Сенадексин "Tabula Vita" таблетки 350 мг, №120 Лікарський препарат

Сенадексин. Латинською мовою — Senadexinum, англійською — Senna glycosides. Код АТС А06А В06.
Склад препарату Сенадексин: активна речовина — сенозиди кальцію А і В, отримані з листя касії гостролистої/вузьколистої. 1 таблетка — 70 мг діючої речовини. Зовнішній вигляд препарату — таблетки неоднорідного кольору. Він коливається від сірувато-коричневого до коричневого.
Таблетки бувають різної форми — круглі або плоскоциліндричні. На них може бути нанесена фаска або риска. У препарату слабкий характерний запах ваніліну.

Історія появи сени в медицині

Нараховують більше 400 видів і підвидів сени, або александрійського листа. У цієї рослини дуже багато назв, а назва «александрійський лист» виникла у зв’язку з портом Александрія, розташованому в Єгипті. Саме в цей порт потрапляли плоди й листя даної рослини з країн Африки, а потім уже в Європу й Азію через Середземне море.
Уперше про неї згадується в арабських письменах VIII століття. У них описувалися різні рослини. Зокрема, згадували сену і чорний кмин, які, судячи з опису, вважалися в той час важливими ліками мало не від усіх хвороб (Попов А., 1960). Застосування касії (сени) практично до середніх віків було дуже широким, її призначали при багатьох захворюваннях, навіть при інфекційних, проказі та інших. Поступово воно звузилося і, починаючи з XVI століття сену стали застосовувати як проносний засіб (Попов А., 1960).
Є дані, що антрахінони касії (сени) здатні знищувати стафілокок і кишкову паличку. Може й не дарма використовували цю рослину раніше при інфекційних захворюваннях?
Хімічний склад листя і плодів касії: алое-емодин, реїн й оксіметілантрахінони у вигляді глікозидів у двох станах: у вільному і зв’язаному.
Крім того, до складу входять і їх димерні сполуки: сенозиди двох модифікацій — А і В. Крім того, до складу входять флавоноїди кемпферол, ізорамнетин, а також їх глікозиди. Смоли виступають у якості баластних речовин (Гаммерман А., 1967).
Сировиною для отримання екстракту, з якого потім виробляють таблетки Сенадексин, є александрійський лист. Рослини, які є сировиною для отримання препарату Сенадексин, — касія вузьколиста (Cassia angustifolia) і касія гостролиста (Cassia acutifolia).

Фармакодинаміка і фармакокінетика

Усі лікарські засоби з рослин, що містять антраглікозиди, до числа яких, крім касії, відносяться, зокрема, крушина, або жостір проносний, ревінь і алое деревовидне, мають один механізм дії. Він полягає в тому, що спочатку відбувається подразнення рецепторів слизової оболонки кишечнику, а потім рефлекторно посилюється перистальтика. Але на відміну від інших рослин цієї групи, механізм дії препаратів сени має і деякі відмінності. Справа в тому, що антраглікозиди сени чинять свій вплив в основному на товстий кишечник: вони гальмують всмоктування рідини й електролітів і розріджують його вміст. У результаті цього об’єм калових мас збільшується, тиск у кишці підвищується і в кінцевому підсумку перистальтика посилюється.
Сена (касія), на відміну від алое деревовидного, діє абсолютно незалежно від наявності жовчі в кишечнику: на ефект цього рослинного препарату не впливає наявність або відсутність жовчі. У зв’язку із цим фактом його можна застосовувати у пацієнтів з жовтяницею. Причому сила впливу в якості проносного засобу залежить від дози — доза, що дорівнює 3–4 г, має послаблювальну дію, більше 5 г — уже проносну. І, що ще важливо, так це те, що при застосуванні сени, на відміну від препарату касторової олії, процеси всмоктування і функції тонкого кишечнику перебувають у нормі (Турова А., 1974).
Сенадексин відноситься до групи препаратів, механізм дії яких полягає у впливі на рух товстого кишечнику. Діючі речовини сени, глікозиди, без змін проходять через шлунок, а також тонкий кишечник. Всмоктування при цьому процесі не відбувається. Уже в товстому кишечнику починаються відповідні процеси: за допомогою бактерій розщеплюються антраглікозиди. У результаті цього розщеплення і з’являються нові активні речовини — антрони і антраноли. Причому послаблювальний ефект Сенадексину відчувається найчастіше через 8 год, але іноді й через 6–12 год.
Необхідно пам’ятати, що якщо прийом Сенадексину здійснюється тривалий час, то калію в організмі стає менше і може виникнути гіпокаліємія.
Речовини, отримані після переробки антраглікозидів Сенадексину, виводяться з організму людини, як правило, із сечею та калом і майже не всмоктуються організмом. У невеликій кількості вони також надходять у молоко матері, що годує. Незначна їх кількість виділяється з потом.

