Виявлено причини задишки у пацієнтів з тривалим перебігом COVID-19
Багато пацієнтів з тривалим перебігом коронавірусної інфекції (так званий лонг-COVID) відчувають задишку. Найчастіше її причину не вдається виявити за допомогою стандартних досліджень (наприклад спірографії). При цьому, як правило, задишку відзначають у пацієнтів, що проходили амбулаторне лікування, тяжкість стану яких не вимагала госпіталізації.
У пілотному проєкті в рамках дослідження EXPLAIN, реалізованому дослідницькими групами з Шеффілда, Оксфорда, Кардіффа та Манчестера, було проведено візуалізацію легень пацієнтів з лонг-COVID за допомогою гіперполяризованої ксенонової магнітно-резонансної томографії (МРТ). Дослідження здійснено за підтримки Оксфордського центру біомедичних досліджень Національного інституту досліджень у галузі охорони здоров’я (The National Institute for Health Research (NIHR) Oxford Biomedical Research Centre). Отримані результати було опубліковано на сервері препринтів bioRxiv.
Візуалізація за допомогою гіперполяризованої ксенонової МРТ вже застосовувалася в більш ранньому дослідженні для виявлення патологічних змін легень у пацієнтів, які були госпіталізовані з COVID-19, через кілька місяців після виписки.
МРТ з гіперполяризованим ксеноном — це безпечний сучасний метод візуалізації. Під час його виконання пацієнт, який перебуває у томографі МРТ, вдихає певну кількість гіперполяризованого інертного газу ксенону. При цьому рентгенологи можуть спостерігати перерозподіл ксенону по легеневій тканині та з легень у кровотік.
Важливо, що дослідження легень за допомогою гіперполяризованої ксенонової МРТ можна повторювати в динаміці, оскільки під час його проведення пацієнт не піддається опроміненню рентгенівськими променями, і дослідження займає лише кілька хвилин.
У той час як у дослідження EXPLAIN планується включити 400 учасників, у пілотний проєкт увійшли лише 36 пацієнтів. Їх було рандомізовано у 3 групи: до 1-ї групи було включено пацієнтів з тривалим перебігом коронавірусної інфекції та відсутністю змін у легеневій тканині за даними комп’ютерної томографії; до 2-ї групи — хворих, які отримували стаціонарне лікування коронавірусної інфекції та виписалися зі стаціонару за 3 міс і більше до включення у дослідження; до 3-ї, контрольної групи, увійшли особи без тривалого перебігу коронавірусної інфекції та пов’язаної з нею госпіталізації в анамнезі.
У результаті дослідження було встановлено, що у пацієнтів з тривалим перебігом коронавірусної інфекції в анамнезі, незалежно від того, отримували вони амбулаторне або стаціонарне лікування, значно порушений газообмін у легенях.
Методика гіперполяризованої ксенонової МРТ була вперше розроблена професором Джимом Уайлдом (Jim Wild) та дослідницькою групою легеневої та респіраторної візуалізації Шеффілда (Pulmonary, Lung and Respiratory Imaging Sheffield — POLARIS) у Шеффілдському університеті (University of Sheffield).
Професор Джим Уайлд, завідувач відділення візуалізації та професор магнітного резонансу в Шеффілдському університеті, пояснив, що отримані за допомогою ксенонової МРТ результати пояснюють, чому задишка зберігається у деяких пацієнтів після COVID-19. EXPLAIN — одне з 19 досліджень, що фінансуються Національним інститутом досліджень у галузі охорони здоров’я (у ці дослідження інвестовано близько 40 млн фунтів стерлінгів) для вивчення патофізіологічних механізмів тривалого перебігу COVID-19, методів лікування та реабілітації пацієнтів із цією патологією.
Професор Нік Лемуан (Nick Lemoine), голова комітету з фінансування досліджень лонг-COVID Національного інституту досліджень у галузі охорони здоров’я (Chair of NIHR’s long COVID funding committee) та медичний директор Мережі клінічних досліджень Національного інституту досліджень у галузі охорони здоров’я (NIHR Clinical Research Network) розповів, що у понад 1 млн людей у Великій Британії продовжують зберігатися різні симптоми через місяці після зараження COVID-19, при цьому задишка є одним з найбільш поширених.
Провідний дослідник Фергус Глісон (Fergus Gleeson), професор радіології в Оксфордському університеті та консультант-радіолог у лікарнях Оксфордського університету (Oxford University Hospitals NHS Foundation Trust), пояснив, що ксенонова томографія дозволяє діагностувати причини задишки у пацієнтів з нормальними показниками функціональних дихальних тестів (спірографії, пневмотахіметрії і т.д.) та відсутністю відхилень, що виявляються при проведенні комп’ютерної томографії легень. Він вважає, що потенційно проведення ксенонової МРТ дозволить зрозуміти, яка частка пацієнтів має порушення газообміну в легенях та які це має довгострокові наслідки для їхнього здоров’я та функції дихання. Розуміння механізмів розвитку цього порушення потенційно дозволить розробити і методи лікування.
За матеріалами www.medicalxpress.com