«Сови» та «жайворонки»: у кого ризик розвитку цукрового діабету та хвороб серцево-судинної системи є вищим?

У недавньому дослідженні було показано, що хронологічні моделі циклу сну/неспання (циркадні ритми) пов’язані з ризиком розвитку цукрового діабету II типу та захворювань серцево-судинної системи.

Результати дослідження опубліковано в журналі «Experimental Physiology».

У дослідженні було продемонстровано, що відмінності в циклах сну/неспання пов’язані з різницею в метаболічних реакціях. Так, в осіб, які пізно лягають спати і більш активні увечері, ніж уранці, так званих «сов», знижується утилізація жиру для отримання організмом енергії, збільшується депонування жиру в організмі, що потенційно підвищує ризик розвитку цукрового діабету II типу та серцево-судинних захворювань.

Метаболічні відмінності пов’язані з відповіддю клітин на дію інсуліну — стимулюванням поглинання глюкози клітинами та включенням до енергетичного обміну. Показано, що у «жайворонків» вища утилізація жиру для утворення енергії. Крім того, «жайворонки» були більш фізично активними протягом дня порівняно із «совами». При цьому у «сов» спостерігалася нижча інтенсивність утилізації жиру в процесах енергетичного метаболізму як у спокої, так і під час фізичних навантажень.

Дослідники з Університету Рутгерса (Rutgers University), Нью-Джерсі, США, розділили учасників (n=51) на дві групи на основі їхнього хронотипу — природної схильності виявляти активність і спати в різний час доби. Для визначення хронотипу проводили тижневе спостереження за учасниками.

Дослідники оцінювали масу тіла, частку м’язової та жирової тканин в організмі, а також метаболізм жирів та вуглеводів за допомогою специфічних дихальних тестів в умовах фізичних навантажень. Усі учасники дотримувалися дієти з контролем калорій та режиму харчування, а також виключенням вживання їжі протягом ночі для мінімізації впливу особливостей харчування на отримані результати.

Було встановлено, що клітини учасників-«жайворонків» були чутливішими до інсуліну, тоді як у «сов» спостерігалася нижча чутливість. Саме порушення чутливості інсулінозалежних тканин до інсуліну та подальший розвиток інсулінорезистентності є патофізіологічною причиною розвитку цукрового діабету II типу. Крім того, інсулінорезистентність пов’язана з підвищеним ризиком розвитку захворювань серцево-судинної системи.

Причину виявлених метаболічних відмінностей залежно від циркадних ритмів учасників на сьогодні не вивчено.

Старший автор дослідження професор Стівен Малін (Steven Malin), співробітник Університету Рутгерса, пояснив, що хронотип впливає на метаболізм, дію гормонів та потенційно може використовуватися під час оцінки індивідуального ризику розвитку різних захворювань. На його думку, необхідні подальші дослідження зв’язку між хронотипом та рівнем фізичної активності.

За матеріалами www.medicalxpress.com