0
UA | RU

Віртуальна медична допомога і дистанційний моніторинг: ефективність у післяопераційний період

01.10.2021

За даними національного дослідження, проведеного вченими з Hamilton Health Sciences (мережа з семи лікарень і онкологічного центру в м. Гамільтон, провінція Онтаріо, Канада), пацієнти, що використовують мобільні пристрої для контролю фізіологічних функцій, стану післяопераційної рани і прийому лікарських засобів, значно рідше порушують режим лікування. Також у цих хворих було відзначено зменшення вираженості больового синдрому в післяопераційний період.

У дослідженні проаналізовано результати лікування хворих, що проходили дистанційний віртуальний моніторинг — відеодзвінки з медсестрами і лікарями, а також самоконтроль показників фізіологічних функцій за допомогою мобільних пристроїв.

Також було досліджено можливість скорочення обсягу невідкладної госпітальної допомоги в результаті розширення застосування віртуального спостереження за пацієнтами і автоматизованого моніторингу.

П. Дж. Деверо (PJ Devereaux), старший науковий співробітник Інституту дослідження громадського здоров’я (Population Health Research Institute — PHRI), професор і директор відділення періопераційної допомоги в Університеті Макмастера (McMaster University), кардіолог і лікар періопераційної допомоги в Hamilton Health Sciences, а також співкерівник дослідження, пояснив, що його було розпочато в перші місяці пандемії COVID-19, коли перед лікарнями стояло завдання різко скоротити обсяг неекстреної медичної допомоги.

Він підкреслив, що це дослідження доводить, що віртуальна допомога з використанням сучасних технологій для онлайн-спілкування і віддаленого автоматизованого моніторингу дозволяє підвищити ефективність лікування в післяопераційний період у пацієнтів, виписаних додому.

905 хворих, які перенесли оперативне втручання в медичних центрах у Гамільтоні, Кінгстоні, Лондоні, Оттаві та Едмонтоні в Канаді, були рандомізовані в 2 групи. Учасники 1-ї групи використовували в домашніх умовах планшет з доступом до мобільного зв’язку і інтернету для онлайн-консультацій з медичними працівниками та обладнання для автоматизованого віддаленого моніторингу (для вимірювання частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, сатурації, частоти дихання, температури і маси тіла) протягом 30 днів після виписки з лікарні.

Крім того, пацієнти фотографували післяопераційні рани і відправляли отримані фото лікарю. Учасники цієї групи мали можливість зв’язатися з лікарем або медсестрою 24 год на добу 7 днів на тиждень.

Друга група пацієнтів отримувала стандартну медичну допомогу, яка полягала в тому, щоб протягом 30 днів після виписки з лікарні приходити на прийом до хірурга у разі появи нових симптомів захворювання або будь-яких питань з приводу прийому лікарських засобів.

Дослідження показало, що в першій групі необхідність особистого візиту в лікарню виникла у 22% пацієнтів, тоді як у другій — у 27%.

Також було встановлено, що в першій групі у 30% пацієнтів своєчасно виявлено і у 28% відкориговано порушення режиму прийому лікарських препаратів, тоді як у другій групі тільки у 6 і 4% відповідно.

Крім того, менша кількість пацієнтів (на 10–14%), які отримують віртуальну допомогу, повідомили про біль в післяопераційний період у порівнянні з групою стандартної допомоги.

Еволюція віртуальної медичної допомоги в умовах пандемії — це лише верхівка айсберга, якщо говорити про можливості застосування віртуальної медичної допомоги, зазначив співкерівник дослідження Майкл МакДжилліон (Michael McGillion), співробітник Інституту дослідження громадського здоров’я (Population Health Research Institute) і доцент Школи медсестер Макмастера (McMaster’s School of Nursing).

На його думку, медсестри можуть вести роботу з віртуального спостереження за пацієнтами вдома у співпраці з лікарями та іншими медичними працівниками.

Аналіз отриманих даних показав, що віртуальний догляд і автоматизований моніторинг знижують частоту повторних госпіталізацій, кількість відвідувань відділення невідкладної допомоги або центрів невідкладної допомоги. Необхідна умова ефективності віртуального спостереження — частий контакт пацієнта з медсестрою та/або лікуючим лікарем.

Результати дослідження були опубліковані онлайн в медичному журналі «The BMJ».

Автори дослідження підкреслюють необхідність подальших досліджень для підвищення ефективності віртуального онлайн-спостереження. Наприклад, слід визначити, чи всім пацієнтам необхідно зв’язуватися з лікарем кожного дня в перші 15 днів після виписки і через день починаючи з 16-го і до 30-го дня. Також вимагає оцінки економічна рентабельність такого спостереження.

За матеріалами www.medicalxpress.com/news

Специализированное мобильное приложение
для поиска информации о лекарственных препаратах
Наведите камеру на QR-код, чтобы скачать
На нашем сайте используются файлы cookies для большего удобства использования и улучшения работы сайта. Продолжая, вы соглашаетесь с использованием cookies.
Developed by Maxim Levchenko