Чи знаєте ви, що стрес може вплинути на ваше здоров’я? Водночас контроль стресу може допомогти зберегти здоров’я вашого серця.

Багато людей протягом свого життя відчували гострий (або короткочасний) стрес, фізіологічну та психологічну реакцію на конкретну подію, що швидко проходить. Однак хронічний стрес — це постійне відчуття тиску та пригніченості протягом тривалого періоду. Він може бути наслідком, наприклад, токсичної атмосфери на роботі, необхідності догляду за хворою близькою особою чи нездатності сплатити рахунки.

Рейчел Ламперт (Rachel Lampert), доктор медичних наук, кардіолог Єльського університету (Yale University), США, пояснила, що стрес іноді недооцінюється як фактор ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

На думку деяких експертів, стрес є провідним фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань поряд з нездоровим харчуванням, відсутністю фізичної активності, курінням, надмірним вживанням алкоголю та ожирінням.

Доктор Р. Ламперт, Еріка Спатц (Erica Spatz), доктор медичних наук, директор програми профілактики серцево-судинних захворювань Єльського університету, та Еллісон Гаффі (Allison Gaffey), доктор філософії, медичний психолог з Єльського університету, що спеціалізується на кардіології, досліджують вплив стресу на здоров’я серця. Вони розповіли про зв’язок між стресом та здоров’ям серця, а також опублікували стратегії підтримки здоров’я цього органу.

  1. Стрес може по-різному впливати на серце.

Існує кілька шляхів, якими стрес може призвести до розвитку серцево-судинних захворювань. Лікар Р. Ламперт додала, що довгостроковий або хронічний стрес може спричинити більш високий рівень запалення в організмі, що зумовить збільшення кількості бляшок в артеріях, які можуть викликати розвиток ішемічної хвороби серця. Ця патологія може призвести до розвитку інфаркту міокарда, порушення серцевого ритму та серцевої недостатності.

Крім того, стрес зумовлює підвищення рівня катехоламінів — гормонів, що виробляються наднирниками. Одним з катехоламінів є адреналін, гормон, який підвищує частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск. Також підвищується рівень іншого гормону стресу — кортизолу, який також призводить до підвищення артеріального тиску, рівня глюкози та тригліцеридів у плазмі крові. Усе це може зумовити розвиток серцево-судинних захворювань.

Короткочасний стрес також може вплинути на організм. Наприклад, викид адреналіну іноді може спричинити розрив бляшок, тромбоутворення, порушення кровотоку та розвиток інфаркту міокарда. Лікар Р. Ламперт також зазначила, що у осіб з аритміями (порушеннями серцевого ритму), що існували раніше, раптовий стрес може збільшити вираженість їх симптомів.

Але стрес може мати і опосередкований вплив на серце. Так, доктор Е. Гаффі пояснила, що деякі особи набувають нездорових звичок для подолання хронічного стресу. Так, стрес часто пов’язаний з такою поведінкою, як нездорове харчування, куріння та надмірне вживання алкоголю. Це може призвести до підвищення рівня холестерину та розвитку артеріальної гіпертензії.

  1. Стрес впливає на людей по-різному.

Лікар Е. Гаффі додала, що поняття стресу суб’єктивне: те, що вважається стресором для однієї людини, не є таким для іншої та навпаки. Наслідки стресу також індивідуальні й залежать від багатьох факторів, зокрема попереднього досвіду та вміння справлятися з емоційними наслідками.

У зв’язку з цим у деяких осіб, які пережили сильний стрес, можуть розвинутися хвороби серця, а в інших — ні. Лікар Р. Ламперт пояснила, що велику роль відіграє поєднання генетичних факторів, впливу навколишнього середовища та способу життя, а також їхня взаємодія.

У дослідженні, опублікованому в журналі «The Lancet», виявлено, що ризик розвитку інфаркту міокарда був вищим у 2,5 рази у осіб, які пережили сильний стрес, мали в анамнезі депресію або вплив інших психосоціальних факторів. Також у дослідженнях встановлено зв’язок стресу внаслідок дискримінації (наприклад у жінок, осіб певного етнічного чи расового походження) та розвитку серцево-судинних захворювань.

Крім того, стрес також може викликати такі симптоми, як прискорене серцебиття.

  1. Поговоріть зі своїм лікарем про ваш рівень стресу.

Будь-хто, кого турбує рівень стресу, повинен поговорити про це зі своїм лікарем або кардіологом. Лікар не завжди може запитати пацієнта щодо інформації особистого характеру, але може поділитися корисними рекомендаціями, ресурсами та інструментами, які допоможуть краще впоратися зі стресом.

Методи подолання стресу можуть включати:

  • підвищену фізичну активність, йогу та інші методи релаксації;
  • покращення гігієни сну;
  • спілкування;
  • психотерапію;
  • допомогу з доступом до медичного обслуговування та соціальних служб;
  • медикаментозну терапію при симптомах депресії або тривоги.

Лікар Р. Ламперт наголосила, що ефективність методів подолання стресу індивідуальна. Комусь допомагає медитація чи йога, інші можуть віддати перевагу прогулянці лісом або пробіжці.

За матеріалами www.yalemedicine.org