Як пов'язані порушення ритму серця та ризик розвитку інсульту?

За оцінками дослідників, у близько 20% пацієнтів з інсультом в анамнезі спостерігаються порушення серцевого ритму, що може призвести до розвитку повторного інсульту.

Провідний автор дослідження доктор Лі Швамм (Lee Schwamm), професор неврології в Гарвардській медичній школі в Бостоні (Harvard Medical School, Boston), підкреслив, що пацієнтам, які перенесли інсульт, необхідний контроль серцевого ритму для виявлення миготливої аритмії — фібриляції передсердь.

Він пояснив, що рутинного моніторингу часто недостатньо. Водночас і 30-денний безперервний моніторинг не завжди є ефективним, оскільки 80% епізодів фібриляції передсердь виявляють уперше через 30 днів після перенесеного інсульту.

У нещодавньому дослідженні з періодом спостереження 3 роки було проаналізовано зв’язок між ризиком розвитку повторного інсульту та фібриляцією передсердь.

До дослідження увійшли пацієнти з ішемічним інсультом в анамнезі. До нього не включали осіб з кардіоемболічним інсультом в анамнезі.

Загалом у дослідженні взяли участь близько 500 пацієнтів, у яких на момент включення до дослідження не було діагностовано фібриляції передсердь.

Л. Швамм розповів, що близько 25% загальної кількості інсультів — це повторні випадки в осіб, які раніше вже перенесли ішемічний інсульт. Тому важливо проаналізувати ризик повторного розвитку патології та розробити заходи профілактики.

Дослідник наголосив, що недіагностована фібриляція передсердь зумовлює підвищення ризику розвитку ішемічного інсульту. Він також зазначив, що навіть пароксизм фібриляції передсердь тривалістю 6 хв значно підвищує вірогідність виникнення інсульту.

Середній вік учасників становив 67 років. Їх було рандомізовано на дві групи. Учасникам першої групи було імплантовано кардіомонітори, які реєстрували серцевий ритм 24 год на добу протягом усього періоду спостереження. Учасникам другої групи не проводили постійний моніторинг серцевого ритму.

У першій групі миготливу аритмію було виявлено у більш ніж 20% учасників за період спостереження, у другій — у 2,5%. При цьому у близько 50% учасників першої групи, у яких було відзначено миготливу аритмію, спостерігалися пароксизми тривалістю 10 і більше хвилин.

При цьому частота виявлення пароксизмів миготливої аритмії зростала з часом протягом періоду спостереження.

Л. Швамм також наголосив, що перебіг фібриляції передсердь у понад 80% пацієнтів є безсимптомним. Ознаки фібриляції можуть включати прискорене серцебиття, запаморочення, втому, біль у грудях та задишку.

За матеріалами www.medicalxpress.com