Цефтріаксон: питання та відповіді

Цефтріаксон — це антибіотик пролонгованої дії групи цефалоспоринів 3-го покоління. Він чинить бактерицидну дію (тобто «знищує» бактерії) за рахунок пригнічення синтезу клітинної стінки бактерій. Цефтріаксон ефективний стосовно широкого спектра патогенних бактерій, як грампозитивних, так і грамнегативних. Його широко призначають як в умовах стаціонару, так і для амбулаторного лікування. Це пояснюється ефективністю препарату, можливістю введення як внутрішньовенно, так і внутрішньом’язово. Ще однією перевагою препарату є тривалість дії до 24 год.

Скільки днів колоти цефтріаксон?

Тривалість курсу лікування визначається в кожному випадку індивідуально та залежить від діагнозу, тяжкості перебігу захворювання, клінічної ефективності терапії. Так, наприклад, при гострій неускладненій гонореї рекомендується одноразове введення цефтріаксону внутрішньом’язово. При пневмонії курс лікування зазвичай становить 7–14 днів, при бореліозі Лайма — 14 днів.

На який день діє цефтріаксон?

Цефтріаксон чинить бактерицидну дію вже в перші години після введення. Так, максимальна концентрація цефтріаксону в плазмі крові після внутрішньом’язового введення препарату досягається вже через 2–3 год, при внутрішньовенній інфузії (внутрішньовенному краплинному введенні) — через 30 хв. Однак клінічно дія антибіотика проявляється дещо пізніше. Наприклад, при пневмонії рекомендується оцінювати ефективність лікування цефтріаксоном через 2–3 доби від моменту першого введення. Саме в цей термін у хворого, якщо антибіотик ефективний, знижується температура тіла, зменшується вираженість таких симптомів, як загальна слабкість, ломота в тілі, м’язовий біль, головний біль, нудота, що є ознаками інтоксикації.

Який цефтріаксон є кращим?

Сьогодні в Україні в аптеках відсутній оригінальний препарат цефтріаксону. Усі цефтріаксони, представлені на українському фармринку, є генериками — до їх складу входить діюча речовина, ідентична запатентованій компанією-оригінатором. Не заміняйте цефтріаксон самостійно на препарат з іншою торговою назвою: оптимальний лікарський засіб у кожному конкретному випадку підбере лікар. Лікар допоможе підібрати препарат, доступний пацієнту за ціною, що водночас має, крім української сертифікації, ще й міжнародні сертифікати якості (одна з основних сертифікацій, що свідчить про високу якість препарату — відповідність вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP).

При яких захворюваннях застосовують цефтріаксон?

Цефтріаксон застосовують для лікування пацієнтів з інфекціями, збудники яких чутливі до цефтріаксону.

Так, його застосовують у хворих з пневмонією, із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень та іншими бактеріальними інфекціями дихальних шляхів, інфекціями нирок та сечовивідних шляхів (наприклад пієлонефритом), інфекціями статевих органів, включаючи гонорею, інфекціями органів черевної порожнини (холецистит, холангіт та інші бактеріальні інфекції, включаючи перитоніт). Застосовується цефтріаксон і в лікуванні пацієнтів із сепсисом, інфекцією кісток, суглобів, м’яких тканин (наприклад абсцеси, флегмони), раньовими інфекціями, менінгітом, бореліозом Лайма. Можливе застосування цефтріаксону у хворих на імунодефіцит, а також для профілактики бактеріальних ускладнень при оперативних втручаннях.

Як колоти цефтріаксон?

Цефтріаксон можна вводити внутрішньом’язово та внутрішньовенно. Внутрішньом’язово цефтріаксон вводять зазвичай у сідничний м’яз. Для розведення 1 г цефтріаксону застосовують 3,5 мл 1% розчину лідокаїну. Розчин необхідно готувати безпосередньо перед введенням. За необхідності він може зберігатися до 6 год за кімнатної температури або до 24 год за температури 6–8 ° С (у холодильнику). Колір розчину при цьому може змінитися на жовтий чи бурштиновий, але це не свідчить про те, що препарат зіпсувався. Внутрішньовенно цефтріаксон можна вводити 1 або 2 рази на добу, при цьому 1 г цефтріаксону розводять в 10 мл води для ін’єкцій. Введення препарату внутрішньовенно має бути повільним — 2–4 хв.

