Стрес і ризик розвитку серцево-судинних захворювань: чи є зв'язок?

Згідно з опублікованими в журналі «Hypertension» Американської кардіологічної асоціації (American Heart Association) результатами дослідження, у дорослих з нормальним рівнем артеріального тиску (АТ) і підвищеним рівнем гормонів стресу (норадреналіну, адреналіну, дофаміну і кортизолу) ризик розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) і серцево-судинних подій (інфаркту міокарда, нестабільної стенокардії, інфаркту головного мозку, транзиторної ішемічної атаки) є вищим порівняно з особами з нормальним рівнем цих гормонів.

У результаті дослідження було встановлено, що сумарний вплив щоденних стресових факторів і травматичного стресу (тобто такого, який перевищує психофізіологічні адаптаційні можливості людини) може підвищити ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Збільшується кількість досліджень, що стосуються взаємозв’язку ментальних і соматичних чинників. Імовірно, ментальний стан людини може впливати на соматичне здоров’я: ризик розвитку серцево-судинних захворювань і їх ускладнень.

Рівень так званих гормонів стресу підвищується під впливом різних стресових факторів: проблем на роботі, особистих переживань, фінансових складнощів та інших життєвих ситуацій. Косуке Іноуе (Kosuke Inoue), доктор медичних наук, доцент кафедри соціальної епідеміології Кіотського університету, Кіото, Японія (Kyoto University, Kyoto, Japan), співробітник факультету епідеміології Школи громадської охорони здоров’я Філдінга Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (Fielding School of Public Health at the University of California, Los Angeles) зазначив, що його дослідницька група отримала переконливі докази того, що стрес виступає важливим чинником, що підвищує ризик розвитку АГ та серцево-судинних подій.

К. Іноуе підкреслив, що більш ранні дослідження були спрямовані на вивчення зв’язку рівня гормонів стресу і перебігу АГ або ризику розвитку серцево-судинних подій у хворих з уже діагностованою АГ. У його ж дослідженні було вивчено вплив гормонів стресу на стан серцево-судинної системи здорових добровольців. К. Іноуе вважає, що важливо визначити, чи є рутинне визначення рівня гормонів стресу необхідним для профілактики АГ і ускладнень цього захворювання.

У дослідження були включені учасники дослідження MESA Stress 1. Воно є частиною Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis (MESA) (дослідження, що включило більше 6000 учасників з 6 муніципалітетів США). Обстеженим в період липень 2004 р. — жовтень 2006 р. учасникам з нормальним рівнем АТ було запропоновано взяти участь також у дослідженні MESA Stress 1. У них були проаналізовані рівні норадреналіну, адреналіну, дофаміну і кортизолу. Рівень цих гормонів підвищується у відповідь на вплив стресових факторів. Для визначення їх рівня було взято аналізи сечі за 12 нічних годин. У дослідження MESA Stress 1 були включені 412 дорослих віком 48–87 років, близько 50% з них — жінки. Етнічний склад добровольців був різноманітним: 54% — латиноамериканці, 22% — представники негроїдної раси і 24% — європеоїдної раси.

Після первинного обстеження добровольців обстежували ще тричі (за період вересень 2005 г. — червень 2018 г.) з оцінкою стану серцево-судинної системи.

Норепінефрин, адреналін і дофамін — це гормони-катехоламіни, вони беруть участь у підтримці нейрогуморального балансу, виступаючи нейромедіаторами у вегетативній нервовій системі (регулюють життєво важливі функції: частоту серцевих скорочень і дихання, АТ). Кортизол — це глюкокортикостероїдний гормон, його рівень також підвищується при стресі. Його утворення регулюється гіпоталамо-гіпофізарною системою.

К. Іноуе пояснив, що у цих гормонів різні функції, не дивлячись на те, що вони всі виробляються наднирниками. Механізми впливу на серцево-судинну систему також відрізняються, саме тому необхідно визначити взаємозв’язок кожного з них із розвитком АГ і ризиком серцево-судинних подій.

Під час аналізу зв’язку рівня гормонів стресу і ризику розвитку атеросклерозу, було відзначено, що при середньому періоді спостереження 6,5 року ризик розвитку АГ підвищувався на 21–31% у відповідь на підвищення рівня кожного з 4 гормонів стресу в 2 рази. При середньому періоді спостереження 11,2 роки ризик серцево-судинних подій зростав на 90% з кожним підвищенням рівня кортизолу в 2 рази. Однак подібний зв’язок з рівнем катехоламінів був відсутній.

К. Іноуе пояснив, що вивчення психосоціального стресу — складне завдання, оскільки кожна людина реагує на дію стресових факторів індивідуально. Аналіз сечі було обрано, оскільки він є неінвазивним методом дослідження. Метою було визначити, чи може такий скринінговий аналіз виявити людей з високим ризиком розвитку АГ для проведення подальших обстежень.

Чи може визначення рівня гормонів стресу служити методом профілактики АГ і кому необхідно проводити скринінг — ключові питання для подальших досліджень. Сьогодні ці аналізи не проводяться в рутинній клінічній практиці.

Обмеженням дослідження є те, що воно включало добровольців без діагностованої АГ. Крім того, у дослідженні рівень перерахованих вище гормонів визначався тільки з використанням одного методу.

За матеріалами medicalxpress.com/news/