Збій менструального циклу: причини, діагностика, профілактика

Менструація — це циклічне впорядковане відторгнення слизової оболонки матки у відповідь на дію гормонів, що виробляються гіпоталамусом, гіпофізом та яєчниками. Менструальний цикл можна розділити на дві фази: фолікулярну або проліферативну фазу та лютеїнову або секреторну фазу. Лютеїнова фаза циклу відносно стала у всіх жінок, її тривалість становить 14 днів; фолікулярна фаза циклу може становити 10–16 днів.

Тривалість менструального циклу — це кількість днів між першим днем менструальної кровотечі одного циклу та початком менструації наступного циклу. Середня тривалість менструального циклу становить 28 днів; 35 днів менструального циклу називається олігоменореєю.

Скільки триває менструація? Менструація зазвичай триває 3–5 днів. Зазвичай об’єм крові, що втрачається під час менструації, становить близько 30 мл. Гіпоменорея — об’єм менше 30 мл. Об’єм, що перевищує 80 мл, вважається патологічним. Тривала менструація характеризується рясним виділенням (об’єм крові більше 90–100 мл), які тривають 7 і більше днів.

Менструальний цикл нерегулярний при менархе (перша менструація) та менопаузі через ановуляцію та неповний розвиток фолікулів (Reed B.G. et al., 2018).

Регулярний менструальний цикл є важливим показником здорової репродуктивної системи. Більшість жінок, які не мають менструації протягом 5 днів, роблять тест на вагітність. Якщо тест на вагітність негативний, причиною відсутності менструації можуть бути різні стани та фактори. На який день затримки робити тест на вагітність? Можна робити тест на вагітність із першого дня затримки.

Яка норма збою менструального циклу? Це нормально, коли тривалість менструацій трохи відрізняється від місяця до місяця. Якщо затримка менструації понад 5 днів, слід шукати причини.

Порушення менструального циклу виникають у 14–25% жінок дітородного віку. Чим небезпечна відсутність менструації? Збій менструального циклу може свідчити про гінекологічні або ендокринологічні захворювання. Несвоєчасне лікування може призвести до аменореї, неможливості завагітніти.

Можливі причини збою менструального циклу

Причини затримки менструації:

• затримка менструації 5 днів — норма, що може викликатися перенесеним стресом або інтенсивними фізичними вправами;
• 6 днів — норма, якщо менструальний цикл жінки становить 30–31 день;
• затримка менструації 7 днів може бути спричинена стресом, вагітністю, зміною кліматичних умов, інтенсивними фізичними вправами;
• 10 днів — можлива вагітність, застосування та відміна протизаплідних засобів;
• 15–20 днів (при негативному тесті на вагітність) — ожиріння, гінекологічні чи ендокринологічні захворювання;
• затримка менструації 2 міс можлива в період вагітності або грудного вигодовування, при низькій масі тіла, у підлітковий період, при дисфункції яєчників, пременопаузі;
• затримка менструації 6 міс можлива при функціональній гіпоталамічній аменореї (ФГА), при якій порушується секреція гонадотропних гормонів (лютеїнізуючий (ЛГ) і фолікулостимулюючий (ФСГ) гормон) і знижується рівень естрогенів. Причини ФДА: низька енергетична забезпеченість раціону, низьке споживання мікро- та макроелементів, надмірно інтенсивне фізичне навантаження, порушення сну, стреси, психологічні розлади (Ryterska K. et al., 2021).

Механізм, за допомогою якого фізичні вправи впливають на овуляцію, полягає в модуляції гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі (ендокринного комплексу, який включає гіпоталамус, гіпофіз та гонадні залози) через підвищену активність гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі (нейроендокринної системи, яка відповідає за підтримку гомеостазу організму, адаптацію до факторів довкілля та стресу). Існує підвищений ризик порушення менструального циклу та ановуляції у жінок, які займаються надзвичайно важкими фізичними вправами (>60 хв/день). Однак фізичні вправи у жінок з ожирінням та синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) або ановуляторним безпліддям можуть призвести до відновлення овуляції шляхом зниження рівня інсуліну та вільних андрогенів (Hakimi O. et al., 2017).

Класифікація проблем

Затримка менструації через стрес

Якщо жінка постійно перебуває в умовах стресу, можливе порушення гормонального балансу її організму, що може призвести до затримки або відсутності менструації. Як визначити кількість стресу? Існує шкала стресу Голмса та Рея, яка включає 43 стресові життєві ситуації для дорослих, дітей та підлітків. Сума балів до кожної з відповідних подій за останній рік життя дає приблизну оцінку того, як стрес впливає на здоров’я.

Крім того, ознаками стресу є:

• головний біль, запаморочення;
• втрата концентрації;
• алергічні реакції, свербіж шкіри;
• порушення травлення, нудота;
• порушення координації рухів;
• переважання великої кількості солодощів у раціоні;
• порушення якості сну та безсоння.

Оскільки менструальний цикл регулюється складною системою, що включає структури головного мозку (гіпоталамус та гіпофіз), щитовидну залозу, яєчники та матку, стрес може порушувати регуляцію циклу організму, впливаючи на гіпоталамус. Зазвичай після зниження рівня стресу менструація відновлюється.