Яку дозу цефтріаксону вводити?

Доза цефтріаксону визначається залежно від діагнозу, тяжкості перебігу захворювання та передбачуваної етіології (які бактерії, ймовірно, викликали захворювання) і може коливатися від 1–2 г цефтріаксону 1 раз на добу до 4 г на добу (розділених на 2 введення) при тяжких інфекціях.

У який час колоти цефтріаксон?

Неважливо, в який час доби вводити цефтріаксон. Важливо дотримуватися інтервалу між ін’єкціями — при введенні раз на добу необхідно дотримуватися 24-годинної перерви між ін’єкціями, при введенні 2 рази на добу між ін’єкціями має пройти 12 год.

У якій дозі вводиться цефтріаксон дітям?

Доза препарату, що застосовується у дітей, визначається залежно від маси тіла дитини, діагнозу та тяжкості перебігу захворювання. Для новонароджених доза становить 20–50 мг/кг маси тіла дитини на добу. Для дітей віком від 15 днів і до 12 років цефтріаксон застосовується у дозі 20–80 мг/кг маси тіла дитини на добу. Дози для дорослих слід вводити дітям віком старше 12 років або з масою тіла понад 50 кг.

Як розводити цефтріаксон лідокаїном?

Для внутрішньом’язового уколу необхідно 1 г цефтріаксону розвести 3,5 мл 1% лідокаїну. Для цього в шприц набирають 3,5 мл 1% лідокаїну, вводять у флакон з цефтріаксоном, струшують і очікують на повне розчинення препарату. Далі набирають отриманий розчин у шприц. Для введення готового розчину у м’яз необхідно взяти нову голку. Тому краще для цих цілей купувати шприци з двома голками в комплекті та вводити препарат другою голкою, яка не затупилася під час проколювання гумової кришки флакона. Отриманий розчин цефтріаксону з лідокаїном категорично не можна вводити внутрішньовенно! Розчин слід готувати безпосередньо перед введенням. За необхідності він може зберігатися до 6 год за кімнатної температури або до 24 год за температури 6–8 ° С (у холодильнику). Колір розчину при цьому може змінитися на жовтий чи бурштиновий, але це не свідчить про те, що препарат зіпсувався.

Як розводити цефтріаксон новокаїном?

Згідно з інструкцією, новокаїн не вказаний як можливий розчинник для цефтріаксону.

Чим розводити цефтріаксон для внутрішньовенного введення?

Для внутрішньовенного уколу цефтріаксон розчиняють у 10 мл води для ін’єкцій. Вводити цефтріаксон внутрішньовенно слід повільно (2–4 хв)! Якщо цефтріаксон призначено вводити у вигляді крапельниці, то розчинниками можуть бути 0,9% натрію хлорид (фізіологічний розчин), 5% глюкоза, 10% глюкоза, 6% декстран у розчині 5% глюкози, 6–10% гідроксиетильований крохмаль, вода для ін’єкцій. Розводити 2 г цефтріаксону слід не менше ніж у 40 мл розчинника. Вводити не менше 30 хв. Розчин необхідно готувати перед введенням. За необхідності він може зберігатися до 6 год за кімнатної температури або до 24 год за температури 6–8 ° С (у холодильнику). Колір розчину при цьому може змінитися на жовтий чи бурштиновий, але це не свідчить про те, що препарат зіпсувався. Слід пам’ятати, що для розведення цефтріаксону категорично не можна використовувати розчини, що містять кальцій (розчин Рінгера, розчин Рінгера-лактат, розчин Хартмана та подібні)!

Як колоти цефтріаксон внутрішньом’язово?

Укол зазвичай роблять у сідничний м’яз. Для внутрішньом’язового уколу необхідно 1 г цефтріаксону розвести 3,5 мл 1% лідокаїну. При цьому, якщо необхідно ввести більш ніж 1 г цефтріаксону за один раз, необхідно зробити 2 уколи у різні м’язи (наприклад у праву та ліву сідниці).

