Вплив фтору та гіпотиреоз у період вагітності: чи є зв'язок?

У нещодавньому дослідженні, проведеному на базі Йоркського університету (York University), було показано, що вплив фтору, який міститься в питній воді, зумовлює підвищення ризику розвитку гіпотиреозу у вагітних.

Також було виявлено, що у хлопчиків, у матерів яких було діагностовано гіпотиреоз, спостерігаються нижчі показники IQ у порівнянні з тими, у матерів яких відзначали нормальний рівень гормонів щитовидної залози.

Так, у більш ранньому дослідженні, проведеному на базі Йоркського університету, було показано, що у хлопчиків, чиї матері піддавалися впливу фтору, показники IQ були нижчими, ніж у середньому в популяції. За оцінками вчених, у цьому дослідженні пояснюється механізм впливу фтору на жінку в період вагітності та на подальший інтелектуальний розвиток дитини.

На сьогодні у низці населених пунктів сполуки фтору додають у водопровідну воду для зниження ризику розвитку карієсу у населення. Водночас властивість фтору пригнічувати функції щитовидної залози відома з 1930-х років. Імовірно, фтор пригнічує абсорбцію йоду і таким чином викликає порушення синтезу гормонів щитовидної залози.

Докторант нейропсихології Міган Холл (Meaghan Hall), провідний дослідник, пояснила, що існує зв’язок між вираженим впливом фтору та порушенням роботи щитовидної залози. Крім того, встановлено асоціацію між некомпенсованим гіпотиреозом у період вагітності та несприятливими наслідками у дітей. На сьогодні отримано дані про те, що пренатальна дія фтору зумовлює розвиток порушень когнітивних функцій у дітей.

Результати дослідження було опубліковано в журналі «Science of the Total Environment».

До цього спостереження було включено 1500 жінок, які брали участь у Дослідженні матері та немовляти з хімічних речовин у навколишньому середовищі (Maternal Infant Research on Environmental Chemicals — MIREC), яке проводилося під керівництвом Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada) і було присвячене вивченню впливу хімічних речовин у навколишньому середовищі на вразливі групи населення, у тому числі вагітних та немовлят.

До дослідження включали жінок, які вживали під час вагітності водопровідну воду. Учасниць було розподілено на групи залежно від рівня фтору у водопровідній воді, якою вони користувалися.

Було виявлено, що підвищення рівня фторидів у питній воді на 0,5 мг на літр було пов’язане зі збільшенням у 1,65 раза ймовірності розвитку гіпотиреозу в період вагітності.

Старший автор дослідження та клінічний нейропсихолог, керівник лабораторії Тілля на факультеті охорони здоров’я (Faculty of Health’s Till Lab) Крістін Тілл (Christine Till) пояснила, що вживання фторованої води в період вагітності зумовлює підвищення ризику розвитку гіпотиреозу на 65%. Вона також наголосила, що отримані у дослідженні результати викликають тривогу. Відомо, що гіпотиреоз у жінки під час вагітності підвищує ймовірність розвитку патологічних змін нервової системи плода.

При цьому дослідники зазначили, що не було виявлено кореляції між рівнем фтору у сечі вагітних та ризиком розвитку гіпотиреозу. За оцінками вчених, рівень фтору у водопровідній воді є надійнішим індикатором тривалого впливу фтору, ніж рівень фтору в сечі.

Дослідники наголосили на необхідності подальшої оцінки безпеки фторування водопровідної води.

За матеріалами www.medicalxpress.com