0
UA | RU

Учені стверджують: переїдання не є основною причиною ожиріння

15.09.2021

Статистика Центрів по контролю і профілактиці захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) показує, що ожиріння виявляють у понад 40% дорослих американців. При цьому воно є фактором ризику розвитку захворювань серця, інсульту, діабету II типу і деяких видів раку. У Настанові з харчування для американців на 2020–2025 рр. Міністерства сільського господарства США (United States Department of Agriculture — USDA) для зменшення маси тіла рекомендується знизити калорійність продуктів харчування і напоїв і підвищити фізичну активність.

Цей підхід до схуднення заснований на моделі балансу енергії, згідно з якою збільшення маси тіла викликане вживанням більшої кількості калорій, ніж ми витрачаємо. У сучасному світі є величезна кількість смачних і недорогих продуктів, що може зумовлювати переїдання. Цей енергетичний дисбаланс ще більше посилюється малорухливим способом життя. Вважається, що саме ці чинники — переїдання і недостатність фізичної активності — призводять до розвитку ожиріння. І незважаючи на рекомендації системи громадської охорони здоров’я щодо дієтичних обмежень і заклики більше займатися спортом, поширеність ожиріння і пов’язаних з ним захворювань підвищується.

В «Американському журналі клінічного харчування» («The American Journal of Clinical Nutrition») було опубліковано статтю «Вуглеводно-інсулінова модель: фізіологічна перспектива пандемії ожиріння». У ній вказується, що модель енергетичного балансу не досконала і альтернативна вуглеводно-інсулінова модель не тільки пояснює причини ожиріння, але й дозволяє розробити ефективні стратегії для контролю маси тіла.

За словами провідного автора доктора Девіда Людвіга (David Ludwig), ендокринолога з дитячої лікарні Бостона (Boston Children’s Hospital) і професора Гарвардської медичної школи (Harvard Medical School), модель енергетичного балансу пояснює біологічні причини збільшення маси тіла. Д. Людвіг розповідає, що під час стрибка зростання (стрибки зростання — це періоди найбільш інтенсивного фізичного розвитку дітей) підлітки можуть переїдати, споживаючи зайвих 1000 калорій на добу. Але чи стимулює переїдання стрибок зростання, чи цей стрибок змушує підлітка відчувати голод і переїдати?

На відміну від моделі енергетичного балансу, вуглеводно-інсулінова модель показує: переїдання — не головна причина ожиріння. Відповідно до цієї моделі, причиною збільшення маси тіла є раціон харчування з надмірним споживанням продуктів з високим глікемічним індексом, зокрема, швидко засвоюваних вуглеводів. Ці продукти викликають зміни в секреції певних гормонів, які змінюють наш метаболізм, зумовлюючи накопичення жиру, збільшення маси тіла та ожиріння.

Коли ми їмо легкозасвоювані вуглеводи, підвищується секреція інсуліну і пригнічується секреція глюкагону. Ці зміни секреції гормонів, у свою чергу, дають сигнал жировим клітинам накопичувати більше калорій, залишаючи менше калорій для живлення м’язів і інших метаболічно активних тканин. Цей енергетичний дисбаланс між жировою і м’язовою тканиною сприймається нашим головним мозком як сигнал про те, що тіло не отримує достатньо енергії, що призводить до виникнення відчуття голоду і уповільнення метаболічних процесів. Таким чином, людина буде відчувати голод і при цьому продовжувати набирати масу.

Відповідно до моделі енергетичного балансу всі калорії рівноцінні, незалежно від їх джерела. Однак, щоб зрозуміти причини ожиріння, потрібно враховувати не тільки те, скільки людина їсть, а й те, як їжа, яку вона вживає, впливає на гормони і метаболізм.

Вуглеводно-інсулінова модель не нова — її основи закладені на початку 1900-х років. Однак в опублікованій в «American Journal of Clinical Nutrition» статті подано найбільш повне на сьогодні формулювання цієї моделі. Вона розроблена групою з 17 всесвітньо визнаних вчених, клінічних дослідників і експертів громадської охорони здоров’я. Вони узагальнили наявні дані і визначили напрямки для подальших досліджень.

Впровадження в практику вуглеводно-інсулінової моделі замість моделі енергетичного балансу важливе для контролю маси тіла і лікування ожиріння. Дієти з обмеженням в кількості калорій виявляються неефективними в далекій перспективі (у зв’язку з низькою прихильністю пацієнтів і уповільненням метаболізму). Вуглеводно-інсулінова модель передбачає не обмеження в їжі, а перегляд раціону харчування: зменшення кількості легкозасвоюваних вуглеводів у раціоні. Таким чином, передбачається, що дотримуючись принципів вуглеводно-інсулінової моделі, можна зменшити масу тіла, не відчуваючи голоду через обмеження кількості їжі.

За матеріалами www.medicalxpress.com/new

Специализированное мобильное приложение
для поиска информации о лекарственных препаратах
Наведите камеру на QR-код, чтобы скачать
На нашем сайте используются файлы cookies для большего удобства использования и улучшения работы сайта. Продолжая, вы соглашаетесь с использованием cookies.
Developed by Maxim Levchenko