Як проводиться проба на алергію до цефтріаксону?

Раніше були поширені скарифікаційні проби на різні алергени, на сьогодні вони втратили актуальність у зв’язку з великою кількістю хибно-позитивних результатів та можливістю розвитку алергічних реакцій під час проведення тестів. Сьогодні найсучасніша діагностика потенційних алергічних реакцій на лікарські засоби — це аналіз крові на виявлення специфічних імуноглобулінів класу Е до конкретного препарату. Такий аналіз рекомендується пройти особам, які мали алергію на лікарські препарати в минулому, тим, у кого вже була алергія на антибіотики, але немає точних даних, який саме антибіотик викликав реакцію. Також здати аналіз на алергію на цефтріаксон варто пацієнтам, які мали алергічні реакції на антибіотики групи пеніцилінів, оскільки можлива перехресна алергія з антибіотиками групи цефалоспоринів. Однак такий аналіз займає час, а в багатьох ситуаціях необхідно вирішити, чи можна застосовувати цефтріаксон негайно. У такому разі можливе проведення прик-тестів або шкірної проби. На жаль, негативний результат прик-тестів або шкірної проби не дає 100% гарантії, що алергічної реакції не буде. Прик-тести проводяться шляхом нанесення на шкіру розчину цефтріаксону і потім поверхневого пошкодження епідермісу пластиковими прик-ланцетами через краплю препарату. Для прик-тестів застосовується розчин цефтріаксону як для внутрішньовенних ін’єкцій (1 г цефтріаксону і 10 мл води для ін’єкцій). Крім того, необхідний розчин гістаміну (позитивний контроль) і 0,9% розчин натрію хлориду (негативний контроль). На відстані 2–3 см наносяться послідовно крапля розчину цефтріаксону, гістаміну та фізіологічного розчину. Окремими прик-ланцетами поверхнево ушкоджується епідерміс в ділянці кожної з крапель. Не допускається пошкодження шкіри до появи крапель крові! Результат оцінюється через 10–15 хв. У нормі виявляють папулу 3 мм і більше у місці нанесення гістаміну (позитивний контроль). Якщо така сама або більша папула спостерігається в місці нанесення розчину цефтріаксону — на препарат є алергічна реакція і вводити його категорично заборонено. Якщо проба негативна — наступним етапом проводиться внутрішньошкірна проба.

Як провести внутрішньошкірну пробу на алергію на цефтріаксон?

Для внутрішньошкірної проби шкіру передпліччя необхідно протерти спиртовою серветкою двічі. Розчин для проби готується так: 1 г цефтріаксону розводиться 10 мл фізіологічного розчину натрію хлориду 0,9%. Далі у шприц набирається 1 мл отриманого розчину та 9 мл фізіологічного розчину — розчин для проведення проби готовий. Необхідно набрати 0,1 мл розчину для проби у шприц ємністю 1 мл. Ввести внутрішньошкірно, повернувши голку вгору зрізом під кутом 5° 0,1 мл розчину цефтріаксону для проби (має утворитися інфільтрат, що нагадує лимонну кірку). Голку вийняти, не притискаючи місце введення ваткою. Оцінювати результати слід за 20 хв. Якщо з’явилася папула, значне почервоніння — це свідчить про алергію на цефтріаксон, вводити його не можна! Пробу проводить лише лікар! Перед проведенням проби необхідно перевірити наявність у швидкому доступі аптечки з протиалергійними та протишоковими лікарськими засобами на випадок розвитку алергічної реакції під час проведення проби!

Як колоти цефтріаксон при пневмонії?

Цефтріаксон при пневмонії може застосовуватися як внутрішньом’язово, так і внутрішньовенно у дозі 1–2 г на добу за 1–2 введення; у тяжких випадках можливе підвищення дози до 4 г на добу. Також можливе поєднання цефтріаксону з антибіотиками інших груп.

Якою є тривалість застосування цефтріаксону під час пневмонії?

