Закреп: причини, симптоми та терапія
Що таке закреп?
Закреп характеризується уповільненим, ускладненим випорожненням кишечнику або систематично недостатньою дефекацією з додатковими зусиллями, іноді залишається відчуття неповного випорожнення. У нормі дефекація має відбуватися 1–2 рази на добу або 1 раз на 2 дні, все залежить від фізіології людини.
Закреп іноді класифікують як функціональний шлунково-кишковий розлад, якщо не виявлено об’єктивних причин (LeLeiko N.S. et al., 2020). Підвищений ризик виникнення цієї патології у дітей відзначають під час відлучення від грудей, привчання до туалету, переходу до дитячого садка або школи, гарячці (Meng Dao Ho J. et al., 2020).
Класифікація закрепів
Закрепи поділяють на:
- первинний;
- вторинний (викликаний органічною патологією товстого кишечнику);
- ідіопатичний.
Також закреп може бути гострим та хронічним. Гострий закреп триває менше тижня і зазвичай його провокують зміни дієти та/або способу життя (наприклад зменшення вживання клітковини, зниження фізичної активності, стрес, відвідування туалету за незнайомих обставин). Хронічний закреп зазвичай визначається симптомами, які зберігаються щонайменше 3 міс. Хронічні закрепи досить поширені, їх діагностують у близько 10–15% населення (Aziz I. et al., 2020).
Існує кілька причин закрепів:
- ідіопатичний закреп (причина не встановлена);
- дивертикульоз, доброякісні або злоякісні новоутворення товстої кишки, хвороба Крона, туберкульоз кишечнику, грижа, кишкова непрохідність;
- звуження анусу, геморой, тріщина анусу, випадіння прямої кишки;
- застосування препаратів (протипаркінсонічні засоби, антациди, антихолінергічні препарати, антидепресанти, нестероїдні протизапальні препарати, морфін, інгібітори протонної помпи, протиепілептичні препарати, атенолол, ніфедипін, клонідин, лозартан, каптоприл і еналаприл, ізоніазид, цефалоспорини, кетоконазол, вінкристин, вінбластин, фуросемід);
- новоутворення яєчників, матки, ендометріоз;
- новоутворення спинного мозку;
- метаболічні та ендокринні хвороби;
- вагітність.
Загальні причини закрепів, пов’язаних зі способом життя, включають:
- вживання продуктів з низькою кількістю клітковини;
- недостатнє вживання води (зневоднення);
- нестача фізичної активності;
- вживання великої кількості молочних продуктів;
- стрес. Депресія може призвести до уповільнення чи прискорення роботи кишечнику. Розлади психіки можуть спричинити виникнення функціональних закрепів;
- опір позивам до дефекації.
Симптоми закрепу
При закрепах можливі такі симптоми:
- утруднена та болісна перистальтика товстого кишечнику;
- випорожнення із зусиллям;
- випорожнення менше 3 разів на 7 днів;
- здуття живота;
- відчуття млявості, загальної слабкості;
- можливі домішки крові в калі;
- біль у животі;
- необхідність допомоги, щоб випорожнити пряму кишку (натискати руками на живіт і використовувати палець для видалення калу).
Діагностика закрепу
Пацієнт самостійно може визначити ознаки закрепу — провести самодіагностику калу за Брістольською діаграмою випорожнень. Якщо випорожнення відноситься до 1 або 2-го типу за таблицею, це закреп.
Для діагностики закрепу лікар проводить опитування, збирає історію хвороби, здійснює загальне обстеження (пальпація живота, ректальна діагностика прямої кишки).
Крім того, лікар може призначити:
- загальний аналіз крові;
- аналіз на приховану кров у калі;
- ендоскопічне та радіологічне дослідження товстої кишки;
- біопсію прямої кишки;
- манометрію, дефектографію, дослідження транзиту вмісту кишечнику з використанням рентгеноконтрастних маркерів.
Можливі ускладнення при закрепах
Існують деякі ускладнення за відсутності регулярного випорожнення:
- геморой;
- анальні тріщини;
- дивертикуліт;
- фекальна закупорка (перистальтичні рухи товстого кишечнику є недостатніми для випорожнення кишечнику);
- ушкодження м’язів тазового дна через напруження під час випорожнення.
Лікування при закрепі
Що робити в домашніх умовах при закрепах? У домашніх умовах рекомендовано:
- пити від двох до чотирьох склянок води на день, уникати напоїв, що містять кофеїн, та алкоголю, які можуть спричинити зневоднення;
- додати до свого раціону фрукти, овочі, цільнозернові та інші продукти з високим вмістом клітковини;
- їсти менше продуктів з високим вмістом жирів (м’ясо, яйця та сир), вживати чорнослив та/або пластівці з висівками;
- можна також вести щоденник харчування та виписувати продукти, що викликають закреп;
- займатися спортом;
- під час випорожнення, сидячи на унітазі, рекомендовано підняти коліна вище рівня сидіння унітазу;
- не рекомендовано читати або користуватися телефоном, іншими пристроями, намагаючись випорожнити кишечник.
Як позбутися закрепу?
Медикаментозне лікування при закрепі: препарати
Згідно з АТС-класифікацією застосовують такі лікарські засоби при закрепі:
- проносні засоби, які розм’якшують калові маси: рідкий парафін, натрію докузат;
- контактні проносні: глікозиди сенни, бісакодил, олія рицинова, жостеру кора, натрію пікосульфат та його комбінації, настоянка стальника;
- проносні, які формують об’єм калових мас: препарати з насіння подорожника яйцеподібного (блошиного), ламінарії слані;
- осмотичні проносні: комбінації неорганічних солей, лактулоза, магнію сульфат, макрогол та його комбінації;
- натрію докузат та комбінації, натрію лаурилсульфоацетат та його комбінації;
- інші засоби: гліцерол, проносний збір № 1 (Компендіум).
Що робити при закрепі за відсутності покращення після прийому препаратів? Важливо звернути увагу на харчування, дотримуватися дієти з великою кількістю клітковини. Також рекомендовані фізичні вправи на зміцнення м’язів тазового дна. Усе це необхідно поєднувати з прийомом лікарських засобів. Проте лікар може порекомендувати додаткові дослідження та за наявності показань — хірургічне втручання.
Також існує метод трансназальної іригації, який використовується при нейрогенній дисфункції кишечнику. Призначається пацієнтам із функціональним закрепом, у яких фармакологічна терапія виявилася неефективною (Mekhael M. et al., 2021).
Профілактика закрепів
Для профілактики закрепу рекомендовано:
- дотримуватися збалансованої дієти з великою кількістю клітковини (їсти фрукти, овочі, бобові, цільнозерновий хліб та крупи). Більша частина клітковини у фруктах міститься в шкірці, наприклад, у яблуках. Людям із закрепом рекомендовано вживати 18–30 г клітковини щодня;
- вживати менше продуктів з низьким вмістом клітковини (напівфабрикатів, молочних та м’ясних продуктів);
- пити достатню кількість води.
Закреп є поширеним порушенням роботи травної системи і може виникати як вторинна патологія: при порушенні харчування, прийомі препаратів, ендокринних, метаболічних, неврологічних захворюваннях, психічних розладах або кишковій непрохідності. У разі відсутності причини закреп визначається як функціональний. Перші кроки, які слід зробити для зменшення вираженості симптомів закрепу, це зміна дієти, способу життя, а в разі недостатності цих заходів потрібно почати терапію проносними. Якщо пацієнтові не допомагає таке лікування, лікар проводить аноректальні діагностичні фізіологічні тести. Самолікування не рекомендовано.