Як захистити дітей від жахів війни?

У сучасному світі багато дітей та підлітків мають практично постійний доступ до засобів масової інформації. За оцінками експертів у США, діти шкільного віку проводять 4–6 год на добу за переглядом або використанням моніторів. Підлітки проводять біля екранів до 9 год на добу.

Засоби масової інформації відкривають дітям двері до навчання та спілкування з іншими людьми. Водночас ризик зазнати насильства та негативного впливу інформації, що містить сцени грубих фізичних дій та жорстокості, також високий.

Засоби масової інформації, зокрема, становлять небезпеку, оскільки історії про війну, геноцид, насильницькі смерті, тероризм і страждання неодноразово висвітлюються у 24-годинному циклі новин. У дослідженнях виявлено, що насильство та злочинність непропорційно широко представлені у засобах масової інформації. Встановлено, що негативні заголовки новин привертають більше уваги та кліків, ніж позитивні.

Сьогодні в інтернеті діти та підлітки мають доступ до кадрів збройних конфліктів, терористичних атак, насильства з боку поліції, масових розстрілів та вбивств. До новин про насильство в друкованому вигляді, відео або аудіо можна отримати доступ у будь-який час і відтворювати їх знову і знову поряд з коментарями, аналізом та формулюваннями, які діти можуть легко засвоїти.

Інформацію про жорстокі події у засобах масової інформації та її трактування в інтернеті не можна ігнорувати, коли йдеться про психічне здоров’я дітей. Навіть батьки, які самі знаються на засобах масової інформації, не можуть повністю контролювати контент, який дивляться їхні діти. Тим не менш існують дії, які можна зробити для пом’якшення наслідків отримання такої інформації.

Посилення страху. У деяких випадках аналіз засобів масової інформації може бути корисним для розуміння подій. Але кожен, хто має доступ до інтернету, може висловити свою думку — від визнаних експертів до підлітків. Такі коментарі можуть посилити страх дитини.

Після терактів 11 вересня у США дослідники вигадали термін «вторинний тероризм», щоб описати, яким чином засоби масової інформації посилюють сприйняття загрози та страждання. Внаслідок впливу засобів масової інформації у дітей може розвинутися спотворене уявлення про світ як про небезпечне та вороже місце.

Це, у свою чергу, може призвести до тривоги та завадити їм довіряти світу та взаємодіяти з оточуючими. Інформація про жорстокість та насильство може перешкоджати формуванню почуття безпеки та захищеності у дітей, ускладнювати розвиток у них почуття оптимізму.

У дослідженнях відзначено ризик розвитку страху, занепокоєння, порушень сну, агресії та симптомів травматичного стресу серед дітей, які зазнали впливу інформації про жорстокість, насильство, тероризм, війни тощо.

Як можуть відреагувати батьки?

Батьки повинні збалансувати 2 протилежні пріоритети. З одного боку, важливо виховувати дітей інформованими громадянами, розвиваючи відповідні їх віку навички критичного ставлення до подій та несправедливості у світі.

З іншого боку, батьки повинні контролювати контент засобів масової інформації, щоб зменшити вплив інформації про насильство та жорстокість, що завдає шкоди психологічному благополуччю дітей.

По-перше, дорослим важливо розвивати критичне мислення до того, що діти бачать та чують в інтернеті та засобах масової інформації. Діти та підлітки повинні брати участь у відповідних їх віку бесідах про те, свідками чого вони стають, та про контекст насильницьких подій, особливо коли вони відбуваються неподалік будинку. Відкриті розмови, дослідження почуттів та підтвердження дитячих переживань, смутку, занепокоєння, гніву чи страху можуть сприяти вдумливому діалогу та психологічній безпеці дітей.

По-друге, дорослі повинні бути пильними при встановленні меж впливу засобів масової інформації та моніторингу контенту. Спільний перегляд або прослуховування новин із засобів масової інформації та створення простору для обговорення може допомогти дітям розібратися у складному змісті новин і дозволити батькам стежити за реакцією дитини.

Зрештою, дорослі повинні бути взірцем для наслідування для своїх дітей. Діти часто копіюють поведінку своїх батьків та інших дорослих. Наші власні звички прослуховування медіа, реакції та здатність балансувати онлайн-життя з позитивною реальною діяльністю говорять дітям багато про що.

Вкрай важливо розвивати критичне мислення, встановлювати межі та моделювати відповідальне використання даних із засобів масової інформації.

Ці дії дорослих можуть допомогти дітям орієнтуватися у все більш складному та взаємопов’язаному світі, виявляти співчуття, емоційну стійкість та критичне мислення.

За матеріалами www.medicalxpress.com