Існують такі види стресу:

• емоційний стрес — викликаний проблемами у відносинах, депресією чи занепокоєнням;
• фізичний стрес — спричинений операцією, травмою чи захворюванням, таким як вірусні або бактеріальні інфекції, цукровий діабет чи запальні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Затримка менструації пов’язана з коливаннями маси тіла

Коливання маси тіла — ще одна поширена причина затримки менструації. У осіб із розладами харчової поведінки, такими як нервова анорексія або булімія, можуть спостерігатися порушення циклу. Нервова анорексія характеризується тяжкою формою недостатності харчування, пов’язаною з гормональними змінами: резистентність до гормону росту з низьким рівнем інсуліноподібного фактора росту-1, гіпоталамічний гіпогонадизм, відносна гіперкортизолемія та зміни гормонів, що регулюють апетит, включаючи лептин, грелін та пептид YY. Після відновлення маси тіла при нервовій анорексії поновлюється менструальний цикл (Baskaran C. et al., 2017).

Надмірна маса тіла також може вплинути на овуляцію, змінюючи рівні естрогену та прогестерону в організмі, що спричинить нерегулярні менструації. Крім того, ожиріння зумовлює епігенетичні модифікації гамет, змінюючи рівні метилювання ДНК і гістонів, ацетилювання гістонів і РНК, які не кодують, таких як мікроРНК (міРНК) в ооцитах (Xiang-Hong Ou et al., 2019).

Затримка менструації, пов’язана із прийомом оральних контрацептивів

Початок або припинення прийому гормональних протизаплідних засобів також може спричинити зміни менструального циклу. Оральні контрацептиви містять гормони естроген та прогестин. Ці гормони не сприяють вивільненню яйцеклітини яєчниками і значно знижують ризик завагітніти. Вони також можуть знизити частоту менструацій при безперервному застосуванні (Hee L. et al., 2017). Деяким жінкам може знадобитися до 3 міс, перш ніж їх цикл повернеться до норми після припинення застосування гормональних протизаплідних засобів.

Затримка менструації у підлітків

На ранніх стадіях статевого дозрівання зазвичай відмічають нерегулярні цикли. У підлітків можливі нерегулярні цикли протягом 3 років після початку менструації. Затримка менструації у підлітків пов’язана з тим, що в яєчниках уповільнюється дозрівання яйцеклітини через зміну гормонального фону.

Причиною збою менструального циклу, окрім вагітності, є СПКЯ. Це поширене захворювання, що викликає нерегулярні менструації. При СПКЯ організм виробляє більшу кількість андрогенів, що призводить до утворення невеликих кіст на яєчниках, фолікули не розриваються і не вивільняється яйцеклітина. Крім нерегулярних менструацій, загальні симптоми СПКЯ включають гірсутизм, безпліддя, збільшення маси тіла, акне та жирний тип шкіри, облисіння за чоловічим типом.

Ще одна можлива причина відсутності менструації — дисбаланс гормонів щитовидної залози (тироксину та трийодтироніну). Коли рівень гормонів щитовидної залози занадто низький або занадто високий, це може спричинити тривалі менструальні кровотечі, ановуляторні цикли (цикли без овуляції) та нерегулярні менструації. У деяких випадках захворювання щитовидної залози може викликати відсутність менструацій на кілька місяців (аменорею).

Діагностика збою менструального циклу

Для діагностики затримки менструації рекомендовано консультацію гінеколога. Лікар може призначити аналіз крові на рівень вмісту хоріонічного гонадотропіну, гормонів гіпофізу та яєчників. За потреби лікар може призначити проведення ультразвукового дослідження (УЗД) органів малого таза, магнітно-резонансну (МРТ) або комп’ютерну (КТ) томографію головного мозку.

Якщо гінекологічної патології не виявлено, рекомендовано пройти консультацію дієтолога, ендокринолога чи психотерапевта.

Які є методи лікування збою менструального циклу?

Залежно від причини затримки менструального циклу лікар діагностує причину та призначає лікування.

У разі порушення маси тіла лікар може порекомендувати зміну раціону харчування, фізичні вправи. Для лікування гормональних захворювань призначити препарати гормонів для системного застосування (гіпофізарні, гіпоталамічні гормони та їх аналоги, тиреотропні засоби).

Профілактика затримки менструації

Фактори ризику, такі як куріння, ожиріння та стрес, значною мірою пов’язані з нерегулярністю менструального циклу. Куріння протягом життя також пов’язане із ранньою менопаузою. Більш здоровий спосіб життя, у тому числі відмова від куріння, контроль маси тіла та управління стресом є важливими факторами у покращанні репродуктивного здоров’я жінок протягом усього життя (Bae J. et al., 2018).

Рекомендовано вести щоденник менструації в календарі або програмі. Записи днів менструацій можуть надати цінну інформацію для жінки та лікаря. Часто збій менструального циклу зворотний, але якщо у жінки часто бувають затримки або нерегулярні менструації, рекомендовано проконсультуватися з лікарем, щоб виключити інші захворювання.