Захворювання і стани, за яких показаний Сенадексин

Запор, який найчастіше виникає при геморої, тріщині ануса, проктитах.
Запор найчастіше розвивається через низьку активність кишечнику. Такий стан виникає при гіпотонії й атонії.
Перед підготовкою до проведення рентгеноскопії та інших апаратних процедур.

Побічна дія

При тривалому застосуванні (місяць і більше) у більш високих дозах можуть виникати:
- порушення балансу електролітів, як правило, гіпокаліємія;
- блювання і нудота;
- діарея;
- зміна кольору сечі. Причому спочатку вона червона, а потім стає безбарвною;
- відкладення пігменту, тобто меланіну в слизовій оболонці кишечнику;
- у сечі можуть виявляти клітини білка і крові, тобто можливі протеїнурія і гематурія;
- висипання на шкірі.
При зловживанні проносним засобом Сенадексин можливий розвиток сплутаності свідомості. А при передозуванні — судоми і колапс судин. У цих ситуаціях необхідно проводити симптоматичну терапію. При передозуванні необхідно негайно промити шлунок і пити кип’ячену воду для недопущення зневоднення організму. При потраплянні в лікарню пацієнтові вводять внутрішньовенно крапельним методом розчини електролітів (Нікітіна А., 2019).

Протипоказання

1. Кровотечі, у тому числі маткові, а також шлункові або кишкові.
2. Непрохідність кишечнику.
3. Пупкова грижа в стані защемлення.
4. Біль у животі незрозумілої етіології.
5. Запори, що виникли через спазм кишечнику.
6. Будь-які запальні захворювання в органах малого таза та черевної порожнини в гострій фазі: перитоніт, цистит та інші.
7. Апендицит і перитоніт у гострій формі; холецистит і цистит; виразкові захворювання шлунково-кишкового тракту.
8. Порушення водно-електролітного балансу.
9. Вагітним, годуючим.
10. Діти віком до 12 років.
Сенадексин з обережністю призначають у наступних випадках:
- пацієнтам з патологією печінки і нирок;
- літнім хворим, які мають в анамнезі гіпотонію й уповільнений рух кишечнику, використовувати тривалий час не рекомендується.
Не рекомендується приймати Сенадексин без призначення лікаря понад 2 тиж, оскільки можливе порушення роботи кишечнику.
Примітка: при застосуванні препарату Сенадексин сеча пацієнта може бути жовтого кольору або червоного з коричневим відтінком.