У пацієнтів з легким перебігом негоспітальної пневмонії лікування цефтріаксоном може бути припинено через 3–5 днів після нормалізації температури тіла — курс лікування у таких випадках становить 7 днів. У хворих із середньотяжким та тяжким перебігом пневмонії тривалість застосування цефтріаксону становить зазвичай 10 днів. У деяких випадках може бути потрібне застосування цефтріаксону протягом 14 днів.

Як зрозуміти, що лікування пневмонії цефтріаксоном ефективне?

Оцінку ефективності лікування антибіотиком обов’язково проводять через 48–72 год від початку терапії. Основними критеріями ефективності лікування у ці терміни є зменшення ознак інтоксикації (головний, суглобовий, м’язовий біль, нудота, сонливість, порушення свідомості тощо) та зниження температури тіла, відсутність ознак дихальної недостатності (до них належать зниження сатурації нижче 95% (визначається за допомогою пульсоксиметра), задишка, почастішання дихання, відчуття нестачі повітря). При покращанні стану хворого розпочате лікування цефтріаксоном продовжують. Якщо ж у пацієнта зберігається висока температура тіла, інтоксикація, дихальна недостатність наростають, з’являються нові симптоми — лікування є неефективним та слід замінити цефтріаксон на інший антибіотик. З лабораторних показників важливе значення мають кількість лейкоцитів та кількість паличкоядерних лейкоцитів, рівень прокальцитоніну. Швидкість осідання еритроцитів — неспецифічний показник. Підвищення швидкості осідання еритроцитів при нормалізації клінічного стану хворого та інших лабораторних показників не є показанням до продовження антибактеріальної терапії цефтріаксоном.

З якими антибіотиками можна поєднувати цефтріаксон?

Цефтріаксон можна комбінувати з антибіотиками групи макролідів, фторхінолонів, аміноглікозидів (необхідно контролювати функцію нирок), лінкозамідами, нітроімідазолами, тетрациклінами та рифампіцином.

Як цефтріаксон взаємодіє з іншими лікарськими засобами?

При сумісному застосуванні з антибіотиками групи аміноглікозидів можливе посилення токсичної дії останніх на нирки, у зв’язку з чим необхідно регулярно оцінювати функцію нирок (для цього оцінюється обсяг виділеної за добу сечі (діурез) та рівень креатиніну в крові, також можуть оцінювати рівень сечовини, сечової кислоти, калію крові). При застосуванні з антагоністами вітаміну К (варфарин) можливе підвищення ризику кровотечі. Крім того, цефтріаксон заборонено вводити в одному флаконі/системі з препаратами, до складу яких входить кальцій (розчини для парентерального харчування, розчин Рінгера, розчин Рінгера-лактат, розчин Хартмана та подібні), оскільки утворюються преципітати.

Чи потрібно пити пробіотик під час лікування цефтріаксоном?

Навіть антибіотик в уколах порушує нормальну мікрофлору кишечника. Зазвичай пробіотики рекомендується приймати з перших днів лікування цефтріаксоном для профілактики розвитку дисбактеріозу, антибіотик-асоційованої діареї. Зазвичай рекомендується приймати пробіотики за 2–3 год до або через 2–3 год після прийому антибіотика.

Як часто можна вводити цефтріаксон?

Повторно колоти цефтріаксон рекомендується не раніше, ніж через 3 міс після завершення попереднього курсу лікування. Це пов’язано з можливим розвитком стійкості патогенних бактерій до цефтріаксону.

Емсеф чи Цефтріаксон, що краще?

Емсеф — одна з торгових назв, під якою випускаються препарати, що містять діючу речовину — цефтріаксон. Обидва препарати містять діючу речовину цефтріаксон у дозі 1000 мг.

Що краще — Бліцеф чи Цефтріаксон?

І Бліцеф, і Цефтріаксон містять діючу речовину цефтріаксон. Відрізняється лише виробник. Обидва препарати містять діючу речовину цефтріаксон у дозі 1000 мг.

Який препарат краще застосовувати — Цефтріаксон або Лораксон?

І Лораксон, і Цефтріаксон містять діючу речовину цефтріаксон. Відрізняється лише виробник. Обидва препарати містять діючу речовину цефтріаксон у дозі 1000 мг або 500 мг.