Сенадексин (Senadexinum)

діюча речовина: 1 таблетка містить суми екстракту листа сени (сенозидів кальцiю А i В) у перерахуванні на 20% вміст сенозидiв кальцiю А i В — 70 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; ванілін; магнiю стеарат; кислота стеаринова; тальк.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: цільні правильні круглі циліндри, верхня і нижня поверхні яких плоскі, краї поверхонь скошені, є риска для поділу, від світло-коричневого до темно-коричневого кольору з вкрапленнями, із запахом ваніліну.

Контактні проносні засоби. Глікозиди сени. Код АТХ А06А В06.

Фармакодинаміка.

Проносний препарат рослинного походження (лист сени або олександрійський лист, або лист касії гостролистої), який діє на моторику товстого кишечнику.

Фармакологічна дія зумовлена антраглікозидами (в основному сенозидами А та В), а також іншими глікозидами. При застосуванні внутрішньо глікозиди сени проходять через шлунок і тонкий кишечник у незміненому вигляді, не всмоктуючись. У товстому кишечнику антраглікозиди розщеплюються кишковими бактеріями на фармакологічно активні антрони та антраноли, які подразнюючи інтерорецептори товстої кишки, посилюють перистальтику і прискорюють випорожнення кишечнику. Антрони та антраноли перешкоджають всмоктуванню води та електролітів, сприяють дифузії води у просвіт кишечнику. Внаслідок осмотичного ефекту відбувається збільшення об’єму калових мас, підвищення тиску наповнення, що сприяє стимуляції перистальтики.

Проносна дія виявляється через 6–12 годин. При тривалому застосуванні препарату інтенсивність його дії може знижуватись через зменшення вмісту калію в організмі.

Фармакокінетика.

Активні речовини — метаболіти антраглікозидів сени — практично не всмоктуються, в основному виводяться з калом, а також із сечею. Виділяються також з потом, невелика кількість їх потрапляє у грудне молоко.

Запори, зумовлені атонією кишечнику різної етіології.

Підготовка до рентгенологічних досліджень.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Нудота, блювання, гострі запальні захворювання травного тракту (хвороба Крона, коліти), недіагностовані захворювання травного тракту, які можуть бути результатом гострих кишкових захворювань або хірургічних втручань (дивертикуліт, апендицит, перитоніт, часта діарея), кишкова непрохідність, спастичний запор, защемлена грижа, шлунково-кишкові і маткові кровотечі, цистит, епігастральний біль невизначеного походження, спастичний біль, органічні ураження печінки, тяжкі порушення водно-сольового балансу (гіпокаліємія), ректальні геморагії.

На даний час про випадки клінічно значущої лікарської взаємодії не повідомлялося.

Можливе зниження рівня діючих речовин у сироватці крові при одночасному застосуванні хінідину сульфату (антиаритмічного препарату) через конкуруючі властивості з антрахіноновими проносними засобами. Одночасне застосування із серцевими глікозидами внаслідок гіпокаліємії може спричинити серцеву аритмію. При одночасному застосуванні антиаритмічних засобів, діуретиків і кортикостероїдів розвивається м’язова слабкість. При тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах препарат порушує абсорбцію тетрациклінів. Знижує ефективність препаратів, які повільно всмоктуються у травному тракті.

Хоча застосування препарату вагітним жінкам не протипоказано, застосовувати його рекомендовано тільки під спостереженням лікаря. Застосування препарату у вагітних пов’язано з більш високою імовірністю розвитку побічних ефектів (абдомінальний біль, діарея).

На час лікування препаратом годування груддю рекомендується припинити, тому що компоненти препарату можуть проникати у грудне молоко і спричиняти часте рідке випорожнення у дитини. У той же час за умови належного дозування виникнення небажаних ефектів у дитини є малоймовірним.

Препарат зазвичай не впливає на керування транспортними засобами і виконання робіт, що вимагають підвищеної уваги, швидкості психічних і рухових реакцій. Проте необхідно перевірити індивідуальну реакцію на препарат.

Препарат приймати внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю рідини, зазвичай перед сном, або вранці.

Дорослим і дітям віком від 12 років рекомендується приймати по 2 таблетки 1–2 рази на добу. Максимальна добова доза — 4 таблетки.

Пацієнтам літнього віку варто розпочинати лікування з дози 1 таблетка.

Не рекомендовано для застосування дітям віком до 12 років.

При передозуванні може розвинутися діарея, що спричинює порушення водно-сольового балансу, кишкові коліки, подразнення органів травного тракту, спричиняє нудоту, епігастральний біль, судоми, погіршення функції кишечнику, судинний колапс та метаболічний ацидоз.

Лікування: симптоматичне, включаючи промивання шлунка. Якщо існує небезпека серйозної діареї, рекомендована регідратація (прийом великої кількості води).

Препарат зазвичай добре переноситься, але рідко можливі побічні ефекти, які зазвичай є оборотними і швидко минають після припинення прийому препарату або зменшення його дози.

З боку травного тракту: у поодиноких випадках можливі анорексія, біль у ділянці живота, діарея; при тривалому застосуванні/зловживанні — нудота, блювання, метеоризм, псевдомеланоз кишечнику, атонія товстого кишечнику, порушення травлення, коліки, втрата маси тіла.

З боку сечовидільної системи: зміна забарвлення сечі (червона або коричнева залежно від показника рН, що не має клінічного значення); при тривалому застосуванні/зловживанні — протеїнурія, гематурія.

З боку обміну речовин і метаболізму: тривале застосування/зловживання проносних засобів може призвести до втрати електролітів, головним чином калію, що може спричиняти порушення серцевої діяльності, відчуття втоми, м’язову слабкість, судоми, колапс.

З боку імунної системи: можуть спостерігатися алергічні реакції (шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, локальна або генералізована екзантема).

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістерах;

по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів у пачці.

Без рецепта: таблетки № 10.

За рецептом: таблетки № 100 (10×10).

АТ «Лубнифарм».