Особливі вказівки

При виборі проносних засобів потрібно обов’язково враховувати морфологічні зміни слизової оболонки кишечнику. У разі відсутності запальних змін у кишечнику і слабкої рухової функції рекомендується використовувати рослини, що сприяють збільшенню кишкового вмісту, а також містять похідні антрахінону.
Позитивні властивості проносних засобів рослинного походження.
1. Комплексно діють на організм.
2. Діють м’яко.
3. Побічні ефекти виражені слабше, ніж у синтетичних препаратів.
4. Протипоказань менше, ніж у препаратів, отриманих синтетично.
Негативні сторони проносних засобів рослинного походження.
Як відомо, проносні засоби групи антрахінонів у товстій кишці розщеплюються. Внаслідок прийому проносних препаратів цієї групи відбувається пошкодження епітелію і порушується як секреція, так і моторика органа. У результаті всього цього спостерігається пігментація слизової оболонки кишечнику, тобто розвивається лаксативна хвороба. У підсумку, внаслідок цих процесів у слизовій оболонці товстої кишки відбуваються дистрофічні й некробіотичні зміни. Ці зміни, якщо не вживати ніяких заходів, можуть призвести до онкозахворювання. Крім того, якщо людина приймає препарати сени дуже часто і протягом тривалого часу (місяцями, а то й роками), то у бактерій, що знаходяться в її кишечнику, з’являються нехарактерні їм патогенні властивості, зокрема мутагенні й канцерогенні. Взагалі, потрібно зазначити, що будь-які препарати, що містять антраглікозиди, мають властивість у разі тривалого застосування викликати звикання, внаслідок чого пацієнтові доводиться підвищувати дозу. А якщо підвищується доза, то збільшується і небезпека розвитку серйозних захворювань, у тому числі й колоректального раку (Халлманн Ф., 2011).
Але дослідженнями також встановлено, що токсичність препаратів сени залежить від того, які використовуються засоби: очищені або неочищені. Виявлено, що очищені препарати з практичної точки зору майже нешкідливі, а типові неочищені види мало того, що більш токсичні, майже в 3, а то і 5 разів, так ще і мають меншу проносну дію. Справедливості заради потрібно відзначити, що в цих дослідженнях розглядалася тільки гостра токсичність, симптоми якої виявлялися протягом 24 год. У ході цих досліджень застосовувалися дуже високі дози (Халлманн Ф., 2011).
Складова частина антрахінону емодин може проявляти мутагенність. Причому його мутагенність залежить від системи активації, якої немає у ссавців. Для людини емодин все ж несе невисокий ризик мутагенності. Крім того, було встановлено, що ризик розвитку колоректальної карциноми підвищується у пацієнтів, які застосовували проносні препарати довгий час. Необхідно підкреслити, що дане дослідження було проведено в Німеччині, де в основному застосовують препарати неочищеної сени і ризик виникнення онкозахворювання може бути пов’язаний з наявністю в сировині канцерогенних речовин.
Антрони — це активні діючі речовини. Причому має значення саме довгострокове застосування цих засобів, а не короткочасне (Халлманн Ф., 2011).
Є припущення, що антрони стимулюють синтез простагландинів. І саме їх дією можна пояснити виникнення запального процесу. Ці хімічні сполуки в порівнянні з антраглікозидами більш цитотоксичні та їх негативний вплив можна порівняти з цитостатиками. Дослідження показали, що тривале застосування лікарських препаратів сени викликає високий ризик виникнення ускладнень (Халлманн Ф., 2011).
Правда, Управління з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами США (FDA) закликає все ж і далі проводити дослідження з цього питання у зв’язку з сумнівами у відсутності ризику у пацієнтів при застосуванні препаратів з чистих сенозидів А і В.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Сенадексин знижує ефективність антибіотиків групи тетрацикліну, самого тетрацикліну і метацикліну з доксицикліном.
Препарат послаблює дію лікарських засобів антиаритмічної групи, оскільки підвищується ризик розвитку гіпокаліємії. Йдеться про аспарагінат К і Мg, дронедарон.
Сенадексин потенціює ефект серцевих глікозидів: дигоксину, гітоксину.

Правила прийому Сенадексину

Таблетку/таблетки приймають найчастіше перед сном, іноді вранці натщесерце, запиваючи водою в достатній кількості, не менше 100 мл.
Дорослим і дітям віком старше 12 років — по 2 таблетки. Рекомендується приймати препарат у такій дозі 1 або 2 р/добу. Максимум — 4 таблетки на добу.
Пацієнтам віком старше 60 років рекомендується починати прийом цих ліків з однієї таблетки. Після тритижневого прийому ліків слід зробити перерву не менше 2 тижнів (інструкція МОЗ України, 2017).

При передозуванні препаратом Сенадексин можливі:

- діарея, внаслідок якої порушується водно-сольовий баланс;
- подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту;
- нудота, що переходить у блювання;
- кишкові коліки;
- біль в епігастрії;
- судоми;
- колапс у судинах;
- функціональне порушення роботи кишечнику;
- метаболічний ацидоз.
Висновок: препарат Сенадексин проявляє свої позитивні властивості у разі дотримання всіх вимог щодо правильного застосування і займає своє місце в переліку ліків, що застосовуються при терапії запорів.