У 2 недавніх метааналізах виявлено, що відстрочення перетискання пуповини сприяє зниженню ризику летального наслідку у недоношених новонароджених.

Обидва метааналізи опубліковані в журналі «The Lancet».

Відстрочення перетискання пуповини дозволяє крові текти від плаценти до дитини, тоді як легені дитини наповнюються повітрям, і вважається, що це потенційно полегшує перехід до дихання та знижує ризик розвитку дефіциту заліза у дитини.

На сьогодні доношеним новонародженим рекомендується пережимати пуповину після очікування протягом 1–2 хв.

Щороку в усьому світі близько 13 млн дітей народжуються передчасно. При цьому близько 1 млн випадків летального наслідку у недоношених дітей відзначається незабаром після народження.

Доктор Анна Лене Зейдлер (Anna Lene Seidler) із Центру клінічних досліджень Сіднейського університету (NHMRC Clinical Trials Centre, University of Sydney), Австралія, повідомила, що відстрочення перетискання пуповини може врятувати життя деяким недоношеним дітям. Автори метааналізів на сьогодні співпрацюють з міжнародними розробниками посібників для відображення отриманих даних в оновлених посібниках та клінічній практиці в найближчому майбутньому.

Дослідники провели систематичні огляди понад 60 досліджень, які охопили понад 10 000 немовлят.

Перший метааналіз включав дані 21 рандомізованого контрольованого дослідження з країн із високим та середнім рівнем доходу, в яких порівнювали відстрочене та негайне перетискання пуповини у 3292 дітей. У групах з відстроченим перетисканням пуповини затримка варіювала від 30 до більш ніж 180 с (при цьому в деяких дослідженнях рекомендується відстрочка до 5 хв). Для груп негайного перетискання більшості досліджень передбачався час накладання затиску протягом 10 с. З усіх немовлят, охоплених у дослідженні, 61% (1950/3292) народилися шляхом кесаревого розтину.

Загалом зафіксовано 6,0% (98/1622) летальних наслідків у немовлят, яким відстрочено перетискання пуповини, порівняно з 8,2% (134/1641) немовлят, у яких пуповина була перерізана негайно. Так, ризик летального наслідку був на 1/3 нижче в групі новонароджених з відстроченим перетисканням пуповини.

Другий метааналіз включав 47 досліджень, якими охоплено 6094 немовляти. У цьому метааналізі групу з відстроченим перетисканням розподілили на 3 підгрупи: 1-ша група — «коротка відстрочка» (15–45 с), 2-га група — «середня відстрочка» (45–120 с) і 3-тя група — «тривала відстрочка» (120 с і більше).

У порівнянні з негайним перетисканням пуповини очікування не менше 2 хв перед перетисканням пуповини знижує ризик летального наслідку у недоношених дітей на 2/3.

Доктор Сол Лібесман (Sol Libesman), провідний статистик цього дослідження та науковий співробітник Центру клінічних досліджень Сіднейського університету, зазначила, що відстрочення перетискання пуповини хоча б на 2 хв, імовірно, є найкращою стратегією, що дозволяє знизити ризик летального наслідку у недоношених дітей незабаром після народження.

На сьогодні необхідні подальші дослідження для визначення оптимальних стратегій надання невідкладної медичної допомоги (зокрема реанімаційних заходів) та проведення догляду недоношених дітей до перетискання пуповини.

За матеріалами www.medicalxpress.com