втручанню або іншим стресам, рекомендується додаткове системне лікування кортикостероїдами.

Слід уникати супутнього лікування кетоконазолом або іншими інгібіторами CYP 3A.

Буденофальк 3 мг містить лактозу і сахарозу.

Препарат не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими станами непереносимості галактози або фруктози, недостатністю сахарази-ізомальтази або мальабсорбцією глюкози-галактози, а також з лактазною недостатністю Лаппа або вродженою недостатністю лактази.

Пацієнтам з аутоімунним гепатитом слід регулярно контролювати рівень трансаміназ (АлАТ, АсАТ) у сироватці крові (кожні 2 тиж протягом першого місяця лікування і, як мінімум, через кожні 3 міс в подальшому) з метою можливої корекції дозування будесоніду.

Прийом препарату Буденофальк 3 мг може призвести до позитивних результатів допінг-тестів.

Застосування у період вагітності або годування грудьми

Вагітність. Буденофальк не можна застосовувати під час вагітності, якщо тільки це не є абсолютно необхідним. Дані про вплив прийому будесоніду на вагітність у людини носять обмежений характер. Дані про використання інгаляційного будесоніду великою кількістю вагітних вказують на відсутність негативного впливу, проте Сmax будесоніду в плазмі крові, як очікується, при прийомі Буденофальку 3 мг буде вищою в порівнянні з інгаляційним будесонідом. У тварин було показано, що будесонід, як й інші глюкокортикоїди, викликає аномалії розвитку плода. Якою мірою такі явища можуть спостерігатися у людини, встановлено не було. Жінкам репродуктивного віку перед початком лікування Буденофальком слід виключити можливу вагітність і протягом лікування необхідно застосовувати відповідні контрацептивні засоби.

Годування грудьми. Будесонід виводиться з організму людини з грудним молоком (існують дані щодо екскреції цього препарату після інгаляційного застосування). Проте значного впливу після прийому Буденофальку 3 мг у межах терапевтичного діапазону на дитину, яку годують таким молоком, не очікується. Рішення про те, чи слід припинити грудне вигодовування, чи перервати прийом Будесоніду або утриматися від терапії, необхідно приймати з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини й важливості терапії для жінки.

Діти. Через відсутність на сьогодні достатнього досвіду застосування Буденофальку в педіатрії не слід застосовувати цей препарат у дітей віком до 12 років.

Діти віком 12–18 років. Безпека та ефективність застосування Буденофальку 3 мг у дітей віком 12–18 років не встановлена. Доступні на сьогодні дані щодо підлітків (вік 12‒18 років) з аутоімунним гепатитом наведені в розділах ПОБІЧНА ДІЯ і Фармакодинаміка. Однак рекомендації щодо дозування відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Буденофальк не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Але оскільки можливе виникнення деяких побічних ефектів, потрібно бути уважним та оцінювати свій стан перед тим, як керувати транспортним засобом або працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

фармакодинамічні взаємодії

Серцеві глікозиди. Дія глікозидів може потенціюватися дефіцитом калію.

Салуретики. Екскреція калію може посилюватися.

Фармакокінетичні взаємодії. Цитохром P450 3A (CYP 3A)

Інгібітори CYP 3A4: прийом кетоконазолу 200 мг внутрішньо 1 раз на добу підвищує концентрацію будесоніду (одноразова доза 3 мг) у плазмі крові приблизно в 6 разів при одночасному застосуванні. При прийомі кетоконазолу приблизно через 12 год після будесоніду концентрація підвищується приблизно в 3 рази. У зв’язку з недостатністю даних щодо рекомендованих доз слід уникати даної комбінації.

Інші потужні інгібітори CYP 3A4, такі як ритонавір, ітраконазол, кларитроміцин і грейпфрутовий сік, також можуть викликати помітне підвищення концентрації будесоніду у плазмі крові. Тому слід уникати одночасного застосування.

Індуктори CYP 3A, такі як карбамазепін і рифампіцин, можуть знижувати як системну, так і місцеву дію будесоніду на слизову оболонку кишечнику. Дозування будесоніду потребує коригування.

Субстрати CYP 3A, такі як етинілестрадіол, конкурують з будесонідом за метаболізм. Якщо спорідненість конкуруючої за CYP 3A сполуки вища, це може спричинити підвищення концентрації будесоніду у плазмі крові. Якщо будесонід має більшу зв’язуючу здатність до CYP 3A, у плазмі крові можуть підвищуватися рівні конкуруючих сполук. У таких випадках доза будесоніду або конкуруючої речовини потребує корекції.

У жінок, які приймали естрогени або пероральні контрацептиви, повідомлялося про підвищення концентрацій у плазмі крові та посилення дії кортикостероїдів. Ці взаємодії не спостерігалися при застосуванні комбінованих низькодозових пероральних контрацептивів.

Одночасне застосування циметидину і будесоніду може спричинити деяке клінічно незначне підвищення рівня будесоніду у плазмі крові. Застосування омепразолу не впливає на фармакокінетику будесоніду.

Не можна виключити потенційні взаємодії зі стероїдозв’язуючими смолами, такими як колестирамін та антациди. При одночасному прийомі з Буденофальком такі взаємодії можуть призвести до зменшення ефекту будесоніду. Отже, ці препарати потрібно приймати окремо з інтервалом не менше 2 год.

Передозування

дотепер не повідомлялося про випадки передозування Буденофальку. З огляду на властивості Буденофальку 3 мг передозування, яке може призводити до токсичного ураження, малоймовірне.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Інструкція МОЗ
Дата додавання: 23.09.2021 р.
© Компендіум 2020

Діагнози, при яких застосовують Буденофальк капсули

Хвороба Крона МКХ K50.9
Хвороба Крона товстої кишки МКХ K50.1
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko